Заочна мандрівка «Сім чудес України»

Мета:

• ознайомити учнів з історією виникнення чудес України, з легендами, віршами та піснями, пов’язаними з нашою державою;
• показати ексклюзивні презентації семи чудес України;
• створити туристичний маршрут – своєрідну візитну картку нашої країни;
• роз­вивати естетичний смак;
• виховувати в дітей патріотичні почуття, гордість за свою Батьківщину;
• розширювати світогляд учнів, знайомлячи їх з розмаїттям природного ландшафту, багатовіковою історією та самобутніми культурним пам’ятками України

Хід уроку

І. Організація класу.

Дзвоник вже сигнал нам дав: 

Працювати час настав.

Тож і ви часу не гайте,

Працювати починайте.

ІІ. Мотивація.  

Відгадування акровірша-загадки «Рідний край» та обговорення його змісту.

У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніше їм своя пустиня,
Аніж зелений в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.                                                                                                                                                              Микола Чернявський

     - Мабуть, ви здогадались, що це акровірш-загадка.

     - Знайдіть назву Батьківщини в цьому вірші.

     - Почитайте перші букви кожного рядка. Так – це Україна.

     - Що для вас означає слово Україна?

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Діти, у нас сьогодні незвичайний урок. Наш урок присвячений Україні. Сьогодні ми відчуємо себе справжніми синами й дочками українського народу. Велика і прекрасна наша Батьківщина. Це - безмежні колосисті поля, вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки та синьоокі озера, різнобарвні луки та затишні гаї, мальовничі села та великі міста. І  ми з вами здійснимо віртуальну подорож і відвідаємо сім історико-культурних пам’яток нашої держави, які за підсумками Всеукраїнської акції «Сім чудес України» заслужили на почесне звання Чуда України. Подорожуючи картою України прокладемо туристичний маршрут «Сім чудес України».

Чудо – це щось надзвичайно прекрасне. І в нашій країні є багато таких, але виділяють лише сім.

ІV. Розкриття теми уроку.

• Зараз ми з вами відправимося у подорож ось на цьому сучасному потязі.

-    Тож займайте місця в потязі. Вирушаємо в путь.

 

Є багато країн на землі,

В них озера, річки та долини...

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина.

Є багато квіток запашних,                                                                                                                               Кожна квітка красу свою має.                                                                                                                    Та гарніші завжди поміж них                                                                                                              Ті, що квітнуть у рідному краю.

І тому найдорожчою нам                                                                                                                                   Є і буде у кожну хвилину                                                                                                                          Серед інших країн лиш одна -                                                                                                          Дорога нам усім Україна!

 

Дивних місць є у світі багато                                                                                                                        І міста є нові й старовинні...                                                                                                                     Світу можемо й ми показати                                                                                                                                  7 чудес, що є в нас в Україні.

 

Розповідь учителя.

- "Є міста, в яких минуле більше, значиміше, ніж нинішність; є міста, що лише ждуть свого майбутнього ... Київ гармонійно поєднує в собі всі три виміри часу" (П. Загребельний).

Ось уже понад 15 століть височіє на схилах Дніпра золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати "матір'ю міст руських". Віками витворювалася тра­диція йти до Києва, щоб поклонитися своїм предкам, пережити духовне єднання зі своїм родом.

 

На мальовничих пагорбах над Дніпром розкинулася столиця України - місто Київ. Місто це дуже давнє. Йому понад півтори тисячі років. Оспівано воно в поемах, піснях, легендах.

 

 

Ти - наша честь, і гордість, і краса.                                                                                                                       Як голуб, ніжний, гострий, як коса,                                                                                                                   Ти наша слава, помста за руїни,                                                                                                                     Ти невмируще серце України.

 

 

 

Київ

Київ-місто історичне,
Йому вже багато літ.
А воно красиве, вічне,
Навесні каштанів цвіт.
З нього почалась держава
У прадавні ще часи ...
В ньому наша міць і слава,
В ньому предків голоси.

 

Тут знаходиться Києво-Печерська лавра - одна з головних святинь християнського православного світу, історико-культурний заповідник. «Печерська» отримала назву від слова «печери». На березі Дніпра їх викопували священики, щоб усамітнюватись для молитов. Згодом над печерами монахи побудували церкви та монастир, а печери почали слугувати кладовищем.

 

Віруючі багатьох країн світу приходять сюди аби поклонитись святим мощам 400 визнаних церквою святих. До нашого часу в печерах збереглись цілі підземні лабіринти з маленькими церквами та ходами.

 

У лаврі є багато пам'яток архітектури і 17 церков, які вражають своєю красою та величчю. Серед них Успенський собор, а поряд - Велика лаврська Дзвіниця 100 метрової висоти. На території Києво-Печерської лаври ми можемо відвідати музей книгодрукування, історичних дорогоцінностей України, музей українського народного декоративного мистецтва, музики та кіно.

 

А ще Києвом протікає найбільша річка України, яка її назва? (Дніпро.) Давайте пригадаймо, як називаються козацькі човни? (Чайки.)

 

 

Уявімо, що ми чайкою пливемо по Дніпру аж до міста Запоріжжя. Посередині річки Дніпро є великий острів Хортиця. Тут дбайливо зберігаються природні скарби: діброви й соснові ліси, стрімкі скелі, ковиловий степ з рідкісними рослинами. Вільно почуваються в Хортиці козулі і вепри, зайці і лисиці, бобри й черепахи, лебеді, журавлі, чаплі.

 

З прадавніх часів тут жили люди. Та найбільшою славою овіяна Хортиця за козацької доби. Десь 500 років тому для захисту нашого краю від жорстоких ворогів, що нападали зі степу, козаки звели тут грізну, обнесену щільним частоколом із грубих, загострених угорі колод, фортецю.

Саме за ці «січені» колоди вона дістала назву - Запорізька Січ. Запорожці уславили себе як мужні, віддані сини України. Ніколи не полишали в біді своїх побратимів. Сміливо воювали і в степу, і на морі. Мандрівники-чужоземці лишили захопливі спогади про мужніх українських лицарів. З різних країн їдуть сюди люди вклонитися цій героїчній

землі.

Якщо ми попливемо Дніпром далеко-далеко, де його води впадають у Чорне море, то прибудемо на Кримський півострів. Тут є заповідник Херсонес Таврійський. Слово «Херсонес» грецькою мовою означає «півострів». Місто було побудовано і проіснувало майже 2 тисячі років, являючись частиною історії Стародавнього Риму, Стародавньої Греції і Візантії.       

 

Жителі прикрашали вулиці та будівлі статуями олімпійських богів та міфічних героїв. Пізніше, місто стало центром торгівлі, а ще християнською столицею півострова. Тут було споруджено багато гарних храмів та монастирів. За легендою в давні часи в одному з них прийняв святе хрещення київський князь Володимир і привіз на нашу землю православну віру.

 

Багатство Херсонеса приваблювало войовничі народи, тому кочові племена своїми нападами спустошили і зруйнували це прекрасне місто. Його руїни декілька століть пролежали, засипані землею. Територія його досліджується археологами вже 170 років. Основною частиною заповідника є археологічний музей. Він розташований в будівлях колишнього монастиря Святого Володимира.

 

Четверте чудо України - заповідник Кам'янець - Подільський. Це давнє місто з 700 річною історією. Старе місто ніби виростає з вапнякових скель. Навколо – глибокий рів, який заповнювали водою з річки за допомогою системи шлюзів у разі наближення до міста ворогів. Це робило Кам'янець неприступним. З обох боків місто оточене сторожовими баштами. Заїхати у нього можна через замковий міст.

 

На центральній площі розташована Ратуша. З її балкону оголошувались накази та вироки, адже тоді ще не винайшли радіо чи телевізор. Люди з усього міста сходились на велику площу послухати новини.

 

А серцем заповідника є фортеця - символ Кам'янець - Подільського. Хоча такі фортеці ми звикли зустрічати у казках, та ця є одним з найбільших оборонних об'єктів України і пам'ятником військового будівництва...

Під храмом цим святі печери, До хмар дзвіниці височенні... Православна святиня прадавня Це... Києво-Печерська лавра.

На славний острів на Дніпрі

В козацькій чайці прокататись хочеться,

Вклонитись героїчній цій землі,

Це українське диво - острів...

 

Це стародавнє місто Криму,                                                Тут князь хрестився Володимир.       Над морем з-під руїн воскрес Таврійське диво – Херсонес.

Росте фортеця з вапнякових скель -                                       Це неприступне місто на Поділлі,                                Немов у казці лицарів та фей                                        Чудесне місто Кам'янець... Подільський.

Там, де море є глибоке, де заквітчані Карпати,

Де степи такі широкі, що очима не обняти,

Там є наша Батьківщина - Україна!

Там, де сонечко іскриться, де весняний вітер віє,

Де на горах є столиця - наш великий, славний Київ,

Там є наша Батьківщина - Україна!

 

(Учні виконують українську пісню «Розкажи про Україну»)

 

Софія Київська - всесвітньо відомий пам'ятник історії та архітектури. Його назва походить від слова «Софія», що означає «мудрість». Вважається, що його заснував князь Володимир ВЕЛИКИЙ. В той час держава називалась Київська Русь.

Софія Київська була головною святинею і культурним центром держави. У Софіївському соборі літописці писали свої літописи - описували життя та військові перемоги князів, історичні події. Тут зберігалась перша на Русі бібліотека, яку створив князь Ярослав Мудрий. Також приймали послів з інших держав та підписували важливі документи.

 

Софіївський собор дуже високий, має багато куполів. Цікавою є 80 метрова дзвіниця, що має 4 яруси. На першому – вхід на подвір'я собору, на другому - найбільша бронзова дзвіниця в Україні вагою 13 тон. Окрім собору, до національного заповідника «Софія Київська» ввійшли монастирські споруди, Золоті ворота, Кирилівська церква, Андріївська церква.

 

                       Софія Київська

Стоїть вона на фоні небозводу,

од сяйва аж хмеліє голова, ­

як велич українського народу,

як його мудрість, сила і слова.

О, як багато знала ти, Софіє,

і скільки перебачила катів,

та встояла, та визріла, як мрія,

і світ навкіл тебе помолодів.

Звеличена ще Мудрим Ярославом,

у сяєві проміння, а не в млі,

Русі великій на добро і славу

десятий вік стоїш ти на землі.

Легенда про Софію Київську

У давні часи жив князь Ярослав. За добрі справи й гострий розум прозвали його Мудрим.

Князь був християнином і, щоб показати свою любов до Бога, вирішив побудувати храм.

Ще не бачила наша земля такої святині! До неба підіймалися стіни, а прикрашали їх тринадцять бань. Були вони наче дванадцять апостолів на чолі з Ісусом Христом.

Всередині храму, як у казці: усі стіни в малюнках! На них і родина князя, і лики святих... Все прикрашено золотом та сріблом, дорогоцінним камінням.

Та храм був не тільки місцем для молитви: мудрий Ярослав зібрав під його стінами бібліотеку. У ній і математика, і граматика, і літописання... За цими книгами  діти вчилися читати та писати.

Не один день будував диво-храм Ярослав. Не одне літо минуло, поки завершилися всі роботи. Довгі десять років пішло на те, щоб під блакитним небом засяяв собор - Софія Київська. Вона й досі стоїть. А назва храму означає „мудрість”, адже збудований він мудрим Ярославом тисячу літ тому.

 

А зараз завітаємо до одного з найдавніших міст України - Хотин. Це місце було завжди бажаним для давніх поселенців, які хотіли жити у цьому красивому і багатому краї. У  давні часи на Київську Русь часто нападали вороги. Тому Київський князь Володимир Великий наказав укріпити кордони своєї держави міцними фортецями. Такою фортецею є Хотин.

 

Замок оточено 40 метровими стінами. В'їздом слугує дерев'яний міст. Фортеця має башт. З кожної є вихід на бойовий майданчик, який  захищено кам'яними зубцями 3 метрової висоти. Через їх проміжки, під час ворожих штурмів, воїни кидали на голови атакуючих важке каміння та лили окріп.

Колись біля стін Хотинської фортеці запорізькі козаки перемогли вороже турецьке військо. Ця перемога прославила гетьмана Сагайдачного і врятувала багато інших країн від вторгнення ворогів.

          На краю міста Умань простягнувся великий парк «Софіївка». Він є одним з 10 найкрасивіших парків Європи, шедевром садово-паркового мистецтва. Парк був
закладений у місцевості, де майже не було дерев. Один дуже багатий поляк подарував
його на іменини дружині на ім'я Софія. Звідти й назва парку «Софіївка».

6 років робітники викопували ставки, підземну річку Стікс, споруджували Великий
водоспад над гротом Венери, 18 метровий фонтан «Змія», водний каскад «Три сльози»
прокладали алею. 

Народні умільці робили з граніту та гіпсу художні прикраси для споруд у парку. З різноманітних куточків світу  сюди доставляли дивовижні  скульптури,  а також різні породи екзотичних дерев, кущів та квітів. І все це органічно поєднується у живописні незабутні пейзажі. Від такої дивовижної краси перехоплює дух.

 

(Учні виконують український народний танець)

V. Підбиття підсумків та рефлексія результатів.

Вчитель:

Підійшов до кінця урок і скінчилася наша мандрівка. Займіть знову свої місця у потязі і підведемо підсумок нашої екскурсії.

- Чи задоволені ви сьогоднішнім уроком? Чи здійснилися ваші очікування?

- Чи дізналися ви чогось нового, чи поповнили свій багаж знань?

- Що найбільше зацікавило вас?

    - Яке почуття у вас викликав цей урок?

    - З’явилась у вас думка відвідати одне із запропонованих місць? Яке саме? Чому?

- Як ви розумієте значення вислову «Берегти, примножувати надбання української культури - обов'язок кожного»?

- Тож, підсумовуючи все сказане вами можна зробити такий висновок: «Людина, яка не знає минулого свого народу, не варта майбутнього».

 

«Де найкраще місце на землі»

Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
 

— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?
 

Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!

 

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина – то найкращий край!

Павличко Дмитро

 

Релаксація.

• А зараз ми разом прогуляємось алеями Софіївського парку, помилуємось його чудесною природою.

(Перегляд відео-фрагмента "Софіївка").