Осінь.
Вересень. Етикет у колективі.
Тема |
Мета |
Рекомендовані форми роботи |
Матеріали |
1. Був собі я. Секрети ввічливої дитини. |
Уточнити, розширити та закріпити знання вихованців про стать людей, розвивати вміння порівнювати малят різної статі, знаходити спільне та відмінне між ними; розвивати комунікативне мовлення, вправляти дітей у побудові словесної порівняльної характеристики, учити малят естетично сприймати внутрішню красу свого Я, формувати свідоме ставлення до себе; виховувати ввічливість. |
Діти, підніміть руки вгору, підведіться навшпиньки, потягніться до сонечка, насолоджуйтеся теплом його промінчиків. Сонечко дарує кожному з вас по промінчику. Схопіть пальчиками промінчик, а тепер відпустіть; підставте долоньки промінчикам. Відчуваєте, як вони наповнюються теплом? А тепер прикладіть долоньки до грудей. Хай тепло сонечка перейде до ваших сердечок і зігріє їх любов'ю.
(Вихователь демонструє дітям яскраву, привабливу скриньку, на дні якої – дзеркало) Це скринька від сонячного зайчика. Подивіться яка вона чудова, гарна, яскрава – справді чарівна. А якщо в неї заглянути, то можна когось побачити. Там, хтось живе, він єдиний у всьому світі, тільки він посміхається так, тільки у нього такі гарні вушка, такий симпатичний носик, такі рум’яні щічки. Він ні на кого не схожий, неповторний. Там знаходиться найцінніший скарб нашої планети. Хочете дізнатися хто там? Але ж ви не розкривайте таємницю, поки всі діти не заглянуть в скриньку! Кого ж ви там побачили? (Дітей, малят, самих себе) Так, але перш за все ви – люди. Кожен з вас – найважливіша людина на Землі.
(Вихователь вибирає з групи дітей хлопчика та дівчинку. Дає завдання подивитися одне на одного, та всіх на них). Спільного у нас багато, та не треба забувати: Кожен має особливе. Ми не схожі – це важливо. Спільне: вони діти, ходять в садочок, в одну групу, люблять гратися. Відмінне: один хлопчик, а друга дитина – дівчинка; в хлопчика коротке, а в дівчинки довге волосся; у них різні імена тощо. Малята, а що було б якби у нас були однакові імена? Наприклад: всіх дівчат у групі звали – Іринки, а хлопчиків – Максимами. (Всі би плуталися, не знали кого кличуть)
Діти стають в коло. Коли ведучий називає жіноче ім’я – всі присідають, коли чоловіче – стрибають, коли слово не означає імені – всі плещуть у долоньки.
Хоча ми з вами всі різні, але в нас є й багато спільного. Наприклад, ми любимо своїх батьків та друзів, поважаємо старших, дотримуємося правил та обов’язків. Так всім нам обов’язково треба знати і пам’ятати правила ввічливості. Давайте разом назвемо і запам’ятаємо їх: - «Будьте чемні й привітні з усіма: і дорослими, і однолітками» - «Не перебивай дорослих, не втручайся у їхню розмову» - «На вулиці, в дитячому садку, у транспорті, в гостях кажи спокійно, неголосно» - «Подайте стілець чи уступіть місце людині, яка зайшла» - «Поступайтеся будь-де місцем старій людині»
Сьогодні ми з вами довели, що в нас є багато спільного і відмінного. У вас різний зовнішній вигляд та різний внутрішній світ. А давайте кожен зараз зобразить свій настрій, адже він теж у нас буває різний. Дітям роздаються картки із зображенням сонечка. Сонечку домалюйте настрій такий який у вас зараз ( веселий, сумний, здивований). Оформлення виставки колективних робіт. |
«Чарівна скринька» із дзеркалом на дні; для кожної дитини картка з зображенням сонечка, олівці. Додаток № 1,2. |
2. Знайомство з групою. Правила поведінки. |
Ознайомити дітей з кімнатами їхньої групи, дати розуміння їхніх основних функцій та правил поведінки в кожній з них. |
«Я скажу привіт тобі
Ось ми з вами отримали гарний настрій. Тепер я пропоную вам, відправитись у подорож-знайомство з групою. Група - це приміщення, де ви будете проводити свій час – гратись, займатись, дізнаватись щось цікаве, відпочивати та чекати зустрічі з близькими. Діти чіпляються паровозиком один за одним і вирушають на екскурсію по групових кімнатах. Перша зупинка «Роздягальня» Це роздягальня – місце, де ви кожен має свою шафку з індивідуальним малюнком, там зберігаються ваші речі. Їх завжди, обов’язково треба охайно складати, коли переодягаєтесь в зручний одяг. Ще в роздягальні ви прощаєтесь з рідними, але зовсім ненадовго, тільки до вечора. Адже час, проведений цікаво у садочку, сплине дуже швидко. Вирушаємо далі! Друга зупинка «Ігрова кімната» Зараз я вам розкажу про цю найцікавішу кімнату. Це ігрова кімната. Тут ви, разом з нами, вихователями та своїми новими друзями, будемо займатись різноманітними справами, дізнаватись нове та цікаве. А саме, читати та роздивлятись малюнки, малювати та ліпити, рахувати і розповідати, знайомитись з усіма речами навколо нас, гратись з іграшками. А також, саме в цій кімнаті, харчуватись, щоб рости і набиратись сил. Тож вирушаємо далі! Третя зупинка «Кімната гігієни» Наступна кімната, дуже важлива. Тут ми приводимо себе до охайного вигляду: миємо руки після вулиці та перед прийомом їжі, можемо звернути увагу на свою зачіску та обличчя, і якщо щось негаразд, виправити ситуацію, або попросити про допомогу вихователя. Та головне пам’ятати про безпеку в цій кімнаті, адже підлога від води стає слизькою і небезпечною для ігор. Тому тут ні в якому разі не можна бігати, стрибати, штовхатись, треба бути дуже обачним та обережним. (За бажанням вихователя. можна звернути увагу дітей на робоче місце помічника вихователя, пояснити важливість його функцій) Четверта зупинка «Спальня» Наступна зупинка – спальня. Це найголовніша кімната. Тут ви відпочиваєте, набираєтесь сил для подальших відкриттів. Перебуваючи в цій кімнаті треба пам’ятати про деякі правила, а саме: тут відпочиваєте всі разом, і треба поважати сон іншої дитини. Тобто, ні в якому разі не заважати, не кричати, не шуміти, а вести себе якомога тихіше. Якщо є якісь потреби, звернутись пошепки до вихователя. І ні в якому разі не стрибати на ліжках, адже можна травмуватись. На кожній станції (у кожній кімнаті), педагог пропонує дітям придумати разом правила поведінки, дотримання яких обов’язкове для всіх: і дорослих, і малих.
Ось і об’їхав наш потяг усі закуточки групи. Діти давайте ще раз згадаємо назви кімнат, їх функції та правила поведінки в них. Після цього можна стати в коло, взятися за руки, провести вправу на релаксацію «Прощання» Діти стають у коло. «До побачення квіточко!» - (присідають донизу) «До побачення сонечко!» - ( тягнуться догори) «До побачення друзі!» - (обіймаються). |
|
3. Посварились – помирились. Дружба і образа. |
Вчити дітей виявляти дружнє ставлення до дітей, спільно діяти, разом гратися; ділитися з товаришами іграшками та іншими предметами; бути ввічливими, пам’ятати правила поведінки в грі, в дитячому садку. |
1. Бесіда на тему «Образа» Чому двоє дітей грають у м’яча, а третій стоїть осторонь? Який у нього настрій? Чому в нього на очах сльози? За що хлопчик міг образитись на друзів? 2. Етюд-інсценування Діти, давайте спробуємо зобразити букву «Ф» та її настрій. Буква «Ф» погану має вдачу: Каже «фу» про все що тільки бачить. А коли на неї ображаються, То говорить «фе» і відвертається. Закінчить речення «Я ображаюся, якщо…»
Як ви думаєте ображатись – це добре чи погано? А я вам доведу, що іноді наша образа допомагає іншим зрозуміти, що вони неправі. Наприклад, коли ми ображаємось, ми не дозволяємо погано до себе ставитися. А ще коли ми ображаємось, ми можемо побути на одинці, що теж іноді потрібно. Але й є приклади, коли ображатись погано. Адже тоді ми - залишаюся самі, наш настрій псується, і ми дуже негарно виглядаємо.
А чи хочеться нам негарно виглядати? Краще навчимося гратись без образ. Вихователь повільно читає вірш, а діти показують емоції. На мене ображається Ганнуся. А я скажу: «Пробач!» - і усміхнуся! 5. Вивчення мирилки Для того щоб помиритися з ображеною людиною допомагають мирилки. Одну з них ми з вами вивчимо (на вибір педагога).
Дай скоріш мізинчик свій,
Мирилка летіла, |
Додаток № 3. |
4. У нас – новенька. |
Розвивати здатність розуміти необхідність доброзичливих стосунків з ровесниками, виховувати доброзичливість, тактовність, уміння спілкуватись. |
Сьогодні я вам покажу зображення різних облич, які виражають різні емоції: радість, сум, спокій, злість. Діти як саме можна назвати людину з такою емоцією (вихователь допомагає): радісний, сумний, спокійний, сердитий. Давайте спробуємо зобразити ці емоційні стани. Наприклад, покажіть мені сердиту Бабу-Ягу, доброго чарівника, сумну сестрицю Альонушку і т.п. (Корисно зробити це з люстерками)
(Вихователь заздалегідь домовляється з однією дитиною, що та пограється у гру, зобразить дівчинку, яка нікого не знає. Якщо це неможливо, просить помічника вихователя зобразити цю роль) 1.Подивіться уважно на дівчинку. Який у неї настрій? Чого вона боїться? 2.Як можна допомогти дівчинці? (підійти і познайомитися; пригостити цукеркою; обійняти; запропонувати погратися.) Діти разом з вихователем обігрують епізод знайомства.
Я хочу розповісти вам історію про одного гарного слоненята. Далеко, далеко в Африці жило маленьке слоненятко. Одного разу мама привела його в дитячий садочок. Воно…(разом з дітьми придумати продовження на декілька речень). 4. Фізкультхвилинка Дружно разом піднялись, (Встати з стільчиків). Вліво, вправо подивились. (Нахилити голову ліворуч, праворуч). Потім хутко повернулись, (Руки на пояс, зробити поворот). Всім навколо посміхнулись, Поплескали в долоні (Поплескати в долоні). І побігали як поні.
Ось наша новенька вже познайомилась з нами. Погралась. А тепер зробимо для неї подарунок. Аплікація з природного матеріалу «Сонечко». 6. Підведення підсумків. Давайте подумаємо, а який настрій буде у Лесеньки, коли вона отримає у подарунок веселе сонечко? Чи захоче вона потоваришувати з вами? |
Додаток № 4. |
Жовтень. Гігієна.
Листопад. Емоції.
Тема |
Мета |
Рекомендовані форми роботи |
Матеріали |
9. Радість. |
Познайомити дітей з емоцією «радість»; вчити розуміти свої почуття та почуття інших людей; вчити дітей передавати потрібний емоційний стан, використовуючи різні виразні засоби. |
Розгляньте уважно малюнок. Хто на ньому зображений? З яким настроєм хлопчик повертається зі школи? Чим він тішиться? Як ви вважаєте, його рідні вже бачили його оцінки? Як вони будуть виявляти радість? (Якщо дітям важко, можна замінити тему малюнку, наприклад, хлопчик радісний повертається із садочка)
А ви часто радієте? Які причини у вас для цього бувають? Давайте спробуємо уявити зустріч з другом якого ви давно не бачили. Ваш друг гостював у бабусі все літо. Та одного разу ви йшли по вулиці і назустріч йде ваш товариш. Ви зраділи, посміхнулись, обійнялись. Закінчить речення «Радість приходить до мене, коли…»
Хмар нема, Дощу кінець, Сонце в небі сяє. По калюжі горобець Вистрибує-кружляє, Цвірінь-цвірінь, Цінь-цвірінь! Чим тішиться горобець? Поміркуйте, коли й чому можуть радіти зайці, лисиці, ведмеді.
А у ваших улюблених казках зустрічаються радісні герої? Кого ви знаєте? Хто вам найбільше подобається? Чому?
А давайте намалюємо те, від чого вам буває радісно (Запропонувати бажаючим розповісти про свій малюнок).
Змалюємо скрекотушок – Тягнем губи аж до вушок. Потягнемо, перестанемо, І усміхненими станемо. |
Додаток № 1.
|
10. Сум. |
Познайомити дітей з емоцією «сум»; вчити дітей передавати потрібний емоційний стан, використовуючи різні виразні засоби; виховувати в дітей емпатію (співпереживання). |
Розгляньте малюнок. Чому сумує дівчинка? Покажіть вираз її обличчя. Що вона говорить своїй бабусі? Поміркуйте чи сумує разом з дівчинкою її песик. Чи траплялося з вами щось схоже? Що ви тоді відчували? А як потім заспокоювалися? Підвести дітей до розуміння, що рідні, люблять нас і завжди повертаються! Сумувати не потрібно!
