ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ (Підготовка до ЗНО) 2

ЗАВДАННЯ І ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

(Підготовка до ЗНО) 2

Тема. Синтаксис простого речення. Предмет вивчення і завдання синтаксису. Словосполучення. Речення як основна синтаксична одиниця. Ознаки і типи речень. Головні й другорядні члени речення. Односкладні речення дієслівного та іменного типів. Просте ускладнене речення. Пунктуація.

1. Зробіть синтаксичний розбір складносурядних речень, вкажіть із скількох предикативних частин складається, які семантико-синтаксичні відношення і якими сполучниками виражаються; що собою являють предикативні частини як формально прості речення. Поясніть розділові знаки.

У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі — і на галяву виходить Хо.

...Вийшов Хо на галяву, сперся на сукуватий костур, майнув довгою бородою, і повіяв від неї тихий вітерець, холодною цівкою вдарив у дерева.

...Хо сидить посеред галяви, а навкруги нього панує мертва тиша.

...Хто хоч раз спізнається з почуттям страху, не хутко зможе відкараскатися від нього. Зросте дитина, змужніє, і багато сил, вартих кращої долі, змарнує на боротьбу зі страхом, та ще добре як переможе!..

— Ох, те зачароване коло!.. — шепотять бліді уста дівчини. — Чи стане ж у мене сили, чи стане відваги розірвати його, вийти в світ широкий?..

Тільки не лякатись, тільки не втратити надії — і все буде добре... Що тут довго думати? Адже вже рішила я почати нове життя. І почну, і кінець на тому, і нічого мислити, і ні над чим міркувати...

А в тремтячих тінях горіха стоїть Хо, й зазира в темну кімнату, і хита головою, і віє холодом із бороди.                           За М. Коцюбинським

2. Розгляньте будову складнопідрядних речень із супідрядністю, послідовною та змішаною підрядністю. Подайте схеми аналізованих речень.

1. І в цю мить Мартин Терновий, як ніколи, відчув, що мусить грудьми своїми затулити гетьмана, бо ж він один дбає про його долю, він чинить так, що зможе мати Мартинова побачити рідну землю... (Риб.).

2. Снігур добре знав, що й у фрезерувальному ділі немало ще білих плям, над якими думав він і торік (Авт.).

3. Коли стислося в камінь повітря і боляче шмагонуло по обличчю, а віз розкотився по схилу, мовби з нього ураз витягли й вибили всі цвяхи, заплішки й болти, і Макара жбурнуло на землю, він навіть не повірив, що це сталося з ним (Гур.).

4. І якщо кожний інстинктивно боявся вколотися об вістря променів, що пробивалися крізь двері, то темрява видавалася ще страшнішою, бо крила в собі невідомість (Гур.).

5. У кожного з нас є той найдорожчий у світі берег, від якого починалась наша дорога в життя І куди ми не завжди повертаємось (Цюпа).

6. Життя мамине обірвалося біля клуні, там, де нині росте лапастий подорожник і цвітуть край стежки червоні маки... (Цюпа).

7. Лелеки!.. Птахи!.. Невже ви мудріші від нас, людей, і краще знаєте, як виховувати діток, щоб, відлітаючи за море у вирій, вони все-таки прагнули назад до старого в'яза, що колись зборов огонь грози і пустив зелене пагіння, аби не осиротити обійстя Стурчаків (Логв.).

3. Випишіть складнопідрядні речення з кількома підрядними. Подайте схеми їх формально-синтаксичної будови.

1. А моя тітка Горпина ходила у Київ. Було як почне розказувати про ті церкви, золотом вкриті, про печери, про Дніпро, що наче море розлилося, то, здається, і коней покинув би та помандрував у Київ.

2. Січовики дуже поважали архіман­дрита, бо щонеділі і по празниках після одправи поучав він народ поважним словом, не з книжки, а напам'ять, і ще нашою мовою, так що й мала дитина зрозуміла б те святе слово казання.

3. З тієї пори частенько я бачивсь з дідуганом. Прийде було до мого хазяїна і до мене заверне: якось я йому до душі прийшовсь, бо не до всякого він учащав. Кого не злюбить, то вже нічим вже його до себе не приверне, які б ляси не підпускав, чого б не сулив, бо, як той Кузьма безсеребреник, нічого не приймав, а особливо тих грошей.

4. Вернувся додому і два місяці висидів у карантині, поки вуси не попідростали так, що вже й жінка зо мною цілується, і люди слухають, і собаки на мене не гавкають.

5. Після багатого батька остався хлопець по дванадцятому року круглим сиротою, бо мати ще давним-давно умерла, а на селі не було у його ні роду, ні племені.

