Заняття"Жила-була гора"

’’Жила-була гора’’

конспект заняття в II молодшій групі по ознайомленню дітей з властивостями каменів

Мета: звернути увагу на особливості каменів. Класифікувати камені за ознаками: розмір (великий, середній, маленький); поверхню (гладка, рівна, шорстка, жорстка); температура (теплий, холодний); вага (легкий, важкий); плавучість (тоне у воді). Націлити дітей на пошукову та творчу діяльність в дитячому садку і вдома. Розвивати візуальну і м'язову пам'ять, окомір, спостережливість, логічне мислення. Сприяти розвитку естетичного смаку. Спонукати дітей висловлювати словами свої тактильні відчуття. Сприяти розвитку слухового сприйняття. Виховувати шанобливе ставлення до неживої природи.

Обладнання: ростова лялька,камінці,пір’їнки,пластилін,мисочка з водою,пластмасові стаканчики;дидактичні ігри’’Кольорова гусінь’’,’’Оживи картину’’,’’Археологи’’.

Хід заняття

Вих-ль,одягнений у ростову ляльку: Діти, коли ми з вами гуляємо на майданчику, що ми можемо знайти?

Діти: Камінці.

Вих-ль: На нашому майданчику каменів не багато, а в місцях, де їх багато, підносяться гори.

Я хочу розповісти вам казку: Жила-була велика, велика гора. Гора вважала себе найсильнішою. Але вітер і вода сперечалися з нею і говорили: «Ми сильніші».(Звучить музика дощу)

Йшли роки. Вода проливалася на гору дощами. Мороз заморожував воду в тріщинах, а вітер відносив маленькі камінчики з поверхні гори. Так покотився один камінчик, потім другий, третій. Почала гора руйнуватися, зменшуватися, в кінці кінців стала непомітною. Так вода і вітер перемогли гору.

Вих-ль: Подивіться, скільки каменів вже впало з гори. Давайте їх розглянемо.

Завдання №1 біля імпровізованої гори: Якими бувають камені?

Вихователь просить дітей знайти великі, маленькі, красиві, гладкі, жорсткі камені. Потім пропонує докласти камінь до щоки, і визначити який він (холодний або теплий).

Вих-ль: Візьміть великий і маленький камінь. Який з них важкий, який легкий? Чому?

Діти: Легкий, тому що маленький. Важкий, бо великий.

Вос-ль: Я хочу вам показати найбільший камінь, який я знайшла на вулиці і змогла принести до нас в групу.

Вихователь пропонує гру «Що зникло? »Для її проведення беруться камінці незвичайної форми (паличка, машина, сердечко, картопля, трикутник і т. П.)

Вих-ль: А зараз сідайте за столи. Давайте порівняємо камінь і пластилін. Візьміть в руки пластилін, покладіть між долонями і спробуйте притиснути його. Що сталося з пластиліном?

Діти: сплющився.

Вос-ль: Який він?

Діти: Пластилін м'який.

Ті ж дії виробляють з камінцем.

Вих-ль: Змінилася форма каменю?

Діти: Ні.

их-ль: Став він іншим?

Діти: Ні.

Вих-ль: Чому?

Діти: Тому що камінь твердий.

Висновок: Камінь хоч теплий, хоч холодний, завжди твердий. Форма не змінюється.

Вих-ль: А зараз давайте постукаємо грудочкою пластиліну об камінь. Що чуємо?

Діти: Нічого.

Вих-ль: Постукаєте камінчиками одна об одну. Що зараз чуєте?

Діти: Камінці стукають, гримлять.

Вих-ль: Хлопці, покладіть камінчики в баночки. У нас вийшли музичні інструменти. Давайте пограємо на них.

(Діти грають під музику)

Вих-ль: А зараз пропоную розважитися. Будемо з вами кидати камінці у воду. Але перш скажіть, що станеться з камінчиками, коли кинемо їх у воду?

Діти: Камінці потонуть.

Вихователь звертає увагу на зміну кольору мокрого каміння.

Вих-ль: Подивіться, що сталося з камінчиками. Камінці стали красивіші, колір яскравіший, видно плями, тріщини, смужки.

Вихователь розповідає казку, проводиться рухлива гра ’’Гора і камінчики’’.

Потім вихователь пропонує дітям зняти взуття і походити по камінцях (профілактика плоскостопості).