Хлопчик зустрів на вулиці заплакану дівчинку. Вона заблукала. Він думає, як йому вчинити: - заспокоїти й пригостити цукеркою; - допомогти їй знайти дорогу додому, звернутись до міліціонера; - поглузувати з її страждань; - пройти повз неї, нічого не зробивши.
Діти вміють танцювати, швидко бігати, стрибати, Та не кожен добре вміє після гри відпочивати. Є розвага в нас така – і весела, і легка. Ходімо повільно, тихо… Відпочити – просто втіха!
Нова парасолька в куточку стояла і сумувала. - Мабуть, хазяйка тебе покарала? Не бешкетуєш ти і не пустуєш, Ну а чому ж у кутку ти нудьгуєш? -Я нудьгую тому, - парасолька сказала, - На дощу… на дощу я давно не бувала. Закінчіть речення «Мені сумно, коли…»
А що ми можемо робити коли нам сумно, щоб піднявся наш настрій? Наприклад: обійняти когось з рідних, розглянути веселі малюнків або приємні фотографії, пограти на дитячих музичних інструментах, почитати разом з дорослим казки тощо |
Додаток № 2. |
11. Страх. |
Познайомити дітей з емоцією «страх»; виховувати в дітей емпатію (співпереживання); вчити дітей передавати емоційний стан страху використовуючи різні виразні засоби. |
Розгляньте малюнок. Чого злякався хлопчик? Може, йому здалося? І нікого і нічого немає у його кімнаті? Лише улюблена кішечка, згорнувшись, стереже його сон. Що потрібно зробити хлопчикові? Закінчіть речення «Я боюся, коли…»
Мишенятко вийшло на прогулянку. Ходило по двору і знову прийшло до матері.
Мама сказала:
Мишенятко сказало:
Кого ж треба більше боятися? Як ви думаєте, що сказала мама синочку?
Наш страх буває нам іноді корисний, а іноді – ні. Зараз ми з вами розберемо, як так виходить. Якщо немає страху, то:
Якщо ми постійно будемо боятись, то:
Але щоб знати у всьому міру потрібно пам’ятати, що завжди треба бути обачним, частіше посміхатися, глузувати з непотрібних страхів.
Діти намалюйте те, чого ви боїтесь найбільше і розкажіть про те, що намалювали. А тепер розірвіть ці малюнки на дрібнесенькі шматочки. Щоб страх не був більшим за тебе, треба на мить зупинитись, заспокоїтися і поміркувати. Адже сміливий не той, хто нічого не боїться, а той, хто може перемогти свій страх. Колись у давнину діти підбадьорювали себе примовкою. «Козакові до лиця примовочка оця: «Хоч що там побачу, – не боюся, не плачу.» І ви про це завжди пам’ятайте! |
Додаток № 3. |
12. Здивування. |
Познайомити дітей з емоцією «здивування»; вчити дітей передавати емоційний стан здивування, використовуючи різні виразні засоби. |
Розгляньте малюнок. Кого побачила дівчинка? Яким є вираз її обличчя? Чому ви вважаєте, що дівчинка здивувалась? А якби ви на вулиці зустріли слона, так само здивувались б? Покажіть як.
Давайте з вами представимо, що ми на виставі фокусника. І ось ми бачимо, як фокусник посадив у порожню валізу кішку і закрив її, а коли відкрив валізу, кішки там не було, а звідти вистрибнув собака!
«Я дивуюся, коли…»(у віконце заглядає пташка, несподівано чую мою улюблену пісню, бабуся приходить у гості з сюрпризами).
Пропоную пограти у гру. Робимо цілковиту тишу. Тепер по черзі, прикладаємо долоньки до рота і повільно промовляємо ім’я друга, сусіда. Усі інші слухають відлуння і дивуються.
Одного разу мама курка вийшла зі своїм курчатком на прогулянку. Поки мама діставала для свого синочка черв’ячка, курчатко зникло. Здивувалася мама (покажіть, як мама здивувалася). І почала шукати свого непосидючого синочка. Бачить: її курчатко стоїть на тому березі джерельця. Ще більше здивувалася мама (покажіть здивування мами). Як могла її дитина потрапити на той берег? Як повернути курчатко мамі?
Діти вміють танцювати, швидко бігати, стрибати, Та не кожен добре вміє після гри відпочивати. Є розвага в нас така – і весела, і легка. Ходимо повільно, тихо… Відпочити просто втіха! |
Додаток № 4. |