Запліднення у покритонасінних

Тема: Запліднення у покритонасінних.

Мета: Продовжувати формувати в учнів знань про квітку як орган розмноження . Познайомити з процесом запліднення квіткових рослин, розкрити його біологічне значення , підвести учнів до висновку, що запліднення – обов’язкова умова утворення насіння і плодів. Продовжувати формування у учнів загально навчальних умінь і навичок роботи з підручником. Виховувати дбайливе ставлення до квітів.

Основні поняття і терміни: запліднення, зародок, пилкове зерно, подвійне запліднення.

Обладнання : живі рослини, гербарні зразки, таблиці пред­ставників різних відділів царства, картини з альбо­му «Царство Рослини»; фотокартки, мікропрепарати, пилок на приймочці, зав’язь і насінний зачаток, колекція насіння , муляжі плодів, таблиці « Будова насіння», « Запилення рослин», «Запліднення у квіткових рослин», моделі квіток.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

1. Перевірка домашнього завдання.

Перевірка за допомогою усного опитування.

2.Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

1.Що таке квітка?

2. Яке існує розмноження?

3.Що таке запліднення?

3.Мотивація навчальної діяльності .

Усе в природі народжується у таємниці , незримо.

Розвиваються бруньки, не перетворюються на пагони з зеленими соковитим листям , бубнявіють і розквітають квіти, захоплюючи нас красою своїх пелюсток, яскравою жовтизною тичинок , ароматом, і чарують над ними від зору до зору джмелі і бджоли , виконуючи свою таємну роботу. А потім раптом в’яне , втрачає свою красу , але не вмирає – здійснюється ще одна таємниця природи : квітка перетворюється на плід, що несе нове нове життя – насіння. Як же відбувається ця велика таємниця : народження насіння – майбутньої рослини? Давайте заглянемо до лабораторії природи і розгадаємо цю таємницю.

4.Вивчення нового матеріалу

1. Подвійне запліднення квіткових рослин. (Розповідь вчителя з демонструванням таблиці та схеми «Запліднення»). Після процесу запилення відбувається запліднення (злиття чоловічої статевої клітини з жіночою).

У різних рослин утворюється різна кількість пилкових зерен, які мають різну величину та нерівності зовнішньої оболонки.

Як ви вже знаєте, пилок потрапляє до маточки різними шляхами. На приймочці маточки він проростає пилковою трубкою, яка проникає до зародкового мішка. По пилковій трубці рухаються два спермії. Один з них зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, з якої буде розвиватися зародок насінини. Другий спермій зливається з центральною клітиною і дає початок ендосперму (особливій тканині, що містить запас поживних речовин для зародка).

2. С.Г. Навашин — відомий біолог, академік Академії наук СРСР.

Процес подвійного запліднення відкрив і вперше описав професор Київського університету С.Г. Навашин у 1898 році. Це явище він назвав подвійним заплідненням у квіткових рослин. Відкриття принесло йому світову славу.

3. Значення подвійного запліднення. Подвійне запліднення — це два різні процеси. Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок. Злиття другого спермія з центральною диплоїдною клітиною заплідненням можна назвати умовно, бо з нього буде розвиватися не новий організм, а ендосперм, який постачає зародок поживними речовинами. Завдяки подвійному заплідненню новий організм матиме ознаки обох батьків, що забезпечує мінливість у природі. Внаслідок подвійного запліднення у квіткових рослин (на відміну від голонасінних) швидше накопичуються поживні речовини в насінні, а це прискорює дозрівання його після запліднення.

5.Закріплення вивченого матеріалу.

 1. Фронтальне опитування:

1. Що собою являє процес запилення?

2.Які види запилення ви знаєте?

3. Які переваги дає перехресне запилення?

4. Як рослини перешкоджають самозапиленню?

 Чи сподобався урок?

 Які форми роботи найбільше сподобалися?

 Як ви оцінюєте важливість набутих знань?

(«Вальс квітів»)

    Природа щедра, усім вистачить її багатств. Але за умови, коли ми бережливо й турботливо будемо ставитися до неї. Усі полюбляють збирати букети польових чи лісових квітів. Але милувати наше око вони будуть лише кілька днів, поки не зів’януть, а потім… потраплять на смітник. Для природи – це непоправний збиток. Адже ми зриваємо тисячі, мільйони зачатків нового життя. Зібрані в букет квіти не дадуть насіння. Отже, шанси тих трав, які зосталися в лісі, дати повноцінне потомство зменшаться. Адже зривають, як правило, найкращі екземпляри з високим генетичним потенціалом. Пам’ятайте, що доторкнутися до краси можна тільки серцем: милуйтеся квітами, які ростуть на луці, на клумбах, квітниках, а не тими, що гинуть у вазі.

Бесіда за запитаннями:

1.Що відбувається з квіткою після запилення ?

2. У чому сутність процесу подвійного запліднення ?

3. З чого утворюється насіння ?

4.Яку будову має насіння?

6.Домашнє завдання.

Опрацювати параграф