Живопис "Т. Шевченко, М. Пимоненко, О.Мурашко"

Про матеріал

Наш сьогоднішній урок — незвичайний. До нього ми готувалися за¬здалегідь, адже в ролі екскурсоводів спробуєте себе ви. А відвідаємо ми сьогодні з вашою допомогою картинні галереї та музеї нашої держави, де познайомимося з життям і творчістю видатних українських худож¬ників: Т. Шевченка, М. Пимоненка, О. Мурашка.

Перегляд файлу

Тема: ЖИВОПИС (Т. ШЕВЧЕНКО, М. ПИМОНЕНКО, О. МУРАШКО)

Мета  (формувати компетентності):

ключові (спілкування державною мовою: уміння усно й письмово висловлювати власну думку; уміння навчатися впродовж життя: уміння сприймати й аналізувати інформацію, визначати головне; загальнокультурні: естетичне ставлення до навколишньої дійсності; соціальні та громадянські: здатність працювати в групі (команді) на результат, досягати компромісів: уміння співпрацювати з однокласниками; інформаційно-цифрові: інформаційна грамотність;

предметні (розширенні знання про творчість Т.Шевченка, О.Мурашка, М. Пимоненка як художників, здатність розуміти й інтерпретувати твори мистецтва; усвідомлювати особливості емоційного змісту музики; любов до мистецтва.

міжпредметні (здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності під час опанування різних видів мистецтв музичного й образотворчого мистецтва).

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрети Т. Шевченка, М. Пимоненка, О. Мурашка, репродукції картин Т. Шевченка, М. Пимоненка, О. Мурашка.

                                           Епіграф до уроку

Мистецтво повинно служити благородним цілям.

Хід уроку

I.Організація класу

II.Актуалізація опорних знань учнів

Фронтальне опитування

1.Назвати види архітектури та скульптури.

2.Схарактеризувати зроблені вдома замальовки архітектурних споруд, палацово-паркових комплексів.

Словниково-семантичний диктант

Сепія - фарба сіро-коричневого кольору.

Офорт - гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотою, а також відбиток із такої гравюри.

Етюд  -  в образотворчому мистецтві -  твір допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення у процесі роботи над картиною.

Акварель  - 1.Клейові фарби, що розводяться водою. 2. Живопис такими фарбами.

Портрет - зображення якої-небудь людини на картині (портретний живопис).

Портретист  - художник - майстер портрета.

Автопортрет - портрет, написаний із самого себе.

Пейзаж - малюнок, картина, що зображує природу, краєвид.

Живопис - створення художніх образів фарбами.

Графіка - вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є однотонний рисунок, виконаний на папері олівцем, пе­ром, пензлем.

Стиль — сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово  вчителя

Наш сьогоднішній урок — незвичайний. До нього ми готувалися за­здалегідь, адже в ролі екскурсоводів спробуєте себе ви. А відвідаємо ми сьогодні з вашою допомогою картинні галереї та музеї нашої держави, де познайомимося з життям і творчістю видатних українських худож­ників: Т. Шевченка, М. Пимоненка, О. Мурашка.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розігрування сцени «Інтерв'ю з Т. Шевченком»

Кореспондент (звертається до Т. Шевченка). Коли у Вас з’явився потяг до малювання?

Шевченко. У дитинстві, почав малювати ще в школі, у кількох ровесників-школярів навіть залишилися подаровані мною картинки.

Кореспондент. Коли здійснилася Ваша мрія бути художником?

Шевченко. Після викупу з кріпацтва 1836 р., як я став вільним слу­хачем Академії мистецтв.

Кореспондент. Хто з видатних діячів української та російської куль­тур допоміг Вам звільнитися від кріпацтва?

Шевченко. Це Карл Брюллов, Василь Жуковський, Олексій Венеціанов, Василь Григорович, Євген Гребінка.

Кореспондент. А у своїх творах Ви розповідаєте про ці події?

Шевченко. У повісті «Художник», яку я написав російською мовою 1856 року в Новопетрівському укріпленні. Про це також можна дізна­тись із записів у моєму «Щоденнику» та листів.

 

Кореспондент. А чи багато Ви створили картин?

Шевченко. Близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків).

Група знавців творчості Т. Шевченка

Учень-екскурсовод 1. За півроку до смерті Шевченка, 2 вересня 1860 р., рада Петербурзької академії мистецтв присвоїла йому звання академіка гравюри. Мистецька спадщина Шевченка тривалий час пере­бувала у приватних колекціях і не була доступна широким масам. Митець писав невеликі полотна. Серед них найбільша та найвідоміша ро­бота — «Катерина». Ця картина написана 1842 р. олією, за мотивами однойменної поеми.

Учень-екскурсовод 2. На вродливому обличчі юної Катерини - вираз глибокої образи, сорому і водночас покори. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини, затемненому,  спокусник-офіцер на коні. Як і в поемі, на картині краса дівчини про­тиставляється її тяжкій долі. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску. Вона по-справжньому гарна, а рису­нок її ніг, на що варто звернути увагу, майже точно копіює ноги «Сикстинської мадонни» Рафаеля. Тут ми бачимо своєрідний діалог живо­писців, наповнення класичної композиції новим, сучасним Шевченкові її болючим для нього змістом. Художник відтворив лише один момент із життя Катерини  - розлуку з її коханим.

Учень-екскурсовод 3. Зображуючи на картині ще й селянина- ложкаря, Шевченко хотів показати ставлення своє і простих людей до трагедії селянської дівчини. Співчутливим поглядом проводжає Катрю літній селянин, що надивився на віку всякого горя.

Учень-екскурсовод 4. Ось олійний автопортрет Тараса Шевченка 1840-1841 рр., зроблений у брюлловській манері. У центрі надзвичай­но тонке, натхненне обличчя юнака, що повернув голову в бік глядача. Темне вбрання контрастує з блідістю обличчя. Високий розумний лоб, проникливий погляд глибоких очей спрямований на глядача, але й за­глиблений у себе. Це надає образові таємничості та романтичної під­несеності. Узагалі протягом свого короткого життя художник створив близько 60 автопортретів.

Опис картини «КАТЕРИНА»

Босонога дівчина в центрі картини – Катерина, символізує український народ, російський солдат на коні – російську монархію, яка гнобить Україну, селянин, що сидить на землі (чимось схожий на козака Мамая) уособлює собою вільне минуле, прагнення до якого наскрізь пронизує як літературну, так і художню творчість Тараса Шевченка.

Катерина – звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця, її голову прикрашає червона стрічка з квітами.

Йде дорогою вродлива українка. Ступая повільно босими ногами. Нахилила голову, опустила очі. Руками взялася за край фартуха. Здається, щоб витерти сльозу. Шевченко майстерно намалював, як Катерина переживає своє горе. Дівчина зображена одразу після зустрічі з москалем, якого вона кохала, який її зрадив. Москаль також є на картині. Він їде верхи, поганяючи свого коня, і обертається, щоб подивитись на Катерину. Він позаду і його обличчя погано видно. Але по обличчю дівчини стає зрозуміло, що вона покинута назавжди.

Якийсь чоловік у білому одязі сидить на дорозі, грається маленьке цуценятко, росте велике дерево, на задньому плані стоїть млин. Нічого не бачить Катерина. Опустивши руки і нахиливши голову йде вона дорогою.

Про створення цієї картини Т.Г. Шевченко повідомляє в листі від 25 січня 1843 року до Г.С. Тарнавського:

«… Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тільки плаче…, а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина».

Робота з портретом Т.Г. Шевченка

(Яким словом можете описати Тараса Шевченка)

Слово вчителя

Істинний киянин, він створив у своєму улюбленому місті Українську академію мистецтв і був її першим ректором. По всьому світу розкидані живописні шедеври Олександра Мурашка, багато полотен утрачено. У Національному художньому музеї Майстру відведено гідне місце. Його трагічне вбивство досі не розгадано. Здається, це справа часу.

Група знавців творчості О. Мурашка

Учень-екскурсовод 1. Олександр Олександрович Мурашко працю­вав у жанрі портрета. Закінчуючи академію, випускники представляли на конкурс картину. Мурашко приготував для цього картину «Похоро­ни кошового». Тема, беззаперечно, була обрана під впливом рєпінських «Запорожців...» Запорожці відправляють в останню дорогу свого кошо­вого, кожний тримає в руках запалену свічку. Сумна картина, сумні по­чуття. За цю картину художник отримав золоту медаль та право навчан­ня за кордоном за кошти академії.

Учитель-екскурсовод 2. Скорбота на картині О. Мурашка - це свідчення того, який дорогий друзям-запорожцям товариш, що йде в останню путь. Особливо вирізняється постать та обличчя старого, і який несе булаву, символ влади покійного. Є дані, що для цього колоритного образу старого козака художникові позував 60-річний Михайло Старицький - видатний наш письменник і театральний діяч.

Головним у картинах Мурашка був колір: насиченість і чистота, свіжість, яскравість, що вабить і не дає звести очей із його полотен пересічним глядачам.

Учень-екскурсовод 3. Ця картина сумна ще й тому, що стала пророчою для автора. О першій годині ночі до Мурашка з дружиною підійшла компанія з трьох солдатів... Художник збагнув, що його ведуть просто в поле, на розстріл без суду... Він спробував утекти: добігти до відомої йому канави, що утворювала під парканом щілину, але піджак  за щось зачепився, і він застряг під парканом. Ще мить і він урятований, але його наздогнали  - постріл у потилицю - і смерть на місці. Убивці зникли. «Випадок» забрав життя надзвичайно талановитого художника України.

Група знавців творчості М. Пимоненка

Учень-екскурсовод 1.Він зробив значний внесок у створення національного мистецтва жи­вопису. Активний учасник Товариства пересувних художніх виставок.

Учень-екскурсовод 2. Нагороджений двома малими та однією вели­кою срібними медалями Петербурзької академії мистецтв, орденом Свя­тої Анни II і III ступенів. Автор 180 картин, близько 400 етюдів і більш як 100 малюнків. Основні з них: «Весілля в Київській губернії» (1891), «Ворожіння» (1893), «На річці» (1897), «З лісу» (1900) та ін.

V. Закріплення та узагальнення вивченого

Фронтальне опитування

1. За яку олійну картину Т. Шевченко одержав срібну медаль? («Циганка-ворожка». Олійне полотно втрачене, в музеї -  акварельна копія.)

2.Хто брав участь у викупі Шевченка з кріпацької неволі? (К. Брюллов,

В. Жуковський, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка.)

3.Яка картина Шевченка є ілюстрацією до однієї з його поем? («Ка­терина»), Дайте характеристику цій картині.

Висновки

Творчість цих художників займає особливе місце в розвитку укра­їнського образотворчого мистецтва. Їхні твори розкрили життя і побут простого люду, служили його інтересам, не тільки повідали про тяжку долю і працю людини, але й показали її зовнішню і внутрішню красу, яка збагатила цей світ. І тепер із гордістю можна повторити відомі сло­ва про те, що краса і справді врятує таке недосконале, важке й водно­час прекрасне життя.

VI. Підведення підсумків уроку

Учитель узагальнює матеріал та ключові поняття уроку.

Оцінювання роботи учнів протягом уроку.

Домашнє завдання.

  •        Зробити письмово в зошитах аналіз живописних творів у формі твору-роздуму.Самостійно опрацювати інформаційний матеріал: перша група – «Декоративно-прикладне мистецтво», друга група – «Килимарство»; третя група – «Гончарство»; четверта група – «Петриківський розпис».
docx
Додано
7 березня 2025
Переглядів
516
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку