Жниварські пісні. «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька»

Тема. Жниварські пісні. «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька»

Мета: продовжити ознайомлення учнів з календарно-обрядовими піснями, а саме: жниварськими; навчити розуміти магічну силу обрядових пісень для наших предків; розвивати вміння виразно і вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст; виховувати любов та повагу до звичаїв та традицій, до загальнолюдських цінностей

Цілі.

Учні знатимуть: групи жниварських пісень, час і особливості їх виконання.

Учні вмітимуть:

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати жниварські пісні, коментувати їх зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби, розповідати про обряди, пов’язані зі жнивами.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма: комбінований урок

Міжпредметні зв’язки: народознавство, образотворче мистецтво, музика

Формування надпредметних компетенцій: ціннісно-смислової, пізнавальної, пошукової, комунікативної, читацької, творчої, соціальної.

Методи, прийоми і форми роботи: розгадування кросворда, випереджувальні завдання , метод «Незакінчене речення» , метод «Мозкова атака», виразне читання, валеохвилинка, робота в групах, асоціативний кущ, «Павутинка дискусії».

Здоров’язбережувальний аспект уроку: активізація органів зору, слуху та уваги, навчальна релаксація, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку.

Теорія літератури: групи жниварських пісень

Обладнання. Ілюстрації до жниварських пісень, матеріали про хліб, прикрашений сніп (дідух), аудіозаписи жниварських пісень

Епіграф:                                                               Де праця, там і пісня.

                                                                                               Українське прислів’я

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Емоційне налаштування на урок. Оберіть колір, який відповідає вашому настрою.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

      Перевірка домашнього завдання

• Огляд ілюстрацій до купальських пісень
• Поетична хвилинка. Виразне читання купальських пісень (за вибором учнів); діти оцінюють виразне читання свого однокласника, користуючись схемою (урок № 3)
• Розгадування кросворда. 

к

у

п

а

й

л

о

 

1. Міфологічний персонаж слов’ян, бог плодоносних сил природи, її могутності, достатку і врожаю, злагоди, любові та шлюбу (Купайло)
2. Гілку якого дерева прикрашали на Івана Купала ?(Вербову)
3. Здобувши цвіт якої рослини, людина стає всезнаючою і всебачучою?(Папороті)
4. На Івана Купала земля має найбільшу силу. Кому вона її віддає? (Травам)
5. Як називаються епітети, які часто вживаються у художніх творах із певними словами і підкреслюють якісь сталі ознаки явищ, предметів, характеристики людей? ( Постійні)
6. Назва місяця, на яке припадає свято Івана Купала. (Липень)
7. Як називалися часи, з яких прийшло до нас свято Івана Купала? (Язичництво)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Складіть асоціативний кущ до слова «жнива».

Сонце                           літо             поле                праця від зорі до зорі

Спека                                        жнива                                         подяка Богові

Спрага                  женці                      пісня                            достаток

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

     Слово вчителя.

     Жнива – це етап господарської діяльності людини, підсумок усієї праці хлібороба, адже вчасно зібраний добрий врожай – достаток у домі.

     У давнину майже всі роботи, пов’язані із жнивами, супроводжувалися піснями. Чи легше людям так працювалося? Відповідь на це питання дадуть наші гості (хлопчик та дівчинка, одягнуті в українське національне вбрання).

1. Презентація випереджувального завдання «Жниварські пісні»

      Хлопчик-українець. До початку жнив готувалися як до великого урочистого свята і водночас до тяжкої відповідальної роботи, коли доводилося працювати від зорі до зорі, незважаючи на спеку й спрагу. У перший день жнив селяни, вдягнені в чисту одежу, урочисто вирушало до схід сонця на поле. Починала жати найкраща робітниця, сніп з першого ужинку – «воєвода» - встановлювався на покуті. Пісні, виконувані під час жнив, можна поділити на три групи. Перша – зажинкові – ті, що величають вправних жниць, перший сніп, бажають почати роботу в добрий час, пророкують добрий урожай. У власне жниварських піснях величальні мотиви дещо відступають і звучать скарги на важку працю, на жадібність господарів, які до ночі тримають голодних наймитів-жинців у полі.

Ой, в чужого господаря обідать пора,

А в нашого господаря ще й думки нема,

Ой, паночку наш, обідати час!

А в чужого господаря полуднувать пора,

А в нашого господаря й на думці нема,

Ой, паночку наш, полуднувать час!

А в чужого господаря полуднували,

А в нашого, багатого, ще й не думали,

Ой, паночку наш, полуднувати час!

      Дівчинка-українка. Третя група – пісні обжинкові, у яких переважають нотки бадьорості, оптимізму, задоволення з того приводу, що вдалося завершити найтяжчий етап хліборобського року. Останній сніп прикрашають червоною стрічкою і з піснями несуть його додому.

      Важливого значення в кінці жнив надавалося обряду завивання «бороди». «Бородою» слугувала невелика кількість нескошених колосків, які залишали в полі. Між стеблами розпушували землю і засівали її зерном із трьох колосків. Біля «бороди», начебто дякуючи ниві, клали хлібину й ставили в воду, лягали й качались по ниві, щоб повернути собі вироблену силу. З останнього вижатого збіжжя, прикрашеного калиною і волошками, робили ще й вінок, його несла в село найкраща жниця як символ завершення праці.

      Обжинкові пісні найурочистіші. У них подяка Богові, уславлення хліба, сподівання на новий урожай.

Валеохвилинка.

Вийшли в поле косарі

Косить ранком на зорі.

До обіда покосили,

Гострі коси потупили.

По обіді спочивали,

Гострі коси поклепали.

Жніть, женці, дожинайте,

Колосся вибирайте.

Колосся вибирайте,

Віночки позвивайте.

Пожали, пов’язали,

Косоньки поскладали.

Ввечері холодком

Клали копички рядком.

2. Виразне читання вчителем та учнями пісень «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька».

3. Метод «Незакінчене речення». Аналіз пісні «Маяло житечко, маяло» (можна письмово)

• Це обжинкова пісня, бо…
• Жнива завершилися успішно, адже…
• У пісні є персоніфікований образ…
• Вінок символізує…
• «Чистім полі», «буйного вітречку» - це…
• Основна думка пісні - …

V. Закріплення знань, умінь та навичок.

1.  Робота в групах.

1 – ша група. Творча робота. Додати до прислів’їв загублені частинки.

• Хліб – усьому… (голова).
• Не той урожай, що в полі, а той, що… (в коморі).
• Весна багата на квітки, а осінь… (на сніпки).
• Багато снігу – багато… (хліба).
• Як у травні дощ надворі, то восени… (хліб у коморі).

Доповнити цей ряд прислів’їв, підібраними самостійно (пригадують самостійно або виписують їх зі збірника прислів’їв)

• На чорній землі білий хліб родить.
• Без солі, без хліба нема обіду.
• Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
• Без солі не смачно, без хліба  не ситно.
• Не ми хліб носимо, а хліб нас.
• Де хліб і вода, там нема голода.
• Коли хліб на возі, нема біди в дорозі.
• У коваля руки чорні, а хліб білий.
• Без хліба суха бесіда.
• Поки зерно в колоску, не засиджуй в холодку.

2 – га група. Знаходить у збірниках поезії про хліб, вчиться їх виразно читати.

3 – тя група (учні, які мають творчі здібності). Твір-мініатюра про хліб, хліборобську працю.

2. Метод «Мозкова атака». Як ви думаєте, що залишилося у нашому сучасному житті від тих давніх жниварських пісень та пов’язаних із ними обрядів? (пошана до хліба, до хліборобської праці)

VІ. Підсумок уроку.

1. Рефлексія.

Загадка про хліб.

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб)

      Хлопчик та дівчинка, одягнуті в українське національне вбрання, пригощають хлібом усіх учнів.

Дівчинка-українка:

Як їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте, -

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те!

(М.Познанська)

Хлопчик-українець:

Пахне хліб, як тепло пахне хліб

Любов’ю трударів і радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб

Духмяно пахне хліб.

(П.Воронько)

 

2. «Павутинка дискусії». Підберіть аргументи на підтвердження чи спростування тези:

Чи цікаво вивчати календарно-обрядові пісні?

Так, тому що…	Ні, тому що…
Можемо дізнатися про життя наших далеких пращурів.	1.Не віримо в існування русалок, мавок…
Ці пісні – голос душі людини, вияв її мрій, прагнень, почуттів.	2.Більше подобаються сучасні мелодії, ритми, напрями в музиці.
Вчимося поважати звичаї, традиції.	3.Обряди, звичаї, традиції, описані в піснях літнього циклу, мало збереглися.

 

     3. Оберіть колір, який відповідає вашому настрою.

Домашнє завдання. Читати й аналізувати пісню «Там у полі криниченька», інсценізувати одну з пісень літнього циклу, створити ілюстрації (за бажанням), підготувати повідомлення про зимові свята й обряди (випереджувальне завдання).