«Запобігання торгівлі людьми»

Про матеріал

Ознайомити учнів з основними шляхами потрапляння українських громадян до тенет торгівців людьми. Навчити використовувати статті Конвенції ООН про права дитини для аналізу правових ситуацій.

Забезпечити формування чітких уявлень учнів про дії Кримінального Кодексу України щодо запобігання торгівлі людьми.

Виховувати активну позицію щодо можливостей захисту своїх прав.

Розвивати навички безпечної поведінки.

Виховувати толерантне ставлення до дітей, які потрапили в складні життєві обставини.

Перегляд файлу

Урок «Запобігання торгівлі людьми»

Пріщенко  О.Л., вчитель  вищої кваліфікаційної категорії, «учитель-методист». Оріхівська гімназія № 1 «Сузір’я»  Оріхівської районної ради Запорізької області

Тема:  Запобігання торгівлі людьми.

Мета: Ознайомити учнів з основними шляхами потрапляння українських громадян до тенет торгівців людьми. Навчити використовувати статті Конвенції ООН про права дитини для аналізу правових ситуацій.

  Забезпечити формування чітких уявлень учнів про дії Кримінального Кодексу України щодо запобігання торгівлі людьми.

Виховувати активну позицію щодо можливостей захисту своїх прав.

Розвивати навички безпечної поведінки.

Виховувати толерантне ставлення до дітей, які потрапили в складні життєві обставини.

Обладнання:  1)Відеофільм «Запобігання торгівлі людьми».

           2) Плакат: «Конвенція ООН про права дитини. Основні права                                                дитини».

           3) Роздатковий матеріал:

а) Статті Конвенції ООН про права дитини.

б) Статті Кримінального Кодексу України(Статті 148-149. Торгівля людьми та інша незаконна угода щодо передачі людини).

в) Пам’ятки – поради: « Мої права безпеки…», «Права безпечної поведінки в Інтернеті».

          4) Правові завдання.

Форма проведення: правовий тренінг.

  1. Організацій частина уроку.
  2. Ознайомлення учнів з темою та очікуваними результатами уроку.

Учитель:   На уроці ми ознайомимося з таким негативним явищем, як торгівля людьми та основними шляхами потрапляння українських громадян до тенет торговців «живим товаром». Будемо використовувати статті Конвенції ООН про права дитини та Кримінального Кодексу України для аналізу правових ситуацій.

    Урок буде сприяти формуванню складових правової компетентності:

  • вихованню активної позиції щодо можливостей захисту своїх прав;
  • толерантного ставлення до дітей, які потрапили в складні життєві обставини;
  • розвитку навичок безпечної поведінки.

Потрібно, щоб ви адекватно оцінювали дійсність, а в складних життєвих умовах діяли активно і свідомо.

III. Проблемне завдання.

Учитель:   Давайте поміркуємо разом, чи існують в Україні такі явища, як торгівля людьми, експлуатація дітей.

Для цього використовуємо метод:

«Займи позицію»

«Так»                                                                                                  «Ні»

(Діти наводять приклади про експлуатацію дітей, вербування, переховування дітей шляхом погроз, викрадення обману.)

«Так!»

1.Газети рясніють повідомленнями про порушення прав дітей, про експлуатацію дитячої праці.

2. Окремі правознавці вважають, що проблеми торгівлі дітьми в Україні фактично розпочалася з масового незаконного усиновлення дітей іноземцями, так спеціальна слідча комісія Верховної Ради України встановила, що такі дії мали характер прихованої торгівлі неповнолітніми.

3. Україна стала третьою державою Європи, поряд з Бельгією і Німеччиною, які на законодавчому рівні визначили торгівлю людьми тяжким злочином.

 

Учитель: Проблема торгівлі людьми має глибокі історичні та етнонаціональні корені.

Комісія ООН з питань боротьби з міжнародною злочинністю вважає торгівлю людьми третьою за своїми масштабами категорію організованої злочинності, що поступається лише нелегальній торгівлі наркотиками і зброєю. За оцінками комісії, щорічні прибутки цього кримінального бізнесу становлять більше дванадцяти мільярдів доларів.

Нелегальні доходи від торгівлі «живим товаром» живлять механізм корупції.

      Уперше термін «біле рабство» з’явився на початку двадцятого століття. Пізніше поняття «білого рабства» поширилось на торгівлю «живим товаром» загалом.

IV. Перегляд частини № 1 відео додатку: «Запобігання торгівлі людьми».

   Завдання: 1) Які права людини порушено?

Учні:    право на життя, безпеку, свободу;

   свобода від рабства;

   рівність перед законом;

   свобода пересування і проживання;

  свобода від знущань і жорстокості, негуманного та принизливого   ставлення, від  покарання;

   право на відповідний рівень життя.

Висновок:

До 1993 р. перші міжнародні угоди з питань запобігання торгівлі людьми ототожнювали її з торгівлею жінками, причому винятково з метою сексуальної експлуатації. Переломним став 1993 р.

Учень: Саме в 1993р. у Відні Всесвітня конференція з прав людини вперше визнала насильство над жінкою порушенням прав людини.

   Перші цифри оцінки масштабу проблеми з’явилися у звіті Всесвітньої мережі за виживання у 1997 р. – близько 400 тис. жінок із країн СНД були продані в сексуальне рабство з початку 90-х рр. Пізніше з’явилися інші цифри

( від 700 тис. до 4  млн. осіб в усьому світі у 2001 р.)

 

V. Перегляд частини № 2 відеофільму «Запобігання торгівлі людьми».

 

Учитель:

Завдання: 1.Які ви бачите помилки допущені учасниками ситуацій?

         2.Які права людини порушено?

         3. Які б правила безпечної поведінки ви б порадили?

Учні:      1) Право на безпеку і свободу.

      2) Право на безпечні умови праці.

      3) Право на відпочинок.

      4) Свобода від знущань та жорстокості.

Висновок:

Насправді поняття «торгівля людьми» охоплює значно ширше коло соціальних явищ. Предметом торгівлі може бути будь-яка особа незалежно від статі й віку: чоловіки – з метою експлуатації праці; діти – з метою використання в жебрацтві; будь-які особи – для вилучення і трансплантації органів.

 

Учитель:   А які країни беруть участь у торгівлі людьми?

Учні:

    1) Країни – постачальники живого товару.

    2) Країни, через які здійснюється транзит.

    3) Країни призначення, куди власне вивозяться люди.

Висновок:

Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується, як до бідності так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів.

 

VI. Торгівля людьми та пов’язані з нею злочини.

 

Учитель:   Особливо ганебним явищем є торгівля дітьми.

Учень:    Торгівля дітьми – купівля – продаж або інша оплатна передача неповнолітньої особи з метою незаконного використання.

Учень:    Діти можуть продаватися за межі країни, а можуть переміщуватись у її межах. Продаж в межах країни менш поширене явище, ніж за кордон. Але якщо таке трапляється, то це, як правило, переміщення із сільської місцевості до промислових міст або міст туристичного спрямування чи місць поблизу великих будівництв, зупинок вантажівок, портів та військових баз.

Торгівля дітьми карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років (стаття 149, Кримінальний Кодекс України).

Учениця:

Незаконне використання дитини може мати такі форми:

  1. Комерційна сексуальна експлуатація дітей.
  2. Примушування чи втягнення дітей у заняття проституцією.
  3. Дитяча порнографія.
  4. Експлуатація дитячої праці.
  5. Втягнення неповнолітніх осіб у злочинну діяльність.
  6. Усиновлення в комерційних цілях.
  7. Насильницьке донорство щодо неповнолітніх осіб.
  8. Втягнення неповнолітніх у збройні конфлікти.

 

Учитель:   Конвенція ООН про права дитини визнала торгівлю дітьми, як злочин. 191 держава підписала цю Конвенцію, цей документ набув чинності в Україні 27 червня 1991 року.

Учитель:    Зараз розглянемо окремі шляхи потрапляння дітей в руки торговців «живим товаром».

 

VII.  Аналіз правових задач.

Завдання:

  1. Які статті Конвенції про права дитини порушені у даній ситуації?
  2. Які помилки допустили юнаки?

Правова задача в ролях: «Поїздка Дмитра та Івана на заробітки в Росію»

 

Автор:   Дмитро народився у місті Запоріжжі. Сім’я у Діми велика: мама, дві сестрички – школярки та вітчим. Батько загинув на заводі, коли Дімі було 10 років.

Влітку хлопець зі своїм другом Іваном вирішили заробити грошей для своїх сімей.

Дмитро до Івана:    Слухай, давай у липні поїдемо до Росії, попрацюємо, заробимо грошей. Так зробили минулого року мої сусіди.

Іван:     Давай. Необхідно лише знайти оголошення і зателефонувати за номером. Я це зроблю сам.

Автор:    Через 2 дні.

Дмитро:   Ну, як знайшов?

Іван:   Так. Зателефонував. По той бік жінка відповіла, що нам пощастило, і саме зараз набирають групу в Росію.

Дмитро:   А де працювати?

Іван:   Працювати потрібно буде в теплиці, документи фірма оформить самостійно, потрібна лише наша присутність і згода працювати.

Автор:   Так Дмитро та Іван потрапили до міста Ставрополь (Росія). А  через 2 місяці виснажливої праці хлопців було депортовано.

 Потім хлопці розповідали.

Дмитро:   Два місяці ми працювали у теплиці. Робочий день починався о 8.00 і закінчувався о 22.00. Нам було нелегко, але ми мріяли про подарунки, які привеземо своїм домашнім, і все інше здавалося несуттєвим.

Іван:   Хазяїн сказав, що заплатить гроші за 2 місяці відразу. Цей день прийшов. Але замість обіцяних грошей хазяїн віддав нас до поліції, де нам пояснили, що ми знаходимося на території Росії нелегально. Потім нас переправили в Україну.

 

Учениця:    Більша частина дітей, потерпілих від зовнішньої торгівлі, найчастіше виїжджала до сусідніх країн ( Росія, Молдова). Країни, куди пропонували виїжджати дітям, й ті країни, в яких вони невдовзі опинялися, часто виявлялися зовсім іншими.

 Після прибуття дітям повідомляли, що вони мають відшкодувати та відпрацювати вартість проїзду, харчування, одягу та житла, таким чином втягуючи їх у боргову кабалу.

 Коли діти опираються, їх закривають у квартирах, примушують побиттям, голодом, наркотиками до роботи, надання сексуальних послуг, жебракування. Спроби втечі закінчуються побиттям, травмами і навіть смертю; були випадки, коли, не витримуючи знущань, діти намагалися покінчити життя самогубством.

 

Учень: Вербують дітей, потерпілих від торгівлі людьми та експлуатації, найчастіше пропонуючи їм такі види робіт: торгівля на вулиці, домашня робота, робота в сільському господарстві, надання секс-послуг, танці, робота офіціантами, продавцями, прибиральниками.

 Діти не отримують винагороди за свою працю, а якщо це трапляється, то оплата здійснюється тютюном, наркотиками чи алкогольними напоями з метою викликати у них залежність.

Учениця:   

Найгірші форми праці включають:

- Усі форми рабства та практику подібну до рабства.

- Використання, вербування та пропонування дитини для занять проституцією.

- Використання для продажу наркотиків.

- Робота, яка може зашкодити здоров'ю, безпеці, або моральності дитини.

 

 Важливим кроком у напрямку протидії експлуатації праці дітей стала ратифікація українською державою у жовтні 2004р. Конвенції міжнародної  організації праці №182 "Про найгірші форми праці дітей".

 

Учитель:  Часто ініціаторами  продажу дітей стають самі батьки.

(Учні розповідають уривки із статей ЗМІ на запропоновану тему)

 

             Завдання:       Про що свідчать ці ситуації?

1.  У Бердянську, на побережжі  мати пропонувала свого 10-річного хлопчика для гомосексуальних контактів.

 

2. У Києві мати продавала свою  9-річну доньку, отримуючи за це долари, радіючи, що продає дорого і що може гарно на зароблені гроші проводити час зі своїми подругами. Вона розповідала, що інші батьки  отримують за своїх дітей лише по 10 грн.

 

3.  У Житомирській  області батьки-алкоголіки відправили свою неповнолітню доньку "кататися" на машині, а за це отримали горілку.

 

4. Улітку 2004р. було виявлено найпотужнішу на Україні порностудію, яка знімала і розповсюджувала в Інтернеті дитячі порнознімки і фільми. Департамент карного розшуку відзначив, що заманювали дітей, пропонуючи через Інтернет, газетні оголошення роботу в модельному бізнесі. Дітям було від 8 до 16 років. Злочинці діяли у Києві, Харкові. Дітей батьки привозили самостійно. Слідчі припускають, що батьки знали для чого саме позують їхні діти.

 

Висновок:

Примушення дітей до участі у створенні порнографічної продукції карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років(ст.301 ККУ).

 

Учитель:  Потрапляють в рабство навіть через всесвітню мережу Інтернет. Дівчата та хлопці знайомляться із іноземцями різних країн, висилають свої фотокартки, які потім з'являються на сторінках порнографічних сайтів. Тому слід нагадати правила безпечної поведінки в Інтернеті.

Учитель: Незаконне використання людини  може набувати форми насильницького донорства.

Аналіз правової задачі

Студент одного із Київських вузів вирішив попрацювати за кордоном.

(Розповідь студента)

 Директор фірми пояснив, що я буду працювати у шпиталі, мене чекають гарні умови проживання, висока зарплатня, але потрібно буде пройти медичне обстеження. Через 3 місяця я летів в Ізраїль. Мене зустрів представник фірми і відвіз в шпиталь. Останнє, що я запам'ятав, це обличчя, що схилилося наді мною зі шприцом у руці. Прокинувся я в напівпідвальному приміщенні без вікон, захотів підвестися, але не зміг через відчуття фізичного болю в правому підребер'ї.

 Відкинувши ковдру, я побачив, що живіт забинтований. За час перебування в шпиталі я втратив відчуття часу.

 Коли я зміг самостійно ходити, жінка видала мені квиток на літак і гроші. Так я повернувся додому, але без правої нирки.

Висновок:

Незаконне використання дитини може мати різні форми.

 

 Підсумок уроку:

- Чи необхідно знати достовірну інформацію про проблеми торгівлі дітьми у нашій країні?

- Які нові знання ви отримали про проблему торгівлі людьми на  уроці?

- Чи потрібні дорослим і дітям правила безпечної поведінки в різних життєвих  обставинах?

- Який головний висновок ви повинні запам'ятати?

 

Заключне слово вчителя

 Сенсом ведення роботи з попередження торгівлі людьми є не заборони, не залякування негативними фактами, а надання необхідної достовірної інформації для того, щоб молоді люди самостійно могли зробити свідомий і виважений вибір.

 

doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Розробки уроків
Інкл
Додано
24 жовтня 2018
Переглядів
1068
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку