Мета: визначити основні періоди в історії первісності; характеризувати форми господарювання первісної людини, застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «австралопітек», «архантропи»
Тема : Життя та заняття найдавніших людей
Мета: визначити основні періоди в історії первісності; характеризувати форми господарювання первісної людини, застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «австралопітек», «архантропи»
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник
Основні терміни та поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, привласнювальне господарство, відтворювальне господарство, неолітична революція, ремесло, кераміка.
Основні дати:
Хід уроку
1.Організація навчальної діяльності
Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку.
2.Перевірка домашнього завдання
Бесіда за запитаннями
3. Актуалізація опорних знань
Бесіда за запитаннями
4. Вивчення нового матеріалу
Одну із найбільших таємниць у сучасній науці — життя найдавніших людей — нам привідкривають археологи, антропологи, етнографи, котрі знайшли «сліди» життя землян в Африці й Азії. Рештки першої мавпоподібної людини — австралопітека було виявлено в Східній Африці (Ефіопія). Докладне дослідження скелетів та черепів архантропів розкрило багато загадок, раніше невідомих науці. Учені змогли визначити час існування давніх людей, зрозуміти, чим вони харчувалися, встановити об’єм мозку, з’ясувати рівень розвитку мови, спроектувати, як могла рухатися давня людина: використовувала лише дві задні кінцівки чи допомагала собі передніми.
Найдавніша людина більше уподібнювалася до великої мавпи. Проте існувала важлива її відмінність від тварини: вона ходила на двох ногах й надто нахилялася вперед. Хоча її руки ще звисали до колін, та вже були пристосовані для праці. Архантропи могли використовувати палиці і скельні уламки для своїх дій: захисту, добування їжі. У давніх людей були низькі й спадисті лоби. Мозок у них був більший, ніж у мавпи, але менший, ніж у сучасної людини. Говорити вони ще не могли, лишень видавали уривчасті звуки, за допомогою яких виражали гнів, страх, попереджали один одного про небезпеку та раділи успішному полюванню.
Робота з термінами та поняттями
Австралопітек- група приматів, за будовою проміжна між мавпами і людьми.
Архантропи - це спільна назва для викопних видів людей, які представляють початковий етап розвитку людини, такі як людина працююча (Homo ergaster) та людина прямоходяча (Homo erectus). Вони з'явилися близько 1,8 мільйона років тому і стали попередниками наступних форм людини.
Запитання
1. До яких висновків прийшли вчені, досліджуючи рештки австралопітека? (Вчені дійшли висновку, що австралопітеки були двоногими наземними істотами, що ходили прямо, але також зберігали деякі адаптації для лазіння по деревах. Їхній скелет, особливо будова стопи та плечей, свідчить про здатність до прямоходіння, що є ключовим етапом у еволюції до людини).
2. Назвіть загальні риси розвитку давніх людей (поступове удосконалення знарядь праці, виготовлених спочатку з каменю, потім з міді, бронзи та заліза).
3. Як могли спілкуватися архантропи? (видавали уривчасті звуки, за допомогою яких виражали гнів, страх).
2. Знаряддя праці первісних людей
В Африці вчені віднайшли залишки найдавніших істот, які виготовляли знаряддя праці. Тому цей континент часто називають прабатьківщиною людей. Зовні ці істоти були дуже подібні до австралопітеків: мали незграбне тіло, великі щелепи та низьке чоло. Та саме вони зробили перший крок до олюднення — почали виготовляти знаряддя праці. Тому умовно назвали їх людьми вмілими.
Археологи і археологині разом із кістками людини вмілої виявили камені з гострими краями. Науковці їх назвали кам’яними рубилами. Загострити край одного каменя можна було, вдаряючи іншим. Такими знаряддями людина могла вирубати та обстругати палицю, дрюк, розрізати шкуру тварини, викопати корінчик, розрити нірку.
Загострений камінь, палиця-копачка і дрюк — перші знаряддя праці людини. Вони були дуже прості, недосконалі й десь примітивні. Та жодна тварина не здатна зробити навіть найпростіших знарядь праці. У ході історії людина розвивалася, змінювалася та вдосконалювала й придумувала нові знаряддя праці. Саме вміння творити й стало головною відмінністю найдавніших людей від мавпи.
Запитання
1.Які були першими знаряддя праці людини? (Загострений камінь, палиця-копачка і дрюк).
2.Чому найдавніших істот назвали людьми вмілими? (вони одними з перших почали виготовляти та використовувати знаряддя праці, що свідчить про значний еволюційний розвиток порівняно з їхніми австралопітековими предками).
Барвограй ідей
Об’єднайтеся в пари. Розгляньте ілюстрації, обговоріть і висловіть свої припущення, що робили цими знаряддями праці стр. 13
Життя первісної людини залежало від природи. Але бажання вижити, зберегти своїх малят змушувало людей пристосовуватися до навколишнього середовища, працювати та шукати їжу. Палками-копачками та загостреними камінням вони викопували бульби рослин та їстівне коріння. Дрючком збивали плоди з дерев, збирали ягоди, яйця птахів і черепах. Люди забирали те, що їм давала природа.
Сама людина не могла вполювати звіра чи захиститися від хижака. Тому люди об’єднувалися в колективи по 25-30 осіб. Разом вони полювали на великих тварин, озброєні дрюками, загостреними палицями та камінням.
Учені назвали цей період добою збирачів та мисливців, позаяк першими заняттями людини стали збиральництво та мисливство. Навчившись виготовляти знаряддя праці, обмінюватися знаннями та досвідом, давні люди почали передавати ці вміння з покоління в покоління. Таким чином людина виділилася зі світу тварин. Це відбулося близько двох з половиною мільйонів років тому.
1.Що спонукало давню людину працювати? (Давню людину спонукало до праці бажання вижити, тобто забезпечити себе їжею, одягом, житлом та іншими необхідними для життя речами, що було неможливо без використання знарядь праці, полювання, збиральництва, а пізніше – землеробства та скотарства).
Розповідь вчителя
Життя первісної людини безпосередньо залежало від навколишнього середовища: клімату, рослинного й тваринного світу. Наша планета впродовж історії не раз змінювала своє обличчя. З’являлись і зникали гори, моря й океани, змінювали свої русла річки. Надзвичайно мінливим був клімат Землі. Минали тисячі років, періоди потеплінь чергувалися з часами, коли клімат ставав холодним. Під час похолодань, які вчені називають льодовиковими періодами, значна частина поверхні планети вкривалася шаром льоду та снігу. Моря замерзали й століттями лишалися під потужною кригою. За льодовикового періоду рівень води у Світовому океані був нижчим від сучасного майже на 100 м. Останній льодовиковий період розпочався близько 100 тис. років тому й закінчився 12 тис. років тому. Зі зниженням температури повітря льодовик поступово просувався з півночі на південь. Земля перетворювалася на величезну снігову пустелю. У деяких місцях товщина льодовика сягала 2 км. Але землі поблизу льодовика не були пусткою. До холодного клімату пристосувалися мамонт, північний олень, шерстистий носоріг, вівцебик, печерний ведмідь. Вони жили поряд із первісною людиною, для якої були інколи здобиччю, а інколи — безжальним ворогом.
У періоди потепління льодовики танули й відступали на північ. Рівень води в річках, морях та океанах значно підвищувався. Знову змінювався тваринний і рослинний світ. Із закінченням останнього льодовикового періоду вимерли великі холодостійкі тварини, які не змогли пристосуватися до нових умов. Природа планети стала близькою до сучасної.
Як уже зазначалося, головними заняттями первісних людей було збиральництво й полювання. Люди брали в природи все те, що створено нею. Життя людини мало чим відрізнялося від життя тварин. Учені такі види заняття називають привласнювальними. Щоб полегшити своє життя та зробити його більш продуктивним, люди навчилися виготовляти знаряддя праці. Саме праця вирізнила людину з тваринного світу.
На думку вчених, першою людиноподібною істотою, яка почала виготовляти знаряддя, була «людина вміла». Вона виготовляла примітивні кам’яні рубила для розмелювання їжі, подрібнення кісток та скребла для оббілування туш. Крім того, «людина вміла» використовувала палицюкопачку — палицю, загострену з одного кінця, яка застосовувалася в процесі збирання, а також важкий дрюк — палицю з потовщенням на одному кінці. Згодом люди значно вдосконалили знаряддя праці. Змінився і їх асортимент. Але за кам’яної доби головним матеріалом, із якого виготовлялися знаряддя праці, залишався камінь, а також дерево, кістки тварин.
Важливою віхою в розвитку людини стало опанування вогню. Достеменно не відомо, коли це сталося. Особливо вогонь став у пригоді людині за часів льодовикового періоду.
Неандертальці, які жили в умовах холодного клімату, навчилися використовувати вогонь, що виникав під час грози, коли блискавка потрапляла в дерево. У печері Чжоу-Коудянь на території Китаю знайдено вогнище з товщею попелу 6 м. Сотні років тут люди підтримували вогонь, день у день вартуючи біля нього. Вони боялися втратити те, від чого за лежало їхнє існування. Вогонь сприяв збільшенню тривалості життя. Він давав людині не лише тепло, але й захист від хижаків і можливість вживати печену їжу.
5.Закріплення нових знань
Перегляд відео «Історія. Громадянська освіта. Життя та заняття найдавніших людей» https://youtu.be/KbqmgASzwgI?si=Loh7W-7cS2H1qg6z
6. Домашнє завдання
Прочитати параграф 3 стр.13-17. Підготувати есе «Роль вогню в розвитку людини».