ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
1
Міністерство освіти і науки України
Комунальний заклад
«Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
Житомирської обласної ради
Кафедра методики викладання навчальних предметів
Випускна робота
ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Виконала
Покурар Алла Миколаївна,
cлухачка курсів підвищення кваліфікації
вчителів німецької мови,
перша кваліфікаційна категорія,
вчитель німецької мови
ЗОШ I-III ст. №7 м. Бердичева
вчитель української мови і літератури
та німецької мови
з «4» вересня по «24» листопада 2017 р.
Житомир – 2017 р.
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………….........………….. 1
Розділ 1. Суть інтерактивного навчання ………………..........…... 5
Розділ 2. Структура інтерактивного уроку ………………............. 7
Розділ 3. Класифікація інтерактивних методів …………..........10
Розділ 4. Застосування інтерактивних методів на уроках німецької мови …………………………………………………..................22
Висновки ……………………………………………………………….............26
Список використаних джерел ТА ЛІТЕРАТУРИ ..........................27
Додатки …………………………………………………………………............28
ВСТУП
Актуальність теми визначається Державними актами про освіту (Закон України «Про освіту», Закон України про загальну середню освіту), в яких остання визначається як «основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави».
Питання інтерактивності навчання дає змогу реалізувати мету освіти: «…всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.», а також її принципів, зокрема: гуманізму, демократизму, пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей.
Застосування інтерактивних технологій як засобів організації навчального процесу ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту освіти. Сучасний етап міжнародних зв'язків України, вихід її у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії вимагають радикальних змін у галузі навчання іноземних мов, статус яких у нашій країні постійно зростає. Іноземна мова є важливим засобом міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватись і комфортно почуватись у країні, мова якої вивчається. Важливим успіхом вивчення німецької мови є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності, забезпечення навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови. Основною метою навчання німецької мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, а також використання інтерактивних методів, як приклад сучасного методу навчання. В наш час інтерактивність набуває все більш вагомого значення. Інтерактивне навчання змінює звичні форми навчання на діалогові, основані на взаємодії та взаєморозумінні. Використання прийомів інтерактивного навчання в практиці та досвіді роботи з різними по рівню розвитку учнями переконують в тому, що ці форми при їх систематичному застосуванні дійсно дозволяють кожному учню відчувати себе в "контексті" спільної роботи, формують комунікативну готовність до спілкування в малій групі на уроках з німецької мови, сприяють розвитку особистісної рефлексії, діють на становлення активної позиції у навчальній діяльності. Тому особливого значення набуває якісна організація навчально-виховного процесу. Ця проблема була актуальною завжди, її становлення відбувалося з розвитком суспільства: змінювались потреби суспільства – змінювались форми організації. Вибiр теми моєї випускної роботи є невипадковим. Працюючи в школі я переконалася, що виникає потреба у пошуках ефективних форм роботи, що сприятиме глибокому засвоєнню навчального матеріалу. Під час підготовки до виконання випускної роботи було опрацьовано наукову та методичну літературу, Державні документи про освіту. Це допомогло у написанні теоретичної частини, поділитися досвідом проведення уроків з використанням інтерактивних методів навчання (розробки уроків). У висновках оцінено ступінь досягнення мети та виконання завдань роботи. З урахуванням нової філософії освіти і суспільною потребою у творчій обистості, в педагогічній теорії і практиці тривають пошуки оптимальних і перспективних шляхів демократизації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, спрямованих на реалізацію можливостей кожного. Передових педагогів всіх часів об’єднувало бажання і вміння працювати, аналізувати результати своєї роботи, своїми індивідуальними якостями впливати на становлення учнів, як творчо мислячих, високоморальних, соціально адаптованих особистостей. Сьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність вчителя і учнів, спрямовану на розв’язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів, створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку. У досягненні цієї мети дуже допомагає впровадження інтерактивних технологій.
Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є дослідити особливості вивчення німецької мови із застосуванням інтерактивних методів, з’ясувати можливості їх застосування на уроках іноземної мови в основній школі.
Враховуючи мету дослідження були поставлені наступні завдання:
- розкрити суть інтерактивного навчання;
- визначити структуру інтерактивного уроку;
- схарактеризувати класифікацію інтерактивного навчання;
- проаналізувати застосування інтерактивних методів на уроках німецької мови.
Об’єктом дослідження є інтерактивні методи навчання на уроках іноземної мови відповідно до сучасних суспільних умов і вимог.
Предметом дослідження є застосування інтерактивних методів на уроках німецької мови в основній школі.
Теоретичною основою дослідження є чинне законодавство України у сфері освіти, наукові дослідження українських та зарубіжних педагогів, аналітичні матеріали.
Отримані результати дослідження мають практичне значення та можуть бути використані в процесі підготовки та викладанні німецької мови в основній школі.
Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури у кількості 7 найменувань, додатку.
Розділ 1. Суть інтерактивного навчання
Спочатку визначимо загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання. Охарактеризуємо три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Я Голант виділяв ще в 60-х рр. XX столітті активну та пасивну моделі навчання залежно від учнів у навчальній діяльності. Термін “пасивна” є умовним, оскільки будь-який спосіб навчання обов'язково передбачає певний рівень пізнавальної активності суб'єкта - учня, інакше досягнення результату, навіть мінімального, неможливе. У такій класифікації Я. Голант скоріше використовував “пасивність” як визначення низького рівня активності учнів, переважно репродуктивної діяльності за майже повної відсутності самостійності і творчості. Інтерактивне навчання є певним різновидом активного, що має свої певні закономірності і особливості.
Пасивна модель навчання-це така модель ,де учень виступає в ролі „об’єкта” навчання, повинен засвоїти й відтворити матеріал, який передав вчитель. текстом підручника тощо — джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання належать методи, за . яких учні лише слухають і дивляться (лекція-монолог, читання, пояснення, демонстрація й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань.
При активній моделі навчання учень виступає „суб’єктом” навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основними методами є самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.
Слово „інтерактив” прийшло до нас з англійської від слова „interact”, де „inter” — взаємний і „act” — діяти. Таким чином, інтерактивний — це здатний
До взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання — це така форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити такі комфортні умови навчання, за яких би.кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.
Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процесс відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Інтерактивне навчання передбачає використання рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, вирішення проблеми та певної ситуації.
Воно допомагає формувати в учнів навички і вміння, сприяє виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. При цьому немає домінування одного учня над іншими, однієї думки над іншою. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати рішення. Інтерактивне навчання - це навчаннядалогічне, у ході якого відбувається взаємодія вчителя і учня Робота учнів у групах та парах дає позитивні результати. Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій, треба пам'ятати:
1) інтерактивна взаємодія потребує зміни всього життя групи, а також значної кількості часу для підготовки як учнями, так і педагогу;
2) краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені „ігри";
3) налаштуйте учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять;
4) використовуйте спочатку прості інтерактивні технології, такі як: робота в парах, малих групах, "мозковий штурм";
5) використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в групі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню, надає можливість дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання;
6) якщо застосування інтерактивної моделі у конкретній групі веде до протилежних результатів, треба переглянути стратегію і обережно підходити до її використання.
Принципами інтерактивної роботи є:
1) одночасна взаємодія - всі учні працюють в один і той же час;
2) однакова участь - для виконання завдання кожному учневі дається однаковий час;
3) позитивна взаємодія - група виконує завдання при успішній роботі кожного учня;
4) індивідуальна відповідальність - при роботі у групі у кожного учня своє завдання.
Шляхи інтеграції інтерактивних методів у навчальний процес практично необмежені. До інтерактивних методів навчання слід віднести дискусії, рольові ігри, імітаційні ігри, уроки-панорами, уроки-прес-конференції. Під час проведення уроку-семінару або прес-конференції варто підготувати групи до спільної роботи. Передусім учні проходять тренінг із відпрацювання навичок та культури ведення дискусії, вміння слухати й формувати свої висновки, вважати себе за групу однодумців.
Розділ 2. Структура інтерактивного уроку
Спеціалісти, як правило, пропонують наступну структуру інтерактивного уроку:
1. Мотивація.
Мета цього етапу – зосередити увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до теми обговорення на уроці. Прийомами навчання можуть бути запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т.д. Так, наприклад, на цьому етапі можуть бути використані такі інтерактивні технології як „Мозковий штурм” або „Мікрофон”. На цей етап уроку відводиться не більше 5% часу заняття.
2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
Мета - забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (або позаурочного заходу) і що від них очікує вчитель.
Формулювання очікуваних результатів уроку – це принциповий момент інтерактивного навчання, бо, не усвідомивши цього, учні можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов’язану з навчальним предметом. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати – це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг на даному уроці, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя.
Часом буває доцільно залучити всіх учнів до визначення очікуваних результатів уроку або заходу.
В цій частині інтерактивного уроку я:
- називаю тему уроку, або прошу когось з учнів назвати її;
- звертаю увагу учнів, якщо назва теми містить нові слова або проблемні запитання;
- прошу когось із учнів оголосити очікуванні результати;
- нагадую, що в кінці уроку учні перевірятимуть, чи досягли вони цих результатів.
Ця діяльність повинна зайняти приблизно 5% часу уроку.
3. Надання необхідної інформації.
Мета – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути читання або аудіювання мовного матеріалу, міні-лекція або бесіда, виконання домашнього завдання. Для економії часу на уроці і для максимального ефекту від уроку можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в підручнику для учнів є достатньо інформації для виконання завдань, і яка читається ще до уроку. Під час уроку вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно – прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.
Для забезпечення швидкого та ефективного залучення учнів до інтерактивної діяльності пропоную їм пам’ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які вони мають реалізувати у певній навчальній ситуації).
Основні правила поведінки учнів на уроці:
- відповідати швидко, чітко;
- не перебивати товаришів;
- поважати один одного;
- не засмічувати мову словами-паразитами;
- використовувати термінологію німецької мови.
Ця частина уроку займає приблизно 10-15% часу.
4. Інтерактивна вправа – центральна частина уроку (заходу).
Мета – практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань уроку. Послідовність проведення цього елемента наступна:
- інструктування – вчитель розповідає учням про цілі вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання завдання; запитує, чи все учням зрозуміло (2-3 хв.);
- поділ на групи і/або розподіл ролей (1-2 хв.);
- виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, як помічник, як ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці (5-15 хв.);
- презентація результатів виконання вправи.
На цьому етапі інтерактивного уроку доцільно застосувати такі інтерактивні вправи як: „Ажурна пилка”, „Займи позицію”, „Два-чотири-всі разом”.
Інтерактивна частина уроку займає, як правило, близько 50-60% його часу.
5. Підведення підсумків, оцінювання результатів уроку.
Мета - рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, яким навикам навчилися, як це може бути використано в житті. Крім того, можна задати питання і щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим і сподобалося, що слід змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для оцінювання результатів бажано лишати до 20% часу уроку.
