Державний навчальний заклад 

«Харківський регіональний центр професійної освіти поліграфічних медіатехнологій та машинобудування»

 

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

Збірник задач з географії складений відповідно до програми «Географія 10-11 клас. Рівень стандарту» (Затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 р. № 1407).

Зміст програми з географії базується на принципах науковості, неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішніх предметних і міжпредметних зв’язків, гуманізації, гуманітаризації, диференціації навчального матеріалу відповідно до вікових особливостей учнів.

Загальною метою географії в 10-11 класі є формування у учнів:

*  географічної картини світу на прикладі вивчення систем розселення та просторової організації економічної  діяльності в окремих регіонах і країнах з урахуванням сучасних геополітичних, соціальних, економічних та екологічних аспектів;

*розкриття сутності географічної науки в цілому; 

*  інтегрування знань про природу, людину і господарську діяльність;

*  формування в учнів чітких уявлення про основні закономірності будови і розвитку географічної оболонки та загальні суспільно-географічні закономірності світу  з метою забезпечення сталого розвитку.

Одним з найважливіших факторів, що забезпечують засвоєння учнями матеріалу з географії, є виконання практичних завдань. Застосування здобутих теоретичних знань, під час виконання практичних робіт, сприяє розвиткові логічного мислення, творчому, аналітичному підході до вирішення різних проблем. Збірник містить географічні задачі до яких подані додаткові теоретичні відомості та рекомендації,  щодо  розв`язання. Це дає змогу оперативно провести повторення відповідного теоретичного матеріалу, звернути увагу на суттєві моменти в ньому.

Збірник орієнтований не лише на учнів професійних навчальних закладів, а є корисним і для учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст 

                                                                                                                                                Сторінка

 

ВСТУП                                                                                                                                                                                                       4

ЧАСОВІ ПОЯСИ                                                                                                                                                                               6

МАСШТАБ                                                                                                                                                                                            8

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ ТА ВИСОТ                                                                                                                11

КЛІМАТ                                                                                                                                                                                                 18

ЛІТОСФЕРА                                                                                                                                                                                      23

ГІДРОСФЕРА                                                                                                                                                                                    25

НАСЕЛЕННЯ                                                                                                                                                                                    28

РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ТА ГОСПОДАРСТВО                                                                                     33

КРАЇНИ СВІТУ                                                                                                                                                                                37

 

Література                                                                                                                                40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП.

 

 

Розв’язання різноманітних задач — невід’ємна складова людської діяльності. Найбільш складним для учнів в вивченні географії є саме це. Географія— навчальний предмет, де розв’язанню задач у програмі приділяється недостатньо часу, але у завданнях ЗНО задачі виходять на перший план. Невміння розв’язувати задачі породжує в учнів негативні емоції, заперечливе ставлення до ЗНО, пригнічує віру у власні сили. 

Задачі з географії вимагають не тільки вміння користуватися картами або статистичними даними, але і застосування знань з інших областей науки. Використання карти і глобусу допомагають знайти зв'язок між об'єктами, про які йдеться в задачі. 

Знання про годинні пояси необхідні для розв’язання завдань, пов'язаних з різницею у часі. Користування додатковими матеріалами, наприклад, картами течій. допоможе у вирішенні завдань, пов'язаних з мешканням птахів і тварин. Флора і фауна багатші у тих районах морського океану, де є теплі морські течії. Також застосування карти літосферних плит допомагає вирішувати завдання, що стосуються вулканів, гір. 

Для вирішення завдань, що стосуються припливів і відливів, необхідно використовувати знання про вплив місяця на це явище. Використання статистичних даних про довжину річок, висоту водоспадів і гір, необхідні для розв’язання задач на абсолютні та відносні висоти. Для побудови маршрутів або в роботі над топографічними завданнями потрібні навички, отримані в процесі вивчення геометрії.

Укладач збірника сподівається, що він допоможе учням у повсякденному вивченні географії, а такожу підготовці до ЗНО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 МАТЕРІАЛИ НА ДОПОМОГУ УЧНЯМ.

 

 

ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ

*Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100% *Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність *Похил річки = падіння / довжина.  *Падіння річки = висота витоку - висота гирла. *Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек) *Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість *Лісистість = кількість дерев / територія * 100% *При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С. *До 20м в товщах порід температура однакова. *Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.  *Різниця між найвищою і найнижчою t повітря  називається амплітудою коливань t. *Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому. *Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст. *Всього 360º = 24 годинникові пояси 15º = годинний пояс = 1 година 1º = 4хв

*Екватор ≈ 40 тис. Км 1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км 1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км  *1 га = 10 000 м2 = 100 ар *1 а = 100 м² = 0,01 га *Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ. φ (фі) - географічна широта об’єкта δ (дельта) – схилення Сонця δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;  у день літнього сонцестояння +23º27' у день зимового сонцестояння –23º27' *Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток *Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення *Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань *Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань *Густота населення = к-ть населення / площа *Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих *Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів *Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100% *Трудові ресурси= зайняті + безробіт

 

	Довжина дуги паралелей в 10
Паралелі, градуси	Довжина дуги паралелі 10 у кілометрах
00 (екватор)	111,3
100	109.8
200	104,6
300	96,5
400	85,4
500	71,7
600	55,8
700	38,2
800	19,4
900 (полюс)	0,0

 

ЧАСОВІ ПОЯСИ

Часови́ й по́яс— частина поверхні земної кулі, на якій ухвалено один стандартний час, який ще часто називають місцевим часом. Для зручності відліку поточного часу вся територія земної кулі поділена на 24 часові пояси шириною в середньому 15°.

ПРИКЛАДИ РОЗВ`ЯКУ ЗАДАЧ.

Задача 1.

 Котра година у Києві, якщо у Лондоні 12.00?

Розв’язок:

За картою часових поясів (географічний атлас для 7 класу) визначаємо у яких часових поясах розташовані міста Лондон і Київ: Лондон – 0 часовий пояс;

Київ – ІІ часовий пояс.Різниця у часі 2 год. Оскільки Київ розташований на схід від Лондона, то час у Києві буде більшим ніж у Лондоні.

Звідси: 12 + 2 = 14 год.

Відповідь:у м. Києві буде 14 год.

Задача 2. 

Котра година у Варшаві, якщо у Києві 10 год?

Розв’язок: 

Задача розв’язується аналогічно задачі 1. Варшава – І часовий пояс; Київ – ІІ часовий пояс.

Різниця у часі 1 год.

Оскільки Варшава розташована на захід від Києва, то час у Варшаві буде меншим ніж у Києві.  Звідси: 10 – 1 = 9 год.

Відповідь:у Варшаві 9 год. ранку.

Задача 3. 

Який поясний час у Києві, якщо на 180 меридіані 2 год. ночі, Київ – ІІ часовий пояс?

Розв’язок:  За картою часових поясів визначаємо у якому часовому поясі знаходиться 180 меридіан.  

180 меридіан – ХІІ часовий пояс. Різниця в часі 10 год.

Оскільки Київ знаходиться на захід від 180 меридіана, то час у Києві буде меншим, ніж на 180 меридіані.

Звідси: 2 год. – 10 год. = 16 год.

Відповідь:у Києві 16 год., але попередньої доби. Тобто, якщо умовно, на 180 меридіані 12 жовтня, то у Києві 11 жовтня, 16 год. дня. Задача 4. 

Визначте місцевий час у пункті, який розташований східніше на 45 градусів від Лондона, у якому полудень.

Розв’язок: Різниця в часі 3 години.

1 год. – 15 градусів

3 год. – 45 градусів

Оскільки пункт розташований східніше від Лондона, то час у ньому буде більшим ніж у Лондоні. Звідси: 12 + 3 = 15 годин.

Відповідь:у даному пункті буде 15 годин. Задача 5.  

Визначте місцевий час у Харкові (50 градусів пн.ш., 36 градусів сх.д.), якщо у Лісабоні (38 градусів пн.ш., 9 градусів зх.д.) на цей момент місцевий час становить 14 год. 55 хв.

Розв’язок:

1) 36 градусів сх. д. + 9 градусів зх.д. = 45 градусів – відстань в градусах між містами Харків і Лісабон; 2) 45 ×4 хв.= 180 хв. = 3 год. – різниця в часі між цими містами; 3) 14 год.55хв. + 3 год. = 17 год. 55 хв. – місцевий час у Харкові. Відповідь:у Харкові

 

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

 

Задача 1

За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за місцевим часом у Києві?

Задача 2

За місцевим часом у Києві 6 год. Котра година у даний момент за місцевим часом у пункті, який розташований поблизу села Рання Зоря (крайня східна точка України) і має географічну довготу 40° 15' сх. д.

Задача 3

За місцевим часом у точці, що знаходиться поблизу села Рання Зоря (40° 15'сх. д.), 9 год. Котра година в даний момент за місцевим часом поблизу крайньої західної точки України (22°сх.д.)? Задача 4

Визначте час і дату: а) в Якутську;

 б) в Лондоні; 

в) в Нью-Йорку, якщо місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) 1 год 30 хв, а дата - 12 березня.

Задача 5

Визначте місцевий час: а) у Харкові; б) у Сіднеї; в) у Ріо-де-Жанейро, якщо на нульовому меридіані місцевий час становить 13 год.

Задача 6

Місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) - 12 год. Визначте, на якому меридіані буде:  а) 15 год; 

б) 14 год 15хв; 

в) 5 год 30 хв. Задача 7

Якщо місцевий час у Харкові становить 13 год, то на якому меридіані буде 14 год?

Задача 8.

 Котра година у Вашингтоніі, якщо у Києві 14 год.?

Задача 9. 

Котра година у Варшаві, якщо у Токіо 11 год.? Задача 10.   Котра година у Києві, якщо у Канберрі 10 год.? Задача 11.   

На  меридіані  180°  щойно  розпочався новий  день  —  5  жовтня.  Визначте  місцевий  час  міст  Полтава (34°33΄ сх. д.) і Ріо-де-жанейро (43°20΄ зх. д.).

Задача 2. Визначте місцевий час у Лубнах (33°00΄ сх. д.) і в Карлівці (35°08΄ сх. д.), якщо у Полтаві 12 год 13 хв. Задача 12.   

А). Визначити, у яких годинних поясах знаходяться  такі міста:

1) Каїр; 2) Ігарка; 3) Канберра; 4) Лос-Анджелес; 5) Нью-Йорк.

Б). Який  поясний  час  у  цих  містах,  якщо  в  Полтаві 22 год? Задача 13.   

У Полтаві 6 жовтня поясний час 1 год 32 хв. Визначте  поясний  час  Парижа  (2°20΄)  і  Владивостока (131°55 сх. д.΄) та Мадрида (3°46΄ ) і Мехіко (99° зх. д). Задача 14.   

Визначте різницю в часі між Кременчуком (33°25΄  сх.  д.)  та  Москвою  (37°35΄  сх.  д.)  12.05.2012  р. з урахуванням декретного часу.

Визначте, яким буде місцевий час у Києві 20 червня у момент, коли у Лондоні полудень, а всесвітній час на Гринвіцькому меридіані у цей же момент – 11-а година.

 

 

Задача 15.   

На скільки і куди треба перевести стрілки годинника, щоб вилетівши з Києва о 7-й годині ранку і приземлившись у Владивостоці (ІХ пояс) через 10 годин, годинник показував місцевий час?

Який він буде? Задача 16.   

Визначте час сходу, заходу сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут сходу сонця становив 120°.  Задача 17.   

На скільки пізніше настане світанок (поява верхньої частини сонячного диску) у м.Чоп Закарпатської області (22º 08' сх.д.) порівняно із світанком у с. Червона Зірка Луганської області (40º 13' сх..д.)? Задача 18.   

Визначте місцевий час у Львові (50˚ пн. ш. і 24˚ сх.. д.), якщо в цей момент у Донецьку (48˚ пн. ш. і 38˚ сх..д.) місцевий час складає 0 годин 40 хвилин. Задача 19.   Розташуйте назви столиць країн у порядку збїльшення місцевого часу.

А)Банжул (13пн.ш.,16зх.д.)Б) Джакарта (6пд.ш., 107сх.д.) В)Сува (18пд.ш., 179 сх.д) Г) Хартум

(15пн.ш., 33сх.д) Задача 20.   

Який місцевий час у точці з координатами 49° пн. ш., 29° сх. д.,  якщо на 48° пд. ш., 29° сх. д. зараз 12 год. 04 хв.? Задача 21.   

Визначте дату і місцевий час у Миколаєві, якщо у Львові буде 2 грудня 23 год 45 хв (Львів - 24 градуси східної довготи, Миколаїв - 32 градуси східної довготи). Задача 22.   

На скільки годин треба перевести стрілки годинника,що показує місцевий час,у разі переїзду з Києва то Тбілісі? Задача 23.   

Обчисліть, на скільки годин раніше жителі Хабаровська (135° сх. д) зустрінуть Новий рік, ніж кияни. Задача 24.   

Космічний корабель стартував з космодрому Байконур (Казахстан) о 6 год 00 хв за Київським часом 10 листопада і рівно за добу приземлився на космодромі на мисі Канаверал (США, п-ів Флорида, 80°зх.д.). Назвіть час і дату приземлення за часом східного узбережжя США.

 

 

 

 

МАСШТАБ.

 

Якщо потрібно визначити масштаб глобуса чи карти, то це можна зробити в тому випадку, коли відома відстань між двома об'єктами на місцевості. Знаючи відстань між ними на глобусі чи карті, складаємо відношення:

                                  М = L (глобуса) : L (місцевості), де М – масштаб; L – відстань на місцевості і відстань на глобусі і карті.

На глобусі спотворення практично відсутні. Що ж стосується карт дрібнішого масштабу (крім топографічних), то потрібно пам'ятати, що на них існують спотворення величин площ, конфігурацій об'єктів та відстаней між ними. Це пов'язано з тим, що при створенні карт куляста форма Землі переноситься на плоску поверхню. Тому при роботі з картами потрібно знати, які види спотворень існують на них та їхню величину. Наприклад, на карті півкуль майже немає спотворень при зображенні об'єктів лише у пунктах перетину екватора і середнього меридіана, а з віддаленням від них величини спотворень наростають.

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ`ЯКУ ЗАДАЧ.

 

Задача 1. 

Переведіть числовий масштаб настінної фізичної карти України в іменований.

Розв’язання: Учні визначають, що числовий масштаб карти 1: 1 000 000.

А це означає, що 1 см на цій карті відповідає 1 000 000 см на місцевості.

1 000 000 см потрібно спочатку перевести у метри, а потім у кілометри. Якщо 1 м = 100 см, то тоді 1 000 000 : 100 = 10 000 м (перевели сантиметри у метри).

1 км = 1 000 м, значить 10 000 : 1000 = 10 км (перевели метри у кілометри).

Отже, іменований масштаб карти: в 1 см 10 км. Відповідь: в 1 см 10 км.

 

Задача 2.

Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті вона дорівнює 48 см.

Розв'язання:для того щоб визначити масштаб карти, потрібно скласти відношення відстані на карті до відстані на місцевості:

М = Lк : Lм = 48 см : 480 км =1 см : 10 км

Ми отримали іменований масштаб в 1 см 10 км, який переведемо у числовий, тобто кілометри переводимо в сантиметри: 1 : 1 000 000. Відповідь: масштаб карти 1 : 1 000 000.

 

Задача 3.

Визначте масштаб глобуса, якщо відстань на ньому між екватором і 10-ю паралеллю становить 2,2 см. Розв'язання:  для того щоб визначити масштаб глобуса, потрібно скласти відношення, де чисельник – це відстань на глобусі між двома об'єктами, а знаменник – відстань між цими об'єктами на місцевості.

1)  Визначаємо відстань між двома точками на місцевості.

Потрібно 10° (10° - 0° = 10°) помножити на довжину дуги 1°меридіана, яка, як відомо, становить 111,1 км: 10° х 111,1 км= 1111 км;

2)  складаємо відношення, оскільки відстань між двома точками на глобусі нам відома - 2,2 см:

М = Lг : Lм = 2,2 см : 1111 км = 1 см : 500 км

Отриманий іменований масштаб глобуса переводимо у числовий: 1 : 50 000 000. Відповідь: масштаб глобуса 1 : 50 000 000.

 

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

Задача 1.

Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 10 см на карті відповідають 1 000 км на місцевості.

Задача 3.

Визначте масштаб глобуса, якщо довжина 60-ї паралелі на ньому становить 40,2 см. Задача 4.

На карті якого масштабу парк займає площу 1см², якщо на карті масштабу 1:10 000 він має площу 25см²?  Задача 5.

Яку площу займає Україна на карті півкуль, що має масштаб 1 : 22 000 000?  Задача 6. Відстань між містами дорівнює 600 км, а на карті їй відповідає відстань 12 см. Який масштаб цієї карти?  Задача 7.

Запишіть чисельний масштаб плану ділянки,якщо її протяжність із заходу на схід 20 м,а на плані довжина ділянки в цьому напрямі становить 5 см.  Задача 8.

Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см. Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

 

1.                  Визначте масштаб аркуша карти земної кулі, якщо він має форму трапеції розміром 4° по широті і 6° по довготі та номенклатуру М–36.

А 1 : 1 000 000

Б 1 : 200 000

В 1 : 500 000 Г 1 : 100 000

2.                  Визначте масштаб топографічної карти, якщо за основу було взято аркуш топограффічної карти масштабу 1 : 1 000 000 і розділено його паралелями та меридіанами на 144 рівні частини. А 1 : 10 000

Б 1 : 25 000

В 1 : 50 000

Г 1 : 100 000

3.                  Використовуючи прямокутні координати, визначте точку, розташовану до екватора найближче.

А X = 5 533 350; Y = 6 655 347

Б X = 6 750 445; Y = 4 375 563

В X = 4 385 780; Y = 5 330 750

Г X = 5 555 000; Y= 3 280 500

4.                  Визначте масштаб топографічної карти, якщо за основу взято аркуш топографічної карти масштабу 1 : 50 000 і розділено його паралеллю та меридіаном на 4 рівні частини.

А 1 : 10 000 Б 1 : 25 000

В 1 : 5 000

Г 1 : 12 500

5.                  Визначте масштаб топографічної карти, якщо її аркуш має номенклатуру М–36–142. А 1 : 10 000

Б 1 : 50 000

В 1 : 100 000 Г 1 : 25 000

6.                  Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті – 48 см.

А 1 : 1 000 000

Б 1 : 10 000 000

В 1 : 10 000

Г 1 : 100 000 7. Визначте номенклатуру топографічної карти, якщо її масштаб 1 : 25 000.

А У-36-84-В

Б У-36-84-В-а

В У-36-84-В-а-3 Г У-36-84

8.                  Визначте площу України на карті півкуль із масштабом 1 : 22000000, якщо її площа 604 тис. км². А 12,5 см²

Б 1,25 см²

В 2,76 см²

Г 27,6 см².

9.                  Визначте масштаб топографічної карти, якщо її номенклатура М-36-142-В-а. А 1 : 25 000

Б 1 : 100 000

В 1 : 50 000 Г 1 : 10 000

10.              Аркуш топографічної карти має номенклатуру N-34-37-В-в. Визначте номенклатуру суміжного північного аркуша топографічної карти:

А N-34-37-В-г

Б N-34-37-В-е

В N-34-37-В-б

Г N-34-37-В-а

 

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ  ТА ВИСОТ.

 

Географічні координати— величини, які визначають положення певної точки на місцевості (на плані чи на топографічній карті) відносно прийнятої системи координат.Система координат встановлює початкові (вихідні) точки поверхні або лінії відліку потрібних величин — початку відліку координат та одиниці їх обчислення. 

На топографічних картах представлені система географічних координат та система плоских прямокутних координат. 

Система географічних координат (географічні координати) застосовується для визначення положення точок земної поверхні відносно екватора й початкового (нульового) меридіану.Координатами є кутові величини: географічна широта B й географічна довгота L. Для визначення географічних координат на топографічних картах служить мінутна рамка. 

Довгота (кут між площиною меридіану в точці спостереження            та       нульовим (Гринвіч)        меридіаном), Широта (кут між прямовисною лінією та площиною екватора)визначають положення точки на поверхні Землі. Вимірюються в градусах (°), довгота — від 0° до 180° на захід та на схід від Гринвіча, широта — від 0° до 90° на північ,від 0° до −90° на південь від екватора. 

Географічні координати передають горизонтальне (планове) положення точок. Але при роботі із

топографічною картою необхідно знати і абсолютну висоту.Абсолютні висоти в Україні визначають в Балтійській системі висот (відносно поверхні геоїда). Для забезпечення правильного положення об'єктів, що наносяться на карту, необхідно визначити географічну широту та географічну довготу й абсолютну висоту певної кількості точок, а положення всіх інших — відносно цих. Точки, закріплені на місцевості із точно встановленими плановими і висотними координатами, називають опорними пунктами,які поділяються на пункти планової основи та пункти висотної основи. Сукупність опорних пунктів дає опорну геодезичну мережу.Точність визначення координат опорних пунктів 

Визначення географічних координат.Як відомо, паралелі і меридіани є елементами градусної сітки, за допомогою якої визначають географічні координати (широту та довготу) будь-якого об'єкта. За топографічною картою їх можна визначити з великою точністю. Для цього рамку топокарти поділено на відрізки, завдовжки 1' (позначені почергово однією жирною і двома тонкими паралельними лініями). На кожному мінутному відрізку точками позначено поділки, що дорівнюють 10". Отже, щоб знайти географічні координати будь-якої точки, треба провести через неї до сторін рамки карти дві лінії, які відповідатимуть паралелі та меридіану, і прочитати на рамці значення широти й довготи з точністю до секунд. Так, точка А на мал. 19 має широту 54°49'15" і довготу 18°01'22". Широта в даному випадку північна, а довгота східна, про що свідчить зростання значень паралелей з півдня на північ, а меридіанів — із заходу на схід. 

Прямокутні координати.На топографічних картах нанесено також прямокутну (кілометрову) сітку, яка дає змогу встановити прямокутні координати будь-якої точки на карті. Прямокутні координати — це система координат, в якій віссю X прийнято осьовий меридіан 6-градусної зони, а віссю У — екватор. Саме ці дві лінії (осьовий меридіан і екватор) під час проектування зони на поверхню циліндра стають прямими взаємно перпендикулярними лініями, решта меридіанів і паралелей є кривими. Точка перетину осьового меридіана з екватором є початком прямокутних координат кожної зони. 

Прямокутні координати показують відстань у кілометрах до даної точки від екватора (координата X, яка може змінюватися від О до 10 000 км і більше на полюсах) і від осьового меридіана (координата Y, яка може змінюватися від 0 до 333 км на екваторі в місцях його перетину з крайніми західними і східними меридіанами зони). 

На топографічні карти нанесено лінії,проведені через кожні 1 або 2 км паралельно осям X і V.   Вони утворюють кілометрову сітку, що вкриває карту системою однакових за площею квадратів.   Біля     рамок карти містяться значення ліній кілометрової сітки. Двозначні числа,          зазначені   біля     горизонтальної         і вертикальної   ліній,   використовують       для позначення квадрата, в якому лежить шукана точка. При цьому спочатку записується число нижньої горизонтальної лінії даного квадрата, а потім число лівої вертикальної лінії. 

Для цього з даної точки проводять перпендикуляри до південної і західної сторін квадрата і, враховуючи масштаб, вимірюють відстані до них. Знайдені величини додають до чисел відповідних кілометрових ліній. Таким

чином, точка В матиме координати: X = 80462, У = 09655. 

Запам'ятайте: Топографічними називаються загальногеографічні карти великого масштабу (1 : 200000 і більшого), на яких об'єкти місцевості відтворено досить детально. 

За топографічною картою визначають дійсний азимут – кут між північним напрямком географічного (дійсного) меридіана і напрямком на певну точку. Його відлічують за ходом годинникової стрілки. На місцевості ж компасом визначають магнітний азимут – кут між північним напрямком магнітного меридіана і напрямком на певну точку. Він відлічується за ходом годинникової стрілки. Намагнічена стрілка компаса спрямовується вздовж магнітного меридіана і синім кінцем вказує на північний магнітний полюс, який не збігається з Північним географічним полюсом. Отже, магнітні меридіани за своїм напрямком не збігаються з дійсними меридіанами і утворюють з ними кути.

Кут між північними напрямками дійсного і магнітного меридіанів називається магнітним схиленням (δ). Його треба враховувати при переході від дійсного азимута до магнітного. Схилення вважається східним, якщо північний напрямок магнітного меридіана відхиляється на схід від північного напрямку дійсного меридіана, а західним – якщо він відхиляється на захід від північного напрямку дійсного меридіана. Для переходу від дійсного азимута (А) до магнітного (Ам) потрібно: якщо схилення східне, то відняти його величину від дійсного азимута, а якщо західне – додати до дійсного азимута, тобто Ам = А ± δ.

Топографічна карта дає можливість визначити дирекційні кути. Дирекційний кут – це кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямком на точку.

Його, як і дійсний азимут, вимірюють транспортиром за ходом годинникової стрілки від 0 до 360°. Щоб перейти від дирекційного кута до магнітного азимута, потрібно враховувати кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки і магнітним меридіаном. Цей кут називається поправкою напрямку, або відхиленням магнітної стрілки. Відхилення вважається східним, якщо північний напрямок магнітної стрілки відхиляється на схід від вертикальної кілометрової лінії, і західним, якщо стрілка відхиляється на захід.

Для обчислення магнітного азимута (Ам) треба величину поправки напрямку (П) при східному відхиленні магнітної стрілки відняти від величини дирекційного кута (£), а при західному – додати до величини дирекційного кута: Ам = £ ±  П.

Значення магнітного схилення і поправки напрямку в різних пунктах земної кулі неоднакові. Їх позначають цифрами на спеціальному схематичному малюнку, що розміщується на топографічній карті під її південною рамкою.

 Абсолютною висотою точки місцевості називають її висоту в метрах над рівнем моря. За початок відліку висот на картах беруть рівень Балтійського моря (нуль кронштадтського водомірного посту). 

Висоти в метрах над рівнем моря, підписані на картах, називають відмітками. Наприклад, на рис.1.25 одна з вершин має відмітку 231,0. Перевищення однієї точки місцевості над іншою називається відносною висотою; вона може бути одержана як різниця абсолютних висот точок.

Висоти точок місцевості над рівнем моря (абсолютні висоти) визначаються по карті за допомогою відміток висот горизонталей і прийнятої на карті висоти перерізу рельєфу.

Якщо точка розміщена на горизонталі, то її абсолютна висота дорівнює значенню відмітки цієї горизонталі. Наприклад, на рис горизонталь з відміткою 200 проходить через сарай. Це означає, що сарай розміщений на висоті 200 м.

У            разі,    коли     горизонталь   не        має підписаної відмітки, її значення визначають за відмітками інших горизонталей або висот точок           місцевості.    Допустимо,    потрібно визначити висоту точки місцевості, на якій перебуває окремий камінь.

 Якщо     точка знаходиться між горизонталями,             то       її абсолютна     висота визначається за значенням відмітки висоти однієї з цих горизонталей. Для цього до значення             відмітки висоти            горизонталі додають або від неї віднімають (залежно від положення     точки щодо   горизонталі) ту частину висоти перерізу, на яку точка віддалена від горизонталі.

Падіння річки (Δh)– різниця висот поверхні води біля витоку і гирла річки, або на кінцях якого-небудь її відрізка (Δh = (h1-h2)). Падіння виражається в метрах.

 

 

 

 

 

 

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ`ЯКУ ЗАДАЧ.

Задача 1.

З риболовецького судна (Р, координати – 10º пд. ш., 80º сх. д.) поступив сигнал біди, який прийняли два кораблі «Схід» (С – 20º пд. ш., 80º сх. д.) і «Надія» (Н – 10º пд. ш., 90º сх. д.).

Визначте на контурній карті місцеположення кораблів. Обчисліть, який корабель знаходиться ближче до риболовецького судна, і визначте, в якому напрямі необхідно пливти кораблю-рятівнику.

Розв’язання.

Якщо об’єкти лежать на одному меридіані чи паралелі, то відстані між ними у кілометрах можна знайти, знаючи їх координати.

Коли об’єкти розміщені на одному меридіані і в одній півкулі, то достатньо від більшої географічної широти одного об’єкта відняти меншу географічну широту іншого об’єкта і різницю помножити на 111 км.

Коли об’єкти розміщені в різних півкулях, тоді широти об’єктів слід додати і теж помножити на 111км.

У нашому випадку судна Р і С лежать на одній довготі – 80º сх. д. і в одній півкулі

(південній), тому

1)  Р↔С : 111км * (20º – 10º) = 1 110км.

Коли об’єкти розміщені на одній паралелі в одній півкулі, необхідно від більшої географічної довготи одного об’єкта відняти меншу географічну довготу іншого об’єкта і різницю помножити на вказану на карті довжину дуги 1º паралелі в кілометрах, оскільки від екватора до полюсів вона зменшується, лише на екваторі завжди становить 111км.

Коли об’єкти розміщені у різних пікулях, тоді їх довготи слід додати і теж помножити на вказану на карті півкуль довжину дуги 1º паралелі.

У нашому випадку судна Р і Н лежать на одній паралелі – 10º пд. ш. і в одній півкулі – східній, тому

2)  Р↔Н : 109,6км * (90º – 80º) = 1 096 км.

Відповідь.Ближче знаходиться корабель «Надія», він буде плисти на захід.

 

Задача 2.

З риболовецького Визначте довготу точки й океан, в якому знаходиться корабель, якщо відомо наступне:

судно рухається на схід під дією течії Західних вітрів; в момент, коли місцевий сонячний

час на судні 19 годин 26 хвилин 10 липня, всесвітній час – 11 липня, 1 година 36 хвилин.

Розв’язок:

Різниця в часі — (24-1936) + 136 = 424+ 136 = 6 годин

Різниця в довготі 6 * 15° = 90° на захід від Гринвіча

Відповідь. Довгота 90° зх.д., Тихий океан

 

Задача 3.Визначте падіння і похил річки, довжина якої 3000 км, висота витоку – 260 м, а гирла – (– 20 м).

Розв’язання:

Дано: L = 3000 км h1 = 260 м h₂ = – 20 м            П = h₁ – h₂ = 260 – (– 20 м) = 280 м;                                Пр = 28000 см : 3000 км = 9,3 см/км.

Падіння - ?(П)

Похил - ?(Пр)    

Відповідь:падіння річки дорівнює 280 метрів, а похил річки – 9,3 см на кілометр довжини.

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

 

Задача 1.

Визначте протяжність України з півночі на південь, якщо крайня північна та крайня південна точки України мають такі географічні координати: с.Грем’яч (52° 22´ пн. ш., 33° 11´ сх. д.); мис Сарич (44°23´ пн. ш., 33° 44´ сх. д.).

Задача 2.

Визначте географічну довготу міста Лондона.

Задача 3.

Визначте відстань від міста Осло до Північного полюса (у градусах).

Задача 4.

На скільки хвилин місцевий час у місті Києві         випереджає    місцевий         час       на початковому (нульовому) меридіані?

Задача 5.

Визначте відстань у кілометрах від міста Праги до екватора вздовж меридіана (1º дуги меридіана дорівнює цілому числу кілометрів).

 

 

Використовуючи фрагмент топографічної карти, виконайте завдання.

 

 

Задача 6.

Визначте абсолютну висоту (у метрах) місця, на якому росте Віковічний дуб - ботанічна пам'ятка природи.

Задача 7.

Визначте падіння річки Срібни (у метрах).

Задача 8.

 Визначте азимут (у градусах), за яким потрібно рухатися, щоб дійти від витоку до гирла річки Срібни за умови відхилення на 6о від східного напрямку.

Задача 9.

 На плані довжина річки Срібни, виміряна курвіметром, становить 9,5 см. Визначте її довжину на місцевості (у метрах).

 

Використовуючи картосхему, виконайте завдання.

 

Задача 10. 

Визначте відстань від точки А до Південного полюса (у градусах).

Задача 11. 

Визначте географічну довготу точки, широта якої становить 70º.

Задача 12. 

На скільки хвилин місцевий час у точці А відстає порівняно з місцевим часом у точці Б?

Задача 13. 

Визначте відстань у кілометрах від точки Б до Південного полюса (1º дуги меридіана дорівнює 111 км).

 

 

Використовуючи фрагменттопографічної карти, виконайте завдання.

Задача 14. 

Визначте абсолютну висоту, на якій розташовано гирло притоки річки Куболти.

Задача 15. 

Визначте падіння притоки річки Куболти (у метрах).

Задача 16. 

Визначте висоту урвища на лівому березі річки Куболти.

Задача 17. 

На плані місцевості довжина притоки річки Куболти становить 6,5 см. Визначте її дійсну довжину (у метрах).

Задача 18

 За політичною картою світу визначте географічні координати столиць деяких країн світу та запишіть їх у таблицю.

 

Задача 19.

 За наведеними географічними координатами, використовуючи фізичну карту України, визначте назви міст нашої держави та запишіть їх у таблицю. З’ясуйте, в якій частині України вони знаходяться. 

 

Задача 20.

Визначте за картою півкуль відстань між двома точками, які знаходяться на одному меридіані, використовуючи градусну сітку:

а) Яку ширину має протока Дрейка (між Південною Америкою та Антарктидою) за 27О зх. д.?

б) Яка відстань у Тихому океані між Гавайськими островами та островами Кука за 160О зх. д.?

в) Яку ширину має Середземне море за 20О сх. д.?

г) Знайдіть відтань між Києвом та Каїром (столиця Єгипту) за 30О сх. д.?

Задача 21.

Визначте за картою півкуль відстань між двома точками, які знаходяться на одній паралелі, використовуючи градусну сітку.

а)  Яка відстань відокремлює Африку від Австралії за 30О пд. ш., якщо довжина дуги паралелі в 1О становить 96,5 км?

б) Яку протяжність має острів Гренландія з заходу на схід за 70О пн. ш., якщо довжина дуги паралелі в 1О становить 38,2 км?

в) Яку ширину має Атлантичний океан між Африкою та Південною Америкою за 10О пд. ш., якщо довжина дуги паралелі в 1О становить 109,6 км?

г) Яка відстань від Києва до Атлантичного океану за 50О пн. ш., якщо довжина дуги паралелі в 1О становить 71,7 км?

Задача 22.

Витік річки Рось знаходиться в балці Дубина між селами Левківка і

Ординці  Погребищенського району Вінницької області на висоті 270 м над рівнем моря. Гирло – поблизу села Хрещатик  Черкаського району  Черкаської  області на висоті 70 м над рівнем моря. Визначте падіння і похил річки Рось, якщо її довжина складає 346 км. Задача 23.

Похил Дніпра 11 см/км, довжина – 2201 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере початок.

 

      КЛІМАТ. 

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ`ЯКУ ЗАДАЧ.

 

* Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.

У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.

Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися

(опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб).

У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм. Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском. Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.

 

Задача 1. 

Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст.

(Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

Розв’язок:1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:

500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:

740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.

Відповідь:атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.

 

 

*В атмосфері завжди є певна кількість водяної пари. Вона потрапляє в повітря завдяки випаровуванню. Вивчаючи цю тему, ми знайомимося з такими поняттями, як абсолютна й відносна вологість повітря.

Абсолютна вологість – це кількість водяної пари в 1 м ³ повітря (в грамах). Відносна вологість повітря – це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.  Відносну вологість повітря визначають за формулою: r = q / Q × 100%;  де r – відносна вологість, q – абсолютна вологість, Q – стан насичення.

Дефіцит вологи – це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить.

Точка роси – це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченим.

Отже, наступним етапом математичного вирішення географічних завдань є задачі на знаходження відносної і абсолютної вологості повітря.

 

 

Задача 2.

Визначте відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1м³ повітря водяної пари міститься 15 г (при даній температурі в 1м³ повітря може міститися 17 г водяної пари).

Розв’язок:відносна вологість повітря – це відношення тієї кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі, виражене у відсотках. Отже, 15/17 × 100% = 88,2%. Відповідь: відносна вологість повітря  88,2%.

 

 

*Висота Сонця над горизонтом залежить від географічної широти місцевості. Із збільшенням географічної широти місцевості полуденна (максимальна) висота Сонця зменшується. Висота Сонця над горизонтом залежить і від пори року та часу доби. Наприклад, залежно від пори року на екваторі вона може змінюватися від 90º до 66º 30΄; на 45º пн. ш. від 68º 30΄ до 21º 30΄, а на Північному і Південному полюсах від 23º 30΄ до 0º.

У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли Сонце знаходиться в зеніті над екватором, полуденну висоту Сонця визначають за формулою:h = 90º – φ,де h – кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, φ – географічна широта місця спостереження.

У Києві вона становитиме: 90º – 50º 30΄ = 39º 30΄; на екваторі: 90º– 0º = 90º; на полюсах: 90º– 90º = 0º В інші дні полуденна висота визначається за формулою: h = 90º – φ ± δ, де δ – схилення Сонця.

Влітку (22 червня), коли Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком (тропіком Рака), полуденна висота його для Північної півкулі збільшується на 23º 27´, оскільки географічна широта Північного тропіка становить 23º 27´пн. ш., тобто δ = + 23º 27´, звідси h = 90º – φ + δ, і для Києва вона становитиме: h = 90º – 50º 30´ + 23º 27´; h = 62º 57´ (це максимальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).

А взимку (22 грудня), коли Сонце перебуває в зеніті над Південним тропіком, 23º 27´ пд.

ш. (тропіком Козерога), полуденна висота його для Північної півкулі зменшується на 23º 27´, тобто δ = – 23º 27´, і для Києва вона становитиме: h = 90º – 50º 30´ – 23º 27´; h = 16º 03´ (це мінімальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).

В усі інші дні потрібно знати, на скільки і в бік якої півкулі схилилося Сонце, тобто над якою широтою воно в зеніті опівдні. Як правило, величину схилення для кожного дня визначають на кілька років і фіксують в астрономічних щорічниках.

 

Задача 3.

Відстань від Києва до пункту А, що лежить від нього на північ на меридіані 30° сх. д., становить 1000 км. Визначте висоту полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення та у дні зимового і літнього сонцестояння.

Розв’язання:якщо відстань від Києва до невідомого пункту становить 1000 км, то у градусній величині це буде дорівнювати: 1000 км : 111,1 км = 9°

Географічна широта Києва – 50° 30΄ пн. ш. Невідомий об’єкт матиме географічну широту приблизно 60° пн. ш.: 50° 30΄ пн. ш. + 9° = 60° 30΄пн. ш.

У дні осіннього і весняного рівнодення (21березня та 23 вересня) δ = 0°, тому висота сонця над горизонтом опівдні становитиме 30°: h = 90º – 60° ± 0° = 30°

У день літнього сонцестояння (22 червня) δ = +23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні буде становити майже 53,5°: h = 90º – 60° + 23° 27΄= 53,5°

У день зимового сонцестояння (22 грудня) δ = – 23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні становитиме близько 7°: h = 90º – 60° – 23° 27΄ = 7°

Відповідь:висота полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення становитиме 30°, а у дні зимового і літнього сонцестояння – 7° та 53,5° відповідно.

 

 

*Коефіцієнт зволоження– це важливий кліматичний показник, який повною мірою характеризує умови зволоження території, впливає на особливості розвитку сільського господарства і т. ін., а також зумовлює закономірну зміну природних зон і підзон.

Розрізняють три типи зволоження території:

1)                       надмірне зволоження (к > 1), це коли атмосферних опадів випадає більше, ніж максимально може випаруватися. Такий показник характерний для зони мішаних лісів та зони широколистих лісів;

2)                       достатнє зволоження (к = 1), це коли кількість атмосферних опадів дорівнює максимально можливому випаровуванню. Такий тип зволоження характерний для зони

лісостепу;

3)                       недостатнє зволоження (к < 1), це коли кількість атмосферних опадів менша, ніж максимально може випаруватися вологи на тій чи іншій території. Таке зволоження спостерігається у степу.

Зволоження вважається бідним, якщо коефіцієнт зволоження менший за 0,33.

Коефіцієнт зволоження визначають за формулою: к = О/в,де к – коефіцієнт зволоження; О – кількість опадів за певний період; в – випаровуваність. Випаровуваність – це максимальна кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при певній температурі (за умови, що запаси води необмежені). Для закріплення цього поняття можна запропонувати такі задачі.

 

Задача 4.

Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там буває 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.

Розв’язання:використовуючи формулу к = О/в, визначаємо коефіцієнт зволоження:к = 504 мм : 800 мм;к = 0,63.

Відповідь:коефіцієнт зволоження для м. Дніпропетровська становитиме 0,63.

 

 

*Вертикальний температурний градієнт – це величина, на яку змінюється температура повітря з підняттям вгору на кожні 100 м (у середньому вертикальний температурний градієнт становить приблизно 0,6°С на  кожні 100 м).

Сухе (ненасичене) повітря, піднімаючись угору, охолоджується приблизно на 1°С на кожні 100 м.

Термічний ступінь– це величина, яка показує, на яку висоту в метрах потрібно піднятися, щоб температура знизилась на 1°С. У тропосфері він в середньому становить 200 – 166 м/°С.

 

Задача 5.

Визначте, якою буде температура повітря на висоті 2 км, якщо на рівні моря вона становить 22°С.

Розв’язання:

Якщо з підняттям на кожні 100 м висоти температура знижується на 0,6°С, то з підняттям на 1 км вона знизиться на 6°С. Звідси ми можемо визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на 2 км:

2 × 6 = 12°С.

Далі визначаємо, якою буде температура на висоті 2 км:

22 – 12 = 10°С. Відповідь: на висоті 2 км температура становитиме10°С.

 

*Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою коливань температур.

 

Задача 6.

Визначте температуру повітря на висоті 2061 м (г. Говерла), якщо біля підніжжя вона становить 16 °С.

Розв’язання:  

Відомо, що при піднятті на 1 км температура знижується на 6⁰.

Якщо 1 км = 6 °С, то 2,061 км = Х °С.

Х = 2,061 × 6 / 1= 12,366 = 12,4 °С.

Біля підніжжя 16 °С, значить на висоті 2061 м вона становитиме: 16 – 12,4 = 3,6 °С.  Відповідь: 3,6 °С. 

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

Задача 1.

На вершині гори температура повітря –12˚С, а біля підніжжя +23˚С. Визначте, яка висота цієї гори в метрах. Задача 2

Визначте температуру повітря в Кримських горах на висоті 1500 м, якщо на рівні моря вона становить 10˚С. Задача 3

Якою буде температура повітря на вершині гори Джомолунгма, якщо біля підніжжя (2620 метрів над рівнем моря) вона становить 15˚С.

Задача 4. 

Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст. Задача 5. 

Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори. Задача 6. 

Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.

Задача 7.

Визначте тиск  на вершині г. Роман-Кош (1545 м), якщо на рівні моря ПБК (Південного берега Криму) він становить 750 мм. Баричний ступінь: 1мм рт. ст. на кожні 10 м висоти. Задача 8. 

Визначте відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1м³ повітря водяної пари міститься 15 г (при даній температурі в 1м³ повітря може міститися 17 г водяної пари). Задача 9.  

Температура повітря 20°С, а дефіцит вологи становить 3,2 г/м³. Визначте відносну вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари. Задача 10. 

Класна кімната має розміри 6 м × 4 м × 3 м. Визначити, при якій кількості водяної пари в повітрі буде відбуватися конденсація,     якщо  температура у класній кімнаті 20°С. Задача 11. 

Визначте випаровуваність для м. Рівного, якщо кількість опадів тут 700 мм, а коефіцієнт зволоження – 1,08. Задача 12. 

У м. Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а випаровуваність – 1400 мм на рік.

Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті. Задача 13. 

Визначте величину випаровуваності за рік для м. Кривого Рогу, якщо річна кількість опадів становить 425 мм, а коефіцієнт зволоження 0,53. Задача 14.  

Визначте річну кількість опадів для м. Коломиї, якщо величина випаровуваності за рік становить 530 мм, а коефіцієнт зволоження 1,17. Задача 15. 

Визначте величину випаровуваності за рік для м. Рівного, якщо річна кількість опадів становить 700 мм, а коефіцієнт зволоження 1,08. Задача 16. 

Визначте річну кількість опадів для м. Дніпропетровська, якщо величина випаровуваності за рік становить 800 мм, а коефіцієнт зволоження 0,63. Задача 17. 

Визначте річну кількість опадів для м. Чернівці, якщо величина випаровуваності за рік становить 525 мм, а коефіцієнт зволоження 1,2.

