Збройні Сили України на захисті Вітчизни.

Розділ 2. Збройні Сили України на захисті Вітчизни. Тема 1. Нормативно-правова база з військових питань. Військова присяга та військова символіка України

План1. Нормативно-правова база з військових питань. Законодавство України про військову службу.2. Структура та завдання Збройних сил України3. Основні напрямки військово-професійної орієнтації учнів. Військові навчальні заклади, правила прийому, порядок підготовки та вступу до них. 4. Історія походження військової присяги, бойового прапора, військової символіки збройних формувань України. 5. Військова присяга - клятва на вірність українському народові, її значення, порядок прийняття та відповідальність за порушення. 6. Бойовий прапор військової частини – символ честі, доблесті і слави.«Захист Вітчизни (рівень стандарту)» підручник для 10 класу (авт. Хараху С. О.; Павлов В. Б.; Дзюба І. І.; Саганчі Є. Д.) Видавництво “Світ”-2018 Cт. 26-33

Нормативно-правова база з військових питань. Законодавство України про військову службу. Нормативно-правова база з військових питань спрямована на ознайомлення громадян із системою законів, які забезпечують обороноздатність держави. Вони, зокрема, регулюють питання проходження військової служби та мобілізації. Ця нормативно-правова база містить Закони України, Укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України (КМУ), накази МО України, інші нормативні акти.

Основні засади діяльності Збройних Сил України визначаються законодавчими актами: Закон України “ Про оборону України ” 6 грудня 1991р. Закон України “ Про Збройні Сили України ” 6 грудня 1991р. Закон України “ Про загальний військовий обов’язок і військову службу ” січень 2005р.

Закони України: Конституція України, «Про Збройні сили України», «Про оборону України», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про основи національної безпеки України», «Про порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав», «Про правовий режим воєнного стану», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» та інші

Укази Президента України: «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 р; «Про нову редакцію Воєнної доктрини України»; «Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб ЗСУ»;«Про затвердження військово-адміністративного поділу території України».

Державно-правовим підгрунтям військового законодавства є Конституція України (28 червня 1996 р.)СТ. 17: “ Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладаються на Збройні Сили України ”. Ст. 65: “ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону ”.

Стаття 1 Закону України ”Про військовий обов’язок та військову службу” стверджує: 1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України.2. Військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі – Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

3. Військовий обов’язок означає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов’язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до законодавства в Україні чинні такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом; військова служба (навчання) курсантів закладів вищої військової освіти, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; альтернативна служба; служба у військовому резерві, яка також є видом контрактної служби.

Строкова служба – це служба юнаків, які на момент призову мають вік 20 років. Важливо пам’ятати, що призовний вік в Україні встановлено на рівні 20–27 років. Таким чином, чоловіки цієї вікової категорії, визнані придатними до стройової підготовки і які не мають підстав для відстрочки або звільнення від армії, зобов’язані пройти службу в рядах Збройних Сил України. Згідно зі статтею 23 Закону України ”Про військовий обов’язок і військову службу“ термін служби в армії становить: 18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти, 12 місяців – для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.

Служба під час мобілізації – це отримання повістки та проходження річного терміну служби відповідно до військової спеціальності, яку присвоїли призовнику під час проходження строкової служби або навчання на факультетах офіцерів запасу. Такий призов ще називають ”хвилями”.

Контрактна служба – це як робота на підприємстві, тільки завдання у контрактника – служити й захищати Батьківщину. Вік для прийняття кандидатів на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського та старшинського складу становить від 18 до 40 років. Тривалість контракту – 3–5 років.

Військова служба (навчання) курсантів закладів вищої військової освіти, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки полягає у тому, що можна не йти служити на період строкової служби, а навчатись.

Альтернативну службу можуть проходити громадяни України, які відповідають таким вимогам: підлягають призову на строкову військову службу; мають релігійні переконання, що не дають змоги виконувати військовий обов’язок; належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Віруючі громадяни проходять альтернативну службу на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких передусім пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством. Загальний строк проходження альтернативної служби становить 27 місяців, а для осіб з вищою освітою (спеціаліст, магістр) – 18 місяців.

Військова служба у військовому резерві в Збройних Силах України – добровільне укладання у мирний час громадянами України контракту з командирами військових частин на проходження служби в резерві, проходження підготовки на зборах у складі штатних підрозділів під час активних практичних навчань, тренувань.

В особливий період до військового оперативного резерву в обов’язковому порядку зараховують військовослужбовців, які звільнені з військової служби за призовом під час мобілізації, строкової служби, військової служби за контрактом, які за своїми професійно-психологічними характеристиками придатні до служби у військовому резерві.

2. Структура та завдання Збройних сил України. ЗСУ — це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладають оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Основні завдання Збройних Сил України: Стримування і відсіч збройної агресії проти України. Охорона повітряного та підводного простору держави. Крім цього, у межах визначених законодавством , Збройні Сили можуть залучатися:здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану;посилення охорони державного кордону;ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;надання військової допомоги іншим державам;для участі у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях.

Загальне керівництво ЗСУ здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач і Голова Ради Національної безпеки і оборони (РНБО). Президент:- призначає та звільняє вище командування, присвоює вищі військові звання генералів та адміралів; здійснює керівництво нац. безпекою та обороною, очолює РНБО; вносить до Верховної Ради подання про оголошення війни , примирення та приймає рішення про використання ЗСУ в разі агресії проти України. Верховна Рада України: оголошує за поданням президента стан війни та укладення миру;- схвалює рішення президента про використання ЗСУ;- затверджує загальну чисельність та структуру ЗСУ;схвалює рішення про участь у миротворчих операціях. Міністерство Оборони: здійснює безпосереднє керівництво ЗСУ; визначає чисельність та склад видів і родів військ; контролює виконання чинного законодавства з питань військової служби.

У певний період керівництво ЗСУ та іншими військовими формуваннями Президент України може здійснювати через Ставку Верховного Головнокомандувача, робочим органом якої є Генеральний штаб ЗСУ

Чисельність Збройних Сил України визначена законом у кількості, яка не перевищує 250000 осіб, у тому числі 204000 військовослужбовців (чинна до 01.01.2021). В особливий період чисельність Збройних Сил України збільшується на кількість особового складу, призваного на військову службу на виконання указів Президента України про мобілізацію, затверджених законами України.

Організаційна структура Збройних Сил України (на 01.01.2021)

Сучасні Сухопутні війська ЗСУ — це моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин та установ технічного й тилового забезпечення. Сухопутні війська є головним носієм бойової могутності ЗСУ. За призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні завдань як у мирний, так і у воєнний час. Сухопутні війська ЗСУ складаються з Командування Сухопутних військ ЗСУ, оперативних командувань «Південь», «Північ», «Захід», «Схід» та частин безпосереднього підпорядкування Командуванню Сухопутних військ ЗСУ. До складу Сухопутних військ ЗСУ також входять військово-навчальні заклади.

Повітряні сили України забезпечують виконання завдань, зокрема щодо стримування, у взаємодії з іншими видами ЗСУ, збройної агресії проти України з повітря, прикриття важливих об’єктів держави, угруповань своїх військ від ударів засобів повітряного нападу та ураження військ і об’єктів супротивника. Структурно Повітряні сили складаються із Командування Повітряних сил, повітряних командувань, Харківського національного університету Повітряних сил, військових частин та установ безпосереднього підпорядкування. До складу Повітряних сил належать роди авіації: бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, транспортна авіація — та роди військ: зенітні ракетні та радіотехнічні війська. Також до складу Повітряних сил входять окремі військові частини і підрозділи спеціальних військ — розвідувальні, інженерні, радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту, зв’язку, автоматизованих систем управління та радіотехнічного забезпечення, радіоелектронної боротьби, метеорологічного забезпечення, частини матеріально-технічного і медичного забезпечення та інші.

Військово-Морські сили (ВМС) Збройних сил України призначені для стримування або відсічі у взаємодії з іншими видами ЗСУ, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами збройної агресії проти України з моря та на приморських напрямках . Організаційно ВМС ЗСУ охоплюють Командування ВМС ЗСУ, військово-морські бази, надводні сили, морську авіацію, морську піхоту і артилерію, частини та підрозділи всебічного забезпечення, а також військові навчальні заклади.

Десантно-штурмові війська ЗСУ — окремий рід військ ЗСУ, призначений для вертикального охоплення противника та дій у його тилу. Загальна структура Десантно-штурмових військ ЗСУ складається з десантно-штурмових, повітрянодесантної та аеромобільної бригад, навчального центру, частин та підрозділів забезпечення. Відповідно до Указу Президента України від 21 листопада 2017 р. (№ 380) День Десантно-штурмових військ ЗСУ відзначають щорічно 21 листопада.

Сили спеціальних операцій (ССп. О)— окремий рід сил, який є складовою ЗСУ. Відповідно до Закону України «Про Збройні сили України» ці сили можуть залучатися до: здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану; організації та підтримання дій руху опору; проведення військових інформаційно-психологічних операцій; боротьби з тероризмом і піратством; заходів щодо здійснення захисту життя, здоров’я громадян та об’єктів державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації; посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та континентального шельфу України та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи у будь-якому місці, що перебуває поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, участі в міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки (на підставі міжнародних договорів в порядку і на умовах, визначених законодавством України).

3. Основні напрямки військово-професійної орієнтації учнів. Військові навчальні заклади, правила прийому, порядок підготовки та вступу до них. Загальне керівництво системою військової освіти здійснює Департамент військової освіти та науки, який є структурним підрозділом центрального апарату МО України. Мережа військових навчальних закладів містить: вищі військові навчальні заклади (ВВНЗ) і військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти (ВНП ЗВО), що здійснюють підготовку громадян для проходження військової служби за контрактом на посадах осіб офіцерського та сержантського складу; військові ЗВО та військові навчальні підрозділи ЗВО, що здійснюють підготовку студентів за програмами підготовки офіцерів запасу; військовий і військово-морський ліцеї та ліцеї з військово-фізичною підготовкою.

Вищі військові навчальні заклади Міністерства оборони України забезпечують громадянам України можливість здобути вищу військову освіту, а також кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста (термін навчання до 3 років) і спеціаліста (термін навчання до 6 років) готують офіцерські кадри для збройних сил України та інших військових формувань України, науково-дослідних установ та підприємств оборонної промисловості. Прийом до вищих військових навчальних закладів має особливості, оскільки військова служба вимагає від вступників високої нервово-психологічної стійкості, готовості діяти в екстремальних ситуаціях бойової обстановки, своєчасно і грамотно приймати рішення на застосування зброї і підрозділів у бою, експлуатувати військову техніку, з максимальною ефективністю виконувати її ремонт у польових умовах. Тому, під час прийому до військово-навчальних закладів до вступників висуваються більші вимоги, ніж до вступників цивільних закладів.

Вступники повинні мати міцне здоров’я, тому їх перевіряє не одна медична комісія, а декілька: у січні-березні у військкоматі, під час оформлення особової справи щодо подання заяви про прийом до військово-навчального закладу; у липні – військово-медична або льотно-медична комісія у військово-навчальному закладі під час проходження вступних випробувань. Вимоги достатньо жорсткі, і щоб переступити цей поріг – необхідно дуже уважно стежити за станом здоров’я. Обов’язковою процедурою під час проходження фахових вступних випробувань є психологічне обстеження, яке у більшості цивільних навчальних закладах не проводиться. Психологічне обстеження виконується за допомогою різноманітних психологічних тестів, які вже протягом багатьох років використовується у ВВНЗ і демонструють високу ефективність, гарантують об’єктивність вступних випробувань. Військово-навчальним закладам надається право вирішувати форму перевірки знань із загально-освітніх дисциплін, які є профілюючими для даного військово-навчального закладу або військово-облікової спеціальності (для більшості військово-навчальних закладів це математика і фізика, або хімія та мова).

Особи з числа цивільної молоді, які виявили бажання вступити до вищих військово-навчальних закладів, у період з І січня по І червня року вступу подають до районного (міського) військкомату за місцем проживання заяву. До заяви додаються:І. Автобіографія. 2. Копія документа про освіту. 3. 4 завірені фотокартки (без головного убору 3x4 см). Паспорт чи військовий квиток, військове посвідчення про приписку та оригінал документу про освіту, документ про право на пільги пода­ються особисто після прибуття до ВВНЗ.

4. Історія походження військової присяги, бойового прапора, військової символіки збройних формувань України. Ритуал прийняття військової присяги як клятви воїна на вірність своєму народові та Вітчизні виконують з давніх-давен. На території нашої держави цей ритуал започатковано ще в IX ст. з приходом на наші землі варягів, від яких і походить цей вій- ськовий обряд. Вступаючи до княжої дружини, воїни клялися князеві у своїй вірності. Після цього дружинники вважалися побратимами. Уперше ритуал прийняття військової присяги на вірність Україні був проведений Легіоном січових стрільців 3 вересня 1915 р. Під час княжої доби кожний полк і його підрозділ мав прапор, труби, бубон — обов’язкові військові атрибути. Прапор (стяг, хоругва) був символом і знаком, що об’єднував воїнів навколо князя.

