Заняття з теми "Стилістичні особливості авторських слів при прямій мові. Синоніміка речень з непрямою мовою"

Павленко Олена Петрівна 23 жовтня 25 Відгуки відсутні

Про матеріал

Закріпити із студентами теоретично й на прикладах стилістичне забарвлення речень з прямою мовою, їх відтінки та їх значення, повторити пунктограми у реченні з прямою та непрямо мовою; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати відчуття краси слова, лінгвістичне чуття української мови.

Перегляд файлу

Навчально-методична картка заняття №14

Навчальна дисципліна: українська мова

Тема : Стилістичні особливості авторських слів при прямій мові. Синоніміка речень з непрямою мовою.

Мета: Закріпити із студентами теоретично й на прикладах стилістичне забарвлення речень з прямою мовою, їх відтінки та їх значення, повторити пунктограми у реченні з прямою та непрямо мовою; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати відчуття краси слова, лінгвістичне чуття української мови.

Тип: Урок узагальнення та систематизації знань.

Методи: пояснення, творчі завдання студентів, робота над мовленням.

Матеріально-технічне забезпечення: словник слів іншомовного походження, орфографічний та орфоепічний словники; підручники, довідкова література.

Література: Л-2, с. 138-140.

Організаційна частина заняття	1. Перевірка підготовки стану аудиторії до заняття. 2. Оформлення журналу. 3. Заповнення рапортички.
Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності	Тема: Стилістичні особливості авторських слів при прямій мові. Синоніміка речень з непрямою мовою. Мета: Закріпити із студентами теоретично й на прикладах стилістичне забарвлення речень з прямою мовою, їх відтінки та їх значення, повторити пунктограми у реченні з прямою та непрямою мовою; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати відчуття краси слова, лінгвістичне чуття української мови.
Перевірка домашнього завдання	Повторити стилістику складного речення; розділові знаки в складному реченні.
Актуалізація опорних знань	1. Дати відповіді на запитання: Що є предметом вивчення стилістики? Який зв’язок існує між пунктуацією та синтаксисом? Що вивчає синтаксис? Що таке пунктограма? Що таке складне речення? Які пунктограми ставлять у реченні з прямою мовою? Наведіть приклади.
Основний зміст заняття	1. Пояснення викладача. (додаток) 2. Практичне засвоєння правил вживання розділових знаків у реченні з прямою та непрямою мовою. 3. Виконання вправ на закріплення.
Підведення підсумків	- відповіді на питання студентів - оцінка навчальної діяльності студентів.
Домашнє завдання	Повторити стилістику простого речення; розділові знаки в реченні з прямою та непрямою мовою. с. 138-140. Впр. 107 (п), 113 (п).

Додаток до заняття № 14

1. Пояснення викладача.

Пояснювальний диктант.

Пояснити розділові знаки у поданих реченнях.

«За життя, за життя!» - заспівала блакить, рідне сонце віта, рідний лист шелестить (П.Усенко). Все у казці неначе рибка он золота: «Чого хочеш, рибаче?» - по-людському пита (М.Рильський). Якраз в той час король там опинився. «А що, - питає він, - тут діється у вас?» (Л.Глібов). «Привіт, голубонько! Звідкіль?» - осу стрічає джміль (В.Женевський). Обізвалась у ліщині старая сова: «А що ж, - каже, - на цім світі усяке бува» (Л.Глібов)

До поданих схем придумати речення й записати:

А : « П « .!?
А : « П « , - а.
« П !? « , - а.
« П !? – а. – П «.
« П , - а , - п !?».

Диктант з коментуванням.

«Боронь, Боже, - матінка казала, - щоб змія у серце не заповзала» (Д.Білоус). «Коли я сита, - ненапад на й добра», - ковтнувши жертву, просичала кобра (С.Коваль). А брат на те промовив усміхнувшись: «Все, що плазує, без вагання бий!» (М.Рильський). Товариство кошового на раді прохало: «Благослови, отамане, байдаки спускати, турка пошукати» (Т.Шевченко). «Сідлай коня!» - шепнуло поле, піднявши в небо сиве чоло (А.Малишко). Не стогне Байда, а сміється та все звертається до нас: «Не плачте, діти. Серце б’ється! Я повернувся в добрий час!» (П.Воронько). «Рамена стомлені розправте!» - вчувається крізь дзвін і грюк (Р.Лубківський). І кричу я: «Україно!» - потім стану й прислухаюсь. Чути здалеку: «Тримаюсь!». «Запрягайте, хлопці, коні», - лине в небо молоде. Військо наше йде (П.Тичина).

IV. Пояснювальний диктант.

Пояснити розділові знаки у поданих реченнях.

Часто кажуть: «Ясні зорі – то найкраще в цілім світі».(Леся Українка). А мати казала, що мертві зорі падають взимку на наш город (Д.Павличко). Уклонився колос на всі боки та й сказав весні: «Прощай!» (М.Стельмах). Шепоче вітер тихо росами: «Твоя весна кує в гаю!» (М.Стельмах). Вовк пішов кричать по світу, що Вівці з ним не хочуть в мирі жити (В.Симоненко).

V. Творче завдання.

Записати речення, пряму мову замінивши непрямою.

Спитай людей, що в тебе дома роблять. Бур’ян пирію питається, де їхня рідня дівається. Не запитуй пасічника, чи знає він смак меду. Зима спитає, де літом був. Старість спитає, що робив замолоду. Цибуля дивувалася, що петрушка розтанцювалася. Недаром ходить слава, що мастака боїться справа (Нар. творч.).

VI. Диктант з коментуванням.

Зозуля Горлиці жалілась, що доля їй недобрая судилась (Л.Глібов). А там настане час себе спитати: «Чи дочекався в гості щедрих жнив?». Отож працюй, щоб кожен міг сказати: «Він недарма життя своє прожив!» (Д.Луценко). Схопившись, крикнув Голубок і повернув у рідний свій куток: «Ой, краю мій, мій раю! Тебе я привітаю!», - промовив він, спускаючись у гай (Л.Глібов). Під лопухом у ямці жук сидів і сам собі тихесенько гудів, що день йому обрид, кругом усі товчуться, що дуже сонечко і світить, і пече: і гаряче, і боляче (Л.Глібов). Ворона учила мати-ворониха: «Не приводь орлицю – буде в хаті лихо!» (М.Кубик). Хвалився горщик, що розіб’є казана (Нар. тв.). Для світу тимчасових перехожих, для піднебесних грішників земних існує десять заповідей Божих, додаймо одинадцяту до них: «Люби народ свій і свою вітчизну!».- Хіба вона не гідна десяти?» (А.Бортняк).

Завантажити Зберегти на потім