Життя і творчість Павла Тичини. Музика природи в Поезії Павла Тичини «Гаї шумлять…», «Хор лісових дзвіночків».

Життя і творчість Павла Тичини. Музика природи в

Поезії Павла Тичини.

Тема. Павло Тичина «Гаї шумлять…», «Хор лісових    дзвіночків».

Мета. Ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини. Удосконалювати навички правильного і виразного читання, розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов до природи.

Обладнання. Портрет Павла Тичини; виставка книг.

Тип уроку. Комбінований.

                                     Хід уроку

І. Організаційний момент.

             Встали всі рівненько, підтягнулись!

             Один одному так щиро усміхнулись,

             На урок старання не забудьте взяти.

             Тож починаємо працювати!

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Виразне читання вірша Лесі Українки «Давня весна» напам’ять.
2. Виразне читання вірша Л. Українки «Вечірня година.»

• Які картини природи зображено у вірші?
• Кому поетеса присвячує вірші?
• Як вона виявляє свої почуття у творі?

3. Виразне читання окремими учнями вірша Л. Українки «Вже сонечко в море сіда…».

• Який настрій передано у вірші?
• З яким почуттям ви читали вірші?

ІІІ. Мовна розминка.

1.Фонетичні вправи. Гра «Хто уважний?».

    Слухайте уважно, якщо я вимовлю слово з помилкою, плескайте у долоні.

 Кора-кора-кора-нора-кора-кора-нора,..

 Зуб-зуб-зуб-зуб-суп-зуб-зуб-зуб-суп...

 Коза-коза-коса-коза-коза-коза-коса-коза...

 Вовк-вовк-вовк-шовк-вовк-вовк-вовк-шовк...

2. Мовно-логічні вправи. Гра «Підбери слово».

— Назвати всі предмети одним словом.

Кобза, волинка, бандура, скрипка — ... (інструменти).

           Полиця, шафа, тумбочка — ... (меблі).

           Чайник, склянка, келих — ... (посуд).

           Жоржини, мальви, чорнобривці — ... (квіти).

IV. Повідомлення теми та мети уроку.

    Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчістю ще  одного поета, вслухаємося у мелодійність і наспівність його творів, а якого саме ви дізнаєтесь коли прочитаєте «Павутинку».

V. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом П. Тичини.

   1.  Розповідь учителя.

- Павло Григорович Тичина народився в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка і вчителя "школи грамоти". Дитинство його пройшло у злиднях і нестатках. У сім'ї Тичини росло дев'ятеро дітей, тому Павлусеві з дитинства довелося заробляти на кусок хліба.

Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі. Від своїх одноклас­ників відрізнявся музичними та вокальними здібностями.

Подальшу освіту хлопець здобував у Чернігові, де пройшли майже всі його "учнівські роки". Співав у монастирському хорі, світському хорі хлопчиків у Народному домі, навчався в бурсі та семінарії. Мав Павло неабиякий хист до малювання.

Водночас Павло Тичина цікавився театром. Він був душею драматичного гуртка, під його керівництвом ставилися вистави. Усі захоплювалися талантом Павла. Де б він не був — на уроках був повний порядок. І так усе життя.

Початковий період творчості П. Тичини припадає на роки навчання у Чернігівській духовній семінарії.

Твори П. Тичини для дітей виходили у багатьох збірниках і окремими книжками. Для дошкільнят надруковано вірш "А я у гай ходила", збірку "Хор Лісових дзвіночків". Для дітей молодшого шкільного віку поет написав казки "Івасик-Телесик", "Дударик".

Прекрасний знавець рідного слова П. Тичина постійно вивчає мови інших народів. Він досконало володів російською, болгарською, вірмен­ською, французькою, турецькою мовами, багато перекладав.

2.  Опрацювання статті "Павло Тичина".

Отримавши завдання: "Про що писав Павло Тичина у своїх віршах?", діти мовчки перечитують статтю на с. 46. Після цього учитель робить перевірку сприймання за питаннями.

- Де народився Павло Тичина? У якій сім'ї?

      - Якими здібностями був обдарований хлопчик?

 - Де він навчався?

 - Яких тем торкається він у своїх творах?

 -  Де жив Тичина? Де знаходиться музей поета?

      -  Пересвідчитись у майстерності пера поета зможемо, прочитавши кілька його творів.

 VІ. Фізкультхвилинка.

                              Сонечко прокинулось, посміхнулось,

                              Кругом себе повернулось.

                              Стали квіти оживати,

                              Пташки весело співати,

                              Діти стали танцювати,

                              Лише сонечко вітати. 

VІІ. Опрацювання вірша Павла Тичини «Гаї шумлять…».

    1. Слухання вірша, який читає вчитель.                       

— Від чийого імені ведеться розповідь?

• Хто є героєм вірша? (Сам поет.)

2. Словникова робота.

                                                 зворушений

                                  милуюся                     дивуюся

                             нивами                                переливами

                          співаючи                                   кохаючи

                     золото                                               поколото

                горить                                                         тремтить

      Читання слів "луною" за вчителем (від початку і до кінця), а тоді ''буксиром" за одним із учнів (від останнього слова до першого).

   - Які слова римуються? Прочитайте їх парами.
  3.  Робота над виразністю читання.

 4. Повторне читання вірша мовчки.

  - Які картини змальовано у вірші?

 5. Вибіркове читання. Аналіз змісту вірша.

    - Підтвердьте рядками вірша, що героєм твору є сам поет. («Я слухаю», «Я йду».)

• Які почуття переживає автор? У чому його стривоженість?

- Знайдіть і прочитайте слова, що передають силу почуттів поета, його захоплення природою.

- Знайдіть вирази, вжиті у переносному значенні. З якою метою їх ужито?

6. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Хто швидше"

- Прочитайте речення із вірша, де вжиті слова-пари (зі словникової роботи).

- Знайдіть і продовжіть порівняння:

• "...купаючи мене, мов..."  (ластівку)',
• "неба край — як ..." (золото)',
• "горить-тремтить ріка, як ..." (музика).

- Прочитайте, що із написаного можна побачити, а що — почути.
б) Читання напівголосно сусідові по парті, взаємоконтроль.

7. Гра «Дочитай рядок».

8. Виразне читання вірша.

- Яку інтонацію підказують виділені слова? Де треба зробити паузу?

 VІІІ. Опрацювання вірша П.Тичини «Хор Лісових Дзвіночків».

     1. Словникова робота.

       Читання пірамідок слів (для розширення площі зорового сприймання).

                             ок   роп   іте                                дзво   ном  

                        наше   лес       тіте                       дзві        ноч    ки

                      стих      неть        ся                  усміх           не      ться

    2. Читання вірша (мовчки).

      - Який настрій створює вірш?

      - Хто є героєм вірша?

   3. Читання вірша вголос «ланцюжком».

      - Яку картину ви уявляєте, читаючи вірш?

      - Які почуття у вас виникли під час читання? (Можна запропонувати дітям показати свої почуття за допомогою карток:

     1) радість, задоволення;  2) сум, гнів, біль;     3) повага, гордість.)

   4. Опрацювання змісту вірша.

 -  Що Дзвіночки славили у своїй пісні? Що вони люблять?

         - До чого закликають хмарки? Які побажання висловлюють?

          - Які слова у вірші "дзвенять"? А які звучать піднесено? Які спонукальне? Прочитайте.

          - Що можна почути і побачити за словами вірша?

 - З якою метою Тичина у вірші використав повтори?

   5. Гра «Читаймо разом».

   6. Виразне читання вірша.

    - Прочитайте вірш уголос так, щоб слухачі почули, як співають квіти на лісовій галявині.

  ІХ. Підсумок уроку.

     -З творчістю якого поета ознайомились на уроці? Що дізналися про нього?

    - Яким темам присвячував Павло Григорович Тичина чимало своїх віршів?

    - Який із віршів, що читали сьогодні, сподобався більше? Чому?

    - Інший український поет Максим Рильський писав про Тичину: "Тичина і пісня — брат і сестра". Чи погоджуєтесь із цим твердженням із погляду на твори, які сьогодні опрацювали?

  Х. Домашнє завдання.

      1.Виразне читання віршів Павла Тичини «Гаї шумлять…» і «Хор лісових дзвіночків».

      2. Виконати завдання підручника «Будьте дослідниками» с. 48.