Коли прапор піднімали над військом — це бувзнак до початку бою. Навколо прапора йшла завзята боротьба, усі воїни були зобов’язані боронити свій прапор. Вважали за доблесть здобути ворожий прапор — це була перемога. Піднятий прапор означав, що військо успішно б’ється, що його не перемогли. Трубами та бубнами подавали сигнал до бою, до походу. Відзнаки козацького війська називали клейнодами. За клейноди війська вважали гетьманську булаву й бунчук, печать, хоругви бубни і труби, де- коли й козацьку гармату.

У березні 1918 р. Мала Рада УНР затвердила герб УНР знак Київської держави часів Володимира (тризуб, оточений вінком із листя), великий та малий герби, печатки. Тоді ж затвердили військово-морський прапор УНР із зображенням тризуба.

5. Військова присяга - клятва на вірність українському народові, її значення, порядок прийняття та відповідальність за порушення. Військову присягу на вірність народу України складають громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу. Відбувається ця подія в надзвичайно урочистій обстановці. Молодий воїн зі зброєю в руках біля Бойового прапора військової частини перед строєм командирів дає персональну клятву народові України

Текст Військової присяги. Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недо- торканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю. Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників. Присягаю ніколи не зрадити Українському народові! 

Військова присяга — документ юридичної сили, що має державне значення. У ній сформульовано найважливіші вимоги до воїна, які він має неухильно виконувати в інтересах національної безпеки України. Складаючи присягу, воїн ЗСУ присягає народові, державі бути вірним і відданим, як були вірними й відданими рідній землі козаки, Січові стрільці, воїни в роки Другої світової війни. Відданість народу державі означає сумлінне виконання воїном обов’язків щодо захисту свободи та незалежності держави. Вірність народу, державі означає чесне служіння інтересам усього народу, держави в цілому, а не інтересам окремих людей чи груп.

6. Бойовий прапор військової частини – символ честі, доблесті і слави. Кожна військова частина під час формування отримує Бойовий прапор. Він — символ військової честі, доблесті й слави та нагадує про героїчне минуле народу, його мужність і героїзм у боротьбі за національну незалежність, священний обов’язок бути вірним своєму народові, Батьківщині. Бойовий прапор вручають військовій частині на весь час її існування. Його зберігають й охороняють у військовій частині, а під час бойових дій — у районі їхнього розгортання. Утрата Бойового прапора за будь-яких обставин є національною ганьбою, вона спричиняє розформування військової частини. Справи командирів тих військовослужбовців, які безпосередньо винні у втраті прапора, розглядає військовий трибунал.

Прапор ЗСУ — прямокутний малиновий стяг зі співвідношенням сторін 2:3. У центрі полотнища — зображення емблеми ЗСУ заввишки 4/5 висоти полотнища.

Прапор Сухопутних військ ЗСУ— прямокутне полотнище малинового кольору зі співвідношенням сторін 2:3. У центрі полотнища розміщено зображення емблеми Сухопутних військ ЗСУ. Висота емблеми — 4/5 висоти полотнища.

Прапор Повітряних Сил ЗСУ— прямокутне полотнище блакитного кольору зі співвідношенням сторін 2:3. У центрі полотнища розміщено зображення емблеми Повітряних сил ЗСУ. Висота емблеми — 4/5 висоти полотнища

Військово-Морський прапор ЗСУ— це прямокутний стяг білого кольору зі співвідношенням сторін 2:3, у центрі якого розміщено прямий синій хрест, а у верхньому лівому куті полотнища (крижі) — Державний прапор України. З трьох сторін (окрім крижа) хрест має синю облямівку, розміщену на відстані в 1/4 ширини сторін хреста. Ширина сторін хреста становить 1/15 від довжини полотнища, а ширина облямівки — 1/4 ширини сторін хреста. Обидві сторони полотнища прапора дзеркально ідентичні.

У мирний час Бойовий прапор надійно охороняють воїни ЗСУ, які примножують його славу сумлінною службою, успіхами у військовій підготовці. Для охорони Бойового прапора у військовій частині виставляють пост № 1 — найвідповідальніший і найважливіший, який довірено найкращим воїнам. Під Бойовим прапором військовослужбовці приймають присягу, беруть участь у парадах, походах, маневрах. До Бойового прапора прикріплюють відзнаки, якими нагороджують військову частину за видатні бойові заслуги, за успіхи в підготовці воїнів. Для воїна найпочеснішою відзнакою за службу є фотографування під розгорнутим Бойовим прапором частини.

Дякую за увагу!

Презентацію підготував викладач предмета «Захист Вітчизни» Дунаєвецького НВК «ЗОШ I-III ст., гімназія» Кам’янець-Подільського району Хмельницької області Свірідов Г. П.