«Заочна зустріч із синичкою чубатою»

Тема. Підсумкова робота над проектом

«Заочна зустріч із синичкою чубатою»

Паспорт проєкту

Напрямок: соціально-пошуковий

Автори проєкту: учні гімназії

Керівник проєкту: Номеровська Наталія Володимирівна

Мета проєкту:

• формувати власну уяву про екологічну цілісність природи;
• пізнати важливість існування синички чубатої в природі та місце її мешкання; 
• виявити свій особистий ріст за результатами вирішення поставленої проблеми;
• дізнатися, чи мешкають на території Харківської області синички чубаті.

Теоретична основа роботи: збір та обробка інформації, спостереження, самостійні дослідження. Під час підготовки були використані статті, дані статистичних довідників та інформація з електронних сайтів, виготовлення робіт по заданій темі. 

Тип проєкту: короткостроковий.

Задіяні предмети: біологія, трудове навчання, мистецтво.

Завдання проєкту:

1. Знайти і вивчити літературу про життя синиці чубатої.

2. Визначити значення синиць в природі і в житті людини.

3. Намалювати синичок.

4. Виготовити синичок з паперу і скласти композицію-панно.

Об’єкт пошуку: синиця чубата.

Робоча карта проєкту

1 ЕТАП – пошуковий:

• робота з методичною та допоміжною літературою.

          Працюючи в мережі Інтернет, читаючи різну допоміжну літературу, учні дізнатися, чи живуть синички чубаті в Харківській області. У навчально-довідковому посібнику «Види тварин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області» синиця чубата є рідкісною для Харківської області і  є такою, що знаходиться на межі зникнення  та підпадає під дію Бернська конвенція, ратифікованою Україною. Також знайшли «Червону книгу Харківської області. Тваринний світ». Вона вийшла у світ 2013 року. Стало відомо, що вид синиця чубата, родина: синицеві, ряд: горобцеподібні насправді мешкають в нашій області. Але вони мають позначку РДМ, що означає рідкісний, на межі ареалу (вид, межа  поширення якого проходить через Харківську область. Вид може бути відносно численним в центральних частинах свого ареалу, але на його периферії стає дуже рідкісним).

Ми дізнались, що перший Перелік регіонально рідкісних видів тварин для Харківської області був затверджений рішенням Харківської обласної ради від 25 вересня 2001 р. Та у  2012 році за ініціативи вчених Харківського національного університету ім. Каразіна був складений новий «Перелік видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Харківської області» з огляду на останнє видання Червоної книги України (2009 р.), міжнародні переліки рідкісних тварин (МСОП, Європейські червоні списки, Додатки до Боннської, Бернської та Вашингтонської конвенцій, тощо) та зміни, що відбулися у фауні регіону. До регіонального «Переліку» були включені ті види тварин, які постійно або тимчасово перебувають у природних умовах на території Харківської області та занесені до Червоної книги України, не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними для Харківської області або перебувають під загрозою зникнення, занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку, а також ті, що підпадають під дію міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною. У порівнянні з попередніми подібними переліками, з «Переліку» 2012 року було виведено види, що наразі відсутні на території області або, за даними ретельних обліків, можуть вважатися такими, що не перебувають під загрозою зникнення. Водночас, до «Переліку» додано низку нових об'єктів фауни Харківщини, відомості про які було отримано у ході спеціальних досліджень.

У лютому 2013 року на підставі нового «Переліку видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Харківської області» була видана «Червона книга Харківської області. Тваринний світ». Координацію робіт щодо підготовки цього видання здійснювала обласна комісія з питань Червоної книги та Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області.

До Червоної книги Харківщини занесено 386 видів тварин.

 Ось про що ми дізнались з Червоної книги: «Ареал виду та його поширення у регіоні.

       Поширений переважно в Європі, від Піренейського півострова до східних схилів Південного Уралу. Пов’язаний, передусім, із хвойними лісами зі значною часткою у складі сосни звичайної.

        У Харківській області, через яку проходить південна межа ареалу, спостерігається острівний характер поширення.

Чисельність

Гніздова чисельність у придатних біотопах на другій, піщаній терасі Сіверського Дінця становить 0,25–0,5 пар/10 га. Дисперсність поширення позначається на тому, що вид часто повністю відсутній навіть у придатних для його гніздування лісах.

Особливості біології

Нечисленний гніздовий вид середньовікових, стиглих та перестійних соснових борів лівобережних терас долини Сіверського Дінця. Навесні птахи прилітають на гніздові ділянки наприкінці березня, коли можна чути пісні територіальних самців. Повні кладки в гніздах з’являються у третій декаді травня — першій декаді червня, що характеризує дрозда-омелюха як птаха північного походження. Гнізда розміщує в розгалу-женнях дерев на висоті від 2 до 4 метрів. Кладка з 4–5 (рідко 6) яєць. Насиджує самиця 13–14 діб. Осінній проліт триває з третьої декади вересня, протягом жовтня, інколи — на початку листопада. Взимку дрозди-омелюхи трапляються виключно поодинці, займають індивідуальні території в заплавах річок Уди, Харків, Лопань, де в місцях концентрації ягідників та дерев, уражених омелою, живляться плодами. Має два гніздування за сезон. Живляться дрозди безхребетними лісової підстилки на галявинах лісу.

Основні чинники зниження чисельності

Вид є вразливим і має незначну чисельність через знаходження на межі розповсюдження.

Заходи охорони

Обмеження рекреації в лісових масивах у місцях гніздування виду.

Збереження ярусності лісу».

Ще одна книга дуже зацікавила. Це «Екологічний паспорт Харківської області». 2017 р. (розроблено у 2018 році).

.

Х. Тваринний світ. Таблиця 39

 Серед тварин, які охороняються в Харківській області станом на 01.01.2018 року, відноситься і синиця чубата.             

2 ЕТАП - практичний:

• малювати пташок та виготовляли панно з синичками, зробленими власноруч.

На уроках мистецтва діти малювали синичок, а на уроках трудового навчання з паперу

робили цих незвичайних пташок. Вибирали таку кольорову гамму, бо хотіли показати, що ця пташка наша, українська, як наш український прапор, хоча, як ми дізналися, синичок у нашій місцевості не так уже і багато. Всі елементи синички робили у вигляді сердечок, які скріплювали докупи, формуючи пташку. Через таку роботу діти хотіли передати свою любов до цієї незвичайної пташки, якої в живу нам не доводилося побачити, хоча під час пошукової роботи дуже багато дізналися про її життя.

 Пізніше для кабінету біології зробили два панно з пташками, які виготовили самі. 

3 ЕТАП – заключний:

• висновки.

На основі проведеної роботи учні прийшли до висновку: природа – це крихкий організм,

в якому немає нічого зайвого, тому як можна дбайливе треба ставитися до навколишнього світу. Треба бути уважним не лише для людей, а й до оточуючого світу: тварин, рослин – ставитися до них з добром і повагою. І вони відповідатимуть нам тим же.

Джерела

1. Види тварин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області. Навчально-довідковий посібник / під заг.ред. В. А. Токарського — Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. — 24 с.

2. Екологічний паспорт Харківської області. 2017 р. (розроблено у 2018 році). - Затверджено Харківською державною адміністрацією 27 червня 2018 року. - 156 с.

3. Червона книга Харківської області. Тваринний світ / за ред. Г. О. Шандикова, Т. А. Атемасової ; гол. ред. В. А. Токарський — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. — 472 с.