Застосування активних методів навчання на заняттях зарубіжної літератури на прикладі роману Маркуса Зузака "Крадійка книжок"

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ППРИДНІПРОВСЬКИЙ  МЕТАЛУРГІЙНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

«Застосування активних методів навчання  на заняттях  зарубіжної літератури на прикладі вивчення роману Маркуса Зузака«Крадійка книжок»»

місто КАМ’ЯНСЬКЕ

 2024рік

Укладач  – І. Алтухова, викладач зарубіжної літератури,  вищої категорії, викладач-методист Придніпровського металургійного фахового коледжу                                                              

Рецензенти – голова ПЦК філологічних і суспільних дисциплін,викладач вищої категорії Придніпровського металургійного фахового коледжу                                                               І.Бризгалова;

                          голова методичного об’єднання викладачів української мови, української літератури, зарубіжної літератури, викладач вищої категорії викладач-методист ВСП «Техніко-економічний фаховий коледж ДДТУ»

Г. Паламарчук

                                                                                 Розглянуто і схвалено ЦК

                                                                                  філологічних і суспільних

                                                                                     дисциплін

   протокол № 3 від 11.10.2023

                                                                                 голова ЦК І. В.Бризгалова

                                                                        _________________

Анотація: Методична розробка присвячена  застосуванню на заняттях з зарубіжної літератури  активних методів викладання. В роботі проаналізовано  ефективність методів активного навчання. Детально розглянуто  прийоми, ефективні при вивченні літератури,  надано приклади їхнього застосування   під час проведення  заняття з літератури. В практичній частині дослідження викладач пропонує план – конспект заняття з зарубіжної літератури,  в якому продемонстровано  переваги методики активного навчання над традиційними класичними заняттями.  Робота розрахована на викладачів фахової передвищої освіти, може бути використана під час проведення   навчальних занять з вивчення творів   зарубіжних і українських письменників .

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………….6-7

Розділ 1……………………………………………………………………….8-14

 Теоретичний аспект активних методів навчання

1. Поняття «Методика активного навчання». Основні принципи……….8-10
2. Зародження методики активного навчання у світовій педагогіці…….10-11

1.3 Впровадження активних методів навчання в Україні…………………11-14

Розділ  2……………………………………………………………………….14-36

Методика застосування активних методів навчання, з досвіду роботи.

1. Рекомендації щодо застосування активних методів на заняттях………14-15
2. Ігрові технології, як частина активного навчання.

 Приклади використання…………………………………………………15-19

2.3 Арт – педагогіка – креативний елемент активного навчання……........19-24

2.4«Метод проєктів» у системі активного навчання. Розвиток творчих компетентностей……………………………………………………………..24-29

2.5.Розвиток критичного мислення при використанні «Кейс – методу»…29-33

 2.6.Актуальність використання активних методів навчання……………..33-36

Розділ 3………………………………………………………………………..36-49

План-конспект заняття з зарубіжної літератури з використанням  методики активного навчання.

Висновок……………………………………………………………………...50-51

Джерела інформації………………………………………………………….51-52

Рецензія

на методичну розробку

«Застосування активних методів викладання на заняттях  зарубіжної літератури на прикладі вивчення роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок»

викладача Придніпровського  металургійного фахового коледжу

Алтухової Ірини Миколаївни

            Методична розробка викладача Алтухової Ірини Миколаївни розкриває ефективність активних методів навчання та особливості їх застосування при вивченні зарубіжної літератури. Викладач  обґрунтовує переваги  занять  з використанням методики активного навчання над класичними заняттями. В роботі   розглядаються можливі виклики та способи подолання перешкод при впровадженні активних методів навчання;   підкреслюється важливість даної методики для розвитку  читацького потенціалу студентів, популяризації творів з зарубіжної літератури.

           Укладач детально розглядає прийоми активного навчання, як складову методики,  для розвитку різних форм читацького сприйняття. В роботі робиться акцент  на використанні ігрових технологій, арт-педагогіки, методу проєктів, кейс-методу та інших. Досліджується   вплив використання прийомів методики активного навчання на розвиток психологічних особливостей особистості (емоцій, почуттів, уяви, асоціацій). Методична розробка містить практичні поради щодо впровадження активних методів навчання в освітній процес, наголошуює на їхній ролі у розвитку креативності та аналітичних здібностей студентів. В дослідженні підкреслюється важливість постійного вдосконалення педагогічної, дидактичної, психологічної складової особистості педагога, що  відповідає  сучасним освітнім вимогам.

Рецензент: голова методичного об’єднання

викладачів української мови, української літератури,

зарубіжної літератури,викладач вищої категорії,

викладач-методист ВСП «Техніко-економічний

фаховий коледж ДДТУ»                                                Галина ПАЛАМАРЧУК

Рецензія

на методичну розробку

«Застосування активних методів викладання на заняттях з зарубіжної літератури на прикладі вивчення роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок»

викладача Придніпровського  металургійного фахового коледжу

Алтухової Ірини Миколаївни

          У методичній розробці проаналізовано можливості   активних методів навчання під час викладання зарубіжної літератури, Укладач переконливо доводить, що дана методика створює сприятливі умови для   формування спеціальних умінь, пов’язаних з аналізом художнього твору. Доводить, що активні методи навчання з їх унікальними можливостями  здатні мотивувати, стимулювати, заохочувати студентів до вивчення  літературних творів,  сприяють формуванню у студентів таких компетентностей, як:  самоаналіз текстів творів зарубіжних письменників, розвиток ораторських здібностей, вміння  виступати перед аудиторією і  захищати свою думку, презентувати власні ідеї та ініціативи, чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;  характеризувати  літературних героїв, самостійно робити власні висновки. 

           В роботі представлено план-конспект заняття на тему: «Маркус Зузак «Крадійка книжок»», в якій викладач використовує  активні прийоми навчання на різних етапах заняття.  Методична розробка є актуальною і рекомендована для ознайомлення викладачами фахової передвищої освіти.

Рецензент:

голова ПЦК філологічних

і суспільних дисциплін,

викладач вищої категорії

Придніпровського металургійного

фахового коледжу                                                               Ірина БРИЗГАЛОВА

"Навчання - це процес,

в якому знання виробляється

 під час спроб розв'язати проблеми."

Девід Колб соціальний психолог

ВСТУП

         Метою викладання навчального предмета «Зарубіжна література» є – «формування світогляду студента, розвиток у процесі читацької діяльності ключових і предметних компетентностей, розширення словникового запасу здобувача, вироблення вміння самостійно аналізувати тексти творів, робити висновки і вміти аргументовано захищати свою точку зору». [11,с. 34]

Сьогодні оптимізація освітнього процесу, впровадження різноманітних дистанційних і змішаних форм навчання призвели до того, що сучасні здобувачі освітнього процесу перестали виступати перед аудиторією, мають невелику практику в ораторському мистецтві, дуже мало читають літературних творів. Це впливає не тільки на розвиток їх світогляду, але і на розумові здібності, на їхні навички виступати перед аудиторією, на вміння самостійно мислити і відстоювати свою точку зору. Впровадження  активних методів навчання в сучасний освітній процес допоможе подолати ці недоліки, оскільки дана методика використовує і  перевірені часом методи та прийоми, і застосовує передовий педагогічний досвід. Дослідження професора психології Джорджа Д. Кухна вказують на те, що "учні, які самі використовують і повідомляють інформацію, засвоюють її глибше та довше". [1.с.14] Це підкреслює важливість активних методів навчання в сучасній освіті.

         Активні методи викладання спонукають здобувачів розмовляти на заняттях, розвивають критичне мислення, креативність і творчі здібності у студентів. За допомогою даної методики під час занять з зарубіжної літератури у студентів формуються  такі навички: вміння відстоювати власну позицію, ефективно презентувати свої здібності перед роботодавцем в майбутньому, вміння самостійно працювати з різними джерелами інформації. Все це в подальшому сприятиме професійному  кар’єрному зростанню майбутнього випускника коледжу.

         Сучасне життя висуває нові пріоритети. На першому плані в освітньому процесі постає гармонійний розвиток юнацтва, усе ширше впроваджуються елементи особистісно зорієнтованого навчання. Саме в умовах особистісно зорієнтованого навчання відбувається становлення таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, виступати перед аудиторією, відстоювати власну позицію, працювати в команді,  вміти брати на себе  відповідальність за події в своєму житті.

              Актуальність  представленої роботи. Активні методи навчання стали невід'ємною частиною сучасної педагогічної практики, оскільки вони сприяють покращенню засвоєння матеріалу, розвитку критичного мислення та залученню студентів до процесу навчання.

        Метою даного дослідження є детальний огляд активних методів навчання  як особистісно орієнтованого підходу до навчання  здобувачів освіти і  застосування їх на заняттях з зарубіжної літератури.

        Очікувані результати – довести  ефективність   використання на заняттях з зарубіжної літератури активних методів навчання, продемонструвати практичне застосування методики на прикладі проведення заняття з зарубіжної літератури: «Маркус Зузак «Крадійка книжок»», довести можливості методики щодо підвищення мотивації студентів до навчання,  особистісного та професійного зростання,  розвитку у студентів  навичок критичного мислення та творчих компетенцій.

         Отже, використання активних методів навчання в освітньому процесі  може бути ключовим елементом вдосконалення якості освіти в Україні.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

1.  ПОНЯТТЯ «МЕТОДИКА АКТИВНОГО НАВЧАННЯ». ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

            Методика активного навчання — це підхід до навчання, який акцентує на активній участі студентів у навчальному процесі, взаємодії з матеріалом, співпраці з               іншими студентами групи та вирішенні реальних завдань. Основна ідея полягає в тому, щоб студенти були більш активними, практично застосовували знання та розвивали навички замість пасивного прийому інформації.

Сутність цього методу полягає в тому, що студенти беруть активну участь у навчальному процесі. Вони можуть обговорювати вирішення проблеми, ставити запитання, висловлювати думки, ділитися досвідом та прикладами. Здобувачі співпрацюють між собою в групах або парами. Це допомагає їм розвивати навички комунікації, співпраці та розв'язання інтерактивних вправ, залучає юнацтво до вирішення  завдань, які стосуються реального життя або реальної проблемної  ситуації.

           Методика активного навчання сприяє розвитку аналітичного та критичного мислення здобувачів освіти, оскільки вона активно використовує різні прийоми та технології. Завдання на заняттях структуровані так, щоб спонукати присутніх в аудиторії до застосування набутих знань у реальних ситуаціях. Обговорення відкритих питань та проблем допомагають розвивати критичне мислення, аналітичні здібності та навички аргументації. Під час застосування на заняттях активних форм навчання ефективно застосовується  проєктна діяльність студентів, що дозволяє здобувачам глибше досліджувати та розуміти певну тему чи питання. Використання сучасних технологій значно підвищує активність та зацікавленість навчальним матеріалом студентів під час проведення заняття.  Вагомим аргументом застосування активних форм навчання є його індивідуалізований підхід, тобто врахування індивідуальних можливостей   кожного студента.

Основні принципи активних методів навчання:

1.Співпраця. Активні методи навчання значну увагу приділяють спільній діяльності студентів під час проведення заняття. Молоді люди працюють в групах, обговорюють завдання, спільно розв'язують проблеми та навіть вчаться один від одного.

2.Активність. Студенти долучаються на занятті до активних дій, таких як обговорення, аналіз, створення проєкту, буктрейлерів, презентацій, розв'язання проблемного питання. Це сприяє  ефективнішому засвоєнню та опановуванню студентами навчального матері.

3.Самостійність Активні методи сприяють розвитку самостійності та самодисципліни студентів. Вони стають активними "будівельниками" своєї освіти, досліджуючи, аналізуючи та вивчаючи матеріал самостійно.

4.Практичність. Активні методи навчання спрямовані на практичне застосування знань. Студенти вчаться розв'язувати реальні завдання, застосовувати теорію на практиці.

5.Взаємодія.Активні методи сприяють взаємодії між студентами та викладачем. Це створює сприятливі умови для обміну думками, ідеями та знаннями, вчать студентів працювати в команді.

Основні види активних методів навчання

1.Групова робота. Студенти об'єднуються в групи для спільного вирішення завдань, обговорення теми, створення проєктів. Це сприяє обміну думками та знаннями, розвитку комунікативних навичок.

2.Проблемне навчання. Студенти стикаються з реальною проблемою або завданням, яке вимагає аналізу та вирішення. Юнацтво на заняттях, під час проведення яких використовуються активні методи навчання, вчаться застосовувати знання для розв'язання проблемних ситуацій.

3.Діалог та дискусія. Студенти ведуть діалоги та дискусії зі співгрупниками, висловлюють свої думки та аргументи, аналізують різні точки зору.

4.Проєктне навчання. Студенти працюють над проєктами, досліджують певну тему, створюють певний продукт (доповідь, презентацію, буктрейлер колаж тощо).

5.Рольові ігри. Студенти втілюються в ролі різних персонажів, вирішують завдання або обговорюють ситуації, здійснюючи глибоке занурення в літературний образ головних героїв твору.

6.Драматичне читання. Студенти вивчають літературні тексти через їх виразне читання, співпереживаючи емоції та дії персонажів. Це сприяє кращому розумінню текста твору.

7.Симуляції та моделювання. Студенти моделюють певні ситуації або процеси, щоб розібратися у їхній сутності. Це сприяє ефективнішомурезультату навчання.

1.2 ЗАРОДЖЕННЯ МЕТОДИКИ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ В СВІТОВІЙ ПЕДАГОГІЦІ.

Термін "активні методи навчання" почав активно використовуватися в педагогічній літературі у другій половині XX століття.

Поняття активного навчання можна відстежити в педагогічних думках Яна Амоса Коменського (Comenius) (1592-1670), який підкреслював значущість навчання через діяльність та власний досвід учнів. Проте, поняття "активні методи навчання" у сучасному розумінні виникло пізніше.

Концепція активних методів навчання отримала більш широке розповсюдження завдяки працям педагогів, таких як Джон Дьюї (John Dewey) та Жан Піаже (Jean Piaget), які акцентували важливість взаємодії, самостійності та співпраці учнів у процесі навчання. Однак сам термін "активні методи навчання" почав активно вживатися пізніше, коли педагоги почали систематично досліджувати та описувати педагогічні підходи, які активно залучають учнів до навчального процесу.

Створення та популяризація терміну "активні методи навчання" відбувалися в різних педагогічних середовищах та країнах. Таким чином, точного автора терміну "активні методи навчання"   важко визначити, адже цей термін став відображати еволюцію педагогічних ідей та практик у напрямку залучення учнів до активної діяльності та навчання через власний досвід.

«Термін "активні методи навчання" став активно використовуватися в українському педагогічному середовищі з початку 1990-х років, коли в Україні відбувся перехід до демократичних принципів навчання та реформування системи освіти. Після отримання незалежності в 1991 році українська освіта стала відкритою до нових педагогічних підходів. Починають стрімко розвиватися різноманітні педагогічні технології, в тому числі і  активні методи навчання».[2,c.13] Напочатку 1990-х років були  впроваджені інтерактивні методи, діяльнісні та компетентнісні підходи яких передбачали більш активну участь учнів у навчальному процесі. Період кінця 20 століття почали використовуватись відзначався створенням та популяризацією нових педагогічних методик та підходів, які акцентували свою увагу на розвитку творчості, самостійності та активності учнів. Саме в цей період  почали використовуватись активні методи навчання  для збагачення уроків літератури, де вони допомагали створити навчальний процес більш різноманітним і нестандартним. З того часу в Україні активні методи навчання стали невід'ємною частиною педагогічної практики, сприяли розвитку критичного мислення, творчих здібностей та активної позиції учнів і студентів у навчальному процесі.

1.3 ВПРОВАДЖЕННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ

          В різні періоди історії в Україні працювало багато видатних педагогів, які своєю педагогічною діяльністю зробили значний внесок у розвиток освіти та педагогічної думки.

 Серед них можна виділити наступних педагогів:

1. Лариса Косач-Квітка, Леся Українка (1871-1913) Відома українська поетеса та педагог, яка у своїй педагогічній практиці застосовувала активні методи навчання, намагаючись розвивати творчість та самостійність учнів. Її педагогічна діяльність, хоча і не була основною сферою її діяльності, мала велике значення для розвитку освіти.

Леся Українка працювала вчителем в сільській школі Кіровоградської губернії (тепер Кіровоградська область). Під час своєї педагогічної діяльності талановита українка активно застосовувала   методи та підходи, спрямовані на стимулювання інтересу до навчання та розвитку особистості учнів. Вона намагалася зробити уроки цікавими та доступними, спонукати учнів до самостійного мислення і вираженню власної думки. Своєю наполегливою працею вона продемонструвала приклад цілеспрямованості, розумової активності та самовдосконалення.

Таким чином, педагогічна діяльність Лесі Українки відображається не тільки в її роботі як вчителя, а й в її спробах реформувати освітні методики, оновити і оптимізувати їх, створити сприятливе навчальне та культурне середовище для молодого покоління, підкреслити важливість освіти в суспільній свідомості.

2. Антон Макаренко (1888–1939): Відомий український педагог та психолог, засновник унікального педагогічного училища в селі Гнілі Подільської області. Впроваджував педагогічну систему «макаренківського колективізму» і  використовував активні методи навчання в тому числі. Педагог значну увагу у своїй діяльності приділяв вихованню громадянської свідомості, співпраці та  дитячого самоврядування.

3.Олександр Довженко (1894–1956): Відомий український кінорежисер, письменник та педагог. Його педагогічні погляди були спрямовані на виховання патріотичної свідомості у молодого покоління через культурну роботу та кіно. Викладав в  Київському державному інституті кінематографії, встиг справити незабутнє враження на студентів своїми активними методами навчання. Але влада не дала письменникові продовжувати кар’єру педагога, назавжди виславши його з України до Московії.

4.Михайло Драгоманов (1841–1895). Хоча основний період його діяльності припадає на 19 століття, Драгоманов також вніс вагомий внесок у розвиток педагогіки та освітньої думки, так як  впроваджував активні методи навчання. Він плідно працював у галузі педагогічної теорії, підтримував ідеї демократії у навчальному процесі та підкреслював  важливість використання  рідної мови.

5.Григорій Сковорода (1722–1794): Знаменитий український філософ, педагог та письменник. Педагогічна діяльність Григорія Сковороди виявлялася, зокрема, в його роботі в якості  вчителя. Він проводив уроки для дітей, використовуючи не тільки традиційні педагогічні методи, але й намагався розвинути дитячий розум та духовність через філософське мислення. Він прагнув виховати  людину не лише освічену, а і    з високими моральними та етичними цінностями. Основна ідея педагогічної діяльності Сковороди полягала у розвитку не лише розуму, але й душі учня, у формуванні гармонійної особистості. Його педагогічний підхід відзначався глибоким гуманізмом. Григорій Сковорода прагнув виховувати в людях толерантність, доброту, справедливість та моральні цінності. Він вважав, що справжня освіта повинна створювати гармонію між розумом і душею, сприяти розвитку внутрішнього світу людини. Український митець в своїй роботі з учнями головну увагу приділяв  індивідуальному підходу до освіти і  враховував особливості кожної дитини. Він ставив за мету розвивати потенціал кожного учня,  і допомагав йому розкрити власні таланти та здібності. Погляди  Сковороди на педагогіку вплинули, безумовно, на  розвиток освіти в Україні, на впровадження активних методів навчання.

6.Марія Заньковецька (1854–1939). Українська акторка, педагог та громадська діячка, засновниця і керівниця Київського драматичного театру. Вона вважалася відомим педагогом акторської майстерності, яка своєю працею зробила дуже багато для розвитку театральної освіти. Жінка  за допомогою активних методів навчання  розкривала  унікальні здібності  і таланти майбутніх акторів.

Перші українські педагоги викладали в різні часи, але їх об'єднував головний принцип активних методів навчання, який влучно виразила всесвітньовідома італійська освітянка Марія Монтессорі, засновниця «педагогіки Монтессорі»: «"Кажіть мені, і я можу забути. Покажіть мені, і я можу запам'ятати. Включіть мене, і я зрозумію."» [10, с.44]

Ці слова написані ще в 19 столітті, але є актуальними і для сучасної педагогіки. Активні методи навчання  розкривають творчі здібності здобувачів освіти, забезпечують їх всебічний розвиток: фізичний, духовний, культурний і соціальний.

РОЗДІЛ 2

ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ПРАКТИЦІ

« Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх»

Генрі Форд

1.  РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НА ЗАНЯТТЯХ

          Використання активних методів на заняттях літератури може відкрити нові горизонти для навчання та розуміння літературних творів. Однак, важливо враховувати кілька рекомендацій для ефективного впровадження цих методів у практику навчання: перед початком навчального заняття необхідно чітко сформулювати мету використання активних методів. Наприклад, це може  бути характеристика образів, ідейно – художній аналіз, вивчення ключових тем тощо.

1. Вибір методу залежно від цілей. Відповідно до поставленої мети, виберіть доцільний активний метод. Наприклад, для аналізу символів твору може підійти "аналіз мемів", для глибокого розуміння характерів - "рольові ігри".

 2.Врахування можливостей. При виборі методу враховуйте особливості конкретної студентської групи - рівень підготовки, інтереси, стиль навчання. Методи повинні бути відповідні до можливостей студентів.

3. Проведення інструктажу. Перед початком активної діяльності надайте студентам чіткі інструкції. Поясніть, що ви від них очікуєте, які завдання потрібно виконати.

4. Організація роботи в групах. Багато активних методів передбачають роботу в групах. Важливо сформувати групи з урахуванням  здібностей студентів. Створити атмосферу співпраці і взаємодопомоги.

5. Модерована дискусія. Після проведення навчального заняття варто організувати дискусію, під час якої студенти будуть ділитися своїми враженнями, думками та висновками.

6. Зворотний зв'язок. Важливо надати зворотний зв'язок студентам щодо їхньої роботи на занятті. Вказати на позитивні аспекти та можливі напрямки для подальшого вдосконалення.

7. Поєднання з традиційними методами. Активні методи не повинні виключати традиційні. Вони можуть доповнювати один одного, створюючи різноманітність в навчальному процесі.

8. Оцінювання засвоєння матеріалу. При оцінюванні необхідно враховувати участь студента у групових діях, дебатах, створенні проектів, буктрейлерів і презентацій .

9.Постійне самовдосконалення. Для ефективного застосування активних методів необхідно постійно вдосконалюватися,  вивчати і застосовувати   в своїй роботі нові методики і педагогічні технології.

2.2    ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК ЧАСТИНА АКТИВНОГО НАВЧАННЯ. ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ.

                Сучасна педагогіка має в своєму методичному банку багато різноманітних прийомів ігрових технологій, які доцільно застосовувати на заняттях з зарубіжної літератури. Ігрові технології в  освітньому процесі є невід’ємною частиною активних методів навчання і  відіграють значну роль під час  проведення занять з зарубіжної літератури. Використання ігор  робить навчальний процес  більш захоплюючим і ефективним для студентів. Впровадження ігрових технологій відіграє велике значення під час проведення занять з зарубіжної літератури, а саме:

1.Залучення та мотивація студентів. Ігрові технології надають можливість створення захопливих інтерактивних сценаріїв, які зацікавлюють юнацтво і стимулюють їх активність у навчанні.

2.Розвиток навичок. Ігри часто спрямовані на розвиток різноманітних навичок, таких як критичне мислення, співпраця, розв'язання проблем, комунікація та творчість. Вони можуть допомогти студентам засвоювати матеріал більш ефективно.

3.Індивідуалізація навчання. Ігрові технології дозволяють створити персоналізовані навчальні сценарії, адаптовані до потреб кожного студента.

3. Емоційний аспект. Ігри можуть створювати емоційно насичені ситуації, які роблять навчання цікавішим і запам'ятовуваним. Емоційна захопленість може позитивно впливати на мотивацію та створює гарний настрій на занятті.

4. Стимулювання творчості. Деякі ігрові технології сприяють  розвитку творчого мислення, дозволяючи студентам виражати свої ідеї, розробляти проєкти та вирішувати творчі завдання.

5. Відкриття нових форматів занять. Ігри  дозволяють створювати нестандартні та інтерактивні формати уроків, що робить навчання цікавішим та ефективним.

6. Тестування та оцінювання. Ігрові технології можуть використовуватися для створення інтерактивних тестів та оцінювання знань студентів.

7.Залучення та мотивація студентів. Ігрові технології надають можливість створення захопливих інтерактивних сценаріїв, які зацікавлюють юнацтво і стимулюють їх активність у навчанні.

           Таким чином, ігрові технології можуть зробити заняття із зарубіжної літератури цікавими та нестандартними.  Вони сприяють пробудженню інтересу   у студентів до читання, вивченню навчального матеріала та розвитку різноманітних компетенцій  у студентів. Ігрові технології – це частина активного навчання, яка  розвиває широкий спектр навичок та створює сприятливе середовище для навчання.

ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Рольові ігри.

Викладач на занятті може застосовувати рольові ігри для відтворення персонажів з літературних творів або для створення нових сценаріїв літературного твору. Це дозволяє їм  зануритися в образи  персонажів та краще розуміти вчинки головних героїв в творі.

Ігри-квести.

Викладач розробляє і застосовує квест або гру-вікторину на основі змісту книги може стимулювати інтерес до читання та розвивати критичне мислення. Студенти з задоволенням беруть участь у грі, відповідаючи на питання чи розв'язуючи завдання, пов'язані з опрацьованою літературою.

Інтерактивні ігри та віртуальні тури.

Викладач впроваджує інтерактивні ігри або віртуальні тури на занятті.  Це може допомогти студентам "зануритися" у світ літературного твору. Наприклад, вони можуть використовувати віртуальну реальність для дослідження історичних локацій в творі або   для аналізу вчинків  персонажів..

Створення ігрових сценаріїв.

 Під керівництвом викладача студенти можуть розробляти власні ігрові сценарії на основі змісту літературних творів. Це розкриває їх творчі здібності та допомагає   їм краще розуміти тему та ідею твору.

«Прийом голосу літературних героїв» на заняттях з літератури - це цікава літературна вправа, яку викладачі зарубіжної літератури можуть  застосовувати для поглибленого вивчення характерів  персонажів у літературних творах. Цей прийом дозволяє студентам краще сприймати персонажів, їхні характери, мотивацію та емоції через вираження їхнього «голосу» або погляду на події.

Основні етапи використання прийому «Голос літературних героїв»:

1.Вибір уривку. Викладач обирає короткий уривок з літературного твору, в якому є важливий момент для розвитку характеру персонажа чи ключової події.

 2.Аналіз тексту. Студенти аналізують текст, звертаючи увагу на характеристики героя, його діалоги, внутрішні монологи та думки.

3. Інтерпретація голосу літературних персонажів. Для того, щоб зімітувати голос героя, треба заглибитися в його образ.  В цьому і заключається сутність цієї техніки.

Прийом «Віртуальна екскурсія картинною галереєю».

Студенти разом з викладачем занурюються за допомогою інтернету і  мультимедійного проєктора у світ художнього мистецтва тієї епохи,  під час якої відбуваються події в твору. Викладач і студенти разом переглядають і коментують  малюнки, репродукції картин, ілюстрації до окремих епізодів художніх творів. Використання такого прийому  сприяє кращому розумінню епохи, економічного і політичного стану історичного періоду. 

Прийом «Презентація літературного  героя».

Студент із групи отримує випереджальне завдання виступити в ролі головного героя твору. Для цього можна створити відеопрезентацію або самому студенті зіграти роль героя, розповісти  присутнім в аудиторії все   про нього: особисте життя, сім’я, позитивні і негативні риси. Пояснити його вчинки в творі. Студенти ставлять йому питання, а він відповідає. Потім викладач і студенти разом роблять висновки.

Вправа «Авторське крісло».

Ця форма роботи надає можливість кожному студенту бути почутим. «Крісло автора» - це стілець, на який сідає «уявний письменник»,  розповідає про  написаний ним твір. « Авторське крісло» відповідає на запитання студентів групи.  Цей прийом допомагає студентам розвивати навички самостійного мислення та вміння узагальнювати вивчений матеріал.

«Суд над літературним героєм»

Викладач обирає з-поміж студентів групи  суддю, прокурора, свідків, адвоката, які намагаються створити промови відповідно свого статусу.  Представники присяжних (усі інші студенти) потім голосують, як у справжньому суді. Суддя підбиває підсумки, виносить вирок літературному герою.

 «Інсценування».

Цей метод можна впроваджувати під час вивчення будь-якого твору з зарубіжної літератури. Студентам пропонується інсценувати найулюбленіші моменти з вивчених п’єс з розробкою сценаріїв.  Досить креативно підходять студенти до створення сценаріїв інсценізації з власною інтерпретацією подій у творі. Студенти моделюють сучасні ситуації, подібні до тих, що змальовані в п’єсах та епічних творах.

 «Домалюй мою картину»

Викладач пропонує на  фліпчарт – дошці всім охочим студентам по черзі домалювати якусь частину портрета героя.  Цей прийом змушує студента ще раз перечитати портрет героя, зануритися у сюжет , а можливо потім ще раз перечитати текст, що дуже корисно для розуміння твору.

«Лист підтримки»

Студентам пропонується написати лист, в якому дати пораду головному герою, підтримати його , разом з ним намагатися розв'язувати ті проблеми, які письменник розкриває у творі.

«Презентація  буктрейлерів»

Студенти отримують випереджальне завдання – створити короткий відеоролик, в якому стило викласти основні проблеми твору. Ця робота виявляє не тільки знання тексту твору студентом, але і його вміння користуватись інформаційними технологіями, маркетинговими здібностями, які мають попит в сучасному світі. На занятті студенти коментують свою роботу.

«Коворкінг – студія»

 Вид літературної дискусії, під час якої розкривається проблематика твору, яку під час обговорення намагаються вирішити студенти разом з викладачем. Викладач невимушено і майстерно підводить молодь до потрібних висновків бесіди. Цікава для студентів форма аналізу літературного твору, яка вчить  переконливо висловлювати свої думки та вміння проводити дискусію.

 «Літературний батл»

 Форма опитування, коли група поділяється на 2 команди і  студенти по черзі ставлять питання, які готують заздалегідь. Викладач виступає в цьому змаганні арбітром. Підбиває підсумки й оцінює участь кожного студента.

 «Створення мемів»

«Мем, або інтернет-мем, – це будь-яка дотепна коротка інформація (фраза, зображення, звукоряд, відео) іронічного характеру, яка відтворює певне ставлення до якихось подій чи обставин, та поширюється в інтернеті.»[7,с.22] Застосування прийому створення мемів на заняттях зарубіжної літератури може бути творчим та ефективним методом стимулювання інтересу студентів  до вивчення літературних творів.

Цей прийом стимулює вивчення літературного твору з різних кутів зору, дозволяючи студентам емпатично відчувати та розуміти мотивацію персонажів. Він також розвиває навички літературного аналізу та допомагає студентам відчути свої враження від тексту через активну взаємодію з ним.

Варіанти  створення мемів на заняттях з зарубіжної літератури

Створення мемів на заняттях із зарубіжної літератури може бути цікавим та креативним підходом для залучення студентів та глибшого розуміння літературних творів. Ця техніка сприяє зануренню студентів в атмосферу  гри, а також допомагає  влучніше виражати свої враження від прочитаного. Ось кілька ідей, як це можна реалізувати:

Створення мемів на основі персонажів Викладач просить студентів звернути увагу на  ключового персонажа з літературного твору та створити мем, що відображає особливості його характера. Наприклад, може бути мем, який виражає характерні особливості, діалоги чи ситуацію, пов’язану з обраним героєм.

Меми про ключові події. Студенти можуть створювати меми, які відображають ключові події або сцени з літературного твору. Це дозволяє їм виділити важливі моменти та розкрити їхнє розуміння сюжету.

Меми як відгуки героїв. Викладач пропонує студентам створити меми як відгуки внутрішніх  монологів персонажів з історії. Це може допомогти їм глибше зрозуміти емоції та переживання героїв.

Гумористичні меми. Під час вивчення літературного твору студенти створюють гумористичні меми, які  можуть стосуватися особливостей  характеру персонажа. Гумор може створити позитивну атмосферу та полегшити сприйняття важливих ідей на занятті.

        Отже, ігрові технології можуть зробити заняття з зарубіжної літератури цікавими та нестандартними.  Вони сприяють активному вивченню навчального матеріала та розвитку різноманітних компетенцій  у студентів.

2.3 АРТ – ПЕДАГОГІКА  - КРЕАТИВНИЙ ЕЛЕМЕНТ  АКТИВНОГО НАВЧАННЯ. ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ.

«Мистецтво й майстерність навчання

 і виховання полягає в тому,

 щоб, розкривши сили і можливості кожної дитини,

дати їй радість успіху у розумовій праці.»

                                                                                                     В. Сухомлинський

««Арт-педагогіка - це засіб самовираження і  творчості студента,  за допомогою якого молода людина може  презентувати себе на занятті. Це засіб гармонізації тих сторін внутрішнього світу студента, для вираження яких немає адекватних вербальних засобів. Тому часто арт-педагогіка стає єдиним способом зв’язку між викладачем і студентом під час заняття.»[4,с.7] Використання елементів мистецтва на заняттях літератури може призвести до численних позитивних результатів. Вони урізноманітнюють спектр засобів для залучення студентів до навчального матеріалу та поглиблюють  розуміння літературних творів студентами. Застосування арт-педагогіки має такі особливості:

Візуалізація концепцій.

Використання таких прийомів мистецтва,  як оновлення, графічні органайзери чи колажі, сприяє візуалізуалізації змісту твору. Це допомагає кращому розумінню та запам'ятовуванню матеріалу.

Міждисциплінарний підхід.

Використання мистецтва на заняттях літератури сприяє зіставленню літературних творів з втіленням образів в різних видах мистецтва. Це значно  розширює розуміння культурного та історичного контексту літературного твору.

ВАРІАНТИ ЗАСТОСУВАННЯ АРТ-ПЕДАГОГІКИ НА ЗАНЯТТЯХ З ЛІТЕРАТУРИ

Ілюстрації та візуалізація текстів

Викладач пропонує студентам  викласти свої враження від прочитаних творів або вибраних фрагментів у формі  малювання, колажів, анімації чи створення буктрейлерів книги  відповідно до подій у тексті.

Театралізація

Студенти розігрують сцени з творів або створюють власні діалоги та сценарії. Це сприяє кращому розумінню характерів та подій, а також розвиває навички виступати перед аудиторією.

Творчі завдання

Студентам  пропонується  виразити свої враження від прочитаного через мистецькі форми, такі як живопис, скульптура, поезія чи музика. Це може бути особливо ефективним для вираження емоцій та асоціацій, пов'язаних із текстами.

Створення  власної книги або газети

Викладач пропонує студентам створити власні книги на основі твору або подій у ньому. Вони можуть писати продовження, змінювати закінчення тощо. Також можна розглянути створення газети, яка розповідає події твору як новини.

Музичні композиції

Викладач пропонує студентам створити музичні композиції, які відображають атмосферу та емоції тексту. Це може включати написання пісні, створення інструментальних композицій або навіть виконання вже наявних пісень, які відображають тематику твору.

Віртуальні проєкти

Викладач під час проведення заняття з зарубіжної літератури може використовувати сучасні технології для створення віртуальних проєктів, таких як інтерактивні ігри, віртуальні тури або відеопрезентації, що значно  поглибить знання студентами тексту творів.

Драматичне читання

 На занятті з зарубіжної літератури організовує уроки драматичного читання, де студенти читають вибрані відривки або діалоги з текстом з використовуючи і розкриваючи такі здібності, як акторська гра, вміння виступати перед аудиторієй, вміння запам’ятовувати великий обсяг тексту.  

Мистецький аналіз

Цей прийом заснований на перегляді і аналізі різноманітних ілюстрацій до твору, обговоренні екранізацій, прослуховуванню музичних композицій, перегляд скульптур або картин. Така робота сприяє більш глибокому розумінню твору, який вивчається на занятті.

Творчі рецензії

Викладач проплнує студентам написати творчі рецензії, в яких вони не тільки висловлюють свої думки про твір, але і роблять власні висновки у вигляді малюнків, віршів, колажів, навіть музичних творів.

Створення книжкових обкладинок

Наприкінці заняття викладач пропонує студентам виконати своєрідне домашнє завдання: створити дизайни обкладинок для книг на основі власного тлумачення тексту.  На наступному занятті студенти коментують свою роботу в аудиторії. Даний прийом розвиває різноманітні навички студентів: вміння користуватися інформаційними технологіями, використання маркетингових знань, розкриває художні здібності.

Картографія подій

Викладач пропонує  студентам створити карту подій з роману або оповідання. Молоді люди під час данної методики використовують географічні елементи, стрілки та маркери для позначення ключових місць подій. Така робота над твором мотивує студентів до більш детального знайомства з текстом і подіями ,сприяє кращому розумінню теми, ідеї і проблематики.

Створення власних літературних героїв

Студенти за пропозицією викладача створюють своїх власних літературних героїв, які могли б потрапити у світ твору. Це важливо для розвитку їхньої творчої уяви та збагачення тексту новими персонажами.

Поетичні аплікації

Викладач пропонує студентам створити власні вірші, які відображали б головні теми твору. Вони можуть вибрати форму вірша, яка відповідає їхнім враженням, або присвятити свою поезіютим персонажам, яким співчувають.

Колективна творчість

Студени отримують фрагменти тексту  і пропозицію викладача створити власний твір або інтерпретацію подій. Наприкінці заняття  один із студентів об'єднує ці твори в єдину колективну літературну історію, яку наприкінці заняття група читає. Такий прийом розвиває творчі здібності студентів, розкриває прихований потенціал кожного присутнього на занятті.

Створення аудіокниги

На позаурочних заняттях студентам пропонується  створити аудіокнигу або подкасти, де вони читають уривки з твору, застосовують звукові ефекти, музику та коментарі. Це розвиватиме їхні акторські здібності та надасть досвід аудіоредагування.

Комікси

Викладач пропонує студентам втілити важливі моменти з твору в комікси. Вони можуть використовувати слова та малюнки, щоб виразно передати сюжет та атмосферу.

Поетичний хайку

Студенти створюють хайку (трирядковий неримований вірш),  який би  відображав ключові моменти твору. Обмеження у формі хайку дозволить здобувачам освіти узагальнити та виділити сутність тексту в коротких висловлюваннях.

Створення культурного артефакту

 Викладач пропонує студентам дослідити та створити культурний артефакт, який відображає контекст чи тематику твору. Це може бути предмет, картинка, музичний твір або навіть  фотографічне зображення вигляді фотоколажу.

Таким чином, розвиток творчих компетентностей за допомогою арт-педагогіки на заняттях з зарубіжної літератури сприяє гармонійному розвитку особистості. Арт-педагогіка містить в собі елементи мистецтва та педагогіки, може бути ефективним інструментом для розкриття та розвитку здібностей студентів на  заняттях з зарубіжної  літератури. Ця методика включає різноманітні інтелектуальні навички, такі як творчість, аналітичність, критичне мислення, креативність та нестандартність мислення. Об'єднання літератури та мистецтва сприяє розвитку міжпредметних зв’язків, поглиблюючи розуміння творів через використання різних навчальних предметів таких як культурологія, історія, мистецтвознавство.

           Застосування арт-педагогіки на заняттях з літератури сприяє розширенню сприйняття та розуміння текстів, стимулює  зацікавленість у вивченні літературних творів та  розвиток творчості та критичного мислення серед студентів.

2.4. «МЕТОД ПРОЄКТІВ» У СИСТЕМІ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ КОМПЕТЕНЦІЙ

Розпізнати, виявити, розкрити, виростити, виплекати в кожного

учня його неповторно індивідуальний талант - це означає піднести

особистість на високий рівень розвитку людської гідності.

В.О. Сухомлинський

 Суспільство ХХІ століття потребує людини, яка не лише володіє знаннями, а й спроможна оптимально орієнтуватися у потоці нової інформації, вибирати з неї потрібну й оперативно застосувати її на практиці; здатну творчо розв'язувати проблеми, яка бажає і вміє пізнавати нове. «Метод проєктів» - це один з найефективніших активних методів навчання, який надає   не тільки змогу студентові реалізуватися на занятті, а і навчитися «працювати в команді», використовувати інформаційні технології, самостійно отримувати знання, що дуже важливо в сучасному житті людини.

«Активне навчання – це підхід до освіти, що наголошує на взаємодії студентів із навчальним матеріалом, залучаючи їх до активної діяльності, самостійного мислення та творчого розвитку завдань.»[5, с.21] Один із ефективних методів, який ідеально вписується в концепцію активного навчання, – це «метод проєктів».

«Метод проєктів – це освітня технологія, спрямована на здобуття студентами  знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. «Суть проєктної технології полягає в стимулюванні інтересу студентів до розв’язання однієї або цілої низки проблем, що передбачає володіння певною сумою знань».[6,с.12]

Проект – це робота студентської групи,  оригінальне бачення проблеми. За допомогою роботи над проєктом  зможе виявити свої вміння і навички значна кількість студентів групи. Це дасть змогу презентувати себе, свої здібності студентам, а  викладачеві - можливість оцінити більшу частину студентської групи.

1. Основні принципи методу проєктів

Метод проєктів обґрунтовується на концепції навчання через діяльність. Студенти об'єднуються в групи для реалізації конкретного проєкту, який може бути пов'язано з різними галузями людського існування. Основні принципи методу проєктів включають:

Самостійність. Студенти мають можливість вибирати теми проєктів, розробляти план дій і визначати стратегії виконання завдань.

Колективна робота. Групова взаємодія сприяє обміну ідеями, розвитку комунікаційних навичок і вмінню працювати в команді.

Практична спрямованість. Створення проєктів під час занять з зарубіжної літератури допомагають студентам пристосувати свої знання до   вирішення проблем в  реальному житті в майбутньому.

2. Значення «методу проєктів» в складі активного навчання

Розвиток креативності. Проєкти вимагають творчого підходу до вирішення завдань. Студенти навчаються думати нетрадиційно, розвивають свою креативність та здатність генерувати нові ідеї.

Самостійність. Учасники проєктів вчаться самостійно обирати напрямки свого дослідження, шукати інформацію та аналізувати результати.

Розвиток комунікативних навичок. Групова взаємодія  сприяє розвитку комунікативних навичок у студентів. Студенти тренуються чітко висловлювати свої ідеї, слухати партнерів і спільно приймати рішення.

Практичне застосування знань. «Метод проєктів» дозволяє студентам отримати теоретичні знання на практиці, розвиваючи практичні компетенції.

Стимуляція ініціативи. Студенти стають ініціаторами власного навчання, що сприяє  самоосвіті, вихованню відповідальності за прийняте рішення та уміння вирішувати проблеми, працювати в команді.

3. Ефективність застосування на заняттях з літератури «методу проектів».

Результати впровадження «методу проєктів» у практику активного навчання можуть бути разючими: покращення знань студентів, розвиток творчих здібностей та формування практичних навичок.  Викладач, який використовує «метод проєктів» повинен ефективно координувати групову роботу, ретельно готуватися до супроводу проєктів та об’єктивно оцінювати індивідуальну роботу кожного студента.

Отже, «метод проєктів» є  ефективним інструментом для реалізації активного навчання, який сприяє глибокому засвоюванню матеріалу, розвитку креативності та формуванняю ключових життєвих навичок у студентів.

ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ «МЕТОДУ ПРОЄКТІВ» НА ЗАНЯТТЯХ З ЛІТЕРАТУРИ

1.Характеристика літературного  методу

Студенти  характеризують  метод (наприклад, романтизм, реалізм)  створюють проект, де вони досліджують його основні риси, важливі події, представників та вплив на сучасність. Спікер, якого обирають, демонструє результати роботи у вигляді відеопрезентації.

2.Проєкт «Створення буктрейлера літературного твору»

Творча група студентів працює над текстом ролика, організовує музичний супровід, відеоряд про текст твору, а потім на занятті демонструє на екрані готовий продукт своєї діяльності

3.Створення книжкового рекомендаційного сервісу

Творча група студентів створює власний "книжковий рекомендаційний сервіс". Вони можуть аналізувати різні літературні твори, створювати рекомендації для різних читачів, аргументуючи свої вибірки.

4.Літературний марафон

Викладач оголошує «Літературний марафон», створює декілька творчих груп, обирає авторів і твори. Творчі групи  протягом певного періоду часу займаються вивченням біографії письменника, вивчають текст твору, а потім на підсумковому занятті студентські творчі групи виступають з короткими звітами, презентаціями перед аудиторією, діляться своїми враженнями.

5.Літературний клуб

Викладач може створити літературний клуб, де студенти регулярно збиратимуться для обговорення творів. Кожен  присутній під час дискусії може взяти на себе роль "експерта" та поділитися власними враженнями та аналізом.

6.Створення книжкового блогу

Викладач просить студентів створити власний книжковий блог, де вони будуть рецензувати літературні твори, обговорювати теми та проблеми, пов'язані з книгами. Це може включати написання рецензій, обговорення сюжетів, порівняння авторів та жанрів. Кінцевий результат цього проєкту може бути у вигляді створення ютуб каналу, де студенти демонструють свою роботу або проведення літературного вечора.

7. «Пресконференція письменника»

Викладач пропонує студентам поділитися на декілька творчих груп: «Літературознавці», «Біографи», «Історики». Ці групи готують інформацію за  відповідними напрямами про письменника і його твори. Обирають студента, який є спікером і відповідає на питання ще однієї творчої групи (усі інші студенти), під назвою «Журналісти». Організація і проведення такого проєкта мотивує студентів до вивчення твору, виявляє творчі здібності  здобувачів освіти.

         Отже, «метод проєктів» - це  сучасна ефективна педагогічна технологія, яка поєднує працю викладача і студента,  сприяє виявленню творчих здібностей  у студентів навіть з низьким рівнем знань. Цей прийом надає здобувачам освіти можливість поглиблено вивчити матеріали заняття, створити власні тлумачення та інтерпретації, а також продемонструвати свої здібності до аналізу та творчості.

2.5. РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ                      «КЕЙС – МЕТОДУ»

            Сучасна навчальна програма з зарубіжної літератури  вимагає від викладача на заняттях  досягти певної мети : «розвивати ключові і предметні компетентності студентів у процесі читацької діяльності, заохочення молоді до розширення кола читання, осягнення духовної цінності та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн, поглиблення культурно-пізнавальних інтересів студентів, усвідомлення ними виняткової ролі художньої літератури в сучасному світі, виховання у студентів учнів поваги до культурних надбань свого та інших народів, формування творчої особистості громадянина України з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю» [2, с.32].  Кейс-технологія є ефективним інструментом для розвитку критичного мислення на уроках літератури. Кейс-технологія включає в себе вивчення конкретного випадку або проблемної ситуації, дослідження різних поглядів та аргументів, а також підведення обґрунтованих висновків.

Застосування кейс-технології на заняттях з  літератури дозволяє створити сприятливі умови для обговорення літературних творів, виявлення глибини їхнього змісту та застосування концепцій у реальній життєвій  ситуації. Цей підхід може стати ефективним інструментом для розвитку різних аспектів навчання та особистісного росту студентів.

Використання кейс-методу на заняттях з зарубіжної  літератури, може мати декілька актуальних переваг:

Розвиток критичного мислення.

 Вирішення кейсів вимагає аналізу ситуації, виявлення ключових факторів та розробки аргументованих рішень. Це може покращити навички аналізу та оцінювання певної інформації.

Активна участь  студентів під час заняття.

Кейс-метод створює можливості для активної участі  студентів. у процесі навчання. Молоді люди взаємодіють з матеріалом, обговорюють питання та спільно шукають рішення, що може підвищити залученість та інтерес до вивчення твору.

Практичне застосування отриманих знань.

Дана методика сприяє формуванню навички аналізувати будь-яку проблемну ситуацію і приймати правильне рішення.

Розвиток комунікативних навичок.

Робота з кейсами сприяє розвитку комунікативних навичок студентів. Вони вчаться виражати свої думки, обговорювати ідеї та слухати точки зору інших учасників обговорення. Це розвиває вміння у студентів співпраці та командної роботи.

Стимулювання інтересу до предмета.

Кейс-метод робить заняття  нестандартним та захопливим для студентів. Ситуації, які вони аналізують, можуть бути цікавими, а це значно підвищить загальний інтерес до предмета літератури.

Формування навичок прийняття рішень.

Кейси дають студентам можливість розв'язувати проблеми та приймати обґрунтовані рішення. Це важливо не тільки для  гармонійного розвитку студентів, але і для підготовки до майбутньої професійної діяльності.

Підготовка до реального життя.

Робота з кейсами вчитть студентів» аналізувати та розв'язувати проблеми у реальному житті. Навички, отримані на заняттях, допоможуть знаходити вихід з різних життєвих ситуацій   в майбутньому.

Використання «кейс-методу» на заняттях з  літератури дозволяє створити сприятливе середовище для обговорення літературних творів, виявлення глибини їхнього змісту та вирішенню проблем у реальному житті. Дана методика може стати ефективним інструментом для розвитку різних аспектів навчання та особистісного росту студентів.

              Таким чином, використання активних методів навчання, таких як «кейс-метод», на заняттях з  літератури має важливі позитивні наслідки. Ця методика забезпечує  активну участь студентів в освітньому процесі й сприяють розвитку ключових компетентностей, які будуть корисні в  майбутньому їхньому житті.

ВАРІАНТИ ЗАСТОСУВАННЯ КЕЙС – МЕТОДУ НА ЗАНЯТТЯХ З ЛІТЕРАТУРИ

1.Проблема морального вибору літературного героя.

Проаналізувати позицію в літературних творах, де герої стикаються з моральними дилемами. Студенти можуть обговорювати моральний вибір персонажів, аналізувати їхні  роздуми і дії, щоб зрозуміти логіку їхніх вчинків і дій.

2. Створення психологічного портрета персонажа

Викладач під час аналізу твору пропонує студентам створити психологічний портрет персонажа. Свою відповідь аргументувати.

3.Аналіз мовних засобів автора

 Викладач пропонує студентам завдання проаналізувати мовні прийоми автора в конкретному епізоді чи розділі. Студенти при обговоренні, спираючись на текст твору, аналізують стилістичні засоби, обґрунтовують їх роль у створенні атмосфери та розкритті теми.

4. Аналіз жанрових особливостей

Студенти аналізують жанрові особливості літературного твору та роблять висновки про те, які елементи жанру впливають на сприйняття та розуміння твору.

5.Вибір альтернативного закінчення

Викладач пропонує студентам створити альтернативний розвиток сюжету або закінчення для літературного твору. Здобувачі можуть аргументувати свій вибір, враховуючи внутрішню логіку та характери персонажів.

6.Літературний маркетинг

Студентам пропонується створити обкладинку літературного твору або рекламного слогана для просування на книжковому ринку даного твору. Цей кейс розкриває такі творчі компетенції, як користування інформаційними технологіями, вміння малювати, складання віршів тощо.  

 Застосування кейс-методу на поняттях із зарубіжної літератури може стати цікавим інструментом для аналізу та обговорення проблемних питань і авторів.

Перелік проблемних питань з курсу «Зарубіжна література», які можна розглянути за допомогою «кейс-методу»

1. Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості Е. Т. А. Гофмана

2. Конфлікт молодої людини та суспільства в романі «Червоне і чорне» Ф.Стендаля

3.Краса зовнішня і краса внутрішня і їх поєднання в людині і в житті в романі О. Вайльда «Портрет Доріана Грея»

4.  Проблема миру, людяності, порятунку духовних цінностей в романі Ромена Гарі «Повітряні змії» 

5. В чому сенсу буття й призначення людини в творі Й. В. Гете «Фауст»

6. Актуальність новели Ф. Кафка «Перевтілення»

7. Проблема вибору в романі Альбера Камю  «Чума».

8.  В чому виявляється викриття сутності тоталітарної системи та її ієрархії в антиутопії Д. Оруелла «1984»?

9. Засудження антигуманної сутності Другої світової війни, її руйнівних наслідків для людства в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Г. Бьолля

10. Відображення моральної деградації людства в новелі Г.Г.Маркеса «Стариган з крилами»

          Кейс-технологія як інструмент аналізу та дискусії, допоможе проаналізувати подані проблемні питання,  сприятиме створенню атмосфери  поглибленого обговорення, зацікавить студентів до вивчення літературних творів з  зарубіжної літератури.

6.  АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

          Актуальність використання активних методів навчання в сучасному освітньому процесі беззаперечна і базується на таких ключових аспектах:

1.Розвиток критичного мислення та творчості. У сучасному світі, де зміни відбуваються стрімко, важливо, щоб студенти розвивали критичне мислення та творчість. Активні методи навчання, такі як дискусії, групова робота та проєктна діяльність, стимулюють студентів до самостійного мислення та  до генерації ними  нових ідей.

2.Підготовка до реального життя. Активні методи навчання орієнтовані на практичне застосування отриманих знань. Вони допоможуть студентам здобувати навички, які є необхідними на  сучасному ринку праці, такими як: розв’язання проблем, комунікативні навички,  розвиток творчого мислення та робота в команді.

3.Залучення студентів до процесу навчання. Активні методи мотивують студентів  брати активну участь в освітньому  процесі. Це допоможе студентам відчувати власну значущість у процесі навчання.

4.Індивідуалізація навчання.  Індивідуальна робота, проєкти та забезпечують можливість персоналізованого підходу до кожного студента.

5.Розвиток і використання під час навчання інформаційних технологій. Активні методи навчання добре поєднуються з використанням сучасних технологій, таких як : віртуальна реальність, онлайн-ресурси та інтерактивні платформи. Це сприяє впровадженню інновацій в освітній процес.

6.Стимулювання саморозвитку. Активні методи навчання допомагають студентам вчитися самостійно здобувати знання. Самостійне розв'язання проблеми та  відповідальність за навчання стають ключовими компонентами освітнього процесу.

7.Адаптація до різноманітних форм навчання.   Під час застосування активних методів навчання в освітньому процесі студенти мають можливість обирати ті форми навчання, які найбільше відповідають їхнім індивідуальним особливостям, що значно сприяє ефективнішому засвоєнню матеріалу.

  8.Підвищення соціальної комунікабельності. Групова робота під час активного навчання  покращує взаємодію та співпрацю між студентами на занятті, підвищує ефективність засвоєння матеріалу. Це сприяє розвитку соціальних навичок, емпатії та уміння працювати в команді, яка є ключовими уміннями в сучасному суспільстві.

9.Врахування індивідуальних інтересів та потреб. Активні методи навчання дають можливість викладачам під час проведення заняття створити сприятливі умови, які враховуватимуть індивідуальні інтереси та творчі здібності студентів. Це мотивуватиме та  стимулюватиме здобувачів освіти до вивчення навчального матеріалу.

10.Переосмислення ролі викладача та студента. Використання активних методів навчання перетворює роль викладача з носія джерел інформації на фасилітатора, а студента —  на активного учасника освітнього процесу. Це робить навчання цікавим, сприяє розвитку особистих здібностей студента.

11.Підвищення мотивації студентів до навчання. Активні методи навчання створюють такі умови для студентів,  які підвищують рівень їхньої мотивації та зацікавленості в навчанні. Студенти, активно працюють на занятті, розкривають свої творчі здібності, краще реалізуються в професії, вміють працювати в команді.

12.Готовність до розвитку навичок майбутнього. З урахуванням швидкості технологічного розвитку і змін у сучасному середовищі, активні методи навчання виховують у студентів навички  до постійного самовдосконалення та навчання протягом усього життя, що сьогодні є ключовим умінням у сучасному світі.

13.Пошук інноваційних рішень та креативного мислення.  Роботи над проєктами, вирішення реальних завдань та розвиток творчих навичок допомагають створити підґрунтя для майбутнього успіху в сучасному інноваційному середовищі.

14.Підвищення ефективності глибокого засвоєння матеріалу. Активні методи навчання також містять різноманітні види діяльності, які сприяють глибокому засвоєнню матеріалу. Вони допоможуть студентам не лише отримувати інформацію, але й застосовувати її, аналізувати та висловлювати свої думки щодо неї.

15.Впровадження різноманітних форм оцінювання. Активні методи навчання містять у собі такі форми оцінювання, які виходять за межі традиційних тестів та екзаменів. Створення проєктів, портфоліо, буктрейлерів, виступи, презентації та інші форми дозволяють оцінювати різні аспекти знань та навичок студентів.

16.Використання диференційованих різнорівневих завдань.  Під час застосування активних методів навчання в  сучасному освітньому середовищі   використовуються різнорівневі диференційовані завдання. Це дозволяє   розкрити  свій потенціал  студентам з різним рівнем засвоєння матеріалу, з різними здібностями і талантами.

Загальною тенденцією є те, що активні методи навчання залишаються не просто альтернативою традиційним методам, а й ефективним вирішенням для оптимізації освітнього процесу. Дана методика  базується на необхідності формування глибоких компетентностей, які виходять за межі поверхневого засвоєння фактів і допомагає студентам розвивати критичне мислення, творчі здібності, здатність до нестандартних рішень.

          Отже, активні методи навчання не тільки відповідають вимогам сучасної освіти, але й сприяють підготовці юнацтва до життя в сучасному  динамічному та змінюваному світі. Методика сьогодні актуальна, тому що за допомогою її прийомів створюються всі умови для гармонійного  розвитку студентів, для підготовки  до викликів, які чекають на здобувачів освіти на  ринку праці і в сучасному реальному житті.

РОЗДІЛ 3

ПЛАН – КОНСПЕКТ  ЗАНЯТТЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Тема: Маркус Френк Зузак. «Крадійка книжок». Короткі відомості про митця. «Крадійка книжок» – роман про Другу світову війну. Історія життя дівчинки Лізель Мемінґер.

Мета: 

Навчальна:

студенти  називають  сучасних зарубіжних письменників, твори яких увійшли в коло юнацького читання; знають окремі факти життя сучасних зарубіжних письменників; зміст прочитаних творів; розуміють зв’язок творчості письменника з національними літературними традиціями та сучасними тенденціями світової літератури; аналізують ідейно-тематичний зміст, сюжет, композицію, проблематику художніх творів; характеризують образи персонажів; коментують художні образи, у яких утілено позитивні й негативні явища; висловлюють судження про особливості стилю письменників, їхню роль в історії національної та світової культури; пояснюють зміст назви твору; використовують іноземні сайти для пошуку інформації про митців та їхні твори;

Розвивальна:

порівнюють прочитані твори з текстами дотичної тематики та проблематики, розглянутими в курсах зарубіжної та української літератури;

розуміють зв’язок творчості письменника з національними літературними традиціями та сучасними тенденціями світової літератури; використовують

 Ресурси Інтернету для створення доповіді, презентації,  буктрейлера; створюють студентський проєкт; висловлюють    власні ідеї щодо залучення молоді до читання, реалізують їх, розміщуючи в соцмережах актуальну інформацію про цікаві книжки різних країн і народів; аналізують соціальні, моральні, політичні, історичні проблеми, порушені у прочитаних творах, висловлюють судження про них.  зіставляють літературні твори з їхнім утіленням у різних видах мистецтва (кіно, театр, образотворче мистецтво); коментують результати людської діяльності в природному та суспільному середовищі, відображені у творах літератури.

Виховна:

формування гуманістичного світогляду у молоді,  виховання патріотичних почуттів і загальнолюдських цінностей; спонукання до вироблення та відстоювання студентами власних поглядів на будь-яку проблему; поглиблення знань студентів про літературу як мистецтво слова; формулювати й обстоювати власну думку, вести полеміку, оцінювати життєві явища та виражати ставлення до моральних, суспільних проблем, відображених у класичних і сучасних творах.

Матеріально-технічне і дидактичне забезпечення: портрет письменника, ілюстрації до твору, текст твору, мультимедійна презентація, підручник

Тип заняття: заняття засвоєння нових знань

Міжпредметні зв’язки: історія, художня культура

Література:

Основна:

1.Волощук Є.В. В. Світова література : хрестоматія-посібник для 11 кл.              загальноосвітіх навч. закладів / Є.В. Волощук. — К. : Літера ЛТД, 2011.

 — 512 с.

2.Ковбасенко Ю. І. К 56 Світова література : підручн. для 11 кл. загальноосвіт.     навч. закл. (академічний рівень, профільний рівень). — К .: Грамота,

2012. — 336 с

3.Хрестоматія 10 клас Компетентнісний підхід Автори-упорядники: О. М. Ніколенко, Л. Л. Ковальова, Н. О. Любарець, Л. П. Юлдашева, О. В. Орлова, В. Г. Туряниця, К. С. Ніколенко К.: Грамота, 2018. -  312с.

Додаткова:

САЙТИ БІБЛІОТЕК

1.Державна бібліотека України для юнацтва: http://www.4uth.gov.ua/

2.Національна бібліотека України для дітей: www.chl.kiev.ua/.

3.Національна парламентська бібліотека України: http://www.nplu.org/ 

4.Львівська обласна бібліотека для дітей : http://kazkar.at.ua/lodb.org.ua/

4.Електронна бібліотека української літератури (зарубіжна література): http://ukrlib.com.

6.Бібліотека українського центру: http://ukrcenter.com.

Епіграфи

Не було ще в світі жодного непереможного варварства.

Томас Манн

Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.

 Рей Бредбері

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

ВІДЕОПРЕЗЕНТАЦІЯ

«МАРКУС ЗУЗАК «КРАДІЙКА КНИЖОК»

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

  ● перевірка наявності студентів на занятті

● оголошення теми, мети, завдання уроку                                                        

● виявлення готовності студентів до заняття                                                  

●Мобілізація студентів до праці, активізація уваги, створення робочої атмосфери

Вибірково перевіряється виконання в зошитах домашньої роботи

Взаємоперевірка домашнього завдання

АКТУАЛІЗАЦІЯ

Прийом «Мозковий штурм» Обговорення епіграфів до заняття

Після оголошення теми, мети, завдань викладач пропонує обговорити епіграфи до заняття, які спроєктовані на екран, а наприкінці обговорення вирішити, який з них найбільш точно відображає тему заняття, і аргументувати свій вибір

МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Слово викладача

Маркус Зузак є австралійським письменником, який розвиває свою творчість у жанрі сучасної літератури. Творчість Маркуса Зузака характеризується своїм унікальним стилем письма, використанням нестандартних персонажів та глибоким філософським підґрунтям "Крадійка книг" (2005) став його найвизначнішим твором. Цей роман отримав величезний успіх та численні літературні нагороди. Твір розповідає історію дівчинки на ім'я Лізель, яка виросла в нацистській Німеччині, та її відносин зі своїм прихованим єврейським другом. Письменник описує в романі події найжорстокішої війни 20 століття. І сьогодні, коли Україна виборює право на своє існування у війні з росіянами, цей твір є дуже актуальним, так як піднімає ті ж самі проблеми, з якими стикнулися і герої романа Маркуса Зузака.

ЗМІСТОВНИЙ ЕТАП

1.Осмислення нових знань за допомогою «Методу проєкту»

Повідомлення творчої групи «Історики та аналітики» на тему «Історичні факти та свідчення очевидців про бомбардування авіацією союзників німецьких міст» (супроводжується презентацією або ілюстраціями знищеного Дрездена, жертв бомбардувань – фото з німецьких архівів лютого 1945 року)

Питання про те, сприяли ці бомбардування скорішому завершенню війни, є дискусійним.

3.Повідомлення творчої групи «Культурологи» на тему «Відображення у мистецтві трагічних подій в Німеччині 1945 року. Бомбардування Дрездена.»

4.Повідомлення групи «Біографи» на тему «Біографічні відомості про Маркуса Зузака»

5.Літературознавці «Історія завжди вказує мені, звідки я»

6.Група «Журналісти» Відеопрезентація проєкту. Кінцевий результат творчої групи.

2.Прийом «Створення психологічного портрета письменника».

Викладач Щоб створити посихологічний портрет письменника, необхідно зануритися в його біографію і особлливості творчості. Давайте розглянемо, які проблеми вмсвітлює письменник в романі, і тоді ми зможемо багато чого розповісти про психологічний портрет письменника

Відповіді студентів

Письменницький стаж Маркуса Зузака невеликий і список його творів на сьогодні налічує шість романів, однак кожна його книга є предметом дискусії читачів і рецензій авторитетних літературознавців. Його твори перекладені сорока мовами світу, нагороджені багатьма престижними преміями і входять до списку світових бестселерів.

Його книги розповідають про звичайних людей, котрі борються не з драконами чи магами, а з реальними проблемами, і завойовують не престол королівства, а систему життєвих цінностей.

Головний твір письменника – це роман "Крадійка книжок» Він має  важливе значення, ак як письменник піднімає в романі багато важливих для ньо тем,  висвітлює ключові аспекти  людського існування. Ось деякі з цих аспектів:

Сила слова і літератури

Книга підкреслює силу слова і літератури як засіб вираження і збереження людської історії. Головна героїня, Лізель, вивчає та використовує слово як інструмент вираження своїх думок та емоцій.

Виживання в незвичних умовах

Роман розглядає тему виживання та адаптації в непередбачуваних умовах, особливо в контексті існування людей в  нацистській Німеччині під час Другої світової війни.

Дружба та людські стосунки

Взаємодія між різними персонажами розкриває важливі аспекти дружби, родинних відносин та глибокої людяності в умовах великого конфлікту.

Руйнування стереотипів

Герої роману виступають проти стереотипів і усталених принципів життя, демонструючи важливість індивідуальності та сміливого виразу своїх переконань.

Вплив війни на звичайних людей

Зузак зосереджує увагу на впливі війни на звичайних людей, зокрема на дітей, які змушені зіткнутися з важкими обставинами.

Роль мистецтва у важкі часи

Герої використовують мистецтво (в даному випадку, слово та література) як засіб збереження своєї гідності та незалежності в важких умовах.

Реалізм у відображенні трагедій війни

Роман пропонує реалістичний та емоційно вражаючий погляд на трагедії війни, як на події, що впливають на життя кожного людини.

3.Прийом  «Мої враження і почуття»

Викладач запрошує студентів поділитися своїми враженнями  і почуттями від прочитання роману

4.Вікторина  «Чи знаєш ти зміст твору?»( «Так чи ні?»)

(Студенти ставлять одне одному підготовлені вдома запитання за біографією М. Ф. Зузака та його твором «Крадійка книжок». Кожне запитання має завершуватися словами «так чи ні?». Кожну правильну відповідь оцінюють одним балом.

5.Бесіда.  (Художній аналіз твору)

- Що найбільше вразило вас в романі?

- Як прості люди в романі борються з націзмом?

- Яка головна думка роману?

Викладач Січень 1939 року. Німеччина. Країна, що затамувала подих. Вулиці міст, «схожі на засмальцьовану олією сторінку». Небо нестерпно-пекельного багряного кольору. Люди, які ще вчора жили спокійним мирним життям, а сьогодні вимушені розділитися на два табори: ті, хто підтримує ідеї Адольфа Гітлера, і ті, хто проти, але сказати про це – означає ризикувати своїм життям і життям своїх рідних. Все навколо дихало смертю: кожен провулок міста, кожна вулиця, кожен погляд. І тому не дивно, що оповідач твору – це Смерть, який розповідає історію звичайнісінької дівчинки під час Другої світової війни.

- Зачитайте, як описує автор оповідача.

- Які асоціації виникають у вас, коли промовляємо слово «війна»? (Горе, розруха, поранення, смерть, страх, біль, утрата, рабство, Гітлер, фашизм, біженці, бомбування, постріли)

- А що ви знаєте про Другу світову війну?

- За якою книгою Ганс Губерманн учив свою прийомну доньку читати? («Посібник гробаря»).

- Чому саме за цією книгою? (Це була перша книга, яку Лізель «вкрала», вона нагадувала їй про померлого братика)

- Чи цікавилася Лізель змістом цієї книги? («Лізель заховала книгу під матрацом і час від часу витягала її, щоб потримати в руках, вона розглядала напис на обкладинці, торкалася пальцями букв усередині, але й гадки не мала, що там написано. Насправді їй було байдуже, про що ця книжка. Важливішим було те, що вона означала: останній раз, коли вона бачила братика. Останній раз, коли вона бачила маму»)

- Як саме тато вчив дівчинку читати? («Тато написав слово великими літерами, а під ним намалював кривобоке яблуко. Він був малярем, а не художником. …Вони проходили абетку, і очі дівчинки все більше круглішали. Вона вивчала її в школі, та цього разу все було набагато краще. Тут була лише вона, і вона не почувалася переростком. Їй подобалося спостерігати, як татова рука виводить слова і повільно малює простенькі ілюстрації. … Під час одного з підвальних уроків тато витягнув пензлика. У Губерманів не було розкошів, але в підвалі зберігалося багато фарби, і вона стала у пригоді для навчання Лізель. Тато казав слово, і дівчинка вимовляла його по буквах, а тоді малювала його на стіні, доки не виходило правильно. Щомісяця стіну перефарбовували. Новий цементний аркуш»)

6.Постановка проблемного запитання

Як бачимо, у творі «Крадійка книг» автор підіймає цілий пласт загальнолюдських проблем. Незвичайний оповідач Смерть сприймає світ через фарби. Інші персонажі також бачать світ «у кольорах».

- Яке значення мають кольори для характеристики персонажів і розкриття ідейного змісту роману? (З якою метою автор використовує прийом «розфарбовування» тексту різними кольорами?)

7. Метод «Арт-педагогіка» «Характеристика персонажів за допомогою кольорів» (Робота в малих групах)

Завдання:

1. Створити «хмарку слів» для характеристики героїв;
2. Обрати колір і форму «хмарки», що відповідає ідейному змісту образа;
3. Аргументувати свій вибір.

1 група: Ганс Хуберман (теплота, срібний колір його очей, акордеон, музика, фарби, дарував свою любов, сердечність, доброта, піклування про прийомну доньку тощо)

2 група: Руді Штайнер (волосся лимонного кольору, очі щасливо голубі, його ідеал – чорношкірий американський легкоатлет Джессі Оуенс, який переміг на Олімпіаді в Мюнхені, ненавидить і хоче вбити фюрера, не піддається гітлерюгендівській муштрі…)

3 група: Макс Ванденбург (єврей, змушений переховуватися, розуміє цінність слова, книги, пише книгу для Лізель, розповідаючи про свою сім’ю, уві сні бореться з Гітлером)

4 група: Лізель Мемінгер (Книга і Слово для неї поступово набувають особливого значення, вона духовно зростає з прочитанням кожної наступної книги)

5 група: персонажі-нацисти (фрау Диллер, у якої «навіть з рота тхнуло хайльгітлером» і яка не обслуговувала у своїй крамниці тих, хто заходив до неї без нацистського привітання, а «її крамниця жила для третього рейху», Ганс-молодший, Фріц Дойчер, молоді конвоїри «з фюрером в очах»)

8.«Теоретичний банк» (Робота над теорією літератури)

Пояснення викладача.  Поглиблення понять про класичну і масову літературу.

ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

2.Інтерактивна вправа «Шерлок Холмс»

(Студенти опрацьовують частину 10 («Кінець світу (частина ІІ)»).) Методичний коментар. Викладач пропонує присутнім швидко прочитати текст і, не користуючись ним, скласти до нього якнайбільше запитань, які мають охопити весь матеріал і врахувати найменші дрібниці. Із найдовшого списку зачитують запитання, студенти дають відповіді на них.

2.Прийом «Рольова гра».

Одна із студентів групи, отримавши заздалегідь випереджальне завдання, від імені головної героїні Лізель Мемінгер представляє себе , після чого відповідає на запитання студентів групи.

3.Обговорення фрагментів фільму «Крадійка книжок»

«Книжковий злодій» — кінострічка, знята режисером Брайаном Персивалем за мотивами роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок». Фільм знятий голлівудською кінокомпанією «20th Century Fox», прем'єра відбулася восени 2013 року. Головні ролі виконують Софі Неліс, Джефрі Раш і Емілі Вотсон.

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Прийом  «Мікрофон»

- Чим для Лізель стало написання власної книжки?

- чому вона дала їй назву «Крадійка книжок»?

- чому Лізель визначила собі щоденну норму?

- Доведіть, що в цей час вона ще більше зблизилася зі своїми прийомними батьками, особливо з татом.

- Який сенс мають міркування Смерті про книжку Лізель?

- Як до Смерті потрапила книга, написана Лізель?

- Чому книгу Лізель «Крадійка книжок» завершує поняття слово?

2.Вправа  «Нагородження автора за номінаціями»

Студенти створюють номінації, по черзі їх називають і обґрунтовують.

Завдання.

-Уявіть себе членом журі мистецького конкурсу. Обговоріть (придумайте самі) назви номінацій у вашому «конкурсі». Премії в яких номінаціях обрали б ви для книжки або фільму? Обґрунтуйте свій вибір.

Можливі назви номінацій: «За глибокий психологізм», «За активну гуманістичну позицію автора», «Книга, що пояснює сенс людського існування», «Книга, що допомагає осмислити себе особистістю і протистояти натовпу», «Книга про Слово», «Антинацистська книга», «Книга-пересторога» тощо.

ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ. РЕФЛЕКСІЯ

2.Інтерактивний прийом «Одне слово»

- Одним словом по черзі підбийте підсумки уроку.

Заключне слово викладача

"Крадійка книжок" є вражаючим літературним твором, який не тільки розповідає цікаву історію, але й піднімає проблемні питання людського життя, а саме:

1.Влада слова

Книга підкреслює велику силу слів та літератури. Головна героїня, Лізель, вивчає силу слова і використовує її як засіб вираження своїх думок, але також як інструмент для збереження життя.

2.Спротив та героїзм простих людей

Герої здійснюють невеличкі подвиги проти  насильства та нацизма.

Дружба та родинні відносини:

3.Вплив війни на дитинство

Роман досліджує, як війна впливає на дитинство та як діти сприймають та реагують на події навколо них.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Виконання тестових завдань в Online test had

2.Завдання підвищеної складності

Створення буктрейлерів і презентацій за твором «Крадійка книжок»

 або створити трейлер за фільмом або буктрейлер (в програмі MoviMarker)

ВИСНОВОК

           М. Ебнер –Ешенбах, відома австрійська письменниця сказала: « Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня». Саме активні методи навчання є потужним інструментом для підвищення якості освіти, розвитку навичок, які стануть у нагоді в різних життєвих ситуаціях та підготовки студентів до активної життєвої позиції. в сучасному суспільстві й допомагають студентам

розвивати критичне мислення та аналітичні навички; вирішувати  проблемні  завдання та питання за допомогою кейсів;розкриває творчі здібності не тільки у обдарованих студентів, але і у студентів з низьким рівнем знань.

Студенти, які взаємодіють з навчальним матеріалом, мають більшу зацікавленість до предмета та краще запам'ятовують інформацію. Активні методи навчання допомагають переносити отримані знання на практику, що допоможе студентам реалізуватися в реальному житті, дозволяють  розглядати проблеми з різних аспектів, приймати нестандартні рішення в тій чи іншій  ситуації, створюють умови залучення більшої кількості студентів з різним рівнем знань до   освітнього процесу.

            Таким чином, активні методи навчання дають можливість юнацтву  самим обирати форму і методику навчання, які найкраще відповідають їхнім індивідуальним здібностям і інтересам. Застосування активних методів навчання на заняттях з  літератури  позитивно впливає на академічні досягнення здобувачів освіти. Студенти, які беруть активну участь у дебатах, рольових іграх, проєктах та інших активних завданнях, зазвичай  краще розуміють та аналізують текст літературного твору; у них розвинене критичне мислення та креативність. Активні учасники на заняттях з літератури мають більш розширений світогляд, набувають вміння гарно говорити, захищати свою точку зору, почуваються більш впевнено не тільки під час проведення заняття, але і в особистому житті.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

1."Активні методи навчання: теорія і практика" / Л. В. Поліщук, В. В. Резніков, Г. О. Барановська,2008.

2."Активні методи навчання в системі вищої освіти" / Г. І. Заболотний,2000.

3."Активне навчання: теорія і практика" / І. В. Коршунова, Ю. В. Грушевська, Л. І. Кравцова,2004.

4."Активні технології навчання" / Т. В. Герасименко, В. П. Лаврентьєв, І. В. Руденко,2019.

5."Активні технології в освіті: теорія та практика" / А. В. Засурський, Т. В. Магера, О. В. Чабан,1998.

6."Активні методи навчання: практичний посібник" / О. О. Тименко, Г. О. Рогова, І. В. Максименко,2012.

7."Сучасні технології активного навчання" / О. О. Савченко,2015.

8."Активні методи навчання: навчально-методичний посібник" / І. В. Коршунова, І. Г. Михайлюк,2019.

9."Активні методи навчання в системі вищої освіти: теорія та практика" / В. О. Маруненко, 2014.

10."Активне навчання у вищій школі: інноваційні підходи" / Л. О. Бережна, О. М. Коломієць, О. М. Яковлева, 2020.

11.Зарубіжна література 10 – 11   класи.  Рівень стандарту. 

Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти, 2022