"Жовто-синіми стежками неньки України"

ЖОВТО-СИНІМИСТЕЖКАМИ НЕНЬКИ УКРАЇНИПрезентацію підготувала Вчитель Зорянської гімназіїКрасноградської міської ради Харківської областіЯрмолюк Наталія Вікторівна

Державні символи. Для вирізнення свого роду, відокремлення своїх земель, люди здавна використовували знаки-символи. Ці символи збереглися до нашого часу. Тому герб, прапор і гімн, які відкривають сторінки історії життя українців, розповідають про те як створювалась наша держава. Гімн – це урочистий музичний твір, величальна пісня, в якій оспівується Україна – твоя рідна Батьківщина.“Ще не вмерла України і слава, і воля. Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу,І покажем, що ми, браття, козацького роду”. М. Вербицький П. Чубинський

Прапор. Синьо-жовтий прапор – це символ Української держави, її незалежностіГерб. Золотий тризуб на блакитному полі – цедержавний герб України. Синьо-жовтий прапор України – Це безхмарне небо, синє-синє,А під небом золотіє нива, І народ – і вільний, і щасливий. Прапор, як святиню, любі діти, Треба шанувати й боронити. Прапор – символ нашої держави, Він для всіх ознака сили й слави. Наш герб — тризуб, Це воля, слава й сила. Наш герб — тризуб. Недоля нас косила,Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем,Добро і пісню несемо Ми людям.

Народні символи Про народні символи складено багато пісень і легенд. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це наші святині, це наші обереги. Обов’язок кожного українця – знати, приумножувати, не забувати і передавати нащадкам традиції, звичаї свого народу.

Символи - предмети. Вінок. Вінки у багатьох націй – це прикраса для дівчат та жінок, яка виготовляється з квітів – живих чи штучних, а також різних кольорових деталей: пір’я, намистин, блискіток. Український віночок прикрашав голову нареченої під час весільних обрядів та деяких інших свят. В наш час він є не тільки частиною певних ритуалів, але й стильним жіночим аксесуаром який стає все популярнішим. Квіти для українського віночка використовувались різні. Одна прикраса могла бути створена навіть з 12 різних видів. Кожна квітка не тільки додавала віночку барв – мав певний символ. Троянда – символ кохання, лілія – цноти, мальва – краси, безсмертник – здоров’я, волошка – простоти, півонія – довголіття, калина – краси та дівочої вроди, ромашка – ніжності, миру, любові.

Вишиванка - не просто елемент етнічної одягу, це ціле багатство нації, яке несе у собі глибинний смисл. Вишиті орнаменти таять в собі зашифроване послання наших предків, які використовували вишиванку в якості оберега. Вона символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, порядності й чесності, любові та святковості, крім того, вишиванка – це ще й оберіг. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові-нареченому, чоловікові чи хлопцеві; дівчині чи заміжній жінці. Рушник - оберіг української родини. І у горі, і у радості він завжди поряд. Не знайдете ви сьогодні української родини, у якої не було б рушника. Рушник передавався із роду в рід. Батьки, які отримали рушники від своїх батьків, берегли їх як реліквію не тільки для дівчат, а й для хлопців, і не віддавали їх нізащо з рідної хати.

Колиска - в українській культурі колиску вважають символом безсмертя роду. Округлу форму дитячого ліжечка ототожнювали з лоном матері. Через це їй приписували магічні властивості і намагалися оточити символізмом, аби наділити охоронними силами. Перш, ніж покласти в колиску дитину, туди іноді клали ляльку-мотанку, її, мати робила під час вагітності. Це мало обрядове значення, бо ляльку вважали захисницею дитини, а також символом зв’язку з сім’єю. А іноді намагалися першим у колиску вкласти кота, щоб усе зле і нечисте перейшло на нього. Скриня – символ заможності, збереження сімейних і родинних традицій, поваги до праці й духу предків. Як правило, в скрині зберігають придане дівчини, здебільшого, виготовлене нею самою: вишиті сорочки, блузки, рушники і наволочки, сувої домотканого полотна та інше. Вміст скрині підтверджував талант і працьовитість нареченої, бо так і говорилося: “Яка скриня, така й господиня”.

Лялька-мотанка. Це один із найдревніших символів, який сотнями і навіть тисячами років супроводжував наших предків. Ляльку-мотанку мати клала до колиски немовляті, у скриню із рушниками та сорочками, коли донька заміж виходила. Мотанка оберігала і оберігає оселі українців. Мовчазна лялька береже таємниці цілого роду, адже переходить із покоління в покоління, від матері до дитини.

Символіка іграшки. Сопілка – символізує мелодичну душу українського народу. Свищик – оберіг, шумові ефекти якого, за повір’ям відганяють злих духів. Півень – іграшка українських гончарів, птах, пов’язаний з сонцем: він не тільки сповіщає про початок дня, але є провідником сонця в річному та добовому циклах. Він охороняє від небезпеки, обертає до втечі сили зла та тьми, пильнує небезпеку

Українська народна гра “Подоляночка”з песиком Патроном. Давайте в "Подоляночку" пограємось. Одна дівчинка буде за подоляночку — вона йде в коло. Всі ж інші стають кружка, беруться за руки і водять танок, співаючи: Десь тут була Подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона впала,До землі припала. Личка не вмивала,Бо води не мала.​

Під цю пісню подоляночка спершу ходить у колі, а потім присідає до землі, схиляє голову на руку і сидить так, зажурившись, аж усім шкода її стає, і вони співають: Устань,   устань, Подоляночко. Тут подоляночка підхоплюється, а коло співає далі: Умий личко. Як  ту  скляночку. На ці слова подоляночка показує в рухах, як вона старанно вмивається. І побачивши, що вона така чепурна, всі здогадуються, що вона, певно, й танцювати вміє, і радять їй у своїй пісеньці: Візьмися у боки,Покажи нам скоки. Та біжи до гаю,Бери дівча з краю!Подоляночка тішиться і пританцьовує під цю пісеньку, а далі біжить до кола, бере за руку якусь дівчинку і веде всередину на своє місце, а сама стає в коло разом з усіма. Гра починається спочатку.

Стежками Тараса Григоровича Шевченка

Цікаві та маловідомі факти із життя. У Тараса були 5 рідних братів і сестер, шоста дитина померла. Так-от, з усіх навчився читати й писати тільки він. Батько вирішив інвестувати в нього, бо бачив, що Тарас дуже відрізняється з-поміж інших. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. За життя Кобзаря більш цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова.500 м² - площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17 – поверхового будинку, внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали протягом двох тижнів. Перший “Кобзар”, який вийшов у 1840 році накладом 1000 примірників, розкупили за 2 тижні. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см. Тараса Шевченко назвали Тарасом через близькість до іменин. 25 лютого, коли він народився, за юліанським календарем було свято Святого Тарасія. У своїх віршах автор згадує близько 40 разів про вербу і калину. Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом.1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів і ще 128 – в 35 країнах світу.

Пам’ятники Кобзарю. Пам’ятник Т. Шевченку у Сумах. Пам’ятник Т. Шевченку у ЛьвовіПам’ятник Т. Шевченку у ХарковіПам’ятник Т. Шевченку у Хмельницькоиу. Пам’ятник на могилі Тараса Шевченка

Пам’ятник Т. Шевченку у БудапештіПам’ятник Т. Шевченку у ВашингтоніПам’ятник Т. Шевченку у РиміПам’ятник Т. Шевченку у Празі

Картини Тараса Шевченка. Аскольдова могила. Богданова церква у Суботові

Дуб, офорт/акватинта (1860 рік)Селянська родина (1843 рік)

Почаївська лавра з півдня (1846 рік)Катерина (1842 рік)

Пожежа в степу (1848 рік)Селянське подвір’я (1845 рік)

Автопортрети Кобзаря

Де б ви не були,пам’ятайте та завжди залишайтеся синами та доньками своєї землі. Саме Україна у вашому житті нехай стане Батьківщиною, де рідний дім, де рідні стежки та дороги, де на тебе чекають завжди з любов’ю та надією.