Живе обличчя моєї Землі»

Тема : «Живе обличчя моєї Землі»  
Мета : виховувати в учнів любов, людяність, доброту, почуття патріотизму, викликати почуття відповідальності за майбутнє нашої планети, нашої Землі.

1. Вступне слово викладача.
     Дорогі друзі!!! Запрошуємо вас до участі в екологічному заході: «Живе обличчя моєї Землі» до Дня Землі.
Давайте спробуємо зазирнути в її обличчя, побачити як вона як співає…, радіє, почути як плаче… , як стогне від болю, якого їй завдають люди

 Звучить пісня «Україна» у виконанні Т. Котінової (відеоролик «Моя Україна»)

Ведучий 1. Кожного ранку ми відкриваємо двері нашого дому в новий день. По один бік дверей залишається наш маленький домашній світ, родина, дитинство; а по другий – світ зовнішній. Цей світ величезний, ім’я якому – Земля.
Ведучий 2. Здраствуй, моя рідна земле! Якою прекрасною і величною ти є... ЗЕМЛЯ — рідна і близька, дорога і українська, батьківська, улюблена, велика, родюча, багата , тепла і щедра, холодна, пахуча і прекрасна, квітуча і неозора, наша, неосяжна і весняна, осіння, убога, добра і плодюча, свята, зелена, чудова, життєдайна, урожайна, запашна, миролюбна, приваблива, найкраща, сіра, сумна, годувальниця; земля предків.

На сцену виходять діти і починають розмовляти).

Інна. Який сьогодні чудовий день! Так гарно, тепло, сонячно! Що то весна! Зразу стало тепліше і цікавіше!

Паша. Твоя правда! Весна прийшла, принесла на Землю радість, тепло, чарівні пісні, бо вже пташки прилетіли і співають.

Катя. Прокидаються дерева і квіти, ожи­ла земля. І ми потрапляємо у справжню чарівну казку. А взагалі, то ми всі й так кожного дня живемо у казці.

Микита. Таке скажеш! Ми просто жи­вемо на Землі, а не в казці. Де ти казку бачиш, Катю?

 Інна.. А ти хіба не бачиш казки? По­глянь навколо себе — всюди казка, жи­ва, чарівна, неповторна! Роздивися навколо себе!

Катя. Правда, правда, придивися до навколишнього світу, він казковий, не­звичайний. Глянь, он квіточка цвіте, а онде метелик, як жива квіточка літає, а в небі пташечка співає. Усе живе, не­повторне, чарівне, і все прийшло у цей казковий світ, щоб жити.

Паша. Микито, я так думаю, що са­ма Земля — це і є казка. Ти коли-не­будь вночі дивився у небо?

Микита. Ну, дивився. А що?

Паша. А бачив скільки там зірок?

Микита. Бачив, то й що? Це просто зорі, планети, комети, астероїди...

Паша. А ти знаєш серед них хоч одну планету, на якій є таке ж життя, як на планеті Земля?

Микита. Ні, але це ще нічого не озна­чає. При чому тут казка?

 Інна.. Ой, Микито, казка вже те, що ми з тобою з'явилися у цей світ, щоб жити. Казка і те, що поблизу у цілому космосі немає такого життя, як на Землі. Казка і те, що світ наш такий роз­маїтий і цікавий. Десь там, у далекому космосі, може і є ще розумне життя...

Катя. Але ті розумні істоти у найкращих своїх казках, мабуть, ніколи не приду­мають нічого подібного, що є на нашій Землі!

Паша. Поглянь на наше довкілля, яке це диво! Тут усе живе росте, цвіте, співає, розмовляє своєю мовою, відчу­ває... Це і є казка. Просто, вчися при­слухатися, придивлятися...

 Інна.. І вчися захоплюватися і на все дивитися з цікавістю, не будь байду­жим — і тоді перед тобою відкриється справжня казка...

Земля — планета голуба й красива,

І для усіх землян — великий дім.

В якому стільки казки, стільки дива!

І ми повинні мирно жити в нім.

Земля — космічна чарівна перлина,

Де є життя, це диво-дивина!

Де є рослини, звірі і людина.

 Й така планета в космосі одна.

Можливо, є ще й інші, десь далеко,

Нам поки не дізнатися про них.

А на Землі — весна!  Летить лелека...

І стільки звуків — радісних, живих!

А тут — краса і стільки казки всюди,

А на Землі усе цвіте, бурлить...

Тут розум є, живуть розумні люди,

А вся планета в космосі летить.

Планета всіх несе в космічні далі.

Куди? Куди? Куди Земля летить?

Ми — космонавти всі, що ж буде далі?

Як же цікаво в цьому світі жить!

Ведучий 1. «Дивлячись на Землю з космосу, ти розумієш, що всі ми, незалежно від того, на якому континенті живемо, і в якому місті, всі ми - брати і сестри, Земля - наш спільний дім, який ми повинні оберігати і про який повинні піклуватися». Її обличчя під впливом діяльності людини постійно змінюється. Ми - люди  XXІ століття - майже ненароком для себе раптом опинились у подвійній ролі свідків і винуватців катастрофічних змін на Землі

 (Учні читають вірш про Землю. Вчи­тель вивішує і показує малюнки за змістом вірша).

1-й учень.

Є у Космосі зорі великі й малі,

 Є холодні й гарячі планети.

Я — людина! Живу на казковій Землі

І пізнати всі мрію секрети!

З чого зроблена наша планета жива?

Таємниці я хочу відкрити.

І чому є повітря, вода і трава —

Всі умови для того, щоб жити?

2-й учень.

Світ-загадка лежить під ногами у нас:

Форму кулі Земля наша має.

Всередині гаряче ядро, далі газ —

Все тверда оболонка вкриває.

Літосфера це. Зверху земна є кора,

У заглибинах — водні простори.

Океанів — чотири, озера й моря,

А на суші — рівнини і гори.

Твердь земна розділилась на материки.

Їх є шість. І цікаво усюди!

 Серед вод — острови і малі острівки,

Та не скрізь можуть вижити  люди.

В Антарктиді мороз, люди там не живуть.

Та й повсюди загрози існують.

Землетруси й вулкани планету трясуть.

Урагани й цунамі руйнують.

3-й учень.

Ну, а з давніх часів, з вікової пори,

Де ми з вами усі проживаєм?

Ми живем на поверхні земної кори,

В море ходим, в повітрі літаєм.

4-й учень.

А в земної кори є які складові?

Що там є? Дуже хочеться знати!

Мінерали, каміння, піски вікові

Й ще корисних копалин багато!

5-й учень.

А які є копалини?

Дивний цей світ!

І яке вони значення мають?

6-й учень.

Є вугілля, руда, нафта, газ і граніт

В глибині й на поверхні бувають.

З нафти — фарби і лаки, мастила й пальне,

Газ з вугіллям — житло зіргівають.

А метали у нашім житті — головне!

Їх у печах з руди виплавляють.

А з металу машини і цвяхи малі,

Літаки і найтонша дротина.

Поїзди мчать по рейках на цілій Землі —

 Все навчилась робити людина!

7-й учень.

На поверхні земної кори є грунти?

 І невже вони нам необхідні?

На грунтах все росте, там мурашки й кроти,

Є личинки й твариночки дрібні.

Грунт життя всім рослинам й тваринкам дає,

Речовини поживні він має.

 Є повітря у грунті, волога там є

 І від холоду він захищає.

Добуваєм корисні копалини ми,

Ростимо хліб, дерева і квіти.

На планеті Земля ми звемося людьми

І вчимося в природі цій жити.

Ведучий 1. Але природа Землі не тіль­ки красива і корисна, але й дуже тендітна і вразлива. І ставитись до при­роди треба дуже обережно і дбайливо. Адже людина назвала себе господарем планети, тому на ній лежить відпо­відальність за її збереження. У нашій природі на Землі все взаємопов'язане одним ланцюжком. І варто розірватися йому, як почнуть зникати з лиця плане­ти рослини і тварини, а тоді може заги­нути і сама людина.

Ведучий 2. Зникло з лиця Землі ще дуже багато тварин з ви­ни людини, яких уже ніколи не поверну­ти. Від людської діяльності і сьогодні залежить наша планета. Адже тварина вбиває стільки здобичі, скільки вона мо­же зараз з'їсти, а людина — скільки хо­че, або скільки зможе. От і винищила у свій час бездумно стільки тварин і рос­лин. Тому треба бути дуже обережним і добрим по відношенню до природи, щоб зберегти і примножити те, що за­лишилося. А це нелегко, бо ви — це та­кож частинка природи і нам без неї аж ніяк не обійтись. Не прожити ані хвили­ни без повітря, й трьох діб без води, і не зможемо ми довго прожити без їжі. Бо ми також живі у нашому довкіллі, і нам потрібне чисте повітря, щоб дихати, прозора і чиста водичка, щоб підтриму­вати свій організм, якому необхідна во­да, і екологічно чиста їжа, щоб жити.

Звучить пісня « Свята моя Земля», Т. Повалій (відеоролик «Рідна земля»)

Ведучий 1. Cвяткування Дня Землі 22 квітня. Це свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа. Вперше День Землі був відзначений у 1970 і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. Цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

 Демонстрація фільму «Планета нуждается в каждом из нас».

Ведучий1. Весь наш сьогоднішній добробут, залежить від землі. Від її щедрості, її безсмертя. Як зберегти нам живу силу землі, її вічну родючість? Як примножити плоди землі, досягти того, щоб нива наша завтра була багатішою?
Демонстрація фільму «Спасение планеты в наших руках»

Ведучий 2. Завдання кожної людини – берегти свою Землю і особливо ту територію, на якій вона живе сьогодні, де будуть жити її діти завтра.

Пам’ятай !

1.              Саджати дерева, кущі і квіти у дво­рах, у парках, на пустирях.
2.              Очищувати джерельця і струмочки і не засмічувати їх брудом.

3. Не смітити на дворах і на вулицях.

4.              Не висипати сміття на берегах річок і ставків.
5.              Обсаджувати береги водойм вер­бами, тому що верба очищає воду.

6. Не рубати і не ламати дерев.

7.              Не нищити лісові насадження, а на­саджувати їх.
8.              Не можна спалювати опале листя, бо воно забруднює повітря, яким ми дихаємо.
9.              Не можна мити машини біля водоймищ, криниць, колонок, бо це забруднює воду, яку ми п’ємо.
10.         Не можна кидати папірці, пластикові пакети, пляшки, бляшанки, баночки та інші відходи де заманеться, бо це засмічує землю, на якій ми живемо.
11.         Вести себе в природі як людина-господар.
12.       
    «Прости нас, Земле, нас – людей століття
    Яке надбало стільки лиходій,
    Що вистачить на кілька поколінь
    Внаслідок людської перемоги над усім живим, що просить допомоги.
    Прости нам, Земле,спалені ліси,
    Прости ґрунти збіднілі й неродючі
    І атом той, що вирвався на волю,
    Перевернув людську нелегку долю.
    Прости нас, Земле, все-таки, прости,
    Бо голова всьому живому – ти.
    Можливо, розум людства не засне –
    І він проснеться і тебе спасе»

Демонстрація фільму «Прости Земля».

Учень1.
Я б вигадала іншу Україну,
Якби Її на світі не було...
Її плекала б, мов малу дитину,
Щоб українство мальвами цвіло.
Я б на коліна стала перед Богом,
Молилася б за Неї день і ніч.
Я відшукала б зоряну дорогу.
Для Неї запалила б сотні свіч.
Я б вимріяла іншу Україну,
Якби Її на світі не було.
Молюсь за Неї, доки є ще днина,
Щоб українство в безвість не пішло...

Звучить пісня Ю. Рай «Балада про Землю» (відеоролик Н. Май «На нашій Україні»)
Учень 2.
Така планета наша, ніби казка!
Чарівна, дивовижна і ясна.
Бо ж гріє Землю сонечкова ласка,
Водичкою вмивається вона,
У гарних квітах дивно розквітає,
В зелених травах, в чарівних лісах.
Світанок ніжний пташка зустрічає
І все дзвенить, купається в піснях.
А над усім цим дивом синє небо,
Хмарки біленькі хтось намалював.
І нам здається всім, що так і треба,
Та хто ж нам світ такий подарував?
Таку красу, таке безмежне диво,
Ці звуки, форми, барви-кольори,
Хто це підніс в дарунок милостиво?
Це просто диво, що не говори.

Учень 3.
Така природа всіх нас зустрічає!
І скільки ти б не жив на цій Землі.
Вона дивує, радує, вражає,
І в зрілості, і доки ще малі.
І не дає ніколи збайдужіти,
Підносить нам сюрпризи повсякчас.
То ж бережіть цю Землю, любі діти,
Вона родила і зростила нас.
Вона нам мати, бо життя дарує,
Годує всіх, для нас цвіте й росте.
І щедрістю безмежною дивує,
Та пам’ятайте завжди і про те,
Що ми тут гості, а природа вічна,
Вона й до нас уже давно була.
Така ж чудова, дивна і лірична…
Не заподійте цьому світу зла.

 Звучить пісня «Це моя земля» у виконанні Вероніки Колесник (відеоролик «Про Україну»)

Вчитель. Дякуємо всім за увагу і сподіваємося, що наша сьогоднішня зустріч нікого з вас не залишила байдужим.