Життєвий і творчий шлях О.П.Довженка

Тема. Олександр Довженко. Життєвий і творчий шлях письменника

Мета: ознайомити учнів з біографією письменника, показати вплив народної творчості, трудового оточення на розвиток таланту і формування світогляду письменника; виховувати любов до землі, на якій народився

Урок-композиція

                                                  Хід уроку

I.  Мотивація навчання школярів

II. Засвоєння нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

                                      Пахне сіном, осокором, трунками

                                      Подих надвечірнього спокою

                                      Дерев яне місто з візерунками-

                                      Сосниця над Убіддю - рікою.

                                      Тишина. І дихать легко й думать,

                                      І дивитись, як поміж сосни

                                      Та поміж лози біжить маленька Убідь

                                      По луках до більшої Десни.

    Для нас нерозривні, мов слова одного пісенного рядка ці поняття: Десна, Довженко, Сосниця.  Маленьке українське містечко, що подарувало світові видатного митця, геніального творця, людину незвичайної духовної краси.

1. Літературна композиція

Ведучий

Різними шляхами можна дістатися до Сосниці. Та коли вибирати, щоб уповні перейнятися настроєм юного Сашка, то найліпше через  пором, запашними луками, через мальовниче село Мала Устя й замріяну Убідь. І на південній околиці містечка вам одразу всміхнеться з-під кучерявого бузку старенька Довженкова хата.

1.Учень (показуючи слайд, де зображено  хату)

« Хто й коли збудував нашу хату, - згадував Довженко,- які майстри, невідомо. Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом, і схожа була також на стареньку білу печерицю»

Ведучий

В цій хатині 11 вересня 1894 року народився Олександр Петрович Довженко. Тут промайнуло його дитинство.

2 учень (слайд  з портретом юного Сашка)

                Йшло хлоп я…В очах яса світанку,

А в душі пречиста і свята

    Матері пречиста колисанка,

Дідова незмірна доброта.

                 А кругом земля врунилась рястом,

 Крякали в осоках каченята

    І хотілось до землі припасти,

      Від любові й щастя заридати.

Ведучий

Серед живої природи, серед простих селян зростав майбутній майстер слова, співець краси. Батьки його були звичайними людьми, котрі над усе любили землю та її дари. Щедрі, працьовиті, кожен по-своєму щасливий і нещасливий.

3 учень (слайд з портретами  батьків Довженка)

« Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небуть у землю, щоб проізростало. Коли вилізає з землі всяка росиночка, ото мені радість», - любила проказувати Сашкова мати, невтомна трудівниця. Про її нелегку долю напише Олександр Петрович Довженко у «Щоденнику»: «Народжена для пісень, вона проплакала все життя,  проводжаючи назавжди»

Ведучий

Та і як же не плакати матері, коли довелось поховати 12 з 14 дітей. А одного разу померли зразу 4 сини. У якому розпачі був тоді батько!

Не може згадати Сашко і свого схожого на Бога діда і прабабу, яка над усе любила прокльони.

4 учень  « Він був наш добрий дух лугу і риби. Гриби і ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, із старою грушею і дубом – з усім живим, що жило і рухалось навколо»

1 учень « Більш за все на світі любив він сонце. Він прожив під сонцем коло ста літ. Ніколи не ховаючись у холодок. Так під сонцем на погребі, коло яблуні, він і помер,  коли прийшов його час».

2 учень ( читає уривок з повісті « Зачарована Десна»- від слів « …отак, як дід любив сонце…» до слів» …не могла прожити й дня…»)

Ведучий

Так на городі,  на подвірї, серед дідового кашлю і бабиних прокльонів, серед огірків, тютюну, риби і грибів проходило Сашкове дитинство. Прийшов час іти до школи, і батько відвів Сашка до місцевої вищої початкової, що мала 4 класи. В 1911 році Довженко вступив до Глухівського інституту. Щоб дати освіту синові, батько змушений був «відкраяти від серця десятину землі».

3 учень  «Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства, розведення риб та  учителювання. Можливо, що учителювання я тільки примислюю зараз до моїх тодішніх прагнень, бо воно було єдиним, чого я тоді досяг. Я вступив до Глухівського учительського інституту в 1911 році, не маючи повних 16 років.

Ведучий

Закінчивши інститут у 1914 році, Довженко працює вчителем початкової школи в Житомирі, мріє стати художником, бере уроки малювання.У 1917 році вступає до Київського комерційного інституту на екологічний факультет. Але мріє про Академію художеств, приваблює його і географія. Революційні події в Україні захоплюють і Довженка, він вірить у національне визволення рідного народу, намагається докласти і власних зусиль для досягнення довгожданої свободи. Стає вояком УНР, служить у петлюрівській армії, за що  органи ЧК у 1919 році ледве не присудили Довженка до ув’язнення в концтабори. Але про нього потурбувалась партія боротьбистів.

4 учень 

Хто знає, скільки ще тривала б ця партійна і громадська діяльність, якби 1921 року його не послали за кордон на дипломатичну службу. Старовинна Варшава, вишуканий Париж, похмурий і загадковий Лондон. «Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, хоч і не на зовсім постійну роботу, у Варшаву, мене дуже схвилювало і налякало», - згадував письменник.

Ведучий

Але найголовніше для юнака - він нарешті  вчиться в майстерні відомого в Європу художника Віллі Екселя. Часто відвідує виставки і музеї, слухає лекції в Берлінській академічній вищій школі образотворчого мистецтва. У 1923 році повертається в Україну,до Харкова. Дуже скоро стає художником-ілюстратором, автором політичних карикатур, що їх друкував у газету «Вісті ВУЦВК» під псевдонімом «Сашко». То був його заробіток, а у вільний час малював зовсім інше, навіть улаштував у себе вдома невеличку майстерню.

1 учень

Уже 1926 році Довженко створив за своїми сценаріями перші фільми: короткометражні комедії «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання».Звісно то були  ще учнівські роботи. А от наступна стрічка засвідчила неабиякі мистецькі здібності режисера.

Ведучий

Світову славу Довженкові приніс його останній німий фільм «Земля» ( 1930). У цей час він одружується з акторкою, режисером його майбутніх стрічок Юлією Солнцевою. У 1943 році Довженко завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив друкувати і ставити за нею фільм. Страшний удар для митця. Але «мовчки впасти  і вмерти»  він не хотів. Натомість створює «Повість полум’яних літ», яку 1961 році екранізує Ю.Солнцева. То був своєрідний другий варіант «Україна в огні». По закінчення цієї роботи мріяв відійти від своїх старих принципів і поставити, нарешті, «Тараса Бульбу» за М.Гоголем. Ще хотів написати  роман «Золоті ворота», повість «Загибель ескадри», кіноповість «Цар» і багато багато всього.

2 учень

29 листопада 1934 року О.Довженко записав у «Щоденнику»: «Трудно жити й творити без щастя. Я стомлений, знесилений душевно вкрай».

Ведучий

Позаду в нього було надзвичайно тяжке життя. Спочатку воно минало в пошуках себе, а потім у постійному виборюванні свого місця під сонцем ціною непоправних втрат творчої свободи, власного голосу. Неспокійне зболене серце митця вже не витримувало розлуки з Україною, постійних цькувань з боку недругів, тиску чиновництва, не витримувало жорстокості та абсурдності світу.

3 учень

«Боли моє серце. Не втихай ні вдень, ні вночі. Замуч мене. Страшно мені жити», - це один із останніх записів у щоденнику.

Ведучий

29 листопада 1956 року далеко від України в чужій Москві серце О.Довженка зупинилося. Не стало Довженка, неперевершеного мрійника і фантазера, що хотів усю землю перетворити на квітучий сад, який цікавився абсолютно всім: будівництвом, конструюванням, космосом, садівництвом та інше. Звісно, Довженко всіляко намагався зберегти себе, алегоричними, мистецькими засобами пробував донести любям болючу правду. Все життя його було постійним протиборством. В української художниці Алли Горської є прекрасний портрет О.Довженка: розполовинене обличчя, темний і світлий бік, що його митець охопив руками. Цей портрет дуже точно передає трагедію великого художника.

III. Домашнє завдання: підготувати повідомлення: зміст назви, час написання, обставини, тама твору, життєва основа, жанр, особливості, головні герої, їх прототипи.