Індивідуальні картки з теми «Художні засоби та стилістичні фігури» (6-11 класи).

ХУДОЖНІ ЗАСОБИ ТА СТИЛІСТИЧНІ ФІГУРИ

Картка № 1

Розподіліть у три стовпчики подані словосполучення: 1 – порівняння; 2 – епітети; 3 – метафори.

Дивний камінь; такі зелені, як рута; білий світ; яр дихав; хмаринка, наче капустяний листок; щось мріє гай; тужний спів; зірка весело сміється; стеблинки пускалися вскач; спіткнувся, ніби натрапив на корч; славний лицар; добрі люди; очі, як квітки льону; сонечко жартує; туман, неначе ворог.

Картка № 2

З поданих речень випишіть приклади власне метафори та персоніфікації. Заповніть таблицю:

1. А сонечко теж каже йому про маму, жартує з малим, захиляючись за верби (С.Васильченко). 2. Над хатою зійшла зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині (С.Васильченко). 3. За сонцем хмаронька пливе, / Червоні поли розстилає / І сонце спатоньки зове / У синє море… (Т.Шевченко). 4. Із коромислом по воду / аж до моря зірка ходить (Є.Гуцало). 5. [Осінь] Ліс обливає кольорами дивними, / Ніжно сміється до вітру, / Грає цілунками з ним переливними (М.Рильський). 6. Сонце пробило в хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади (Гр.Тютюнник). 7. Цвіте над нею (над хатою) небо здоровенно / Солодкими хмаринами з дощем (М.Вінграновський). 8. Ліс тепло дрімав у сніговій халабуді (М.Вінграновський). 9. Сонний ліс тихо спав у таких, як і сам, сонних снігах (М.Вінграновський). 10. Дихнула весна з лиману (М.Вінграновський).

КЛЮЧ: власне метафора у реченнях № 2, 3, 6, 7; персоніфікація –

 № 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10.

Картка № 3

З поданих речень виберіть засоби образної мови (тропи). Назвіть їх.

1.Лід гнеться, цьворохкає од берега до берега, здуваючись попереду ватаги, мов ковдра на сіні (Гр. Тютюнник «Дивак»). 2. У яру нічого не росло – боялося весняних вод: з полів саме цим яром летіла весняна вода і могла забрати не те що деревину або кущ, а навіть і п’ятеро вертольотів… (М.Вінграновський «Сіроманець»). 3. Дощ остудить, / Оживить і запліднить, –  / І пшеницею, й ячменем, / Буйним повівом зеленим / Білі села звеселить (М.Рильський «Дощ»). 4. Як той артист, що дожидав, поки все кругом нього стихне, на все село защебетав десь поблизу соловей (С.Васильченко «У бур’янах»). 5. Коли зірка йде по воду –  / весело сміється, / коли зірка йде з водою –  / срібло з відер ллється (Є.Гуцало «Зірка»).

Картка № 4

Впишіть в порожні клітинки вивчені в 5 класі літературознавчі терміни.

1. Зображення зовнішнього вигляду людини, яке слугує одним із засобів характеротворення, типізації та, більшою мірою, індивідуалізації персонажів.
2. Стилістична фігура, або художній прийом, який полягає в навмисному перебільшенні деяких властивостей зображуваного предмета або явища для створення більшої виразності і, відповідно, посилення емоційного впливу від них. 
3. Поетичний твір, у якому перші літери кожного віршованого рядка, прочитані зверху вниз, утворюють слово, словосполучення або речення.
4. Найдавніший вид літератури, що являє собою розташовані в часовій послідовності коротенькі замітки й докладні оповідання про історичні події.
5. Короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба впізнати, відгадати. 
6. Художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі аналогії, схожості або порівняння, а також слово або вираз, ужиті в такий спосіб.
7. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини.
8. Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою.
9. Влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює, типізує різні явища життя.

Картка № 5

Складіть речення з поданими порівняннями.

Як той артист; неначе ворог; як стрічечка; мов ковдра.

Картка № 6

Які художні засоби вжито в поданих уривках.

1. І сидить воно саме-самісіньке, як одірваний од гілки листочок, спозирає синє небо, зграї на ньому галок… Сонце гріє, ромашки пахнуть, аж чхається – хороше, як у купелі. І маленьке замахає до сонця ручками, засміється, загуцає, мов до сонця летіти хоче на руці або само сонце його витягає з пахучих бур’янів (С.Васильченко «Широкий шлях).
2. Курява стояла над селом; тільки потік сріблистою водою шумів собі, як звичайно, і старий величезний Сторож при вході в тухольську тіснину стояв понуро, опущений, сумовитий, немов жаліючи своїх дітей, що покидали оцю гарну долину, немов нахиляючись у сторону тіснини, щоб своїм величезним, кам’яним тілом заставити їм дорогу. Засумувалась і стара липа на копнім майдані за селом, а ревучий водопад, переливаючись у кармазинових променях заходового сонця, непорушним, кровавим стовпом стояв над опустілою тухольською кітловиною (І.Франко «Захар Беркут»).

