ЗАСТОСУВАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

ЗАСТОСУВАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

 Інтерес учнів до предмету формується під безпосереднім впливом учителя і значною мірою залежить від його особистості. Творче застосування інтерактивних форм та засобів навчання, які має у своєму розпорядженні вчитель, дає йому змогу виробити власну систему роботи, досягти справжньої майстерності. Інтерактивні методи використовують з метою створення на уроці ситуації, яка дає учням змогу працювати разом, засвоювати, повторювати, систематизувати навчальний матеріал, виконувати практичні лабораторні роботи, створюють атмосферу співпраці, творчої взаємодії в навчанні: кращого сприйняття та засвоєння матеріалу, створення мікроклімату, який стимулює учня до вільного висловлювання своїх думок та вражень.

 Останнім часом в українській школі широко поширюються активні методи навчання, ефективні педагогічні технології, які мають відповідати ряду наступних вимог:

• дозволяти учням самостійно організовувати процес освоєння навчального матеріалу;
• мотивувати учнів до різних видів навчальної діяльності;
• передбачати роботу з різними джерелами інформації, враховуючи те, що інформація
• сьогодні є засобом організації діяльності, а не метою навчання, як було раніше;
• включати роботу в команді;
• припускати пізнавальну діяльність у кількох областях знань;
• представляти собою технологію контекстного навчання, яка дозволить вирішувати велику кількість професійних завдань.

 Усім представленим вимогам найбільшою мірою відповідає кейс-технологія.

 Кейс‐технології – це освітні технології, засновані на навчанні шляхом вирішення конкретних ситуацій (кейсів). «Кейс» (з англ. «case» – випадок, ситуація) являє собою дуже деталізований письмовий опис якої‐небудь конкретної ситуації.

 У науковій літературі немає єдиного підходу до трактування сутності кейс‐технологій і кейс‐методу. Окремі вчені (Т. Бочкарьова, О. Долгоруков, В. Кудрявцева, Л. Козак) вважають синонімічним рядом терміни кейс‐метод, кейс‐стаді, метод аналізу ситуацій, метод конкретних ситуацій, метод вивчення ситуацій як методи активного навчання на основі реальних ситуацій. Інші вчені

(С. Ковальова, О. Шимутина) стверджують, що кейс‐технологія охоплює метод ситуаційного аналізу, ситуаційні завдання (задачі), ситуаційні вправи, аналіз конкретних ситуацій, метод кейсів, метод «інциденту», метод розбору ділової кореспонденції, метод ситуаційно‐рольових ігор, метод дискусії.

 Кейс‐метод спрямований на вирішення певної проблеми, яку не подають

в готовому вигляді, а формулюють відповідно до умов реальної навчальної ситуації.

 У залежності від ознаки, що покладена в основу класифікації, виділяють різні типи кейсів:

1. За характером ситуації – кейс-випадок, кейс-вправа, кейс-ситуація.

2. За обсягом інформації – міні-кейс, кейс середніх розмірів, об’ємний.

3. За складністю – ілюстративні навчальні ситуації-кейси, навчальні

ситуації з формуванням проблеми, прикладні вправи, навчальні ситуації кейси

без формування проблеми.

4. За джерелом інформації – практичні, навчальні, науково -  дослідницькі.

5. За типом методичної частини – питальні, кейси-завдання.

6. За часовою послідовністю матеріалу – кейси в режимі від минулого до

сьогодення, кейси-спогади, прогностичні.

7. Згідно цілей і завдань процесу навчання – ті, що навчають аналізу й оцінці; ті, що навчають вирішенню проблем та прийняттю рішень; ілюстративні.

8. За наявністю сюжету – сюжетні та безсюжетні.

9. Залежно від того, хто виступає суб’єктом кейсу – особистісні, організаційно-інституційні, багатосуб’єктні.

 Цінність кейс-технології полягає в тому, що вона одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми. Кейсом також називають спеціальний набор навчальних матеріалів, пред’явлених учню для вивчення.

 Роль вчителя при використанні кейс-методу суттєво відрізняється від традиційного: він передає свої повноваження учням, його керівна роль зводиться до ролі спостерігача.

   Отже використання кейс-методу відкриває широкий простір, для творчості, самостійності, розвиває практично мислення, уміння аналізувати інформацію, формулювати і розв’язувати проблеми, а також формує життєві компетентності.

КЕЙС №1 – « Божа корівка»

 Цю комаху  називать  « Божа корівка ». Існує думка, що назва «Божа корівка» пов’язана з тим, що в давні часи «божі створіння» вважалися священними, тому що люди бачили, як вони знищують комах-шкідників, і вважали, що таким чином Всевишній піклується про їжу синів і дочок своїх. У багатьох інших мовах назва цього жучка також пов’язана з Богом. Так, англійці називають його «пташкою Богородиці», голландці – «божим створінням», німці – «жучком Діви Марії», французи – «божим звіром», іспанці – «сонечком святого Антонія». У світі налічується понад 5 тисяч видів цих комах.

1. Про якою комаху йде мова?
2. Встановіть систематичне положення цієї комахи.
3. Які особливості будови комахи?
4. Чому фермери ставляться з повагою до цих комах?
5. Чому птахи не вживають їх у їжу?

Коротка легенда про комаху ( підказка)

 В середні віки стався такий випадок: на посіви напали цілі полчища попелиці. Селяни в молитвах звернулися до Діви Марії. Після цих гарячих прохань люди помітили яскравих комах, які безжально знищували шкідників. Селяни були переконані в божественному походженні цього чуда. Можливо, саме цим випадком пояснюється назва корівки.

КЕЙС №2 – «Ненажера у Чорному морі»

 Цей хижак  прибув в Чорне море в 1947 році з Японського моря на днищах перекинутих звідти радянських торпедних катерів і до теперішнього часу з’їв майже всіх устриць, мідій і морських гребінців. Так сильно розплодитись він  зміг лише тому, що внаслідок невисокої солоності води в морі відсутні його природні вороги.

1. Про якого хижака йде мова?
2. Встановіть систематичне положення цього молюска.
3. Які особливості будови цього хижака?
4. Хто є його природними ворогами?
5. Чи споживають його люди?

КЕЙС №3 – «Любитель чистих водойм»

 Головна умова для його існування – чиста вода. У забруднених місцях він не може жити і гине. В день він ховається в своїх  норах, під камінням, в корінні дерев, а вночі виходить годуватися.

 Найбільшою їх кількістю у світі  славиться річка Муррей в штаті Вікторія; тут їх називають yabby.

 У Китаї особливо смачно готують їх шийки, відварюючи їх у підсоленій воді і загортаючи м’ясо в тонку скибочку шпику; вмочивши в борошно,  опускають у киплячу олію, обвалюють у мигдальній крихті і подають до столу.

 Смачний і невигадливий в приготуванні каджунський «попкорн» – закуска з його шийок, які очищають від панцира, занурюють у рідке тісто і смажать у фритюрі.

 Середньовічна Франція нарекла його cardinalisee («зведені в кардинальський сан»; «червоні») і ввела в ранг делікатесів, після чого страва стала поширюватися по всій Європі.

 У Фінляндії регулярно влаштовують свята, присвячені їм, а в Швеції кожну другу середу серпня на честь частування ними відбувається святковий пікнік.

 На Русі вони завжди були дуже популярні. У салаті «Олів’є» за рецептом кінця XIX століття мало бути їх 25 відварених.

1. Про яку тварину йде мова?
2. Встановіть систематичне положення цієї тварини.
3. Які особливості їх будови?
4. Чому їхній ріст періодичний?
5. Від чого залежить забарвлення його тіла?
6. Як у давнину їх використовували у медицині? 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Ковальова С.М. Різноманітні підходи до класифікації кейсів [Електронний ресурс] /С.М. Ковальова // Вісн. Житом. держ. ун-у. – 2014. – Вип. 2(74). Педагогічні науки. – Режим

доступу : http://eprints.zu.edu.ua/11683/1/4.pdf

2. Ковальова С.М. Кейс-метод у системі професійної підготовки майбутніх учителів у

Великій Британії: дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / Ковальова Світлана Миколаївна. – К.,

2012. – 262 с.

3. Сударева Г.Ф. Кейс-метод як засіб набуття соціального розвитку учнівської молоді //Г.Ф.Сударева- Освіта Сумщини. – 2013. – No3. – С. 23.

4. Сурмін Ю.П. Створення кейса: практичні поради / Ю.П. Сурмін, О. І. Сидоренко. – К.: Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджменту»