Запальні танці Латинської Америки (самба, румба, ча-ча-ча). Карнавал у Ріо-де-Жанейро. (За підручником Л.Масол, 10 кл., с. 34-37.)

Запальні танці Латинської Америки (самба, румба, ча-ча-ча). Карнавал у Ріо-де-Жанейро (За підручником Л. Масол, 10 кл., с. 34-37)Вчитель Мельник Н. П.

Музично-хореографічна культура Латинської Америки — це унікальний сплав трьох традицій:Індіанське коріння: Традиції корінних народів (ритуальні танці, використання духових та шумових інструментів). Креольське (європейське) коріння: Іспанська та португальська спадщина (домінування гітари, спів паралельними терціями, тридольні розміри). Африканське коріння: Культура чорношкірих рабів (складні синкоповані ритми, культ ударних інструментів та перкусії).

Самба (Samba) — пульс БразиліїБатьківщина танцю: Бразилія. Характер: Енергійний, життєрадісний, нестримний. Особливості: Музичний розмір — 2/4, швидкий темп, гострий синкопований ритм. Головні інструменти: пандеро (бубон), маракаси, віолан (гітара). Специфічний пружинний крок тіла й стегон («bounce»). Цікавий факт: Конкурсна бальна самба виконується виключно в парі, тоді як карнавальна самба — це переважно сольний танець або танець величезних колон.

Румба (Rumba) — танець пристрастіБатьківщина танцю: Куба. Характер: Драматичний, глибокий, чуттєвий, романтичний. Особливості: Виникла як афрокубинський танець-пісня під супровід великої кількості перкусії. Має повільний темп, де акцент робиться на плавних і виразних рухах стегон. Сюжет танцю: Це завжди драматичний хореографічний діалог або суперечка між чоловіком та жінкою.

Ча-ча-ча (Cha-Cha-Cha) — танець кокетства. Батьківщина танцю: Куба.Історія: Створений у 1950-х роках кубинським композитором Енріке Хорріном на основі ритмів румби та мамбо. Характер: Грайливий, безтурботний, чіткий, веселий. Особливості: Назва походить від характерного звуку, який видавали ноги танцюристів під час швидких потрійних кроків. Головне в танці — гострі акценти, швидка робота ніг та невимушене кокетство між партнерами.

Карнавал у Ріо-де-Жанейро. Суть фестивалю: Найбільше народне свято планети, що символізує радість життя. Проводиться щорічно перед початком Великого посту. Головний символ: Король Момо — символічний життєрадісний товстун. Традиція: На час карнавалу (5 днів) мер міста офіційно передає Королю Момо ключі від Ріо-де-Жанейро. Він зобов'язаний відвідати всі головні бали та очолити ходу на Самбодромі.

Самбодром (Sambódromo)це Унікальна, спеціально побудована вулиця-стадіон довжиною 700 метрів із трибунами для глядачів. Архітектор: Споруду спроєктував видатний бразильський архітектор Оскар Німеєр. Призначення: Головна арена карнавалу, де проходить офіційний конкурс-змагання між провідними школами самби країни.

Як суворе журі оцінює школи самби?Виступ кожної школи — це масштабний театралізований іспит, де оцінюють: Тему та пісню: Сюжет ходи (історія, міфи, екологія тощо). Алегорії: Гігантські рухомі декорації та платформи. Батерія: Майстерність і злагодженість сотень карнавальних барабанщиків. Королеву самби: Найкращу танцівницю школи, яка веде за собою всю хореографічну колону.

Латиноамериканські танці — це не просто набір рухів, а філософія життя, яка об'єднує народи через експресію, ритм та яскраві барви. Домашнє завдання:1. Опрацювати матеріал на с. 34-37. 2. Творче завдання «Ескіз карнавальної маски або костюма».

Карнавал у Ріо-де-Жанейро(Карнавал у Ріо 2026 – найбільший карнавальний фестиваль у Бразилії | Парад самби на самбадромі Ріо-д):https://www.youtube.com/watch?v=af. CEFs5 R1 Iw