Картка № 7

Розподіліть епітети за значенням: 1 – звичайні; 2 – метафоричні; 3 – гіперболічні.

Карі оченята; висоти незміримі; біле личко; тихі зорі; білим світом; гарячим сміхом; чужому полі; неозорий степ; хмільні смеркання; синєє море; землю полускану; нескінченна дорога; тихій тривозі; безмежнеє поле.

Картка № 8

Доберіть до поданих іменників прикметники. Утворіть епітети.

Іменники: 1. Край. 2. Дорога. 3. Ніч. 4. Туман. 5. Простори. 6. Земля.

7. Будинки. 8. Груди.

Прикметники: Далека (2), сивий (4), свята (6), закурені (7), рідний (1), темная (3), блакитні (5), гарячі (8) /у дужках подані номери іменників, з якими треба поєднати прикметники/.

Картка № 9

  Спишіть речення у такій послідовності (з твору І.Роздобудько «Якби»):

1)  речення, у яких є порівняння;

2) речення, що містять метафору;

3) речення з емоційно-оцінною лексикою.

1. Промінь сонця лоскотав моє обличчя.

2. Білі крихти сипалися з неї, мов сніг…

3. Все ще тримаючись за живіт, я із задоволенням роздивлялася довкола і шалено раділа такому сюрпризу: мій дворик вцілів.

4. Коси, мов живі, ворушаться від глибокого дихання.

5. З них (дверей) висунулась хитрюща дитяча мордочка.

6. Він (Місяць) лежав на гладкій чорній поверхні, мов на воді, й дивився на мене.

7. Я подумки розсміялася. Але навіть подумки це вийшло надто голосно: сміх так і стрибав з моїх очей.

Картка № 10

З віршів, складених учнями Перевальської гімназії № 1, випишіть відомі вам художні засоби.

1.Ходить осінь лісами,

Ходить осінь полями,

Прикрашає нашу землю

Золотими шатами (Носаль О.).

2.Осінь –гарная пора.

Дітлахи кричать: «Ура!»

Перший дзвоник продзвенів,

Перший лист з дерев злетів.

Осінь кличе нас до школи,

Щоби вчилися ми добре,

Щоби слухались батьків,

Щоби виросли Людьми (Путілова Х.).

3.Зимовий ліс чудовий і казковий.

Під білим снігом листя шелестить,

В обличчя світить сонечко зимове,

Морозець ніжно пестить щічки й ніс.

Від холоду і мурашки по шкірі,

Здається, й зуб на зуб не попаде,

Але такої дивної краси, я думаю,

У іншу пору року не знайти (Жульєва А.).

Картка № 11

Прочитайте уривок із твору І.Роздобудько «Якби».  Знайдіть тропи. Яка їх роль у реченні.

Промінь сонця лоскотав моє обличчя.

 Як же давно я не мала цього дивного відчуття матеріальності невагомих речей! Завжди здавалося, що вислів «промінь лоскотав» - з царини літературних метафор. Давно забула, що промінь дійсно може лежати на обличчі, мов рука Бога, а дощ має пальці, а запах може заповзати в ніздрі, мов вуж.

 Тепер, поки мої очі не розкрились, ясно відчувала, що чола торкаються живі гарячі пальці, а в ніздрі вповзає медовий аромат свіжоспечених млинців. Крізь зачинені двері долинало ледь чутне подзенькування посуду і шипіння олії на сковорідці…

Картка № 12

Спишіть речення(із твору І.Роздобудько «Якби»). Знайдіть порівняння. Визначте, яке воно: просте двочленне чи у формі орудного відмінка.

1. Вона така дивно яскрава, мов калиновий сік.

2. Все життя – а воно було надто довгим – я відчував себе білою вороною.

3. Звісно, їхати довелося «зайцем», адже в кишені не було жодної радянської копійки.

4. Вона гойдається в них, мов у гамаку – серед листя і зірок – там, в іншому житті.

5. Мама каже, що вона спить, мов цуцик, –  весь час смикається.

6. Як і вчора, кілька секунд посиділа, скрутившись бубликом, охоплена нестерпним болем, стуком у скронях і втратою зору.

7. … все це фізично гнітило мене, ніби я був рибою, випущеною в болото.

Картка № 13

Перепишіть, добираючи з дужок найвлучніший епітет.

1. «По блакитному степу (Вороний, Швидкий, Вільний) вітер!» [5, с. 74]
2. «Любим сонце, Небосхил і сонце, (Світлу, Ясну, Темну) тінь…» [5, с. 75]
3. «(Зелений, Чорний, Веселий) ліс гуде – стинається…» [5, с. 331]
4. «Там тополі у полі на волі… З ( буйним, сильним, тихим) вітром свавольним і диким, Струнко рвуться кудись в далечінь…» [5, с. 48].

Картка № 14

Визначте художні засоби, використані в наведеному уривку з вірша П.Тичини «Квітчастий луг…»:

Квітчастий луг і дощик золотий.

А в далині, мов акварелі, –

Примружились гаї, замислились оселі…

Ах, серце, пий!

Повітря – мов прив’ялий трунок.

Це рання осінь шле цілунок

Такий чудовий та сумний [5, с. 50] .

Картка № 15

Розподіліть у два стовпчики художні засоби. Назвіть їх.

«Гай далекий засміявся» ; «весна танцює» [5, с. 297] ; «мов гадюки» [5, с. 182] ; «І звучить земля, Як орган» [5, с. 60] ; «застібнулось на всі ґудзики небо» [5, с. 331] ; життя «мов срібнотканний сон» [5, с. 303] ; «Ходить ніч по саду…» [5, с. 401] ; «Женуть вітри, мов буйні тури!..! [5, с. 38]; «діброва засміялась» [5, с. 322] .

Картка № 16

Розкажіть про метафору як художній засіб. Випишіть метафори з поезії П.Тичини «Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер…» .

Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер:
В їх горі щира кротість і саможертви зміст.
Чи нам же розгадати природи риси літер? –
Людина і в стражданні страждаючий артист.

Інакше гнуться лози і журяться тумани.
Мовчать одвіку гори зовсім не так, як ми.
В нас болі – на престолі! – б’ють в рани,

як в тимпани,

А їхні світлі жалі – скрижалі долам тьми.

Ридма ридають хвилі, а морю пишуть ріки,
Що води їх сміються від сонця і вітрів…
Як тихо лебедіють до місяця осики –
Щоби й не потривожить поснулих бур’янів!

О скільки у природи немудро-мудрих літер!
О скільки у природи невміння прочита…
Інакше плачуть хмари, інакше стогне вітер:
Їх океани – рани, – мов крапельки, мовчать.

Картка №17

Які художні тропи вжито в поезії О.Настеки «Рідна мова»?

Рідна мова, українська мова,  Я твою і щирість, і бадьорість

Ти зі мною змалечку була.  Своїм чуйним серцем напою.

Я тебе, як гроно калинове,  Ти моя, і ось я не соромлюсь, –

Як підкову щастя, в світ несла. Я весь час тобою говорю.

Ти мене, весела і чудова,  Тож живи, видзвонюй, гомінлива,

У світи незнані повела   По усіх і селах, і містах.

Я зростала у твоєму слові,  В тебе я закохана, щаслива -

Я з тобою в радощах жила.  Ти, як мед, у мене на устах.

Картка №18

Розподіліть подані епітети у 2 стовпчики: 1 – зображальні; 2 – оцінні.

 Артистичний голос, хитра лисиця, дитячий майданчик, щасливі батьки, класичний стиль, синій відблиск, дивовижна жінка, родинні світлини, дитяча посмішка, сухе повітря, молоде листя, інопланетні вогники, сіра хвиля, сумні спогади, смішний капелюх, мерехтливий жар.

Картка №19

Прочитайте  речення. Укажіть, яку стилістичну фігуру вжито в кожному

 з них.

1.  І збирати довкола себе птахів і звірів.

     І подумки подорожувати  «згори вниз» і в зворотному напрямку так, як тобі

     заманеться.

     І псувати своїм виглядом естетику бурхливого молодого життя.

     І тихо посміхатися, знаючи, напевно, що цього нікому не уникнути.

2.   Поволі до мене почав повертатися слух.

3.  Крізь примружені вії встигла відмітити те, що лави під деревом не було, - і… так само як і вчора, попри це опустилася не на голу землю, а на ту саму лаву…

4.  …І божевільна від усього, що звалилось на мене. За які заслуги чи гріхи? Навіщо? (з твору І.Роздобудько «Якби»)

Довідка: 1. Риторичне запитання. 2. Звукова анафора. 3. Апосіопеза.

4. Інверсія.

Картка № 20

Знайти стилістичні фігури, використані в уривку з вірша П.Тичини «Надходить літо…»:

Надходить літо,

чуєш – бо? – надходить лі –

Томліє гай. Ріка струнка.

В садах додолі цвіт, додолі цвіт…

Рясніє небо. Дні вже не такі.

Повіє далина. І за повіткою

малина сивіє віями…

Повніє далина [5, с. 175].

Картка № 21

Які звуки алітеруються в кожному реченні? Знайдіть звукову анафору.

1. «Хмари хмарять хвилі – Сумно, сам я, світлий сон…» [5, с. 47].

2. «Встала Тала в білій льолі…»[5, с. 309].

3. «О, суму, смутку, скільки суму По заході світила!..» [5, с. 329].

4. «Божевільний вітер божевільно боживсь у вікна, у двері…» [5, с. 367].

5. «День тане, день тане Привітний, Тюльпане, тюльпане Блакитний!..» [5,

с. 406].

6. «Сум серце тисне: - сонце! пісне!..» [5, с. 38].

Картка № 22

Перебудуйте речення з інверсійним порядком слів у речення з прямим порядком слів (з твору В.Рутківського «Джури козака Швайки»). Чи погоджуєтеся ви з думкою, що непрямий порядок членів речення служить для виділення найвагоміших у контексті даного висловлювання слів?

Мандрівці вийшли на берег. Заплава, що відкрилася перед ними, була подекуди покрита лататтям. За нею виднівся острів із звивистими берегами. На ньому гайками росли крислаті дерева. Понад берегом звисали до води кущі верболозу та очерети. У прогалинах між ними жовтів пісок. За островом, аж до самісінького небокраю, виблискувала під останніми сонячними променями неозора просторінь дніпровської води.

Картка № 23

Прочитайте подані уривки. Які види опису використав автор?

1. В глибині острова між двох дубів заховався курінь. Либонь, він стояв не перше літо, бо зарості ожини й глоду вкрили його так, що й угледіти було важко. Трохи осторонь, біля гранітної брили, була коптильня. Тут таки на палях висіло кілька окостів і низки в’яленої риби. В самому курені хлопці надибали на три барильця. Два з них виявилися порожніми, а третє було наполовину заповнене медом. У кутку валялося кілька старих арканів і щербата сокира з коротким держаком. За куренем на гіллі сушилася рибальська сіть і кілька ятерів (В.Рутківський «Джури козака Швайки»).

2. Посередині летів сам Гафур-ага, дебелий, сивуватий татарин зі шрамом через щоку (В.Рутківський «Джури козака Швайки»).

3. Сніги розтанули швидко і дружно. Веселі струмки з тихим дзюрчанням подалися до Дніпра. Щораз тепліше пригрівало сонце і земля просихала на очах. Ліси та діброви вкрилися блідо-зеленавим серпанком, і в них залунали голоси перших мандрівних птахів (В.Рутківський «Джури козака Швайки»).

4. В маленькі вікна низенької хати заглядала чорна осіння ніч. Надворі шумів вітер, а в убогій хаті було тихо. Замість стола коло стіни старенька скриня; на їй, закурена і чадна, помалу блимала бляшана лампочка.

В хаті бідно і пусто. Убоге світло каганця вилискувалось на темних іконах; далі, в сутінку, виднівся піл та ріжок печі (С.Васильченко «У темряві»).

Картка № 24

Які риторичні фігури наявні в поданих реченнях?

1.Так! Я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Буду жити! Геть думи сумні! (Леся Українка) 2. Хто вам сказав, що я слабка, / що я корюся долі? / Хіба тремтить моя рука / чи пісня й думка кволі? (Леся Українка) 3. Земле чужая, яка ж бо ти рідна для мене! / Мати землице, рятуй свою бідну дитину! (Леся Українка). 4. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, / Щоб Вовка од біди сховали!.. (Л.Глібов).

Довідка: риторичне питання; риторичне заперечення; риторичний оклик; риторичне звертання.

Картка № 25

Заповніть таблицю:

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Авраменко О.М. Українська література. 5 кл.:підруч. для закл. загальн. середн. освіти /Олександр Авраменко. – Вид. 2-е, доопрацьоване відповідно до чинної навчальної програми. – К.: Грамота, 2018.

2. Авраменко О.М. Українська література: підруч. для 7 кл. загальноосвітн. навч. закл. / О.М.Авраменко. – К.: Грамота, 2015. – 288 с.

3. Настека О. Рідне вогнище. Поезії / Олександра Настека – Новоайдар: Спілка журналістів України. Новоайдарська первинна організація, 1994. – 

48 с.

4. Роздобудько І. Якби / Ірен Роздобудько. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. – 256 с.

5. Тичина П. Зібрання творів у дванадцяти томах: Том перший: Поезії 1906 – 1934. – К.: Наук. думка, 1983.