Задача 18. 

Визначте відносну вологість повітря, якщо  абсолютна вологість становить 12 г/м³, а вологість насичення за даної температури – 23 г/м³. Задача 19. 

Визначити відносну вологість повітря, якщо в 1 м³ повітря міститься 10 г водяної пари, а за даної температури могло б міститися 25 г. Задача 20. 

Знайдіть відносну вологість повітря при температурі 0°C, якщо абсолютна вологість 2 г/м³, а за даної температури повітря стає насиченим за абсолютної вологості   6 г/м³. Задача 21. 

Визначте абсолютну вологість повітря, якщо відносна вологість дорівнює 55%, а вологість насичення за температури +15°С становить 12,8 г/м³. Задача 22. 

Визначте відносну  вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г/м³, а вологість насичення – 23 г/м³. Задача 23.  Визначте висоту полуденного Сонця у дні рівнодення для міста Києва (50° 30΄ пн. ш., 30° 30΄ сх. д.).  Задача 24. 

Виберіть варіант, у якому правильно зазначено максимальний кут падіння сонячних променів на території України.

А)від 90º на півдні до 82º на півночі      Б) від 69º на півдні до 61º на півночі В) від 23º на півдні до 15º на півночі       Г) від 46º на півдні до 38º на півночі Задача 25. 

Визначте, якою буде температура повітря за бортом літака, який летить на висоті 10 000 м, якщо біля земної поверхні вона становить 20°С. Задача 26. 

Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при температурі +27°С  і піднявся на висоту 6500 м. Задача 27. 

Визначте температуру повітря на одній з вершин Кримських гір, де атмосферний тиск становить 646 мм рт. ст., якщо біля підніжжя гори у цей момент атмосферний тиск – 756 мм рт.

ст., а температура повітря – +13 °С. Задача 28. 

Визначте, якою буде температура за бортом літака, який летить на висоті 5 км, якщо біля земної поверхні вона становить 12°С? Задача 29. 

Визначте, якої температури слід чекати альпіністам при підйомі на гору Ельбрус на висоті 2000 м; 4000 м та на вершині 5642 м, якщо біля підніжжя гори в цей час вона становить +2 С. Задача 30. 

Над узбережжям Чорного моря летить літак Ан-225 «Мрія» на висоті 6 км. Температура повітря за бортом літака становить –18°С. Визначте, якою буде температура в цей момент на березі моря? Задача 31. 

На вершині гори абсолютною висотою 1545 м (г. Роман-Кош) температура повітря становить +15ºС. Визначте, якою буде ймовірна температура повітря  на висоті 545 м? Задача 32. 

Визначте, якою буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +22°С.

Задача 33.

У  Карпатах,  неподалік  Говерли,  працює найвисокогірніша метеорологічна станція України «Пожижевська». Температура повітря тут лише на 3,8 °С вища, ніж на головній вершині Українських Карпат. Пригадавши висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті працює ця метеостанція. 

 

                                                            ЛІТОСФЕРА

 

Склад і внутрішня будова Землі. Середня густина Землі 5,52 г/см³. Земля як планета складається з кількох оболонок: земної кори, верхньої мантії, нижньої мантії, зовнішнього ядра, внутрішнього ядра. 

Земна кора - кам’яниста оболонка, складена твердими речовинами (оксиди кремнію, алюмінію, заліза і лужних металів). У складі континентальної кори, яка містить під осадовим шаром ще два шари - верхній (гранітний) і нижній (базальтовий), трапляються найдавніші породи Землі, вік яких оцінюють у понад З млрд років. Океанічна кора ж під осадовим шаром містить переважно один шар, близький за складом до базальтових. Потужність земної кори (1 % від загальної маси Землі) становить в середньому 35 км: під молодими складчастими горами на континентах вона збільшується до 80 км, а під серединноокеанічними хребтами зменшується до 6-7 км (рахуючи від поверхні океанічного дна).

Земна кора відокремлена від мантії загадковим Шаром Мохо (названим так на честь сербського сейсмолога Мохоровичича, що відкрив його в 1909 році), у якому швидкість поширення сейсмічних хвиль стрибкоподібно збільшується.

Мантія є найбільшою за об’ємом і масою оболонкою Землі, що простягається від підошви земної кори до межі Гутенберга, яка відповідає глибині приблизно 2900 км і є нижньою межею мантії. 

Густота мантії з глибиною зростає. Мантію поділяють на нижню (50 % маси Землі) 1 верхню (18 %). Верхню мантію з глибини 50-80 км (під океанами) і 200- 300 км (під континентами) до 660-670 км називають астеносферою (від грец. astenes - слабкий). Це шар підвищеної пластичності речовини, близької до температури плавлення. 

Земна кора і верхня частина мантії утворюють літосферу. Її потужність становить від 50-70 км під океанами до 100-200 км під материками. Літосферу і підстильні рухливі шари астеносфери, де зазвичай зароджуються і реалізуються внутрішньоземні рухи тектонічного характеру, а також часто розташовані вогнища землетрусів і розплавленої магми, називають тектоносферою.

Ядро - найщільніша оболонка Землі, сфероїд із середнім радіусом близько 3500 км. Ядро поділяють на дві сфери: зовнішнє, до глибини 5150 км, що перебуває в рідкому стані, і внутрішнє - тверде. На внутрішнє ядро припадає 2 % маси Землі, на зовнішнє - 29 %.  

Температурний режим та агрегатний стан речовин Землі. Під час видобутку корисних копалин у шахтах люди давно помітили, що температура земної кори з глибиною підвищується. Неоднорідність температури на поверхні і на різних глибинах визначається двома чинниками: космічним – енергією Сонця та глибинним - тепловим потоком з мантії (процесами радіоактивного розпаду всередині Землі).

Космічний вплив здебільшого обмежується глибиною в 1 метр (в особливих умовах це може бути 20-30 м максимально). У кожному районі є пояс постійної температури, нижче якого спостерігається стійке поступове її підвищення. Наростання температури з глибиною називають геотермічним градієнтом, а інтервал глибини в метрах, на якому температура зростає на 1°, - геотермічним ступенем.

Геотермічний градієнт в середньому становить 23°-50° на 1 км і залежить від тектонічного режиму та різної теплопровідності гірських порід. За норму прийнято геотермічний градієнт 30° на 1 км, геотермічний ступінь - 33 м у межах земної кори.

Поверхня земної кори не рівна, вона характеризується значними змінами абсолютних висот. Абсолютна висота – це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними висотами пунктів становить їх відносну висоту.

Відносна висота – це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується по прямовисній лінії та визначається за формулою:

 h = h1 – h2, де h – відносна висота, h1,h2 – абсолютна висота 1 і 2 пунктів. Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти.

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ`ЯКУ ЗАДАЧ.

 

Задача 1. 

Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.

Розв’язок:Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а найнижчою – Маріанський жолоб – 11022 м. Тому відносна висота буде становити 19870 м:

8848 м – (– 11022 м) = 19870 м Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить 19870 м.

 

Задача 2.  Якою приблизно буде температура на дні шахти глибиною 845м, якщо середньорічна температура у цій місцевості 8,4°С, геотермічний градієнт – 30°С на кожен кілометр, а ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м?

Розв’язок: 

1) Оскільки ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м, то збільшення температури відбуватиметься на протязі 825 м:

845 м – 20 м = 825 м;

2)  Визначаємо, на скільки зміниться температура, якщо опуститися на глибину 825м:

 825м : 1000м × 30°С = 24,75°С;

3)  Визначаємо температуру на дні шахти, знаючи, що середньорічна температура (температура ізотермічного горизонту) становить 8,4°С:

 8,4°С + 24,75°С = 33,15°С Відповідь: температура на дні шахти глибиною 845 м буде становити приблизно 33°С.

 

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

 

Задача 1. 

Обчисліть відносну висоту між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія.

Задача 2. 

Найнижчий пункт Північної Америки (Долина Смерті) знаходиться нижче рівня океану на 85 м, а відносна висота між найнижчим і найвищим пунктами становить 6279 м. Визначте абсолютну висоту найвищого пункту материка та вкажіть його назву.

Задача 3.                                       

В Італії на Флегрейських полях (область Тоскана) геотермічний ступінь гірських порід 0,7 м/ºС. Середня річна температура 14ºС. Визначити, на якій глибині температура становитиме 100ºС, якщо ізотермічний горизонт міститься на глибині 10 м. Задача 4. 

Один з найбільших геотермічних ступенів виявлено в районі штату Алабама (США). Визначити його величину, якщо відомо, що вода тут може закипіти на глибині 11584,2 м, ізотермічний горизонт міститься на глибині приблизно 9 м, а середньорічна температура 16ºС. Задача 5. 

Визначте температуру повітря в шахті, що має глибину 370 м, якщо на поверхні температура становить +9 оС:

А)+20 оС;

Б)+22 оС;

В)+24 оС;

Г)+30 оС.

Задача 6. 

За скільки часу Перська затока перетвориться на озеро, якщо Аравійська літосферна плита рухається на північний схід із швидкістю 6,8 см/рік, а ширина Ормузької протоки становить 60 км. Задача 7. 

Поднятие Карпат происходит со скоростью 1-2см в год. Сколько лет понадобилось горам, чтобы достичь теперешней высоты? Задача 8. 

Визначте,яку площу (у тис.км квадратних) займають гори в Україні, якщо відомо, що Карпати становлять 4 % від території України, а Кримські гори 1%. Задача 9. 

В Індійському океані стався землетрус( епіцентр із координатам 30 пн.ш., 70 сх.д.), у наслідок якого виникли велетенські хвилі-цунамі. Через який проміжок часу вони досягнуть Мальдівських островів, якщо швидкість їх руху становить 900 км/год.? Задача 10. 

У Тихому океані стався землетрус (епіцентр із координатами 10° пн. ш., 115° зх. д.), унаслідок якого виникли велетенські хвилі -- цунамі. Через скільки часу вони досягнуть півострова Каліфорнія, якщо швидкість їх руху становить 900 км/год? Задача 11. 

На яку висоту потрібно піднятися, щоб побачити з Південного берегу Криму північний берег Туреччини, якщо ця відстань приблизно становить 270 км? Для визначення дальності видимого горизонту формула є така: L = 3,83√ h, де L - дальність видимого горизонту в км., h - висота спостерігача в (метрах), а 3,83 км. - дальність видимого горизонту з висоти 1 м....

 

                         

 

                                                ГІДРОСФЕРА

 

Гідросфера— водяна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні маси, різні снігові покриви і льодовики. Океани, моря, озера, річки, підземні води та льодовики вкривають майже 70% земної поверхні. Основні показники гідрографічної характеристики річок: 

 

*Падіння– різниця між абсолютними висотами витоку і гирла. 

Па = h1- h2 (м)

 

*Похил – співвідношення падіння річки до її довжини. 

По = h1- h2 /l (м/км або см/км)

 

*Витрата води – кількість води, яка протікає через площу поперечного перерізу річки за секунду.

W=S*V (м³/с)

 

*Річний стік– витрата води за рік.  R= W*t (км³), де t – кількість секунд в році.

 

*                    Базис ерозії – це той рівень, до якого річка може поглиблювати своє русло. Базисом ерозії річкових систем є рівень водойм, куди вони впадають. 

 

 *Місцевий річковий стік – формується з опадів, більша частина витрачається на випаровування. 

М (місцевий річковий стік) = О-В (мм).

 

*                    Водні ресурси – складаються з місцевого і транзитного стоку. 

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ`ЯКУ ЗАДАЧ.

 

Задача 1. 

Річка Південний Буг бере початок на Подільській височині на висоті 321м над рівнем моря поблизу с. Холодець Хмельницької області, впадає у Чорне море (0 м). Довжина річки має 806 км. Обчисліть показники похилу і падіння річки. 

Розв’язок: 

По = Па/l. 

Па = h1- h2. 

Па = 321м – 0м = 321м. 

По = 321м / 806км = 0,4 м/км 

Відповідь:Па= 321м, По= 0,4 м/км

 

Задача 2. 

Біля міста А річка тече у V – подібному річищі, ширина якого на поверхні води – 250м, а максимальна глибина – 7,3м. Обчисліть витрату води в річці, якщо швидкість її течії становить 1,1м/с.

Розв’язок:  W = S * V 

S = ´ a * h 

S = ´ 250м * 7,3м = 912,5 м². 

W = 912, 5 м² * 1,1 м/с = 1 003,7 м³/с. 

Відповідь:1 003,7 м³/с

 

Задача 3. 

Похил річки Дніпро складає 11 см/км, довжина 2 201 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере початок. 

Розв’язок:  По = (h1- h2)/l  h1 = По * l + h2  h1 = 11 см/км * 2 201км + 0м = 24 211 см = 242, 11 км. Відповідь: 242, 11 км Задача 4. 

За показниками похилу визначте тип річки (рівнинна чи гірська). 

Похил: 

а) 0,85 см/км;  б) 11 см/км;  в) 8 м/км;  г) 14 м/км. 

Відповідь: 

а) Типова рівнинна річка;  б) Рівнинна;  в) Гірська;  г) Гірська. 

 

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

Задача 1. 

 Дніпро – типово рівнинна річка, бере початок на Валдайській височині (251м) з невеликого болота Аксенінський мох. Тече землями Росії, Білорусі та України. Впадає у Чорне море (0м). Загальна довжина річки становить 2201км (за довжиною – третя річка у Європі). Визначити падіння і похил р. Дніпро.  Задача 2. 

Поперечний переріз річища річки біля її гирла близький за формою до трапеції з основами 300м (ширина водної поверхні) та 250 м (ширина дна річки). Обчисліть витрату води в гирлі, якщо середня глибина річки тут становить 12,5м, а швидкість течії – 0,75 м/с.  Задача 3. 

Площа основних водосховищ України становить 7 400 км². Визначте, яку частину від усієї площі України вони займають. 

Задача 4. 

На формування місцевого стоку (поверхневого і підземного) з 609мм, що становить пересічну річну суму опадів, витрачається лише 83 мм. Визначте, скільки вологи витрачається на випаровування. 

Задача 5.

Визначте базис ерозії для:

 а) р. Прип’ять;  б) річкової системи Дністра;  в) р. Молочної;  г) р. Серет;  д) річкової системи Західного Бугу;  е) р. Куяльник Задача 6.

Визначте тип і характер верхньої течії річки Прут, якщо відомо, що витік річки на висоті 1 700м над рівнем моря, а абсолютна висота біля м. Яремча – 790м, при довжині на цьому відрізку – 50км. 

Задача 7.

 Визначте загальний річний стік водних ресурсів України, якщо відомо, що місцевий стік становить – 49,9 км³, а транзитний – 159,1 км³. 

Задача 8.

Обчисліть, скільки кілограмів різних речовин можна отримати з 1 т чорноморської води, якщо її солоність 18%0. 

Задача 9.

Площа поверхні земної кулі становить 510 млн. км². Більшу частину 361 млн. км² займає Світовий океан. Який відсоток припадає на суходіл?  Задача 10.

Похил Дніпра 11 см/км, довжина – 2201 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере початок. Задача 11.

Визначте похил річки Сули довжиною 363 км, якщо її витік знаходиться на висоті 155 м, а гирло – на висоті 80 м над рівнем моря. Задача 12.

Визначте похил річки Південний Буг довжиною 806 км, якщо її витік знаходиться на висоті 321 м, а гирло – на висоті 0 м над рівнем моря. Задача 13.

Визначте похил річки Дніпра довжиною 2201 км, якщо її витік знаходиться на висоті 242 м, гирло – на висоті 0 м над рівнем моря. Задача 14.

Визначте похил річки Дністер довжиною 1362 км, якщо її витік знаходиться на висоті 1000 м, а гирло – на висоті 0 м над рівнем моря.

Задача 15.

Визначте похил річки Сіверський Донець довжиною 1053 км, якщо її витік знаходиться на висоті 200 м, а гирло – на висоті 5,5 м над рівнем моря. Задача 16.

Ширина річки – 20 м, середня глибина – 1,5 м, швидкість течії річки – 2 м/с. Визначте витрату води в річці на цій ділянці. Задача 17.

Визначте річний стік річки Дніпра, якщо його пересічна витрата води у гирлі становить – 1700 м³/сек.

Задача 18.

Визначте витрати води в річці Тиса, якщо її річний стік становить 6,3 км³.                              

 

 

 

 

 

 

                                          НАСЕЛЕННЯ

Насе́лення — сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі тощо).

Основні формули для розв’язання задач 1. Загальний коефіцієнт народжуваності:

 

де Н_р – кількість людей, що народилися за рік на певній території;

– середня чисельність населення відповідної території (напівсума чисельності на початок і кінець року);

К нр = Ксп d

де К_сп – спеціальний коефіцієнт народжуваності; d – частка жінок фертильного віку (15-49 років) у загальній чисельності населення;

 

де Н_жф– чисельність жіночого населення фертильного віку.

 

2.      Загальний коефіцієнт смертності:

 

де П– кількість померлих за рік на певній території.

3.      Коефіцієнт природного приросту:

К пр.пр. = Кнр – Ксм,

 

 

4.      Коефіцієнт інтенсивності міграції за прибуттям:

, 

де Ч_прб – чисельність прибулих за рік на дану територію.

5.      Коефіцієнт інтенсивності міграції за вибуттям:

,

де Ч_вб – чисельність вибулих за рік з даної території.

6.      Коефіцієнт загальної (валової) міграції:

 

7.      Сальдо міграції (механічного руху населення):

МС=Чпрб–Чвб; МС = О – Е,

де О – загальний приріст населення території за рік (різниця між чисельністю населення

на кінець року і чисельністю населення на початок року);

Е – природний приріст населення за рік (різниця між кількістю народжених і кількістю померлих).

8.      Рівень урбанізації (%) визначають за формулою: 

У = (Км : Кз)·100%;

Де Км – кількість міського населення; Кз – загальна кількість населення.

9.      Темпи зміни чисельності населення обчислюють за формулою: 

Т = (К1 – К2) : t ,

де К1 – кількість населення початкового року;  К2 - кількість населення кінцевого року;  t – кількість років.

 

10.  Для обчислення густоти населення (щільності) використовують формулу: 

Г =Ч : П

де Г - густота населення (чол./км);  Ч - чисельність населення (чол.);  П - площа(км або га).

 

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ`ЯКУ ЗАДАЧ.

 

Задача 1. 

Чисельність наявного населення в країні на початок року становила 47,6 млн. осіб, а на кінець року – 47,3 млн. осіб. Протягом року народилося 375,3 тис. осіб, померло 749,5 тис. осіб, зареєстровано 253,8 тис. шлюбів і 118,2 тис. розлучень. 

Розрахувати показники природного руху населення.

Розв’язок:

4.      Середньорічна чисельність населення:

 

 

5.      Коефіцієнт народжуваності :

 

6.      Коефіцієнт смертності:

 

7.      Коефіцієнт шлюбності:

 

             5. Коефіцієнт розлучень:

 

 

Задача 2. 

Населення області на 01.01.201Xр. склало 400 тис. ч29ол., а на 01.01.200Yр. – 440 тис. ч29ол. Протягом року в області народилося 6300 чол. і померло 4200 чол. За цей же рік в область в’їхало на постійне проживання 44800 чол. Виїхало за межі області 6900 чол. Визначити коефіцієнти, що характеризують інтенсивність і результати природного і механічного руху населення області.

Розв’язок:

Загальний коефіцієнт народжуваності:

= 6300/420000*1000=15‰

 

Загальний коефіцієнт смертності: 

= 4200/420000*1000=10‰ Коефіцієнт природного приросту: 

К пр.пр. = Кнр – Ксм = 15-10=5‰ Коефіцієнт інтенсивності міграції за прибуттям: 

= 44800/420000*1000= 106,7 ‰ Коефіцієнт інтенсивності міграції за вибуттям:

=6900/420000*1000=16,43‰ Коефіцієнт загальної (валової) міграції:

= [(44800-6900)/420000]*1000=90,24‰

Сальдо міграції (механічного руху населення):  МС=Ч_прб –Ч_вб= 44800-6900= 37900чол.

 

 

 

 

Задача 3. 

Визначити рівень зайнятості трудових ресурсів, рівень зайнятості навчанням, шукаючих роботу, тимчасово незайнятих трудових ресурсів, якщо загальна чисельність трудових ресурсів - 29 млн. осіб. 

З них зайнято - 19, 5 млн. осіб, учні – 1,1 млн. осіб, призвані до армії 0, 4 млн. осіб, шукають роботу 1,3 млн. осіб.

Розв’язок:

Рівень зайнятості трудових ресурсів = (19,5/26)х100%= 67,2%

Рівень зайнятості навчанням = (1,1/26)х100%=3,8%

Рівень зайнятості військовою службою = (0,4/26)х100%=1,4% 

Шукаючі роботу =(1,3/26)х100%=4,5% 

Тимчасово незайнятих трудових ресурсів = [(26-19,5-1,1-0,4)/26]х100%=19,2%

 

 

Задача 4.

Визначте густоту населення України, якщо відомо, що на початок 2007 року у державі проживало 45 млн. осіб.   Розв’язок:

Г = Ч:П ;  Ч = 45млн.чол.;  П = 603,7тис. . 

Г = 45 000 000 : 603 700= 75чол./ км ²

Відповідь:75чол./ км ²

 

Задача 5.

Який показник урбанізації,якщо відомо що в Україні проживало у 2008р. 46 млн. чол. у тому числі міських жителів - 32 млн., а сільських - 14 млн. чол. 

Розв’язок:

У = (32 000 000 : 46 000 000) · 100 =70 %. 

Відповідь:70 %

 

Задача 6.

Визначте темпи зміни чисельності населення, якщо відомо, що на початок 2005 р. на території України проживало 47,3 млн. чол.,а 2006р. – 46,6 млн. чол. 

Розв’язок:

Т =( 47 300 000 – 46 600 000): 1=700 000 чол./рік.  Відповідь: 700 000 чол./рік.

 

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

 

Задача 1.

 Використовуючи дані про чисельність та природний рух населення України в 2008 - 2010 рр., наведені у таблиці, розрахувати по роках такі показники: 

1) природний приріст населення;  2) динаміку народжених та померлих 

 

                            Чисельність та природний рух населення України в 2009 - 2011 рр.

№ п/п		2009	2010	2011	Відхилення (+,-) та % 2011 р. від
					2009 р.	2010 р.
1.	Чисельність населення (на початок відповідного періоду), млн. осіб	50,9	50,5	49,7	-1,2 та 98.0	-0,8 та 98,	4
2.	Кількість тис. осіб
2.1	- народжених	442,6	419,2	449,0	+6,4            та 101,4	+29,8 107,0	та
2.2	- померлих	754,2	719,9	747,8	-6,4 та 99,1	+27,9 103,9	та

Задача 2. 

Чисельність населення країни Х дорівнює 50 млн осіб; 12 млн. осіб – діти до 16 років, а також люди, які перебувають у тривалій ізоляції; 15 млн. осіб – вибули зі складу робочої сили (пенсіонери, студенти, домогосподарки); 3 млн. осіб – безробітні; 1 млн. осіб – працівники з неповним робочим днем, які шукають кращу роботу.  

Розрахуйте: а) чисельність робочої сили; б) рівень безробіття. 

Завдання 3. 

Визначити коефіцієнти, що характеризують інтенсивність і результати природного і механічного руху населення України за звітний рік. 

Завдання 4. 

Визначити чисельність населення працездатного віку на кінець року, якщо за поточний рік є такі дані:

-  чисельність населення працездатного віку на початок року - 70 млн. чол.; 

-  чисельність померлих в працездатному віці протягом року - 0,2 млн. чол.; 

-  чисельність молоді, що досягла в поточному році працездатного віку, - 2 млн. чол.;  - чисельність осіб, що досягли пенсійного віку в поточному році, - 1,6 млн. чол.

Завдання 5. 

На початок поточного року в районі чисельність населення працездатного віку зменшилася на 1% і становила 50 тис. чол. Чисельність померлих протягом року склала 0,3 тис. чол., що на 2% менше минулого року. Чисельність молоді, яка досягла у поточному році працездатного віку, збільшилася на 2% і становила -1000 чол. Чисельність осіб, які досягли пенсійного віку у поточному році,-500 чол. у минулому році -600 чол.

Визначити чисельність населення працездатного віку в районі на кінець минулого та поточного року.

 

Завдання 6. 

За рік в населеному пункті народилося 2600 чол., померло – 1300 чол. Розрахувати коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту, якщо чисельність населення на початок і кінець року складає відповідно 320 та 350 тис.

Завдання 7. 

 Визначте густоту населення : 

а)Львівської області (чисельність населення області станом на 1.01.2005р. - 2 569,7 тис. осіб; площа – 21,8 тис. ); 

б)Тернопільської області (чисельність населення області станом на 1.01.2005р. - 1 116,3 тис.

осіб; площа – 13,8 тис. ). 

Завдання 8. 

Який показник природного приросту населення : 

а)У 2001р.в Україні,якщо кількість народжених становила 7,7 осіб на 1000 жителів, а кількість померлих - 15,3 осіб на 1000 жителів? 

б)У 2008р. в Україні,якщо кількість народжених становила 11 осіб на 1000 жителів, а кількість померлих-16,3 осіб на 1000 жителів? 

в)У2008р. у Чернігівській області, якщо кількість народжених становила 8,8 чол. на 1000 жителів, а кількість померлих-21 чол. на 1000 жителів? 

Завдання 9. 

Розрахуйте рівень урбанізації в Донецькій, Київській, Тернопільській областях у 2005р. 

а) Донецька обл.-кількість населення- 4 659,9 тис.осіб; в тому числі міське -4 201,1тис.осіб.; 

б) Київська обл.- кількість населення – 1 773,1 тис. осіб; в тому числі міське -1 039тис.осіб.; 

в) Тернопільська обл.- кількість населення – 1 116,3 тис. осіб; в тому числі міське - 473,8тис.осіб.;  Завдання 10. 

 Визначте темпи зміни чисельності населення, якщо відомо, що на початок 2005 р. на території України проживало 47,3 млн. чол.,а 2006р. – 46,6 млн. чол.  Завдання 11. 

Скільки жінок проживає в Україні, якщо відомо, що їх частка від загальної кількості населення (46млн.чол.) становить 58%?  Завдання 12. 

Визначте, на скільки більша частка жінок, ніж чоловіків, в Україні якщо відомо,що 27 млн.

жителів –жінки.  Завдання 13. 

Обчисліть рівень безробіття в країні, якщо кількість трудових ресурсів становить 25 млн. чол., а кількість офіційно зареєстрованих безробітних – 3 млн. чол.  Завдання 14. 

 Обчисліть, якою стала кількість населення 100-мільйонної країни через рік, якщо показники руху населення в цьому році були такими: народжуваність - 35‰, смертність - 18‰, еміграція - 3‰, імміграція - 1‰.  Завдання 15. 

Обчисліть, якою стала кількість населення 100 мільйонної країни через рік (у млн. осіб), якщо показники руху населення в цьому році були такими: народжуваність - 39‰, смертність - 16‰, еміграція - 1‰, імміграція - 3‰.  Завдання 16. 

Обчисліть показники природного приросту населення країни за 2010 р., знаючи, що тоді народилось 467,2 тис. осіб, а померло 776,7 тис. осіб. Розрахуйте цей показник в проміле (осіб на 1000 жителів).  Завдання 17. 

Визначте частку українців від загальної чисельності населення світу, якщо відомо, що у різних країнах їх проживає близько 60 млн. чол. 

 

 

Завдання 18. 

 Обчисліть середню густоту населення в країнах, указаних у таблиці, і розташуйте ці країни послідовно, починаючи від найбільшого визначеного показника. 

 

 

 

 

 

РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ  ТА  ГОСПОДАРСТВО

 

Господа́рство-  сукупність всіх чинників (матеріальних і духовних), які є у розпорядженні людини чи людської спільноти (господаря) і використання яких дозволяє отримувати засоби задоволення потреб.

 

Ресурсозабезпеченість– це співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їхнього використання. Її обчислюють або за кількістю років, на які вистачить цих ресурсів, або їхніми запасами з розрахунку на душу населення.

Визначення ресурсозабезпеченості  – співвідношення між величиною природних ресурсів та розмірами їхнього використання. Дорівнює відношенню запасів до видобутку або до кількості населення.

 

Ресурсозабезпеченість= запасиви/видобуток

 

Ресурсозабезпеченість= запаси/к-сть населення

 

Лісистість=  (кількість дерев/ територія) *  100%

                               

Вантажооборотвизначається за формулою : 

Во=Оп·В (т·км)

де Во - вантажооборот; Оп - обсяги перевезень вантажів; В – відстань перевезень. 

 

Середня відстань перевезень- це відношення вантажообороту або пасажирообороту до обсягів перевезень (км). 

Вс= Во:Оп; Вс= По: Оп.

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ`ЯКУ ЗАДАЧ.

 

Задача 1.

Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни кам’яним вугіллям за такими даними: загальні запаси кам’яного вугілля – 1,5 млрд тонн; щорічний видобуток – 50 млн тонн; чисельність населення країни – 20 млн. чол.

Розв’язок. Розраховуємо ресурсозабезпеченість  кам’яним вугілля  у роках: 

1,5 млрд т: 50 млн т = 30 років. 

Розраховуємо ресурсозабезпеченість кам’яним вугіллям  на одну особу: 

1,5 млрд т: 20 млн = 75 т/особу.   Відповідь: 30 років, 75 т/особу.

 

Задача 2.

Україна забезпечує свої потреби у природному газі на 20%. Визначіть потреби у цьому виді палива, якщо видобуток газу – 20 млрд. /рік. 

Розв’язок:

20 млрд. – 20 % 

X млрд. – 100 %; 

(20 млрд. · 100) : 20 = 100 млрд.  Відповідь: 100 млрд Задача 3.

Обчисліть темпи зростання обсягів виробництва легкових автомобілів , якщо їх виробництво у 2003р. становило 98 тис. шт.,а у 2007р. – 380 тис. шт.. 

Розв’язок:

Т= (380 000 – 98 000): 4 = 70,5 тис./рік.  Відповідь: 70,5 тис./рік.

 

 

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

 

Задача 1.

 Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни залізними рудами за такими даними: загальні запаси залізних руд – 10 млрд тонн; щорічний видобуток – 25 млн тонн; чисельність населення країни – 40 млн чол. Задача2.

Розрахуйте ресурсозабезпеченість Саудівської Аравії  нафтою. Площа   2,15 тис.

км²,  населення  22,1  млн. чол , розвідані запаси  нафти  35  млрд. т,  щорічний видобуток нафти  455 млн. т   Потужність, нафтопереробних заводів 80 млн. т рік. 

Задача 3.

Який відсоток забезпечення України власною нафтою, якщо її потреба на рік – 50 млн. т.,а видобуток – 5 млн. т.  Задача 4.

В 2005 році експорт товарів з України до країн ЄС становив 9 209,2 млн. дол. США, а імпорт – 11 873,9 млн. дол. США. Обчисліть величину торговельного сальдо України. 

Задача 5.

Скільки деревини затрачено на виробництво 60 тис. клеєної фанери при умові, що на її 1 затрачено 2,3 деревини.  Задача 6.

Один завод може переробити за рік приблизно 150 тис. деревини. Обчисліть, скільки оцтової кислоти, метилового спирту можна отримати з неї, якщо з 1 деревини виходить 40 кг оцтової кислоти і 30 кг спирту. 

 

Задача 7.

Завод з випуску керамічних труб затрачає на їхнє виробництво 100 т глини на добу. Встановіть потужність цього заводу за рік, якщо на 1 т труб витрачається 1,5 т глини. 

Задача 8.

На виробництво 2 тис. вовняних тканин затрачається 1 т вовни. Розрахуйте затрати на виробництво 15 млн. тканин.  Задача 9.

Визначте вантажооборот залізниці, якщо відомо, що її довжина 750 км, а за рік по ній перевозиться 50 млн. т вантажів.  Задача 10.

 Середня відстань перевезень тролейбусним транспортом в Україні - 8 км. Визначте пасажирооборот цього виду транспорту, якщо ним перевозилось  2 150 млн. осіб.  Задача 11.

 Обсяг прямих інвестицій в Україну в 2004 році становив 367 млн. дол. Найбільшими інвесторами були США-89 млн. дол. і Німеччина- 84млн. дол. Визначте їх частку у прямих інвестиціях в економіку України. Задача 12.

Обчисліть показник ресурсозабезпеченості країни кам'яним вугіллям (у роках) за такими даними: загальні запаси кам'яного вугілля 1,5 млрд тонн, щорічний видобуток склав 50 млн тонн. Задача 13.

Визначте відсоток забезпечення України власною нафтою, якщо її потреби на рік становлять 50 млн т, а видобуток 4 млн. т. Задача 14.

Визначте ресурсозабезпеченість держави нафтою, якщо запаси складають близько 30 млрд. т., при річному використанні 402млн т. Населення країни 54 млн осіб. Задача 15.

Визначте забезпеченість залізною рудою на одного мешканця землі при загальногеологічних запасах у 400млрд. тонн та щорічному видобутку - 1000млн. тонн.

Задача 16.

При загальногеологічних запасах нафти у 400 млрд. т та щорічному видобутку – 3100 млн. т, забезпеченість нафтою становить приблизно: 

а)10 років;  б) 80 років; в) 130 років;   г) 200 років. 

Задача 17.

При загальногеологічних запасах природного газу у 320 трлн. м3 та щорічному видобутку – 2 000 млрд. м³ забезпеченість природним газом становить приблизно:  а) 25 років;   б) 74 роки;   в) 115 років;   г) 160 років. 

Задача 18.

Скільки становить, при загальногеологічних запасах залізної руди у 400 млрд. т та щорічному видобутку – 1 000 млн. т.,  забезпеченість залізною рудою на одного мешканця Землі.

Задача 19.

Визначте ресурсозабезпеченість нафтою вказаних у таблиці країн. Розташуйте їх у порядку збільшення цього показника.

 

 

 

Задача 20.

 Визначте ресурсозабезпеченість нафтою вказаних у таблиці країн. Розташуйте їх послідовно, починаючи від найменшого обчисленого показника.

 

Задача 21.

Визначте водозабезпеченість населення зазначених у таблиці країн. Розташуйте їх послідовно, починаючи від найменшого показника.

 

 

Задача 22.

Запаси залізних руд – 27,4 млрд. т, а марганцевих – 2,2 млрд. т. Визначте, на скільки років вистачить цих руд, якщо видобуток здійснюватиметься відповідно 63,0 млн. т і 2,5 млн. т.  Задача 23. Вміст заліза в руді становить 51 %. Скільки руди потрібно затратити для отримання 1 т заліза.  Задача 24.

В країні видобуто в 2000 році 2,5 млн. т марганцевих руд, що становить 30 % від видобутку у 1995 році. Яким був цей видобуток?  Задача 25.

Розрахуйте, скільки тоннам умовного палива відповідає 1 т різних видів палива, якщо відомо, що калорійність 1 кг становить (ккал): нафти – 11 000; кам’яного вугілля – 7 000; бурого вугілля – 5 000; сланців – 3 600. 

Задача 26. Під яким номером показано інтенсивне господарство, а під яким – екстенсивне: 

№1.      1 га 2 га 3 га - площа поля;    20 ц 40 ц 60 ц - врожай. №2.     4 га 4 га 4 га - площа поля;    80 ц 82 ц 94 ц - врожай.

Задача 27.

 Середня відстань перевезень 1 т вантажів трубопровідним транспортом – 684 км, а обсяг перевезень – 244 млн. т. Визначте вантажооборот цього виду транспорту. (Вантажооборот визначається за формулою: Во = Оп В (т км); де Во – вантажооборот; Оп – обсяги перевезень вантажів; В – відстань перевезень).  Задача 28.  Назвіть явище, яке відбувається в господарстві світу і окремих регіонів України: 

Система міжгалузевих, внутрішньогалузевих, міжрайонних та міждержавних господарських зв’язків . 

Задача 29.

Назвіть поняття, зміст якого розкриває наведений нижче текст: 

-                      Один із важливих напрямків підвищення ефективності господарства на основі раціонального, економного використання усіх видів ресурсів . 

-                      Вивіз країною певних товарів, цінних паперів чи надання послуг для реалізації на зовнішньому ринку . 

-                      Запуск у виробництво нового продукту, впровадження нового виробничого цеху чи застосування нової форми організації бізнесу . 

-                      Назвіть процес, який характеризується зближенням і об’єднанням економіки країн чи регіонів. Задача 30.

 Визначте галузь господарства, яка обслуговує як виробництво, так і населення, об’єднує між собою всі галузі матеріального виробництва і невиробничої сфери .  Задача 31.

Вкажіть галузь господарства, яка у своєму виробництві використовує найрізноманітнішу сировину, а також відходи від інших галузей.  Задача 32.

Визначте галузь господарства, яка виробляє знаряддя праці як для галузей, що виготовляють засоби виробництва, так і для галузей, які виробляють предмети споживання.

 

 

 

             КРАЇНИ СВІТУ  

 

 

 

 

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ`ЯКУ ЗАДАЧ.

 

Задача 1.

Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Це стародавня держава, розміщена на півострові. Є федеративною республікою, одним з лідерів країн, що розвиваються. За кількістю мусульманського населення є найбільшою країною у світі. Країна багата на різноманітні природні ресурси: вугілля, руди кольорових металів, титанові руди тощо».  Відповідь: Індія. 

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ`ЯЗКУ.

 

Задача 1.

 Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Країна має найбільшу чисельність населення серед країн Центральної Європи. Населення – однонаціональне. Серед національних меншин переважають німці і українці. Переважна більшість населення – католики».  Задача 2.  Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Країна з м’яким кліматом, розвинутою промисловістю, провідний виробник нафти в Європі, видобуває вугілля й газ, має важливий фінансовий центр, сільське господарство спеціалізується на тваринництві».  Задача 3. Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Країна згаслих і діючих вулканів, що нагрівають підземні води до температури 100 С. Тут налічують близько сотні джерел гарячої води, у тому числі і гейзерів. Їхня енергія приводить у рух турбіни електростанцій, обігріває житлові будинки, оранжереї. Столиця країни – одне з найчистіших міст світу». 

Задача 4.

 Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Ця країна є єдиною острівною країною у своєму Азійському регіоні, а її назва перекладається як «два моря». За історичними даними, її відвідували видатний мандрівник свого часу Ібн Батута та італійський купець Марко Поло. Це країна пустель і співучих пісків, хоча води тут так багато, що іноді цю територію називають морем джерел. Країна багата на нафту і перли». 

Задача 5.

 Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Населення цієї країни є одним із найчисленніших. Цивілізація налічує понад п’ять тисяч років. У країні проживає багато етнічних груп, однак державною мовою є англійська. Міста в цій країні виникли ще до нашої ери, проте переважає в ній сільське населення». 

Задача 6.

Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Ця країна є другою за площею країною світу. Належить до найрозвинутіших країн світу. Господарство розвивається під дією трьох основних чинників: наявністю великих природних ресурсів, сусідством з однією з країн-лідерів та чітко визначеною системою соціальної організації суспільства». 

Задача 7.

Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Країна з двотисячорічною історією. Її столиця була заснована в 52 р. до н.е., а нині в ній розміщується понад 270 економічних, політичних та громадських всесвітніх організацій. За обсягом ВВП країна посідає друге місце в Європі. Однією з найпопулярніших галузей країни є туризм». 

Задача 8.

Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Країна є економічним лідером не тільки свого регіону, а й світу. Населення – одно національне, сповідує буддизм і синтоїзм. Країна дивує світ своїми технологіями. У ній збудовано найдовший у світі підводний тунель. Його протяжність 53 км, а разом з аварійними і допоміжними тунелями – 71,8 км.»  Задача 9.

 Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Назва цієї країни перекладається як срібло, хоча срібла тут ніколи не було, а найбільшим її багатством є природні пасовища і родючі ґрунти. Ця країна аграрно-індустріальна, має досить велику українську діаспору. На її території розташована найвища вершина одного з тропічних материків Землі».  Задача 10. Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Країна має найбільшу площу у світі. Є федеративною республікою і багатонаціональною державою. Володіє значними природними ресурсами, що робить конкурентоспроможною її на світовому ринку. Країна є крупним експортером паливно – енергетичних ресурсів.»  Задача 11.  Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Це стародавня держава, розміщена на півострові. Є конституційною монархією. Більше 1/3 території розташована за Полярним колом. Має значні запаси гідро- та лісових ресурсів. Країна посідає перше місце у світі за виробництвом на душу населення електроенергії, целюлозно-паперової маси, алюмінію і феросплавів».  Задача 12.  Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Це федеративна республіка, країна давніх цивілізацій. Нині – одна з головних нафтодобувних і нафтоекспортуючих країн світу; за запасами нафти вона посідає 4-е місце у світі. За рівнем розвитку країна помітно випереджає інші країни свого регіону. Головними партнерами країни є дві великі держави, що розміщені на північ від неї.»  Задача 13. Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Ця країна розпочала новий період свого розвитку у 90- роки ХХ ст.. після відокремлення від сусідньої республіки. Є індустріальною країною, що виробляє традиційно якісні і конкурентоспроможні товари. Кожне місто і містечко країни – це музей під відкритим небом. Але істинними перлами є 111 фортець і замків. Столиця країни визнана об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». 

Задача 14. Визначте країну за наведеним нижче описом: 

«Ця країна розташована на більш ніж 13 000 островів, з яких заселені лише 922. Країну населяють понад 150 народів, які розмовляють 1000 мовами і діалектами. На деяких островах збереглися риси первісного ладу, хоча за статусом ООН держава вважається новою індустріальною країною».  Задача 15.

Встановіть справедливість твердження: 

-  Найбільше у світі болото розміщується в долині річки Об ; 

-  основним торговельним партнером України на сучасному етапі є Грузія; 

-  Італія є світовим лідером з виробництва вина; 

-  Гонконг – особливий адміністративний район, що належить Китаю; 

-  Україна є лідером у Європі за виробництвом мінеральних добрив ; 

-  експорт Саудівської Аравії майже втричі перевищує її імпорт; 

-  на чотири країни Центральної Америки: Ямайку, Гвінею. Суринам та Гайану – припадає понад 60 % світового експорту бокситів; 

-  Україна, Молдова, Грузія і Азербайджан є членами міждержавного об’єднання ГУАМ ( так); 

-  Індія посідає перше місце в світі за площею ріллі; 

-  країни, що розвиваються, охоплюють більше половини площі суходолу, де проживає понад половини населення світу; 

-  у країнах Латинської Америки виробляється ´ промислової продукції країн, що розвиваються ; 

-  країни Західної Європи характеризуються значною сфери послуг у структурі господарства ; 

-  Бразилія характеризується добре розвиненою транспортною системою; 

-  рослинництво розвинене практично в усіх природних зонах світу, крім тундри і арктичних пустель .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА.

 

1.      Байназарова О., Байназаров А., Гринь І., Гринь А. Загальна географія 6 клас. Посібник для вчителя. – Харків: «Ранок», 2003. – 272 c. 

2.      Бєскова Н.В. Географія: Зб. тестів для підготов. до незалеж. оцінювання / Н.В. Бєскова, Г.Ш. Уварова. - К.: Генеза, 2008. – 136 с.: іл. 

3.      Бойко В., Міхелі С. Загальна географія. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: «Педагогічна преса», 2006.- 272 с.: іл., карти. 

4.      Варакута О., Швець Є. Загальна географія: Зошит для практичних робіт. 6 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 80с. 

5.      Географія: Тести. 6-10 класи: Посібник/Автори-укладачі: Безуглий В.В., Дук Н. М. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 448 с. 

6.      Гільберг Т., Думанська Г. Практикум з курсу «Загальна географія», 6 клас. – Кам’янецьПодільський: «Абетка-Нова», 2003. – 40 с. 

7.      Гладковський Р.В., Довгань А.І., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В. Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії : 9 кл. – К. : Центр навч.-метод. л-ри, 2011. – 192 с. : іл. 

8.      Заставецька О.В. Економічна та соціальна географія України. Задачі та вправи. 8-9 класи. – 2ге вид., допов. і перероб. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008.- 64 с. 

9.      Картель Л.Н. Дидактические материалы по физической географии. Пособие для учителя. – Москва: «Просвещение», 1987. – 128 с.: ил. 

10.  Скуратович О.Я., Коваленко Р.Р., Кругляк Л.І. географія. 6 клас. – К.: «Зодіак-Еко», 1995. –

192 с.: іл..