" Життя та побут Стародавньої Індії"

Тема: Національно – визвольна війна українського народу середини 17 ст. під приводом Б. Хмельницького.

Мета уроку :

• Сформувати уявлення про становище українських земель напередодні Національно – визвольної війни;
• Визначити та пояснити причини Національно – визвольної війни , внаслідок якої було відроджено українську державність у формі Української козацької держави;
• Навчити давати характеристику історичній постаті ( на прикладі Богдана Хмельницького та його сподвижників);
• Осмислити роль особи в історії;
• Розвивати навики дослідницької роботи працювати з картою, різними джерелами знань, узагальнювати історичні факти;
• Формувати уміння та навички встановлювати причинно – наслідкові зв’язки та початки аналітичного мислення;
• Виховувати толерантність, повагу до історичного минулого українського народу;
• На історичних прикладах переконатися, що війна – це пережиток минулих епох, їй не місце в сучасному, надто крихкому світі.

 

Очікувані результати :

Після цього уроку учні зможуть :

• Застосовувати та пояснювати на прикладах термін « Національно – визвольна війна»;
• Визначати причини та передумови Національно – визвольної війни;
• Складати історичний портрет Богдана Хмельницького;
• Називати імена сподвижників Богдана Хмельницького;
• Аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки на основі історичних документів, визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі.

 

Основні поняття і терміни : Національно – визвольна війна, гетьман, шляхтич.

 

Обладнання: підручник, атлас, плакати із зображенням Б. Хмельницького та його сподвижників, картки з історичною інформацією та з уривками історичних документів, комп’ютерна презентація, навчальні фільми.

Тип уроку: вивчення та засвоєння нових знань.

Хід уроку :

І. Організаційний момент.

 

Взаємне привітання та організація уваги учнів.

Вчитель: Доброго дня! Усі готові працювати?

Діти, що нам потрібно, щоб урок наш був успішним?

Активність, увага, допомога, організованість, кмітливість,знання.

Вчитель : Я нам бажаю працювати сьогодні так, щоб усі разом досягли максимального успіху.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

 «Карта асоціацій»

Вчитель : Давайте пригадаємо, з якими подіями, історичними постатями асоціюються у вас українські землі даного періоду?

( В центрі висить карта України 16ст., а по сторонах від неї прикріплюю асоціації)

1. Які українські землі входили до складу Речі Посполитої ? ( учні знаходять в атласах) ( до складу Речі Посполитої входили більшість українських земель, а саме : Волинь, Поділля, Київщина, Галичина, Підляшшя, Холмщина, Белзчина, Запорожжя)
2. Які стани польського суспільства були панівними у державі? ( Панівними станами суспільства у Речі Посполитій були магнати і шляхта)
3. А на які стани поділялось тодішнє українське суспільство? ( Укр. Суспільства 16 – 17ст. поділялось на такі стани : духівництво, міщани, селяни та нова соціальна верства, що сформувалася у перш. Пол. 16 ст. – козацтво)
4. Які утиски терпіли українці від поляків? ( Феодальний, національний та релігійний гніт)

1. Як називалися озброєні виступи селян? ( козацькі – селянські повстання)

 

Вчитель: Ось ми і згадали події , дати, історичні постаті, які обумовили розвиток України у 16  - поч.. 17 ст. Отже, яка подія основна? Подія, яка, можливо, в деякій мірі змінила хід усієї історії України в 17 ст.? ( виникнення козацтва)

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

 

Вчитель: Дійсно, з виникненням козацтва в Україні прокотилася хвиля повстань, що були викликані посиленням польського гніту. Кожне подальше повстання козаків відзначалося більш високим рівнем організованості, охоплювало більшу територію, кількість повстанців також зростала.

Вчитель : Діти, пригадайте, відомих вам  очільників козацько – селянських повстань даного періоду?

( Біля карти прикріпляю фото Наливайко, Сагайдачний,Косинський, потім фото Б. Хмельницького)

Вчитель: Діти, а чий це портрет? ( Б.Хмельницький)

Вчитель: Тож про що нам варто дізнатися ще? ( Що зробив , як боровся,чим закінчилася його війна )

 

Вчитель: Так, дійсно, сьогодні на уроці ми розпочинаємо вивчення нової віхи історії, один із найтрагічніших та героїчних розділів в житті нашого народу – боротьбу за національне визволення від Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького.

 Вчитель : Я пропоную побудувати наш урок у такий спосіб:

План

1. Причини та передумови національно – визвольної війни;
2. Постать Б. Хмельницького;
3. Найближче оточення Б. Хмельницького;
4. Заходи по підготовці до війни.

Вчитель: Може у вас  є доповнення?(Відповіді учнів)

Постановка проблемного питання:

Вчитель: Чи відбулася би національно – визвольна війна без Богдана Хмельницького?

До цього питання ми ще повернемося. ( Вішаю на дошці)

 

Вчитель : Протягом уроку, ми будемо працювати з історичними документами, хроніками, листами. І сьогодні, працюючи в групах, ви будете виступати в ролі « Істориків» та « Дослідників». Також на уроці у нас Буде працювати « Центр основних понять» ( даю їм А4 та маркер)  , які протягом уроку будуть фіксувати головні події.

 

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

 

1.Причини й передумови Національно  - визвольної війни.

Вчитель : Наприкінці 15 – на початку 17ст. в Україні прокотилася хвиля козацько – селянських повстань, що були викликані посиленням польського гніту на українських землях. Кожне подальше  повстання козаків відзначалося більш високим рівнем організованості, охоплювало дедалі більшу територію, кількість повстанців також зростала. Український народ усвідомлював хто виступає його ворогом. І в середині 17ст. національно – визвольна боротьба, боротьба за визволення з – під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою.

Вчитель : Чому представники різних верств населення на середину 17ст. готові були повстати та битись проти Речі Посполитої?

Вашими домашнім завданням було на основі досліджуваних документів, а саме « Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645 – 1646рр.» та « Із записок польського публіциста середини 17ст. – листа селян до польського короля 1647р.» кожній групі охарактеризувати становище певної верстви українського населення напередодні війни та визначити можливі причини війни. Будь ласка, оберіть доповідача, який презентує результат вашої спільної діяльності.

( Виступи представників груп, кожна група робить висновок)

Вчитель:Молодці, і як підсумок  вашій роботі ми можемо висвітлити Причини Національно – визвольної війни:

Причини:

1.Загострення національних та релігійних утисків українського населення під владою Польщі;

2. Засилля в Україні польських магнатів – шляхти. Посилення соціально – релігійного гніту селян, міщан, козаків.

3. Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва.

Метод « Мозковий штурм»

Вчитель :

1. Яку причину Національно – визвольної війни ви вважаєте найбільш вагомою? Чому?
2. Чому до включення українських земель до складу Речі Посполитої українці поставилися негативно?

Вчитель: Ми визначили причини національно – визвольної війни. Наступним кроком ми маємо встановити характер та рушійні сили боротьби.

Метод « Мозковий штурм»

1. Що таке рушійні сили? ( Це соціальні верстви, які брали участь у повстанні чи війні)
2. Зробіть припущення, виходячи зі сформульованих причин війни, які верстви населення взяли участь у виступі?(Козацтво, селяни, міщани, представники православного духовенства)
3. Визначивши рушійні сили, який характер мала війна? ( Національно – визвольний, релігійний, антифеодальний)
4. Яке ви можете дати визначення поняттю « Національно – визвольна війна»?

Вчитель : Національно визвольна війна сер.17ст. – це війна українського народу  за визволення від польсько – шляхетського панування.

( Запишіть це визначення у зошит)

 

2.Постать Б. Хмельницького.

Вчитель : Постать Богдана Хмельницького в історії з 17 по 21ст. викликає до себе різне ставлення. Одні вважають його порушником спокою, зрадником та тираном і одночасно холопом та розбійником. Інші ставилися до Хмельницького як до захисника,що вивів свій народ з «лядської неволі».

 

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ «Так хто ж він – чи зрадник, чи розумний та хитрий воїн, чи захисник українського  народу ?»

На це питання ми спробуємо відповісти.

 

Вдома кожна група працювала з документами, спогадами державних діячів 17 – 18 ст. і як  результат цій роботі пропоную вам виступити з першими висновками щодо досліджуваних документів.

Будь ласка, до виступу запрошуються доповідач з групи «Історики».

( презентація + РОЗПОВІДЬ = висновок)

Вчитель : Дякуємо 1 групі. Тепер слово надається доповідачам другої групи, яки мали змогу дослідити історичні хроніки, публікації , уривки документів - щоб зрозуміти: що ж писали , що згадували і як згадували Хмельницького політичні діячі всього світу.

( Учні зачитують)

Висновок.

 

Робота з образною наочністю ( формування мовленнєвої та логічної компетенцій)

 

Вчитель : Ми заслухали з вами доповіді про Хмельницького як про сміливого та вправного гетьмана, а перед вами зображення Хмельницького.( на дошці портрет)

Вчитель : На основі проаналізованих публікацій та документів, в групах визначте риси характеру Богдана Хмельницького. Перед вами так звана книжкова шафа ( показую на дошку) і зараз ми з вами спробуємо заповнити її. У вас на парті лежать умовні ниші  до нашої шафи, на них ви будете записувати свої асоціації який він : чи то риси характеру, чи то зовнішні риси. На це вам 30 секунд.

 

Прийом « Книжкова шафа».

 

Вчитель : У горі, над шафою, запишемо ім’я того, кого представляєте. ( Прикріплюю надпис Б. Хмельницький)

( Зачитують і заповнюють шафу на двійний скотч)

Вчитель : Прийшла черга висновку. Отже, Б. Хмельницький був… ( учні кажуть по черзі яким він був)

Вчитель : А зараз закрийте будь ласка очі, і не відкривайте доти, доки я вас не попрошу. ( гучно відкриваю двері та зачиняю і міцно крокую) . Уявіть, що до нас на урок прийшов сам Б. Хмельницький, і він зараз стоїть перед вами. Подумайте, що б ви хотіли, щоб він вам розповів, або яке б питання ви йому поставили б ? Подумали? І так……

Навіть у ваших запитаннях відчувалася ваша шана, возвеличення і вдячність, що він був мужнім, відважним, але створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася б за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників.

Вчитель : Так хто ж він? Зрадник чи захисник українського народу ? ( Відповіді учнів)

 

3. Найближче оточення Б. Хмельницького.

Серед його соратників були представники різних станів – козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами.

До найближчого оточення гетьмана належали : Іван Богун, Максим Кривоніс, Мартин Небаба, Мартин Пушкар.

( Слайди та показую портрети на дошці).

Вчитель : Причому, зверніть увагу, його соратники мали відмінні погляди з багатьох питань. Проте, Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України. В ході подальшого вивчення подій національно – визвольної війни ми неодноразово зустрінемось із однодумцями гетьмана та дізнаємось більше про їх діяння.

 

4 . Початок війни.

Вчитель : То ж в лютому 1648 року розпочинається хвиля національної війни, коли він звернувся до народу з універсалами, в яких закликав вступати до козацтва. І вже на початок 1648 року він зібрав армію у 40 тисяч воїнів та заручився підтримкою кримського Хана та Туреччини.

Вчитель : Отже, Національно – визвольна війна 1648 – 1657рр. є безумовним і одним з найяскравіших доказів того, що – українці – народ дуже благородний і який не терпить бути підкореним.

 

VІ  Закріплення нових знань учнів.

Вчитель : Та давайте повернемося до нашого проблемного питання, на яке ми ще повинні дати відповідь : «Чи відбулася би національно – визвольна війна без Б. Хмельницького?»

Вчитель : А зараз, давайте дізнаємось, що ж нам доповість « Центр основних Понять» ( учні виходять, прикріплюють до дошки ватман та зачитують).:

Національно – визвольна війна-завоювання національної незалежності

Рушійні сили – велика група людей, у яких спільна мета

Хмельниччина – історичний період з 1648 – 1657під проводом Б. Хмельницького.

 

ХІІІ. Підсумки уроку

Вчитель : Ми живемо в молодій, незалежній державі, яка до здобуття незалежності пройшла тривалий і тернистий шлях, і цей шлях повинен знати і пам’ятати кожен українець.

Сьогодні безкровно на диво вікам

Будується наша Вкраїнська Держава.

ЇЇ незалежність потрібна всім нам

І ми помилятись не маємо права.

НЕ забувайте, як предки боролись колись, В

В боях здобували і волю, і славу;

Як річеньки крові за край наш лились,

За рідну Вітчизну, Вкраїну державу.

Вчитель : На наступних уроках ми продовжимо говорити про період Хмельниччини ( це період під проводом Хмельницького) , під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських земель , натомість постала козацька держава, очолювана гетьманом, що проіснувала до 1760-х років. .

Як ви вважаєте, що є головним з того, про що ви дізнались на уроці?

( на дошці слайд з реченнями)

Я сьогодні дізнався про…

Мене здивувало, що….

Мене вразило….

 

Оцінювання.

Домашнє завдання.

                     Опрацювати параграф 14

Диференційоване завдання.

1 Скласти таблицю « Причини участі у Національно – визвольній війні різних суспільних верств. ( Соціальні групи – реєстрове козацтво, православне духовенство, українська шляхта) .

2. Написати твір – роздум із 7 – 8 речень на одну з тем : « Чи була альтернатива Національно – визвольній війні?» ; « Чому становище в національно – релігійній сфері стало головною передумовою початку війни?»