Бабушківська філія КЗ «Чуднівський ліцей»
Чуднівської міської ради
Житомирської області
ТРАДИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ДИДАКТИЧНІ НОМІНАТИВИ НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Вчитель німецької мови
Лариса ЖУРБЕЙ
2023
Зміст
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Сучасні процеси модернізації шкільної освіти зумовлюють докорінні та системні зміни змісту, методів навчання та виховання учнів українських закладів загальної середньої освіти. Оновлення парадигми освіти концепцією НУШ передбачає випуск учнів як таких, що органічно вливаються в інформаційний потік ХХІ століття. Це є люди, що мають бути ознайомлені із цифровими новаціями та водночас скеровані на самоосвіту та саморозвиток протягом всього життя. За таких умов учні мають володіти критичним, творчим мисленням, вмінням генерувати нові ідеї, конструктивно взаємодіяти з іншими людьми в складних ситуаціях, працювати в команді та автономно, розробляти й управляти проєктами, тобто вміти влитись в органічну структуру нового часу.
Однак в дійсності в українських школах нові технології використовуються не часто, фрагментарно і не завжди методично коректно. Головною проблемою все ще залишається неповне або хибне розуміння багатьма вітчизняними вчителям аспекти дидактичних та методичних особливостей реалізації проєктного навчання іноземних мов і культур. Більшість педагогів-ентузіастів, які намагаються впроваджувати проєктну технологію, працюють у застарілій парадигмі так званого традиційного навчання. Вивчення іноземних мов у цій системі є межовим формантом, адже її вивчення вимагає володінням під час випуску учнями всіма ключовими перспективами культурологічно-мовленнєвого напрямку мови. Із сучасними потребами суспільства та освітньої складової вбачаю продуктивним дигітальний підхід, який увиразнює дихотомійну складову педагогіки синтезного характеру: традиційну та власне медіасформовану, нову, інноваційну.
Сучасна педагогічна наука розрізняє традиційні та інноваційні/новітні педагогічні технології. Наприклад, виходячи з позиції ставлення дорослих до дитини в освітньо-виховному процесі, до традиційних технологій відносять авторитарні, дидактоцентричні технології, а до інноваційних – особисто-орієнтовані технології співробітництва. За критерієм «спосіб-метод-засіб» виокремлюють такі традиційні педагогічні технології, як догматичні, репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, та інноваційні технології, як-от: діалогові, комунікативні, творчі, програмованого, проблемного, розвивального виду навчання. Традиційні технології побудовані на засадах пояснювально-ілюстративного способу навчання, інформуванні, освіченні учнів, організації їхніх репродуктивних дій задля формування певних навичок та вмінь. Відповідно до низки актуальних дидактичних підходів (міжкультурного, компетентнісного, рівневого, особистісно-діяльнісного, комунікативного, диференційованого, міждисциплінарного, проблемно-пошукового, дослідницького, інтерактивного, групового, ігрового, творчого, проєктного, презентативного, рефлексивного), які є найбільш оптимальними сьогодні. Зокрема, ключовими є діалогові, ігрові, проєктні, дослідницькі та інші технології, які зорієнтовані на природній, реальній взаємодії людей [3].
Все це об’єднує дигітальний підхід, який реалізується за допомогою інтернет-ресурсів, платформ, програм, мобільних додатків і медіаматеріалів. Вони надають аудіо- та візуальне сприйняття інформації та допомагають вивчати лексичні одиниці в контексті.
Сьогодні дидактичні форми праці з дітьми на уроках іноземної мови межують від соціально-патріотичного скерування до культурологічного. Вбачаю пріоритетним другий напрямок, адже він дозволяє максимально відобразити аспекти менталітету певного народу. Інша мова – це інший світ семантико-символічних кодувань, які найбільше проявляються у лексико-фразеологічній складовій. Тому, якщо аналізувати підходи заглиблення у цей прошарок, то варто зауважити, що ключовими мають бути медіа-ресурси, показ мови міміки, жестів, світосприйняття носіїв мови крізь відеофайли та форманти живого спілкування у E-Mail – текстах.
Для повноцінної можливості володіння мовою з культурологічною домінантою має бути вкраплена інтерактивна сторона опрацювання матеріалу та, насамперед, зосередження уваги на мисленні мовою, яка вивчається. Отож, під час роботи з лексикою та фразеологією, пропоную такі підходи інноваційного та традиційного форматів, які будуть надефективними під час навчання дітей. Перш за все, це є мнемотехніки (асоціації, римування, візуалізація, символізація, ключові слова, метод Цицерона тощо), кросворди, поєднання слів за контекстом, підстановка правильних лексем за контекстною ситуацією, а також фрагменти відеоспілкування людей різних професій, аудіозаписи із автентичною вимовою звуків. Позитивним є те, що сучасні підручники (зокрема видавництв Hueber, Cornelsen, вітчизняні Гоголєвої) мають у своєму складі додаткові матеріали інтегративно-інтерактивного оформлення, які дозволяють через QR-коди, додаток та сайт вільно практикувати матеріал (вивчений на уроці) вдома самостійно або з другом (у формі гри). Такі види занять дозволяють учням проводити вільний час з користю та самостійно звіряти власне мовлення із максимально наближеним до автентичного (адже це перевіряє сама програма додатку). А також на уроках можна практикувати творчий підхід, Tisch – Fisch (з укр. ‘стіл – риба’); heiß – weiß (з укр. ‘гарячий – білий’). Також метод асоціацій яскраво репрезентує зв’язки рідної мови і іноземної dіe Kost – Костянтин має кістку (можна відобразити часте чергування міжмовного характеру і-е), die Sheibe – шайба потрапила у вікно (скло) (також тут диференціюється закінчення -е, яке дає часто жіночий рід), sсhenken (дарувати) - хочу, щоб мені подарували на День народження вишеньку, putzen – капуцини (мавпи) можуть все швидко почистити, der Saft – сік я буду пити завтра, на жаль, сьогодні ніяк не виходить, сьогодні кава (s-з), der Pulli – всюди пулі, обережно, вони ж можуть потрапити у мій светр (варто вказати і те, що це скорочена форма від der Pullover), joggen – «Ого, йог, який бігає!», spielen – «Людина на шпилі! Цікаво, що вона робить? Тільки грає!», radfahren «Я такий радий, що у мене є фари! Тому я сідаю і відразу їду з ними… на велосипеді» (Ich fahre rad); кружка кругла – der Krug; Вася Хан прийшов (не Чингизхан), але поремонтує кран – der Wasserhahn; die Wolke – на хмарі поселились вовки; злапати кухонний рушник (намалювати лапи) – der Waschlappen; die Waschefrau це Ваша фрау? (прачка), вона любить грати в шахи, але думає, що грати треба п’ятками (п’ятка – die Ferse); (приставка ver) пропала ліра – щось втрачати, губити – verlieren, verlor, verloren.
Наступний важливий аспект дидактичного процесу на уроці іноземної мови є вкраплення громадянської, соціальної, екологічної та міжмовної (міждисциплінарної) парадигм освітнього процесу. Із розвитком комп’ютерних засобів ми можемо це вкраплювати як на уроці (за допомогою текстового наповнення, мовленнєвого скерування), так і особливо під час рефлексії, яка є необхідним складником актуалізації емоційно-когнітивної сфери учнів.
Також не можна нівелювати і роботу вчителя. Учні часто повторюють за вчителем, визначають значення підкресленого багатозначного слова у контексті за словником, стисло переказують прочитаний автентичний текст за допомогою простих речень, групують слова за різними ознаками (наприклад, за належністю до певної частини мови, за позитивною чи негативною ознакою), виконують традиційні завдання на підстановку [2, c. 59]. Тому вчитель має володіти високим рівнем наукової та практичної компетентностей. Ці знання різногранного відображення виявляються домінантно під час проведення диктантів, навчання роботи зі словником. Така діяльність на уроках дозволяє активізувати багато процесів в учнів та допомагає закріпити знання не тільки з лексики, а й з граматики, орфографії та фонетики. Це одна з найефективніших методик, яка забезпечує зв’язок між графічним образом слова та його слуховим сприйняттям. А більш мисленнєва робота простежується під час скерування вчителем ігрових форм праці: підбору антонімів, синонімів, паронімів, омонімів до групи слів; вираження еквівалентного складу фразеологічного фонду українського та іноземного; переклад речень із застосуванням нових слів-синонімів тощо.
Однак хочу виокремити все ж ключовою роботу з інноваційними джерелами методичного забезпечення, що формують базу дигітального підходу. Він передбачає застосування сучасних цифрових інструментів і ресурсів: мобільні додатки, медіаматеріали, подкасти, навчальні платформи, електронні словники. Тут допоможуть дигітальні пристрої: цифрові підручники з німецької мови; Інтернет із автентичними матеріалами: онлайн-журнали, статті, рекламні ролики, інтерв’ю; комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон та інші мобільні девайси; смарт-дошки [1, с. 34–35]
Дистанційне навчання багато в чому поновило можливості опрацювання матеріалу на уроках іноземної мови. І з власної практики хочу виокремити позитивними такі дигітальні засоби як Kahoot, Quizlet, FunEasyLearn, Rosetta Course, LearningApps, Duolingo, LinguaLeo, Busuu, робота з якими полегшила декодування візуально-аудіального вивчення нових слів, фразеологізмів, звуків (із учнями, які вивчають німецьку як другу основну). Щодо Quizlet, то він відрізняється своєю можливістю створення та використання інтерактивних карток для запам'ятовування різної інформації. Це ідеальний ресурс для поповнення словникового запасу з багатофункціональними можливостями. Наприклад, в ньому та у додатку Memrise учні можуть обирати різні категорії для вивчення лексики (які створює сам вчитель заздалегідь і дає посилання), такі як іменники, прикметники, прислівники, дієслова або різні теми, наприклад «Їжа», «Квартира», «Транспорт», «Одяг», «Тварини», тощо. Вони містять різні функції, як, наприклад, «Вивчення» «Письмо» та «Правопис», а також тести для перевірки знань, можливість прослуховування слів та додавання їх до власного списку та ігри для закріплення лексики. Зокрема, Quizlet надає можливість додавати малюнки та аудіофайли до карток, ділитися ними з іншими користувачами та виконувати різні додаткові вправи, що дозволяє навчатися за допомогою гри. Наприклад, при використанні римування, коли потрібно знайти слова, які римуються з певним словом, розвивається не тільки пам'ять, але й творчі здібності учня. У кожній освітній платформі є свої переваги та недоліки. Вчитель може обрати підходящу для роботи платформу для себе та своїх учнів. Використання таких технологій на уроках дозволяє: покращити ефективність та якість освіти; орієнтуватися на сучасні цілі навчання; підвищити мотивацію учнів до навчання; враховувати аспекти країнознавства та лінгвокраїнознавства; показати наочно життя носіїв мови; робити уроки цікавими та запам'ятовуваними; реалізовувати індивідуальний підхід.
Вбачаю, що використання дигітального підходу та цифрових методів навчання є доцільним на різних етапах уроку: під час вивчення нової лексики: використання зображень, які демонструють нові слова; використання презентацій з вправами для закріплення нових лексичних одиниць; вивчення фразеологічної площини мови, граматичного матеріалу. Вивчення країнознавства репрезентується через перегляд відеофільмів про традиції та культуру країни, прослуховування діалогів на тему національної кухні, культури, літератури, живопису тощо.
Варто виокреслити, що заняття з іноземної мови з використанням цифрових освітніх ресурсів проходять набагато цікавіше та ефективніше. Слід зауважити, що використання цифрових освітніх ресурсів надає можливість ефективно організувати самостійну роботу учнів та сприяє формуванню вільної, активної та незалежної особистості. Багато досліджень у сфері впровадження цифрових методів в навчальне середовище підтверджують, що їх системна інтеграція розвиває комунікативні навички учнів XXI століття, зокрема творчість та нетрадиційне мислення, множинний інтелект, критичне мислення, інформаційну, візуальну, звукову, технічну грамотність, ефективну комунікацію (усну, письмову, цифрову), вміння працювати в команді та координувати спільну діяльність, навички проектування, а також надає міцні знання та сформовані навички, сприяє інтеграції комунікативних та метапредметних навичок учнів.
Також не можна не зауважити, що ігри є одними із модерних форматів інтерактивного процесу навчання. Пропоную у цьому аспекті власну розробку інтерактивної гри «Ще одна хвилина», яка базується на тому, що один учень починає розповідати певний теоретичний матеріал іноземною мовою, через хвилину його «історію» має продовжити наступний учень, і, таким чином, учні мають швидко пригадувати лексичну базу, граматичний матеріал, теорію, яку розповідають. До того ж такий вид інтерактивного навчання розвиває швидке реагування, мислення, уважність, а також надає можливість активізувати лексичні та граматичні навички.
Також актуалізувались електронні вправи, за допомогою яких із легкістю я могла пред'являти новий навчальний матеріал; формувати закріплення пройдених лексичних одиниць; проводити проміжний і підсумковий контроль засвоєння знань; створювати ділові ігри та навчальні ситуації, максимально наближені до реальних. А паралельна робота із плаформами Der YouTube-Kanal 24h Deutsch, Deutschlandlabor, Mein Weg nach Deutschland змогла актуалізувати синхронний та асинхронний формат порведення уроків.
Сучасні психологи та педагоги вважають, що кодування інформації за допомогою образів й асоціацій прискорюють процес її запам’ятовування, допомагають перевести її в довгострокову пам’ять [2, c. 123]. А на практиці це показало позитивний результат, адже 68% учнів одного класу (6-ого) покращили свій рівень знань мови майже на рівень.
Отож у поєднанні традиційного та інноваційного підходу із дигітальною номінативою вбачаю їхні синтез у проведенні інтеграції комунікативного, когнітивно-комунікативного, соціокультурного, лінгвокраїнознавчого, особистісного напрямів сприйняття та запам’ятовування іноземних семантико-синтаксичних конструктів знань.
Вивчення німецької мови має таку ж довгу традицію як і сама мова. Протягом всього часу утримувався контакт між групами людей, які розмовляли різними мовами. Бажання спілкування з іншими завжди було притаманне людині з давніх-давен, хоча різні були наміри і цілі, які спонукали людину до утворення діалогу. Сьогодні первісно це, на жаль, вимушеність еміграції, виїзду за кордон, спричинені війною. Для вивченні іноземної мови протягом багатьох років було розроблено багато методик, але, як показує досвід не має одного ідеального методу. На практиці, в процесі викладання іноземної мови об’єднуються і використовуються більшість методів. Нове бачення освіти має на меті створення мотиваційного середовища для учнів у процесі вивчення іноземних мов. Та сучасні педагогічні технології допомагають реалізувати саме інтегративний аспект вивчення мовної системи (на всіх 4-ьох рівнях), особистісно-орієнтовний підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію та диференціацію навчання. Домінантною складовою вбачаю власне мнемотехнічні можливості запам’ятовування матеріалу, що дозволяють реляційно формувати взаємозв’язки між рідною та іноземною мовами.
Сьогодні існує вимога рівноцінності іншомовної компетенції на структурно-лінгвістичному рівні (пріоритет граматико-перекладного підходу) і на рівні його адекватного використання та опанування реальним соціокультурним контекстом функціонування іноземної мов (пріоритет комунікативно-міжкультурної дидактики). Тому вивчення у цілісному
прагматико-соціокультурному скеруванні мовних одиниць формує цілісного мовця на психолого-соціокультурному рівні інтерпретації нового середовища.