Застосування вітагенних технологій учнями початкових класів

Про матеріал

Навчання не починається у шкільному віці, навіть маленька дитина запитує: «Чому ?». І ми вимушені відповідати так, щоб їй було і цікаво, і зрозуміло. Тому свою педагогічну діяльність спрямовую на «зведення» наукового і життєвого досвіду, тобто на розкриття дійсних та уявних розбіжностей і на доказ взаємозумовленості, залежності, значущості. Користуючись принципами вітагенного навчання, я стимулюю учнів звертатися до їхнього життєвого досвіду, допомагаю їм зрозуміти внутрішній світ,ділитися власними відчуттями і разом зі мною шукати вихід із змодельованих ситуацій.

Перегляд файлу

Застосування вітагенних технологій

учнями початкових класів

в умовах роботи групи продовженого дня.

Виконала:

вихователь групи продовженого дня

ЗШ І-ІІІ ступенів № 3

з польською та російською

мовами навчання

міста Івано-Франківська

Блискун Надія Матвіївна

«Знання потрібні не для того, щоб їх збирати, а щоб уміти ними користуватися»

І.Гете

Вітагенне навчання(“ vita” – лат. життя; ген, генний – грец. genes– народжений) – грунтується на актуалізації життєвого досвіду особистості.

Досвід життя– вітагенна інформація, пов'язана з розумінням тих чи інших станів життя і діяльності.

Життєвий досвід- вітагенна інформація, що стала надбанням особистості, знаходиться в пам'яті в стані постійної готовності та самоактуалізації в адекватних ситуаціях.

Прийоми вітагенної технології:

- прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду;

- прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів.

- прийом вітагенної проекції ( мета уроку);

- вітагенне конструювання ( моделювання схем, таблиць, алгоритмів, які допоможуть розкрити мету уроку);

- вітагенна аналогія. Формула цього прийому: “У житті немає нічого такого, щоб ще не було”. Це порівняння життєвих ситуацій, дій, вчинків героїв із своїм життям, сьогоденням. Аналіз і висновки ситуації.

- прийом вітагенного натхнення передбачає олюднення об'єктів живої і неживої природи.

- вітагенний синтез – поєднання, об'єднання різних понять, речей в одне ціле- голографічна проекція – інформація, яка йде від будь-якого додаткового джерела: вітагенний досвід інших, книга, повідомлення ЗМІ, твори мистецтва, зустрічі з фахівцями різних галузей тощо.

Вітагенний висновок передбачає підсумок спостережень, розгляду міркувань з обговорюваного питання.

Прийом зведення вітагенних знань з освітніми полягає у виокремленні цінної вітагенної інформації, що має стати життєвим досвідом учня.

Важливими у з'ясуванні сутності вітагенного навчання є дефініції, подані академіком А.С. Бєлкіним, який пропонує розрізняти поняття "досвід життя" і "життєвий досвід". Досвід життя - вітагенна інформація, пов'язана із розумінням тих чи інших станів життя і діяльності, яка не має для людини достатньої цінності. Життєвий досвід - вітагенна інформація, що стала надбанням особистості, знаходиться у резервах довготривалої пам'яті і у стані постійної готовності до самоактуалізації в адекватних ситуаціях . Одним із основних завдань застосування мною вітагенних технологій є переведення досвіду життя у життєвий досвід. Цей перехід може бути позначений такою формулою: розум + почуття = дії.

Прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду

Даний прийом застосовується в тих випадках, коли необхідно використовувати аналітичні здібності й уміння учнів, співвідносити ціннісну освітню інформацію із запасом вітагенної інформації та зробити необхідні в освітніх цілях висновки.

Мета даного прийому - співставлення вітагенних знань із освітніми. Між ними практично завжди існує певна розбіжність, неминуча в силу тієї розбіжності, що спостерігається між науковими та життєвими уявленнями людини.

Ступінь розбіжності може бути різним:

Розбіжність, коли основні блоки, головна ідея вітагенних та освітніх знань збігаються, але є розбіжності в частках, що відбивають суб'єктивне сприйняття дійсності кожним учнем. Його формула: «У цілому правильно, але...»

Протиріччя, коли досвід особистості заперечує об'єктивний характер освітніх знань, викликає сумнів і вимагає додаткових доказів. Його формула: «Сумніваюсь...»

Неприйняття - такий рівень розбіжності, при якому ставиться під сумнів сама ідея, що міститься в освітніх знаннях. Його формула: «Не вірю!»

Заперечення - активне неприйняття освітньої ідеї, висування аргументів, що доводять її неспроможність. Його формула: «Не тільки не вірю, а й уважаю помилковою».

Взаємовиникнення - не тільки висування аргументів проти освітньої ідеї, що діаметрально суперечить вітагенному досвіду особистості, а і прагнення альтернативно запропонувати свою освітню ідею. Його формула: «Заперечуючи цю ідею, я пропоную свою».

Моя освітня задача полягає в умінні діагностувати ступінь розбіжності між вітагенними й освітніми знаннями і, спираючись на систему наукових доказів, розкрити освітню цінність життєвого досвіду учнів, тобто добитися ефективності «операції зведення»

Вітагенна освіта - це проживання почуттів, дій та діяльності, які спаяні в єдине ціле. З цих позицій я являюсь не стільки інформатором, а більше співучасником, людиною, що надихає, що вміє не тільки вести за собою, а й володіє здатністю співчувати, співпереживати успіхам і невдачам, що допомагає формувати неповторну особистість, тобто індивідуальність. На заняттях я використовую ресурси учня, приховані в підсвідомості. Творчість і фантазія школярів, інтуїція відображають вітагенний досвід, актуалізація якого є прекрасним інструментом для організації освітнього і виховного процесу.

Навчання не починається у шкільному віці, навіть маленька дитина запитує: «Чому ?». І ми вимушені їй відповідати так, щоб їй було і цікаво, і зрозуміло. Тому свою педагогічну діяльність спрямовую на «зведення» наукового і життєвого досвіду, тобто на розкриття дійсних та уявних розбіжностей і на доказ взаємозумовленості, залежності, значущості.

Користуючись принципами вітагенного навчання, я стимулюю учнів звертатися до їхнього життєвого досвіду, допомагаю їм зрозуміти внутрішній світ, ділитися власними відчуттями і разом зі мною шукати вихід із змодельованих ситуацій.

Приклади змодельованих ситуацій :

Самопідготовка.2клас. Природознавство. Закріплення вивченої на уроці теми «Кругообіг води у природі» Дослідження.

Необхідні матеріали для досліду: поліетиленовий пакет із застібкою, вода тепла, кольоровий картон, клей, плівкова стрічка з клейовим покриттям.

Багато води на планеті. Йдуть дощі, тануть сніги, льоди. Утворюються струмочки. Вони впадають у річки. Річки несуть свої води в моря.

— Чому ж моря не переповнюються і не виходять з берегів? (Відповіді учнів.)

— Зараз я продемонструю вам дослід, і ви самі вирішите, хто має рацію.

(В поліетиленовий пакет наливаємо нагріту воду і закриваємо застібку. Пар від теплої води піднімається вгору. Пакет кріпимо до вікна. Через деякий час капельки води починають знову опадати вниз. Цей дослід може бути довготривалим, де діти зможуть

спостерігати, що коїться з водою, коли пригріває сонечко, і що, коли стає прохолодно.)

— Звідки з’явилися крапельки води? (Утворилися з пари.)

— Чому вони утворилися? (Пара, стикаючись з холодним предметом, знову перетворилася на воду.)

— Зробіть висновок (Вода нагрілася, стала випаровуватися, тобто перетворюватися на пару. Пара від зіткнення з холодним предметом знову перетворилася на воду. Вийшов кругообіг.)

«КРУГООБІГ».

— Які слова сховалися в цьому слові? (КРУГ і ОБІГ)

— ОБІГ — обертання.

— Так відбувається і в природі. Крапелька-чарівниця увесь час перетворюється.

— Щоб це сталося, яка умова має бути виконана? (Сонце, холодне повітря)

Отже, повинна помінятися температура

— Чи можна сказати, що вода обертається по колу? (Так)

Цей процес називається кругообіг води в природі. Він відбувається безперервно: десь вода випаровується, десь випадає у вигляді опадів.

— Так чому ж моря не переповнюються і не виходять з берегів? Куди зникає вода моря? (Вода випаровується, перетворюється на пару.)

— А чому досі вся вода не випарувалася з поверхні Землі? (Високо над Землею повітря дуже холодне. Стикаючись з ним, пара знову перетворюється на воду й опускається на Землю у вигляді дощу, снігу і граду. Відбувається кругообіг води в природі.)

Суспільно-корисна праця. Тема: Догляд за кімнатними рослинами. Підживлення.

Запитання : Чим підживлювати кімнатні рослини?( відповіді дітей)

Я розповідаю, що практично всі вони люблять цукор (а кактуси взагалі «великі ласуни»). Можна перед поливанням розсипати 1 ч. л. цукру (при діаметрі горщика близько 10 см) по поверхні грунту або «напоїти» рослину солодкою водичкою (0,5 ч. л. цукру на 0,5 склянки води). Потім читаю їм свій вірш. Діти теж «великі ласуни», але все ж таки з недовіро відносяться до моїх слів. Ми знову експериментуємо. Вибираємо кактус і під час поливу частуємо його смаколиком.

Звичайно, потрібен був час, щоб перевірити наш дослід. Зате вони з великим задоволенням доглядали за квітами.

$D:\ПОИСК\100CASIO\CIMG2745.JPG$

І результат перевищив сподівання. 

Заняття емоційного-розвивального характеру.

Тема: Вплив емоцій на структуру води.

Спочатку з’ясовую, що діти знають про воду.( відповіді дітей)

Ще ми з’ясовуємо,що тіло людини складається на 60 % з води.

Потім розказую учням, що вода ще має пам’ять.

Структура води здивувала вчених усього світу. Виявляється, рідина, яку ми вживаємо щодня, має "душу": завдяки детальному розгляду води вдалося виявити, що вода по-різному реагує на людські емоції, музику та навіть на імена історичних постатей.

Учені багатьох країн зробили величезний крок, коли зрозуміли, що нічого про воду не знають, оскільки постійно звертали увагу лише усім відомий хімічний склад води H2O.

Однак виявилося, що загадка води ховається в її структурі. Вода нагадує собою найпотужніший комп'ютер, здатний запам'ятовувати все, з чим контактувала.

Існують версії,що від цього проста вода може перетворитися на еліксир життя або в смертельну отруту, залежно як з нею поводитися.

$D:\ОТЧЁТ\ПР14\aMoRfEhzgs0.jpg$

Потім я демонструю їм фільм «Влияние эмоций и звуков на кристаллы воды»- YouTubе.

Звичайно ж, діти не зовсім вірять сказаному і переглянутому. І ми знову починаємо досліджувати.

У 2 одинакові графіни ми наливаємо одинакову воду. На одному графіні ми приклеюємо слово « ДОБРО»,а на іншому – « ЗЛО». Домовляємося, що якщо когось будуть переповнювати злі емоції, він розкаже це водичці. Якщо радісно і весело на заняттях, теж потрібно поділитись з водичкою пережитими емоціями. Через деякий час вода в графіні з написом « ЗЛО» почала зеленіти. А там, де було написано «ДОБРО», залишалась кристально чистою.

Разом з дітьми зробили висновок: проявляти більше хороших емоцій і стримувати погані. ( Щоб не захворіти, ми ж на 60-70% теж складаємось із води )

P.S. Діти в групі стали добрішими і уважнішими. А доброю водичкою ми підживили наші квіти.

Пізнавальний інтерес виявляється за різноманітними проявами, що виявляють розумову активність учнів: питання учнів, як свідчення прагнення проникнути в суть явища, активну участь школярів без вказівок і вимог учителя в розгляді та обговоренні питань, у доповненні й виправленні відповідей учнів; у прагненні з'ясувати незрозуміле . Пізнавальний інтерес є найголовнішим мотивом навчання і виховання, тому сприяє формуванню не тільки навчального досвіду, а й вітагенного.

Список використаних джерел: