«Здійснення соціально-психологічного супроводу дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах»

«Здійснення соціально-психологічного супроводу дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах»

Основні поняття СЖО.

Важливу роль у соціалізації дитини, її гармонійному розвитку відіграє родина. Проте в Україні збільшується кількість сімей, які потрапили у складні життєві обставини. За визначенням сім'я,  що  перебуває  у  складних  життєвих  обставинах,  –  це  сім'я,  яка втратила свої виховні можливості через виникнення таких  умов, що  порушують  нормальну  життєдіяльність  одного  або  кількох  членів  сім'ї, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно. Такі сім'ї поділяються на три групи :

-  сім'ї,  у  яких  виникли  проблеми  через  матеріальні  труднощі, 

-  сім'ї,  у  яких  виникли  складнощі  через  юридичні  проблеми, 

 - сім'ї, в яких виникли психологічні проблеми.

Тому, останнім часом все більшої актуальності набуває питання організації системи соціально-психологічного супроводу сім’ї в системі освіти та налагодження ефективної взаємодії школи, сім’ї і суспільства з метою попередження негативних явищ в родині, створення умов для позитивної соціальної особистості в сімейному середовищі, забезпечення дотримання прав та законних інтересів дитини.

Соціально-психологічний супровід – робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, психологічної та соціальної допомоги, патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження підвищення їх соціального статусу.

Соціально-психологічний супровід проводиться з такою метою:

• Формування в дитини з раннього віку загальнолюдських цінностей;
•       Надання дитині допомоги та підтримки в самоствердженні та в прагненні до повноцінного життя;
•       Підвищення готовності сімї до виховної функції та первинної соціалізації дитини;
• Формування педагогічної культури батьків;
• Виховання дитини, виходячі з її інтересів і поваги до батьків;
•       Створення сприятливого сімейного мікроклімату та зміцнення інституту сімї.

Задачі супроводу:

•       Організація цілеспрямованої фахової допомоги сім’ї у вирішенні її соціальних і психолого-педагогічних проблем;
•       Допомога сім’ї у створенні доцільних психолого-педагогічних умов виховання дитини відповідно до її віку, індивідуальних особливостей та потреб вчасного і всебічного розвитку;
•       Формування соціально-педагогічної компетенції сім’ї – набуття членами сім’ї соціально-педагогічних знань і навичок, достатніх для реалізації завдань повсякденного життя, які виникають під час спілкування з оточенням.

Завдання соціально-психологічної служби в цьому напрямі – забезпечити дотримання основних соціально-правових потреб дитини, сприяти її успішній соціальній адаптації в умовах дитячого колективу та сім’ї, задовольняти потреби дитини в розвитку й самореалізації.

Напрями роботи соціально-психологічної служби:

Практичний психолог - індивідуальний розвиток особистості школяра: пізнавальні, психологічні процеси, особистісні риси

Соціальний педагог :

Вплив соціально-психологічних, педагогічних і соціальних факторів на особистість школяра.

Алгоритм роботи соціального педагога з родиною.

1 етап: вивчення родини й усвідомлення наявних у ній проблем;

2 етап: первинне обстеження побутових умов родини;

3 етап: знайомство з членами родини і її оточенням, бесіда з дітьми, оцінка їхніх умов життя;

4 етап: вивчення причин неблагополуччя в родині, її особливостей, її цілей, ціннісних орієнтацій;

5 етап: складання карти родини;

6 етап: складання плану роботи з родиною;

7 етап: координаційна діяльність з усіма зацікавленими організаціями (центром у справах сім’ї та молоді, службою у справах дітей, відділом поліії);

8 етап: поточні і контрольні відвідування родини;

9 етап: висновки про результати роботи з родиною.

Щоб відвідування було більш ефективним, необхідно інформувати батьків не тільки про час відвідування, а й про його мету.

Працюючи з родиною, соціальний педагог виступає в трьох основних ролях:

Консультат                  Радник                     Захисник

Діяльність соціального педагога з родиною включає три основні складові соціально-педагогічної допомоги: освітня, психологічна, посередницька.

Освітня складова містить у собі два напрями діяльності соціального педагога:

• Допомога в навчанні.                  -  Допомога у вихованні.

Психологічна складова соціально-педагогічної допомоги містить у собі 2 компоненти:

• Підтримка, спрямована на створення сприятливого мікроклімату в родині в період короткочасної кризи.
• Корекція міжособистісних відносин, яка здійснюється коли в родині існує психологічне насильство над дитиною,

Поскередницький компонент соціально-педагогічної допомоги включає три складові:

• Допомога в організації, спрямована на облаштування сімейного дозвілля
• Допомога в координації, спрямована на активізацію різних відомств і служб для спільного вирішення проблеми конкретної родини і становища конкретної дитини.
• допомога в інформуванні, спрямована на забезпечення родини інформацією з питань соціального захисту.

Кожний педагог прагне по можливості, запобігти проблемі, вчасно виявити й усунути причини, що її породжують, забезпечити превентивну профілактику різного роду негативних явищ.

Об’єктом впливу педагога можуть бути і дитина в родині, і дорослі члени родини, і сама родина в цілому як колектив.

Варто пам’ятати, що вивчення родини – справа делікатна, тонка, яка потребує від педагога прояву поваги до всіх її членів, щирості, бажання допомогти батькам у вихованні дітей

Використані джерела:

1. Виявлення, попередження і розгляду випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми : методичні матеріали. – К. : Видавничий дім «Калита», 2007. – 56 с.
2. Знаємо та реалізуємо свої права : навч.-метод. посібник / С. Ф. Константінов, Я. М. Квітка, Ж. В. Савич, Н. О. Лещук. – К. : Наш час, 2007. – 224 с. 
3. «Методичні рекомендації щодо здійснення соціально-педагогічної роботи та  соціально-правового захисту дітей, які потрапили в складні життєві обставини» /Пєтушкова Л.А., Аносова А.В./