Презентацію доцільно використовувати при вивченні життєвого і творчого шляху Ольги Кобилянської в 10 класі.
Вдача. Щоденник О. Кобилянської розкриває її як вразливу й емоційну натуру. Особистий душевний біль майбутньої письменниці став тим життєвим матеріалом, що згодом знайшов відображення в її творах. «Межи моїми ровесницями і знакомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. Їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут вже все кінчалося... Мені хотілось широкого образовання, і науки, і ширшої арени діяльності», — згадувала письменниця в автобіографії.5
Захоплення. Ще у дитинстві Ольга виявляла хист до музики, навчилася грати на фортеп’яно. Дівчина брала участь в аматорських виставах, любила співати, багато читала — переважно твори німецьких і швейцарських авторів. Тому й літературну діяльність О. Кобилянська розпочинала як німецькомовна письменниця. Під впливом подруг-феміністок її творчість стала україномовною. Одним із імпульсів писати рідною мовою була закоханість Ольги в брата української громадської діячки Наталі Кобринської — Євгена Озаркевича.6
Кохання та приватне життя. Найщирішим почуттям у житті письменниці стала любов до Осипа Маковея. У листах до коханого О. Кобилянська писала: «У нас споріднені душі. Ми обоє письменники. Я б могла тобі допомагати. Корегувати твої праці. Ти пишеш, що утримуєш свою матір і тому не зможеш утримувати ще й мене. Я заробляю на життя своїм пером». О. Маковей був одним із перших редакторів і критиків її творів. Деякий час вони навіть жили разом. Однак дослідники допускають імовірність, що О. Маковей по-справжньому не кохав О. Кобилянську, а лише захоплювався її письменницьким талантом. Тому він одружився на іншій жінці, але не був щасливим у шлюбі. Після розриву з коханим О. Кобилянська заміж не вийшла, а його листи знищила.Єдиною розрадою в особистому житті письменниці була племінниця Галина-Олена, яка стала її прийомною донькою.8
Ольга Юліанівна Кобилянська(27.11.1863 – 21.03.1942)Народилася у м. Гура-Гумора (тепер Румунія)Батько – Юліан Якович зі шляхетного роду, судовий радник, знав багато українських пісень. Мати – Марія Йосипівна з німецько-польського роду Вернерів. ЇЇ предок Захарій Вернер – письменник, приятель Гофмана. 9
Ольга була четвертою дитиною в сім'ї, після неї народилися ще два брати й сестра . Брат Ольги Степан був живописцем (серед його робіт - портрети сестри). Ще один брат - Юліан - прославився як філолог, автор кількох підручників з латинської мови. Родина Кобилянських Олександр, Юліан, Степан, Володимир стоять (зліва направо): сидять (зліва направо Максим, Євгенія, Марія Йосипівна (мати), Юліан Якович (батько), Ольга Кобилянська. Фото 1898 р.10
Освіта1877 році закінчила чотирикласну німецьку школу в Кімполунзі. Самоосвіта: багато читала, брала приватні уроки з української мови, як вільна слухачка відвідувала лекції з української літератури в Чернівецькому університеті. Захоплювалася Гейне, Ґете, Шиллером, Ібсеном, Тургенєвим, Толстим, Шевченком, Франком, Марком Вовчком, Лесею Українкою, що вплинуло на характер естетичних шукань письменниці, її світогляд.14
1881р. – знайомство з Софією Окуневською, однією з найосвіченіших жінок Галичини, першою в Австро-Угорщині здобула вищу медичну освіту. Знайомство з Софією Окуневською 17 ВІд неї пішло мені те світло, за яким я тужила, невиразно мліла. Вона заговорила до мене українською мовою, переконуючи мене що мені треба писати не по-німецьки, а для свого народу, по-українськи, навчила фонетикою писати, надавала українських книжок”.
Член «Товариства руських жінок на Буковині». Праця «Дещо про ідею жіночого руху» (1894), в якій захищала рівність прав на освіту жінок і чоловіків. Обстоювала ідею рівності чоловіка і жінки в усіх сферах суспільного та культурного життя. Фемінізм. Фемінізм — (лат. femina — жінка) — суспільно-культурний рух, метою якого є надання жінкам усіх громадянських прав, боротьба з дискримінацією жінки за рівність у правах з чоловіками. Фемінізм обґрунтував французький соціаліст-утопіст Шарль Фур'є у XVIII столітті.. 19
Твір повинен був з'явитися в альманасі «Перший вінок» під назвою «Вона вийшла заміж» (німецькою мовою). Проте редактор видання Іван Франко відмовив автору через художню слабкість твору. О. Кобилянська переробила повість лише через кілька років та опубліковала «Людину» в галицькому часописі «Зоря» в 1892 році. Початок літературної кар'єри 21
Тип нової жінки та тема емансипації знов виникають у повісті «Царівна» (працювала з 1888 до 1895 року). Повість написана у формі щоденника Наталки Веркович. Завдяки повісті з О. Кобилянською як письменницею знайомиться Леся Українка, котра назвала Кобилянську «писателькою нової школи, неоромантичної».. Повість «Царівна»22
Опублікувала повісті «Людина», «Царівна»; новели «Жебрачка», «Природа», «Аристократка», «Час», «Мати Божа», «Банк рустикальний» (селянський);перекладала твори Марка Вовчка і Юрія Федьковича німецькою мовою;її новели побачили світ польською, чеською, французькою і німецькою мовами.1899 р. - перша збірка новел «Покора».1894 - 189924
Леся Українка у статті «Малоросійські письменники на Буковині», (опублікована в 1899 р. у чернівецькій газеті «Буковина» та російському журналі «Жизнь»): Ольга Кобилянська і Леся Українка«Найкращий спосіб втримати Кобилянську при нашій літературі — се не дорікати їй щодня Німеччиною, не називати чужою, екзотичною квіткою, а признати за нею те почесне місце в нашій літературі, на яке вона цілком заслуговує». 28
У 1898 році Ольга їде в Львів на святкування 25-річного ювілею Івана Франка. Знайомиться з Іваном Франком, живе в його родині. Познайомилася з багатьма культурними діячами. Через рік відвідала Київ, зустрілася з М. Коцюбинським, М. Лисенком, М. Старицьким. Ольга Кобилянська і Іван Франко29
Чимало чоловіків пропонували їй свою руку, та вона відмовляла їм. Тільки Осип Маковей, перший редактор, пропагандист і дослідник творів Кобилянської, запалив у її серці справжнє кохання. Проте він не одружився з Ольгою Юліанівною, і вона важко переживала цей розрив. Ольга Кобилянська і Осип Маковей31
Невтомно працює, веде інтенсивне листування з діячами європейської та української культури, видає: повість «У неділю рано зілля копала» (1908), новели «Старі батьки», «Весняний акорд» (1910),повість «Через кладку» (1911), Повість «За ситуаціями» (1913). Ольга Кобилянська. ХХ століття33
Один брат письменниці втрапив у російський полон, другий — пропав безвісти. Засудила війну у новелах «Назустріч долі», «Юда», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Сниться», «Вовчиха», «Зійшов з розуму» та інші, які увійшли до збірки «Але Господь мовчить...» (1927). Перша світова війна34
У 1918 році, після розпаду Австро-Угорської імперії, Буковину окупувала Румунія. Поневолені українці зазнали страшних переслідувань, було заборонено українську культуру. Хвора письменниця зазнала переслідувань, обшуків, була змушена жити в підвалі. У складі Румунії«Пишучи що-будь. довше чи коротше, я лише одно мала на душі — Україну, ту велику, пишну, пригноблену, сковану, її одну й нічого інше» (О. Кобилянська).35
1926р. написала роман «Апостол черні» (заборонений за радянських часів), у якому порушено питання відродження нації, ролі інтелігенції в пробудженні самосвідомості українців.1927р. - відзначення 40-річчя літературної творчості.1926-1929 рр. - видання в Харкові в дев'ятитомного зібрання творів. У складі Румунії36
Творча спадщина{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Роман«Апостол черні»Повісті«Людина», «В неділю рано зілля копала», «Царівна», «Через кладку», «Земля»Оповідання і новели, нариси«Юда», «Сниться», «Природа», «Битва», «Valse melancolique», «Лист засудженого вояка до своєї жінки» та інші. Науково-публіцистичні праці«Рівноправність жінок», «Жіноча вистава в Чикаго», «Дещо про ідею жіночого руху»42
Спогади, значне за обсягом листування, переклади. Пропагування української літератури в Німеччині та Австрії: переклала німецькою твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Наталії Кобринської, Осипа Маковея, Леся Мартовича, Василя Стефаника, Лесі Українки. Українською мовою – твори данських і німецьких прозаїків Енса Петера Якобсона, Освальда Рунке та ін. Творча спадщина43
Однією з перших в українській літературі змалювала образи жінок-інтелігенток, яким притаманні вищі духовні інтереси, прагнення вирватись із тенет буденщини. Виробила модерну неоромантичну стилістику з вражаючим імпресіоністичним розкриттям психічного стану людини. Ольга Кобилянська49
Костянтин Ріттель-Кобилянський (нащадок Ольги Кобилянської) народився у Києві. Закінчив з відзнакою Одеську консерваторію, вокальну Аспірантуру та Докторантуру у Вищій Музичній Академії Фрайбурга (Німеччина). За свої досягнення він удостоєний найпрестижнішої нагороди у світі - Премії Європейського фонду культури у Європарламенті у Страсбурзі.51
1. У якому місті жила О. Кобилянська з 1891 року?А Гура-Гумора В ЧернівціБ Кімполунг Г Львів2. Письменниця обстоювала ідеї: А соціалістичні В феміністичніБ реакційні Г ліберальні3. Укажіть роман О. Кобилянської: А «Людина» Б «Царівна»В «Земля» Г «Апостол черні»4. У якому творі письменниця засудила війну?А «Земля»Б «В неділю рано зілля копала»В «Битва»Г «Юда» 5. Який твір О. Кобилянська присвятила Н. Кобринській?А «Людина» В «Земля»Б «Царівна» Г «Битва»Життя і творчість О. КобилянськоїВиберіть одну правильну відповідь52