ТЕМА: Збереження культурно – історичних традицій засобами фольклору під час музичних занять

 

ВСТУП

Період дошкільного віку – становить найбільш сприятливий час для психологічного та емоційного впливу на дитину. Саме у цей час у дітей активно розвинена здатність до навчання, сила враження, образи, які постають в уяві дошкільнят є найбільш яскравими та залишаються у пам’яті найдовший час.

У вихованні дітей дошкільного віку велике значення має значення власний приклад дорослих, вихователів та музичних керівників до дійсності. Любов до Батьківщини, рідного народу та культурних надбань необхідно плекати з раннього дитинства. Саме рідна культура, мистецтво та музика повинно бути невід’ємною частиною дитячого внутрішнього світу.

Музичні заняття покликані формувати особистість дитини дошкільного віку. Цей вид діяльності дає змогу сформувати у вихованців музичні смаки, подарувати яскраві емоції та навчити співчувати та глибоко розуміти  музику, а не просто формувати окремі навички.

З раннього дитинства вихованці починають вслухатися в музичні звуки, поступово вчаться володіти своїм голосом та рухами. Враховуючи вікові та індивідуальні особливості, музичний керівник поступово ускладнює завдання відповідно до програмових вимог щодо прослуховування музичних творів, співу, музично-хореографічних рухів. 

Музичне виховання у нашому навчально – виховному комплексі «Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 - дошкільний навчальний заклад» невід’ємно пов’язане з фольклором, традиціями українського народу, адже наші традиції та культура – це спадщина, яка формує основи патріотизму та духовності дітей дошкільного віку.

 Дієвими засобами національного виховання на музичних заняттях є активне використання різноманітних творів українського фольклору:

Ø    Забавлянки;

Ø    Обрядові та календарні пісні;

Ø    Ігри;

Ø    Казки та ін..

Дитячий український музичний фольклор – багатофункціональний матеріал для виховання національно-патріотичних почуттів дітей дошкільного віку. Його суть полягає у найперших знайомств дошкільнят з оточуючим середовищем, передачі моральних цінностей та національної культури рідного народу завдяки простим фольклорним матеріалам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                               «З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.»

(Слова із пісні Ніни Матвієнко  та Раїси Кириченко «Сік землі»)РОЗДІЛ І 

ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ 1.1 УКРАЇНСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ МУЗИЧНИЙ ФОЛЬКЛОР ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Українське народне музичне мистецтво активно впливає на становлення інтелектуальної та емоційної сфер. Розвиває естетичний смак, формує інтереси та ранній розумовий розвиток дошкільнят.

Саме музичні заняття забезпечують таку роботу з дітьми, що являє собою системний вплив на розвиток усіх психологічних процесів дошкільнят. Завдяки тому, що у нашому НВК «Марганецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 – ДНЗ» окрім занять, які проводяться двічі на тиждень і включають елементи хореографії, музичні ігри, співи, є ще гурткові додаткові заняття.   Завдяки цим заняттям,  дошкільнята ширше знайомляться з фольклором, а музичному керівнику  - додатковий час для проведення музичних ігор чи вивчення пісень та танців. Уся робота музичного керівника у НВК «Марганецька ЗОШ І-ІІІ ст.№5 – ДНЗ» базується відповідно до програми «Українське довкілля».

 Виховання та навчання вихованців НВК «Марганецька ЗОШ І-ІІІ ст.№5 – ДНЗ» побудованно на основі народних традицій, оснований на пісенному та ігровому фольклорі, що має позитивний вплив на розвиток емоційних проявів, доброзичливого спілкування дітей між собою та з дорослими. Також, завдяки цьому формуються ціннісні погляди вихованців на навколишній світ, пізнання свого внутрішнього «Я» в ньому. 

Завдяки активному використанню фольклорної складової на музичних заняттях у нашому ДНЗ, діти краще вивчають рідну мову, звичаї, культуру. У дошкільнят швидше формуються творчі здібності, а також інтелект та самосвідомість.

Вдало підібраний музичний фольклор, який відповідає віковим особливостям дітей, здатен допомогти вихованцям  швидко запам’ятати та відтворити  композицію музичного твору. 

Дитячий фольклор – основа для природного  розвитку музичної та естетичної складової виховання,  встановлення музичної культури дітей. Він комплексно формує музичну пам’ять, відчуття ритму, слух, ладове чуття. У першій різновіковій групі знайомство з українським дитячим фольклором починається з ритмічних та веселих пестушок, а також мелодійних колискових. Поступово діти знайомляться з музичними іграми, пісенькамиказками та іншими різновидами українського  фольклору. 

Розуміючи те, що гра для дитини дошкільного віку  - є основною складовою її життя, вся народна творчість нашого народу для дітей, що передбачена для впровадження в роботу у ДНЗ, є суто ігровою. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II.  Збереження культурно – історичних традицій засобами фольклору під час музичних занять 2.1 ДИТЯЧИЙ ФОЛЬКЛОР

Як і раніше, так і в наш час у системі виховання активно використовуються різноманітні фольклорні тексти. Саме вони є джерелом мудрості предків, скарбницею духовності народу. Звичайно, що більшу частину усної народної творчості  становить саме дитячий фольклор.

Ще декілька десятиліть тому поняття «дитячого фольклору» не існувало. У науці цей термін почали використовувати у 20 роках. Дитячий фольклор — це сукупність зразків усної народної творчості, яка складається із класичних та сучасних фольклорних форм і функціонує у дитячому середовищі або виконується спеціально для дітей.

Виноградов Г.С. - знавець  народної педагогіки, зазначав, що до дитячого фольклору мають відношення твори які складені власне дітьми, а також поетичні пестування для дітей. 

З часом до дитячої усної народної творчості стали відносити колискові пісні. Та це спірне питання, адже деякі фахівці і сьогодні вважають колискові родинно-побутовим жанром.

Дослідники усної народної творчості, а також її збирачи зазначають, що фольклорні жанри можна поділити на дві групи: o фольклорні твори які побутують у дорослому середовищі; o твори які побутують серед дітей.

І між цими великими групами є значна різниця, адже усна народна творчість не завжди зрозуміла та доступна для дітей. Використовувати дорослий фольклор, діти починають  лише у підлітковому віці. Що стосується дитячого фольклору, то ця творчість не завжди цікава для використання дорослими, адже вікові особливості не дозволяють осягнути тексти в повній мірі, увімкнути фантазію та уяву. 

Та на сьогоднішній день, усі хто переймається питанням фольклору, одностайно наголошують, що твори які складені для дітей та дітьми і є дитячим фольклором. Він має свою специфіку, адже майже завжди йому притаманний елемент гри, вдало підібрані образи та ідеї зрозумілі дітям.

Дитячий фольклор має виховний аспект.  

Жанрова класифікація дитячої усної народної творчості ще не вивчене у повній мірі, адже розмаїття творів широке  не лише за образною системою та тематикою, а й за часом, доречним для виконання, способом, призначенням та інше.

Як і кожен фольклорний твір, кожен жанр дитячого фольклору має своє джерело звідки бере коріння. Таким чином зрозуміло, що всі вони виникли у різні історичні періоди, епохи та мали різні шляхи проникнення у дитячу словесність. Опираючись на ці чинники, дитячий фольклор доречно розділити на три умовні групи:

Ø    твори, які написані власне дітьми;

Ø    твори, які перейшли у дитячу усну народну творчість з загального фольклору;

Ø    твори, які створені дорослими для дітей.

Усі ці жанри мають спільну рису – вони виконуються для дітей і мають дитячу тематику.

    Дитячий фольклор що створений дорослими, умовно поділяють на два розділи: 1) пестування; 2)колискові пісні. 

Усі форми дитячого фольклору сягають сивої давнини і мають глибоку історію, деякі навіть язичницьке коріння. Та усі роди фольклору є актуальними у наш час і повинні активно впроваджуватись на занняттях з дітьми дошкільного віку.

 

 

2.2. ЗАКЛИЧКИ ТА ПРОМОВКИ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Серед усіх жанрів дитячого фольклору промовки та заклички є найстарішим різновидом.  Вони з’явились у період коли побутували вірування у природні сили, коли пращури вірили у могутню силу слова. 

Спочатку, заклички і промовки тісно пов’язували з ритуальними обрядами. Завдяки цьому фольклорному жанру, дітей залучали до землеробського побуту та розвивали розуміння значення природних сил у тогочасному побуті.

Заклички та промовки – це пісеньки які призначались для виспівування невеликою групою дітей. Як і весь дитячий фольклор, заклички супроводжувались елементами гри. У цій малій формі усної народної творчості, діти самі вступали в контакт з природою простими проханнями: дощик – рясно поливати, грім – не лякати, сонечко – ясніше сяяти. Позитивні емоції під час виконання промовок та закличок закладені у самій структурі фольклорного твору: у ритмі, у чіткій зміні прохань, у повторах та інше. 

Таким чином у роботі музичного керівника, використання закличок та промовок є актуальним. Адже вони формують у дітей дошкільного віку важливість значення слова, ціннісне ставлення до природи, дошкільнята вчаться розрізняти природні явища.

Доречно використовувати промовки на музичних розвагах «Свято зустрічі птахів», «Прихід Весни-чарівниці», «Свято щедрої Осені» та інші. 

 

2.3. НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІГРИ

Музична педагогіка, якою керується музичний керівник у дошкільному навчальному закладі, наголошує що фольклорне музичне мистецтво – одне з головних складових виховання і навчання дітей дошкільного віку. 

З радістю дошкільнята виконують різноманітні жанри усної народної творчості: заклички, колискові та інше. Але найбільший інтерес звичайно залишається до ігрової діяльності. Тут і стануть у нагоді музичному керівнику народні ігри. Вони не лише спонукають до ритмічних рухів та музичного виконання, а й викликают у дітей образне мислення, уяву, розвиває  звуковидобування. Також, народні ігри допомагають вихованцям оволодіти рідною мовою, її мелодійністю, відтінками. 

У музичних народних іграх часто зустрічаються синоніми різних слів, епітети, порівняння. Це все збагачує словниковий запас дітей дошкільного віку.  Значну роль для розвитку дошкільнят відіграють і повтори, які в значній мірі зустрічаються у народних іграх. 

Різновиди  таких ігор надзвичайно багаті ,а тому ігри легко підібрати згідно тематиці музичного заняття.

Використання музичних ігор доречно з дошкільнятами будь-якого віку.

У першій та другій  різновікових групах, де вихованці різного віку,  цей вид фольклору не лише розважає, а й навчає сприймати:

§     динаміку звучання музичного твору;

§     висоту звуків;

§     тембр музики;

§     ритм музичного твору.

Та найголовніше, музичні народні ігри можливо використовувати на будь-якому етапі занняття, на святах, музичних розвагах та як самостійний вид діяльності дошкільнят.

Використання народних ігор повинно бути систематичним. Саме це є головною умовою розвитку стійкого інтересу до музики, танцю та музичного мистецтва в цілому.

2.4 КАЗКИ - ПІСНІ

Народні казки – це джерело народної мудрості, історія нашого народу, світ фантазії та гумору.  Казки один з головних інструментів  у навчанні і

вихованні   дошкільнят.         Вони розвивають          фантазію,    формують інтелектуальну, емоційну та моральну сфери та допомагають оволодіти соціальними функціями.

Майже весь ряд українських народних казок виховують у дітях загальнолюдські якості: щирість, добро, взаємодопомогу, справедливість та інше.

З загального ряду українських народних казок треба відокремити народні казки з пісенними вставками. Це такі казки  як «Колобок», «Котик і півник», «Коза-дереза» та інші. 

 Пісні-казки – різновид  музично-поетичних творів, в яких навколишній світ розкривається за допомогою фантастичних образів і тварин.

Саме цей жанр усної народної творчості частіше стають піснями для виконання самих дітей.

Пісні-казки мають жартівливу тематику. Що стосується головних персонажів, то звичайно це герої-тварини які цікаві дітям: гуси, зайчик, їжачок, котик та багато інших. 

У роботі музичного керівника використання пісень-казок є невід’ємною складовою будь-якого ранку, свята чи музичної –розваги.

До  улюблених пісень-казок які найчастіше використовуємо у роботі належать:

§  «Котик та півник»;

§  «Івасик-телесик»;

§  «Колобок»;

§  «Два півники» та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5 УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ ТА ОБРЯДОВІ ПІСНІ 

Народна пісня для українського народу – відображення цілих віків, це велична історія багатьох поколінь.

Дошкільнята знайомляться з українськими народними піснями ще у родинному колі. Найперші пісні які запам’ятовуються на усе життя, бо йдуть від серця до серця, це колискові.  

Співаючи колискову, мати програмує своє дитя на щасливу долю, передає їй культурні коди рідного народу. Материнська пісня має психотерапевтичну дію.

          Найчастіше , для розучування під час музичних занять  та для написання сценаріїв використовують народні пісні родинно-побутової тематики та календарно-обрядові. Вони мають динамічний сюжет, простий текст та легко й швидко запам’ятовуються дітьми дошкільного віку. 

Ця мала форма фольклорного жанру тісно пов’язана з річними святами чи важливими подіями у життя.  До таких пісень належать: гаївки, веснянки, колядки, щедрівки, жниварські пісні та багато інших.

Календарно-обрядові пісні. Цей різновид народних пісень  виконують колективно з елементами ігор чи хороводів, які так подобаються дітям дошкільного віку.  В них добре поєднується мелодія, рухи та образне слово.

Активне залучення дітей дошкільного віку до участі у традиційних святах та обрядах відіграє пізнавальну функцію, дошкільнята отримують  культурно-історичний досвід пращирів, дає змогу відчути себе продовжувачем справи своїх предків. 

У дошкільному навчальному закладі є можливість  проводити народні свята та обряди відповідно до календарної сезонності. 

Улюбленими  календарно –обрядовими  піснями у малят звичайно є колядки та щедрівки. 

Традиційно у ІІ різновіковій групі організовується «вертеп», де діти старшого дошкільного віку беруть активну участь разом з молодшими школярами.

Що стосується малят першої різновікової групи, вони з цікавістю спостерігають за таким театральним дійством, яке формує уявлення про народні традиції нашого народу. 

До традиційних свят НВК «Марганецька ЗОШ І-ІІІ ст. №5 – ДНЗ» належить  святкування дня Святого Миколая. Цей святий покровитель частує слухняних діточок подарунками. А відповідно, традиція святкувати дей день має виховне значення. Дійство завжди супроводжується піснями, хороводами та цікавою театралізацією.

День зустрічі птахів пов’язаний з приходом весни. Малята, на чолі з вихователями та музичним керівником співають веснянки, гаївки та інші пісні весняного циклу. Невід’ємною складовою цього свята є частування печеним жайворонком та веселі хороводи.

Завжди актуальним є святкування дня Врожаю або Свято Осені.

Під час розробки сценаріїв, музичний керівник може використовувати розмаїття різних жниварських пісень, музичних ігор та музичних казокпісень. Найцікавішим прикладом такої народної пісні є «Ходить гарбуз по городу». Слова пісні легко запам’ятовуються дошкільнятами,  дають їм уявлення про класифікацію городніх культур, розвивають образне мислення. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

На сучасному етапі розвитку національної свідомості, актуальне збереження національних традицій, рідної мови, духовних сакральних знань.  Завдяки використанню у своїй роботі усної народної творчості, забезпечується тісний нерозривний  зв’язок між сьогоденням та минулим. 

У роботі з дітьми дошкільного віку важливо уважно добирати музичний репертуар, враховуючи  їх вікові, психологічні та емоційні особливості.

На музичних та гурткових заняттях у дошкільному навчальному закладі, саме музично-фольклорне середовище відіграє велику роль у розвитку особистості дитини.  Музичний український фольклор - головний інструмент у вихованні та естетичному розвитку дошкільнят.  Виховання засобами українського музичного фольклору створює умови для формування внутрішньої потреби у неперервному вдосконаленні музичної діяльності, реалізації музично-творчих можливостей та становленні духовного світу особистості. 

Музичні заняття, в яких активно використовується дитячий фольклор, формують національні та загальнокультурні цінності і є головною частиною патріотичного виховання дошкільнят. 

Матеріал різних жанрів усної народної творчості, програмує дитину на здоровий спосіб життя, на успішність, до пошукової та творчої діяльності, а найголовніше до збереження культурної спадщини рідного народу.