6. Такий, розказували, був з його дідуган, що хто б його не вздрів, то самі в'язи хиляться, щоб йому вклонитись. (З тв. О. Стороженка)

4. У реченнях з прямою мовою поставте пропущені розділові знаки. Замініть пряму мову непрямою.

1. «Чого зажурився мій любий козак?»  ̶  питає дівчина вродлива (Л. Укр.).

Вродлива дівчина питає у козака чому він зажурився.

 2. «От і купив, от тобі й нива, ̶ думав Роман, ходячи вздовж та поперек поля:  ̶  І як це могла лучитися мені така пригода» (Коц.).

3. «То, мабуть, Рудик не витримав,  ̶  подумав Тихович,  ̶  коли б ще лиха собі не напитав, бо на кордоні не вільно стріляти» (Коц.).

4. Мемет вдивлявсь у море. Буде буря обізвався він, не обертаючись. Вітер дужчає — он на човні збирають вітрила... (Коц.).

5. «Живися, кумонько, не погордуй, люба моя», ̶ припрошує Журавель (Фр.).

6. «А йдіть, діточки, полуднувать та й батька кличте», ̶ крикнула Кайдашиха тонким голосом (И.-Лев.).

Кайдашиха крикнула дітям своїм тонким голосом, щоб вони йшли полуднувать та кликали батька.

7. Поволі обвів зором широкий майдан, море голів, дітей на деревах і на дахах — майнула думка: «Ці колись розкажуть... І далі дивився в очі тих, що стояли близько» (Риб.).

5. Запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки — кому, крапку з комою — у складносурядних реченнях з парними й повторюваними сполучниками. Поясніть пунктограми.

1. Так само дихало простором і солоним вітром море, і біліли вітрила на рибальських човнах, і сонячними ранками далекий острів курів хвилями рожевого туману (Донч.).(з’єднані сполучниками) 2. Сіяло сонце в небесах ̶ ані хмариночки та тихо, та любо, як у раї (7. Ш.). 3. ...Шпаки — це імітатори веселі, то іволга у пісні їх дзвенить, то хлопчик друзів кличучи свистить, то соловейко розсипає трелі, то колесо немазане скрипить (Рил.). 4. Все зраділо стрічаючи день, і день зрадів розцвітаючи ясний теплий погожий (Мирн.). 5. На столі лежать зошитки малі і роботи час проганяє втому і летять-летять в небі журавлі і дзвенить дзвінок хлопчику малому (Мал.). 6. Сонце пронизує річку зверху

6. Запишіть текст, розставляючи, де потрібно, розділові знаки в складнопідрядних реченнях. Поясніть пунктограми.

Петро Метелиця, стоячи на носі катера, прислухався до щасливого настрою який усе дужче брав його душу в бентежний бран І піднесено думав про те що добре отак плисти по незнайомій річці, стежити як місто відступає і відступає назад як зникають береги поодинокі людські постаті серед верболозів, а натомість відкривається Інший простір, з'являються інші заводі, стариці, густі гаї... та й вони пропадають невдовзі, бо катер не спиняє свого рівного бігу, і перед очима постають відмінні краєвиди, й кожен із них наче має свій певний завершений сюжет, і кожен із тих мальовничих краєвидів наснажений глибокою думкою, береже свій, особливий настрій. Добре, справді-таки добре! Річка дедалі повніше входила в єство Петра Метелиці яке було радісно відкрите назустріч свіжим враженням, річка дедалі владніше опановувала його серце, і Метелиці хотілось щоб так тривало довго бо такий стан відкрив у його істоті начебто запону над глибокими почуттями яких він раніше не звідував, то й, звісно, не міг замислитись над їхньою природою.

Чим довше стояв на носі катера, пильно та зворушено вглядаючись у мінливі береги тим ближчою й зрозумілішою починала видаватись йому ріка яка, зостаючись у зелених берегах, усе глибше проникала в його свідомість, і та, інша течія Десни, прокладена в надрах мозку, починала таємничо сяяти, освітлюючи, кличучи до життя ще неясні, але такі зворушливі, такі потрібні почуття. Добре йому почувалось — щасливо й високо.

7. Запишіть багатокомпонентні складні речення, поставивши потрібні розділові знаки. Подайте схеми їх формально-синтаксичної будови.

1. Самотність рвалася з мене мов дикі коні я заганяв її назад, тримав щосили щоб не випустити не показати нікому і вся снага йшла на це а для справи нічого не зоставалося. 2. Козацькі посли не поверталися з Варшави і вже тривожний гомін пішов поміж військом що їх там страчено і що панство збирає силу щоб посунути і вдарити зненацька. 3. Ніхто не знав кого треба слухати хто тут начальник кому що робити та панство не вельми тим і переймалося вважаючи свій похід урочистим шестям до слави а не до сутичок і боїв. (З тв. П. Загребельного.)