Розділ 3. Класифікація інтерактивних методів
Існують різні підходи до класифікації інтерактивних методів навчання. В основу класифікації дослідника М. В. Кларіна покладено принцип активності. Науковець пропонує методи фізичної, соціальної, пізнавальної активності. Так, прикладами фізичної активності є зміна робочого місця, запис, малювання тощо. В соціальну активність учні включені тоді, коли ставлять запитання, відповідають тощо. Пізнавальна активність — цедоповнення учасниками викладеного матеріалу, виступ як джерело досвіду, самостійний пошук розв'язання проблеми. Звичайно всі три види активності взаємопов'язані.
Інший принцип класифікації ураховує ключове положення навчання, а саме взаємодії-діалогу. На думку вченого О. В. Киричука, механізми спілкування розглядаються як форми реалізації його основних функцій: інформаційної, пізнавальної, мотиваційної та регулятивної.
Інформаційні інтерактивні методи навчання — це способи діалогічної взаємодії учасників навчання з метою обміну матеріальними або духовними завдяки яким встановлюються та приймаються певні правила діалогічної взаємодії учасників навчання.
Дослідники О. Пометун і Л. Пироженко поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи:
- групове навчання;
- фронтальне навчання;
- навчання у грі;
- у дискусії.
Групова навчальна діяльність — це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Таке навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формувань вмінь. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною.
Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. Робота в групах (колективна) дає найбільший ефект у засвоєнні знань.
Групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок: Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.
До групового навчання можна віднести:
Групові методи:
Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.
Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
2. Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
3. Снігова лавина (2+2=4). Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
4. Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються “попарні суперечки” кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
5. Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: “спікер” – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), “секретар” (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), “посередник” (стежить за часом, заохочує групу до роботи), “доповідач” (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
6 Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.
Робота в малих групах дасть змогу вам набути навичок спілкування та співпраці. Після того. як вчитель об'єднав учнів у малі групи і вони отримали завдання, ва група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи . Правила роботи в малих групах, які допоможуть організувати свою роботу:
1. Швидко розподіліть ролі в групі.
2. Визначити, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. 3. Намагайтесь виконувати різні ролі.
Головуючий (спікер):
- зачитує завдання групи;
- організовує порядок виконання;
- пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
- заохочує групу до роботи;
- підбиває підсумки роботи;
- за згодою групи визначає доповідача.
Секретар:
- веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
- як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.
Посередник:
- стежить за часом;
- заохочує групу до роботи.
Доповідач:
- чітко висловлює думку, до якої дійшла група;
- доповідає про результати роботи групи.
Починати висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.
Дотримуватися правил активного слухання, головне — не перебивати один одного.
Обговорювати ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.
Утримуватися від оцінок та образ учасників групи.
Намагатися дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.
КОЛО ІДЕЙ Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення:
· вчитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах;
· після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку ви обговорювали;
· групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;
· під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;
· коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.
АКВАРІУМ. Такий вид діяльності на уроці допоможе вам вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як учитель об'єднав учнів у дві-чотири групи і запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти) та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:
· прочитати вголос ситуацію;
· обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
· дійти спільного рішення за 3-5 хв.
Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись в хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами дискусії. Після закінчення 3-5 хвилин група займає свої місця, а клас обговорює:
· чи погоджуєтесь з думкою групи;
· чи була ця думка достатньо аргументована, доведена;
· який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим.
Після цього місце в “Акваріумі” займає інша група та обговорює наступну ситуацію. Усі групи по черзі мають побувати в “Акваріумі”, і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.
Це – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Вчитель на уроці називає проблему, яку треба розв'язати, та запрошує вас взяти участь в її обговоренні шляхом колективного обдумування – мозкового штурму, який організовується за такими етапами:
1. Обрана вами проблема або проблемне питання записується на дошці або папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима.
2. Всі учасники штурму, думаючи про проблему, висувають ідеї щодо розв'язання. Ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними.
3. Учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.
4. Коли всі присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється.
5. Після того як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, розвивають групою.
6. Вибираються ті ідеї, що, на думку групи, допоможуть вирішенню поставленої проблеми.
Під час “мозкового штурму” найбільш ефективними правилами поведінки є такі:
· намагайтеся зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі або проблеми;
· заставте працювати свою уяву: не відкидайте ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
· можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;
· не обговорюйте, не критикуйте висловлення інших, не намагайтеся давати оцінку запропонованим ідеям.
МЕТОД “ПРЕС”. Метод “Прес” використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати інших у вашій правоті. Метод дасть вам можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі, впливати на думки ваших співрозмовників. Щоб бути чітким та переконливим, ваше висловлювання повинно мати таку структуру й етапи :
1. Позиція: почніть зі слів “Я вважаю, що...” та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.
2. Обґрунтування: починаючи словами“...тому, що...”,наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.
3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом “...наприклад...”та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.
4. Висновки: закінчте висловлювання“Отже (тому), я вважаю...”і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти (це своєрідний заклик прийняти вашу позицію). У ваших виступах, якщо це можливо, використовуйте:
- думку експертів;
- статистичні та наукові дані;
- закони України;
- інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думки інших учнів, громадян тощо).
ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ. Такий вид діяльності допоможе вам з'ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання. Також надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Якщо вас переконали, ви можете перейти на іншу позицію в будь-який час та дати оцінку висловлюванням інших учнів. Порядок проведення:
· вчитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;
· вам потрібно стати біля того плаката (“так”, “ні”, “не знаю”), який відповідає вашій позиції;
· підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали: самостійно або в групі своїх однодумців підберіть кілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у вашій правоті, висловте свої аргументи класу, застосувавши метод “Прес”;
· уважно вислухайте позиції та аргументи інших;
· якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони.
НАВЧАЮЧИ—УЧУСЬ. Такий вид навчальної діяльності надає вам можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям, в цьому випадку своїм однокласникам під час уроку. Ваша робота буде організована так:
Після того як вчитель назвав тему та мету уроку і роздав вам картки із завданням, вам потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці.
· Якщо вам щось незрозуміло, запитайте про це та перевірте у вчителя, чи правильно ви розумієте інформацію.
· Вам необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуйтеся до передання цієї інформації іншим у доступній формі.
· Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями та самому дізнатися про певну інформацію від них.
· Уважно слухайте інформацію інших, намагайтеся отримати і запам'ятати якомога більше інформації, за необхідності зробіть короткі нотатки.
Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.
«БРОУНІВСЬКИЙ РУХ». «Броунівський рух» застосовується для навчання обміну інформацією. Для цього учні отримують картки з новими фактами до теми заняття (по одній на кожного), кілька хвилин ознайомлюються з ними, потім ходять по класу і обмінюються інформацією з одногрупниками (одночасно можна говорити тільки з однією особою). Протягом відведеного терміну треба отримати якомога повнішу інформацію.
«ДЕРЕВО РІШЕНЬ». «Дерево рішень» є технологією розв'язання проблем, яка допомагає студентам проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень шляхом їх обговорення у групах за такою схемою: проблема - варіанти рішень - позитивні і негативні наслідки рішень - найбільш прийнятне рішення - висновок
МІКРОФОН. “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:
· говорити має тільки той, у кого “символічний” мікрофон;
· подані відповіді не коментуються і не оцінюються;
коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.
Гра як інтерактивний метод навчання
Доречно звернути увагу на такі методи, як ділові та рольові ігри, адже саме під час використання методу дидактичної гри спостерігається підвищення інтересу до предмету. Ігри на заняттях допомагають практично застосувати знання. Доречно додати, що такі методи спонукають до поглибленого вивчення предмету, допомагають інтегрувати міжпредметні зв'язки, сформувати етичну позицію, а також розвинути творчі здібності. Щодо рольової гри, то це умовне відтворення учасниками реальної практичної діяльності людей.
Гра - це самостійна діяльність, в якій учні вступають у спілкування з однолітками.
Ігри класифікують за різними ознаками: за цілями, за кількістю учасників, за характером відображення дійсності. Виділені, зокрема, імітаційні, символічні та дослідницькі ігри.
Семенов В.Г. виділяє кілька видів ігор:
- інтерактивні ігри з опосередкованим впливом на учня (ребуси, кросворди);
- інтерактивні ігри з безпосереднім впливом на учня (сюжетно-рольові ігри);
- неінтерактивні ігри ( індивідуальні ігрові завдання).
Рольові ігри ґрунтуються на розігруванні ролей. Вони діляться на наступні підвиди: театралізована вистава, театралізована гра і проблемно-дискусійна гра.
Як правило, ігрова модель навчання має 4 етапи:
- орієнтація (введення студентів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);
- підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення проблеми);
- основна частина - проведення гри;
- обговорення.
Ігри можна використовувати як на певних етапах заняття, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути викладач цією грою.
РОЗІГРУВАННЯ СИТУАЦІЇ В РОЛЯХ (РОЛЬОВА ГРА, ІМІТАЦІЯ). Мета розігрування ситуації в ролях – визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом “гри”, виконання “ролі”, яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття. Рольова гра імітує реальність шляхом “проживання ситуації у ролі”, яка вам дісталася, та надає можливість діяти “як насправді”. Ви можете поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи свою реальну поведінку, якщо це ситуації, в яких ви вже побували. Якщо ви берете участь у рольовій ситуації, ви маєте:
· чітко дотримуватись своєї ролі;
· намагатись слухати партнерів та вчителя;
· не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі;
· намагатись поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили;
· вийти з ролі по закінченні сценки;
брати участь в її аналізі. Однією з форм роботи на уроках є аналіз ситуації, реального випадку, життєвого конфлікту. Для розбору певної ситуації вам необхідно звертати увагу на основні моменти.
· Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто учасники ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?
· У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв'язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?
· Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які документи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію?
· У чому полягає рішення: Яким буде розв'язання ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?
ТОК-ШОУ. Метою такої форми роботи, як “Ток-шоу” є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Вчитель на цьому уроці є ведучим на “Ток-шоу”. Робота організується таким чином:
1. Вам оголошується тема дискусії.
2. Потім пропонують висловитися із запропонованої теми “запрошеним гостям”.
3. Слово надається глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою або ставити запитання “запрошеним” не більше 1 хв.
4. “3апрошені” мають відповідати якомога коротше і конкретніше.
5. Ведучий також має право ставити своє запитання або перервати виступаючого через ліміт часу.
Ця форма роботи допоможе вам навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію, а в майбутньому впливати на зміни в українському суспільстві та державі. МОЗАЇКА Такий вид діяльності на уроці дає можливість вам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючи. Під час роботи за допомогою методу “Мозаїка” ви повинні бути готовими працювати в різних групах.
-Спочатку ви працюватимете в “домашній” групі.
-Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі “експертів” з питання, над яким ви працювали в домашній групі, та отримуєте інформацію від представників інших груп.
-В останній частині заняття ви знову повернетесь в свою “домашню” групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам надали учасники інших груп.
ДОМАШНІ ГРУПИ
1. Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.
2. Вам бажано обрати в групі головуючого, тайм-кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, або переконатися, що кожний (кожна) розуміє зміст матеріалу.
ЕКСПЕРТНІ” ГРУПИ
1. Після того як вчитель об'єднав вас у нові групи, ви стаєте експертами з тієї теми, що вивчалася в вашій “домашній” групі.
2. По черзі кожний або кожна мають за визначений вчителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп.
Домашні групи:
1. Ви повертаєтесь “додому”, де маєте поділитися інформацією з членами своєї “домашньої” групи про нову інформацію, яку ви отримали від представників інших груп.
2. Виробляєте спільні висновки та рішення. Таким чином, за допомогою методу “Ажурна пилка” за короткий проміжок часу можна отримати велику кількість інформації.
СУД ВІД СВОГО ІМЕНІ. Такий вид діяльності дасть вам можливість отримати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру – судовий процес з мінімальною кількістю учасників – 3-х осіб: судді, що слухатиме обидві сторони і винесе остаточне рішення, позивача та відповідача (якщо йтиметься про розгляд кримінальної справи, то учасниками будуть обвинувач та обвинувачений). Після того як вчитель об'єднав вас у три групи – судді, обвинувачі та обвинувачувані, протягом відведеного часу: а) судді – знайомляться із судовою процедурою та готують запитання до обох сторін; б) обвинувачі – обговорюють зміст вступної промови та можливі аргументи; в) обвинувачувані – готують зміст заяви-відповіді та аргументи захисту. Тепер для більш ефективної роботи необхідно до кожного судді приєднати одного обвинувача та одного обвинувачуваного. Далі можна починати суд в кожній групі за таким порядком або сценарієм:
1. Вступні заяви учасників судового процесу. Суддя викладає суть справи.
2. Обвинувач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання.
3. Обвинувачуваний викладає аргументи захисту, суддя ставить йому запитання.
4. Суддя виносить рішення.
Після того як весь клас знову об'єднується, судді оголошують свої рішення.
Фронтальні методи:
1. Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.
2. Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний “мікрофон”.
3. Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу “можна зробити такий висновок…”, “я зрозумів, що…”
4. Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.
5. Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом.
6. Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала певну інформацію, після переформування перша нова група повинна узагальнити інформацію , друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).
Розділ 4. Застосування інтерактивних методів на уроках німецької мови
Мені імпонує висловлювання відомого педагога Януша Корчака, яке надзвичайно пасує до нашого сьогодення: «Вчитель - це той, хто не затискує, а визволяє; не пригнічує, а підносить; не бгає, а формує; не диктує, а вчить; не вимагає, а запитує; той - хто переживає з дитиною багато натхненних хвилин.»
Саме ці слова визначають завдання, яке я втілюю кілька років – використання інтерактивних технологій в особистісно-орієнтованій освіті учнів, формування особистості і виховання громадянина, здатного жити у демократичному світі. Тож я намагаюся слідувати наступним принципам викладання:
-практичність знань учнів
-особистісно-зорієнтоване навчання
-комунікативне спрямування навчання
-готовність до зовнішнього тестування
-підвищення мотивації учнів училища до вивчення іноземної мови
Мене зацікавили дані американських учених, що під час лекції учень засвоює всього 5 % матеріалу, під час читання - 10 %, роботи з відео/ аудіо матеріалами - 20 %, під час демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50 %, під час практики - 75 %, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання - 90 %.Тому вивчення німецької мови не повинно бути звичайним та буденним. Головне – викликати у учнів зацікавленість з першого уроку і намагатися підтримувати її протягом всьог навчання у школі, перетворюючи звичайні уроки в рольові ігри, подорожі, маленькі шоу чи бесіди за круглим столом, контрольні роботи – у конкурси та змагання з духом здорової конкуренції, підсумкові уроки – у відпрацювання вивченого та застосування всього набутого у змодельованих ситуаціях, наближених до реального життя.
Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. Саме така модель дає можливість врахувати можливості дитини, зацікавити її до осмисленого вивчення навчального матеріалу, залучити її до активності на будь-якому етапі уроку. Учні приймають участь у формулюванні проблеми, визначають основні питання, працюють з різними джерелами, узагальнюють, диференціюють, висловлюють власну думку, сперечаються, оцінюють власну діяльність на уроці. Тому під час навчання німецької мови використовую різні інтерактивні форми і методи роботи. Дуже важливими та цікавими є групові форми, в яких присутня подвійна спрямованість. По-перше, учні працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловити свої думки, мобілізувати знання, проявити творчий,організаторський та лідерський потенціал. По- друге,після закінчення роботи групи школярі дискутують, обмінюються думками та аргументами. Таким чином, до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети, що повинна бути доцільнішою, ніж в іншої групи. Контролюючи роботу груп, а також оцінюючи їхні результати, намагаюсь акцентувати увагу не на бажанні бути кращим,а на досягненні поставленої мети.
Завдання даю групам як різні, так і однакові. Склад груп обираю рівний за силою, щоб стала можливою об’єктивна оцінка їх роботи. Кількість мовних груп визначаю видом групової роботи і завданням,що висувається перед учнями. Якщо інтерактивність всередині групи була досягнута, то акт комунікації між групами буде цікавим, яскравим і логічно завершеним.
Кожний учасник навчального процесу займає активну позицію. Часто свої уроки проводимо за круглим столом. Цим слугує наша бібліотека школи та музей школи,щоб усі учасники бачили один одного,і погоджуючись або не погоджуючись з точкою зору товариша,могли відверто дивитися один на одного. Така модель потребує адекватних форм та засобів організації навчального процесу. Дуже часто провожу уроки з використанням інтерактивних технологій, уроки-рольові ігри, уроки-подорожі.
Часто застосовую на свої уроках інтерактивні ігри з опосередкованим впливом на учня (ребуси, кросворди) та інтерактивні ігри з безпосереднім впливом на учня ( сюжетно-рольові ігри, імпровізаційні).Зазвичай використовую елементи інтерактивного навчання на всіх своїх уроках.Часто розпочинаю урок з навчальної гри «Снігова лавина»,що допомагає активізувати лексичний матеріал вивченої теми.
«Мозковий штурм» - форма інтерактивної діяльності, яка є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною. Чималий об’єм інформації уривками чи повністю відомий учням з різних джерел, таких, як література, засоби масової інформації, Інтернет чи звичайне спілкування з іншими людьми. Але проблема таких знань у тому, що вони не є організованими, систематизованими, усвідомими. Виконуючи «мозковий штурм» як форму роботи, таким чином, досягаю подвійної мети: доводжу до учнів необхідну інформацію та змушую їх мислити критично, аналізувати, використовуючи вже наявні знання, активізувати їх, перевести зі стану пасивного до стану активного. Застосовую метод «Мозковий штурм» при введенні лексики. Учні називають по черзі слова, які асоціюються з даною темою, слова записуються на промінчиках сонечка.
Метод «Мікрофон» використовую при підбитті підсумку уроку чи під час монологічного висловлювання з певної теми. Часто разом з цим методом, для вираження своєї власної думки, як в усній, так і в письмовій формі використовую також метод «ПРЕС»: Особливо цікавим є використання методу «Карусель». Я використовую його,коли йде обговорення якогось питання,що має декілька точок зору. При використанні інтерактивних методів роботи на своїх уроках я дотримуюся такого правила: «Не бійтеся допускати помилки!» Це психологічно дуже важливо,бо дає змогу учням говорити, не боячись допустити помилку і бути виправленим однокласником або вчителем Таким чином, мені надається можливість побачити і систематизувати типові помилки, відібрати матеріал для повторення та подальшого удосконалення. При цьому слідкую, щоб діалог проходив за рівних умов. Нехай учні у чомусь помиляються, але це їхні самостійні кроки. Досить тільки тактичними підказками, доброзичливими зауваженнями, іноді жартами коригувати хід дитячого мислення. Тоді воно одержує правильне окреслення, потрібний напрям. Роль учителя стає роллю одного з партнерів, який впливає на весь процес. А учні стають власниками ідей, це тоді, коли вони зможуть висловити ці ідеї власними словами. Активний обмін точками зору між учнями збагачує їхній словниковий запас, вчить правил спілкування, особливих словникових стійких виразів, дає змогу здійснювати процес інтеграції на інших навчальних предметах, використовуючи вже існуючий досвід, переглядати його з нових позицій, приймати конструктивні рішення. Щоб урок, на якому застосовується метод інтерактивного навчання досяг мети, треба, щоб учні не тільки орієнтувалися у темі розмови, а й мали достатній словниковий запас, за допомогою якого могли б будувати своє мислення, обґрунтувати свою думку. Саме тому для використання цього методу на уроці німецької мови дуже важливою є попередня підготовка.
Пропоную різні вправи для ознайомлення, вимовляння, закріплення в пам’яті та використання нової лексики. Так, учням можна запропонувати такі вправи:
- ввести в речення потрібне за змістом слово або вираз;
- скласти діалог, використовуючи нову лексику;
- закінчити речення;
- прослухати речення і визначити правильність використання лексики;
- одержуючи роздаткові картки, в яких написано скорочене повідомлення, де пропущене кожне, наприклад, шосте слово, заповнити пропуски новою лексикою і т.д.
- індивідуальне. Якщо це достатній рівень – «Розповідай усе, що запам’ятав», якщо середній – «Перекажи близько до тексту», а якщо вищий – «Перекажи з використанням додаткового матеріалу».Звичайно, при цьому вчитель докладає багато зусиль і часу, але результат вартий того. Усі учні групи отримують певний рівень знань, необхідний для подальшого залучення кожного з них у процес інтерактивних форм діяльності.
Один із інтерактивних методів, який зазвичай використовую на початку уроку будь-якої теми «Учні проти вчителя». Вся група при цьому поділяється на 2- 3 команди. Повідомляю тему розмови, проблему, мету і завдання уроку .Кожна команда отримує завдання:протягом 3 хвилин придумати два запитання для вчителя. Дошка поділяється на 3 або 4 колонки. У першій записують питання команд. У другій, третій – бали командам за участь в обговоренні цих питань. Так надається можливість кожній з команд довести або спростити відповідь учителя. За кожний наведений доказ команда отримує один бал.
Під час ігор учні ведуть себе активно, старанно, толерантно та дисципліновано. До цього вони звикли. На уроках ми багато рухаємось, працюємо в групах, проводимо дослідження. Все це допомагає краще оволодіти іноземною мовою.
На мою думку, учні повинні вивчати іноземну мову в спілкуванні, під час екскурсій, прогулянок, під час гри. Гра на уроці – це прямий шлях до ефективного засвоєння матеріалу. Я використовую багато різноманітних ігор на своїх уроках: «Bingo“, „Memory“, „Werfen und Fangen“ „Puzzle“, „Eine Party“,
„Visuelles Diktat“, Eile mit Weile“, „Lebewesen oder Sachen“, „Berufsball“, „Was passt nicht?“, “Ich auch…“, Kartenspiele, Puppenspiele, Ratespiele, Kettenspiele.
Переконана, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю. Наш мозок подібний до комп’ютера, а ми – його користувачі.
Щоб комп’ютер працював, його потрібно ввімкнути. Так само необхідно “ввімкнути“ і мозок учня. Коли навчання пасивне, мозок учня майже не вмикається. Щоб домогтися найкращих результатів, потрібно залучати як слухову, так і зорову пам’ять учня.
Вчитель повинен вдосконалювати свої знання постійно, знаходити більш ефективні методи викладання предмету. Я намагаюся з моїми учнями здійснювати цікаву подорож у світ ідей та креативності і відкриваю дітям в ігровій формі шлях до практичного оволодіння німецькою мовою.
Інтерактивні методи у поєднанні з класичними методами навчання утворюють ідеальну основу для вивчення матеріалу восновній школі. Різноманітність методів інтерактивного навчання дозволяє вчителю доцільно підібрати методи саме для конкретної теми, а також вибрати методи відповідно до рівня знань учнів класу. Переваги інтерактивного методу навчання полягають у тому, що: за один і той же проміжок часу можна виконати більший обсяг роботи; досягається високої результативності у засвоєнні матеріалу і формуванні вмінь. Розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль); формуються мотиви навчання, гуманні стосунки між дітьми; формуються вміння співпрацювати. Впровадження системи інтерактивного навчання приносить користь: конкретному учню – усвідомлення включення в спільну роботу, комунікативи у готовність до роботи у групах на інших уроках, розвиток рефлексії, становлення суб’єктивної позиції в навчанні; навчальній групі – розвиток навичок спілкування і взаємодії у малій групі, формування ціннісно орієнтованої єдності групи, прийняття моральних норм і правил спільної діяльності; класу: оцінювання процесу і результату спільної діяльності, підвищення пізнавальної активності класу, розвиток аналізу й самоаналізу у процесі групової роботи; у траєкторії зв’язку “клас-учитель” – нестандартний підхід до організації навчального процесу, підвищення пізнавальної активності класу, багатомірне опанування навчального матеріалу, формування готовності до особистісної взаємодії. Використання інтерактивних методів навчання на уроках в основній школі допомагає досягнути триєдиної мети навчання: навчальної, розвивальної та виховної.
Список використаних джерел та літератури
1.«Закон України про загальну середню освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/law/2232/3
2. О. Пометун, Л.Пироженко Сучасний урок Інтерактивні технології навчання // К.; «А,С,Л,».-200 3. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. - К., 2002. - 136.
4. «Методична скарбничка» [Електронний ресурс] / Методична скарбничка - Застосування інтерактивних технологій на уроках іноземної мови, світової літератури, художньої культури. – Режим доступу: http://metodportal.ucoz.ru/load/vchitelskij_vseobuch/modeli_navchannja/5-1-0-19
5. Боровская О.Р. Использование интерактивных форм обучения в украинской в школе.—2001.—№4.С.70-71;
6. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи//Тема.–2004.—№3/4.
7. Васильєва Н.М. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу //Управління школою. – 2005. — № 34
ДОДАТОК
Розробка уроку
з німецької мови (друга іноземна) у 5- класі
(за підручником М.М.Сидоренко,О.А.Палій 5(1) Київ «Грамота»2013)
Тема : У вільний час «In der Freizeit»
Цілі:
- повторити лексичні одиниці по темі,
- вдосконалювати навички усного мовлення та техніку читання,
- формувати навички діалогічного мовлення,
- розвивати навички сприйняття тексту на слух,
- розвивати уміння висловлювати свої думки, відстоювати свою точку
зору,
- розвивати навички ефективно співпрацювати під час парної та групової
роботи,
- сприяти вихованню культури спілкування, вчити усвідомлювати важливість організації свого дозвілля.
Тип уроку: урок засвоєння знань та вмінь
Обладнання: відеопроектор, презентація «Хобі», картки для самостійної та парної роботи, аудіо запис текстів, кросворд, картки для самооцінювання.
Хід уроку
І. Підготовка до сприйняття іншомовного мовлення.
1. Привітання.
L: Guten Tag,meine Kinder!Wir beginnen unsere Stunde mit dem unseren Motto. Alle zusammen! Im Chor.(слайд 1)
Sch: Unsere Klasse ist wirklich klasse!
Unsere Gruppe ist einfach super!
Das sind keine Witze,
wir sind einfach spitze!
II. Мотивація навчальної діяльності
L:Es geht mir gut.Und ihr?
Wie geht’s? (слайд 2)
L: Ich freue mich auch euch gesund, munter, in guter Laune zu sehen. Ich hoffe, dass unsere Stunde aktiv, kreativ und produktiv ist. Also, wir beginnen zu arbeiten.
III Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
L: Wir haben heute neues Thema. Ratet mal bitte! Wir haben ein Quadrat. Welches
Thema ist hier versteckt? Wie meint ihr? Wer sagt?(слайд 3,4) Ja, das stimmt.
Das Thema lautet : «In der Freizeit» Was machen wir heute in der Stunde? Wie meint ihr?
Also,wir wiederholen schon bekannte Wörter zum Thema.
Wir hören und verstehen.
Wir sprechen miteinander.
Wir lesen und schreiben
Wir spielen.
ІV. Основна частина уроку.
1. Актуалізація опорних знань. Активізація вживання лексики з теми «Вільний час»
L.: Wir beginnen mit der ersten Aufgabe. Seht die Bilder an! (Слайди 6-15)
Was machen die Kinder in der Freizeit?
(Учні називають слова і дії за картинками)
L:Wir haben die nächste Aufgabe. Arbeitet zu zweit!
Das ist ein Wörterfeld. Hier verstecken 14Wörter zum unseren Thema..(Слайд16)
Wo sind sie? Nehmt Kulis und schreibt.
(Учням пропонується розгадати кросворд.)
Und jetzt prüfen wir. (Слайд 17-31) Super! Alles geschafft!
L: Welche von diesen Hobbys findet ihr interessant?
Sch1: Ich finde Reiten interessant.
Sch2 : Ich mag Tanzen.
Sch3 : Mir gefällt Singen.
2.Розвиток навичок діалогічного мовлення
L.: Und jetzt versuchen wir miteinander zu sprechen.
Wir arbeiten zu zweit. Робота в парах.
Wir haben links die Fragen und rechts die Antworten. Findet bitte die passenden Antworten zu den Fragen. Bildet Dialoge!
Der erste Dialog
- Was sind deine Hobbys? - Dreimal in der Woche.
- Warum spielst du Gitarre? - Gitarre spielen und lesen.
- Wie lange spielst du schon Gitarre? - Das macht Spaß.
- Wie oft spielst du? - Zwei Jahre.
Der zweite Dialog
- Treibst du Sport? - Ich spiele Fußball mit meinen Freunden im Hof.
- Welchen Sport machst du gern? - Ja, Sport spielt eine große Rolle in meinem Leben.
- Wie oft besuchst du das Schwimmbad? - Schwimmen und Fußball spielen.
- Und wo spielst du Fußball? - Ich gehe hin am Montag und am Freitag.
L.: Wir bilden jetzt einen ähnlichen Dialog. Die Fragewörter Was? Wie? Wie
oft? Wie lange? Warum? Wo? helfen euch beim Sprechen.
Від кожної групи учні інсценують складені діалоги.
3.Розвиток навички сприйняття на слух.
Hörverstehen. L: Nicht nur wir besprechen heute das Thema “In der Freizeit“. Die Kinder aus Deutschland erzählen auch über ihre Freizeit. Ich schlage euch vor zu hören, was sie erzählen.
Hallo aus Berlin – Freizeit (das Videofragment )
(https://youtu.be/-T7126yZNwM)
Seht euch das Videofragment an und beantwortet die Fragen
1. Was machen die Kinder am Wochenende?
2. Frage den Banknachbarn: was macht er gern am Wochenende?
LIhr seid schon müde.Wollen wir eine Musikpause machen.Steht auf! Wir singen zusammen.
(https://youtu.be/ds0UZ6lWCvE)
Hallo Aus Berlin - Freizeit - Was machst du am Wochenende?
(https://youtu.be/ds0UZ6lWCvE)
Hört das Lied an und singt mit.
Was machen Sie am Wochenende?
Was machst du am Wochenende?
Was machen Sie am Wochenende?
In der Freizeit.
Was machst du?
Ich gehe in die Stadt
Und kaufe ein.
Bücher, CDs und Klamotten
Kommst du mit?
Nein.
Was machen Sie am Wochenende?
Was machst du am Wochenende?
Was machen Sie am Wochenende?
In der Freizeit.
Was machst du?
Ich fahre auf das Land
Das macht Spaß.
Mit meinem Fahrrad.
Kommst du mit?
Nein.
Was machst du, Arno?
Was machst du da?
Ruhe, bitte, Ruhe!
Arno schläft.
Arbeitsblatt 1.
Hört das Lied noch einmal an und füllt die Gesprachsblasen: am Wochenende, aufs Land fahren, einkaufen gehen, Klamotten/Bucher/CDs kaufen, spazieren gehen, mit dem Fahrrad fahren, in der Freizeit
Frage deinen Nachbarn, was macht er am Wochenende?
Musterdialog:
I. A: Was machst du am Wochenende?
B: Ich fahre aufs Land. Und du?
A: ………………………….
II. A: Was machst du in der Freizeit?
B: Ich gehe in der Stadt und kaufe Bücher ein. Und du?
A:…………………………….
(picknicken mit Freunden im Park, ins Schwimmbad gehen, im Wald spazieren gehen, Fußball spielen, das Buch lesen usw.)
4. Розвиток навичок монологічного мовлення.
L Ich lese und male in der Freizeit.Und ihr?Erzählt bitte!
(Учні розповідають про своє дозвілля , деякі з них підготували відеоролик про своє дозвілля)
5. Розвиток навичок читання та письма.
Und jetzt lesen wir einen Text. Das sind Meinungen der Kinder auf einem Forum im Internet.Wer ist das?Ergänzt die Namen.( Ü 5 Seite 150)
Wie verbringt ihr Freizeit? Schreibt die Meinungen auf em Forum im Internet (3-4 Sätze).
L Und jetzt spielen wir.Wählt ein Blatt Papier und bildet zwei Gruppen!
Erste Gruppe-Sport. Zweite Gruppe-Musik. Was macht ihr? Zeigt pantomimisch!
V. Заключний етап уроку. Підведення підсумків, оцінювання результатів уроку.
Sagt bitte,wie findet ihr unser heutiges Thema?
Wovon haben wir in der Stunde gesprochen?
Was habt ihr Neues erfahren? Welche Aufgaben waren besonders schwer?
Was war interessant?
Wie haben wir heute in der Stunde gearbeitet?
|
ENDE GUT – ALLES GUT |
|
|
Die Stunde war |
Ich habe |
|
|
|
|
|
|
|
Ich bin |
|
|
|
|
|
V. Заключний етап уроку. Підведення підсумків, оцінювання результатів уроку.
Wir haben Hausaufgaben. Schreibt bitte auf! Was macht deine Familie in der Freizeit?(5-6 Sätze)
Ihr bekommt heute folgende Noten. (Оцінювання)
Die Stunde ist zu Ende. Auf Wiedersehen!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку