"Зима прийшла і свята привела”

            "Зима прийшла і свята привела”

Мета:

Розширити світогляд дітей, систематизувати знання про свята; учити осмислювати культурні традиції, звичаї українського народу; прищеплювати любов до своєї Батьківщини, до історичного і самобутнього образу свого народу; розвивати допитливість, пробуджувати інтерес до вивчення народних витоків святкування різних дат.

Ведучий 1

Доброго дня, шановні гості!

Ведучий 2

Що нині за днина? Що нині за свято?

Що сюди зібралось так гостей багато?

Ведучий 1

Знаю, що за днина,

Знаю, що за свято, то прийшли сюди всі,

Щоб більше дізнатись

Про зимові свята!

Ведучий 2

Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят...

Ведучий 1

Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати.

Ведучий 2

Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.

Ведучий 1

Зимові свята починаються  4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня).

Ведучий 2

У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща.

Ведучий 1

Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків.

Ведучий 2

У цей період українці віншували, колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.

Умовно завершував зимовий цикл святкових дат за сучасним церковним календарем - день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.

Ведучий 1

Великим зимовим святом, особливо важливим для молоді, був день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного.

Ведучий 2

В українській традиційній обрядовості із днем святого Андрія пов'язувався комплекс давніх, язичницького походження ритуалів, що мали переважно любовно-магічне та аграрно-магічне спрямування. Наповнені дохристиянськими обрядами, веселощами і розвагами молоді андріївські  вечорниці припадали на час Пилипівського посту.

Баба Палажка:

- Ти чого це так причепурилась?

Баба Параска:

- А ти чого?

Баба Палажка:

- Думаєш до тебе гості прийдуть?

Баба Параска:

- А чого б і ні! Не до тебе ж їм іти

Баба Палажка:

- До кого ж іще! У тебе в хаті сміття по кутках. Не до хліву ж їм іти.

Баба Параска:

- А в тебе, а в тебе… Та ти готувати  не вмієш. Он на минулому тижні Грицько помер. То він у тебе обідав.

Баба Палажка:

- А ви нечупари: і ти, і мати твоя, і баба твоя…

Баба Параска:

- Тихо, слухай. Чуєш пісню?

Баба Палажка:

- Не чую!

Баба Параска:

- Глуха! Поки ми з тобою сперечаємося клята Одарка всіх у гості запросила.

(Оселя господині)

Дівчата

Добрий вечір, тіточко,

Наша люба квіточко!

Господиня. Добрий вечір, дівоньки, ясні мої зіроньки!

Дівчина 1

Ви за нами сумували? Дівчаток виглядали?

 Господиня.

Звісно, любі, ми чекали, і вечерю готували: І варенички, й узвар, І чарівних трав відвар.

 Дівчина2

                   В край до нас прийшла зима,

                   В полі вже робіт нема.

                   Дівкам вдома ж не сидиться,

                   Всі спішать на вечорниці

Господиня: А давайте дівчата поворожімо на майбутнє.

Гілки з вишні ми поставим

 І на них все загадаєм:

Як розпустяться листочки —

Заміж вийде чиясь дочка,.

Якщо пустить пагінець —

Через рік йде під вінець.

А зів'яне — то погано...

Але в нас все буде гарно.

Мерщій гілочки беріть

І за мною говоріть.

(Дівчатка повторюють за господинею.)

—  Ух-ух-ух! Втікай з хати злий дух! (2 рази)

—  Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.

—  Ух-ух-ух! Хай то буде добрий дух! (2 рази)

—  Злий дух уступись! Святий Андрію засту­пись!

—  Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати!

Господиня

У воду гілочки вмочайте,

До Різдва тепер чекайте.

(Стук у двері. Це хочуть зайти хлопці до хати на вечорниці до дівчат. Дівчата визирають у вікно, роздивляються і гукають: «Наші» Наші!» Відчиняють двері і впускають хлопців.)

Хлопець 1.

А добрий вечір всім у цій гарній хаті! Будьте здорові усі і багаті! Чи пустите нас до своєї оселі, бо ж ми молоді, хороші й веселі!

Всі хлопці. Добрий вечір, добрі люди! Хай вам всім здоров’я буде! І здоров’я, і удача, та ще й доля не ледача!

Дівчата. Добрий вечір, хлопці! То ж заходьте в хату. Просимо сідати. З чим прийшли до нас, розказати час!

Хлопець 2.

 А ми вам дровець припасли, щоб усі тут зігрітись могли.

(Складають дрова біля печі).

Хлопець 3.

Принесли вам меду солоденького і калача чималенького.(Викладають на стіл). Щоб всі ми були веселі та ситі, а не голодні, не злі й не сердиті. То ж тримайте!

Хлопець 1. Бо ж в хаті оцій зібралися на вечорниці. А з порожніми руками зайти не годиться! Ось вам яблука з нашого саду, а як захочете, то дам ще й пораду: щоб і у вашім саду родилося рясно, то за садком треба дивитися вчасно!

Хлопець 2. А це вам солодкі й великі горіхи, для вашої доброї втіхи!

Всі хлопці.

А тепер і заспівати час, щоб відірвати від роботи вас! Бо ми любимо дівчат розважати і в роботі їм частенько заважати!

Пісня «Варенички»

Ведучий 1

Кожного року відзначають два свята Миколая. Перше – 22 травня, а друге 19 грудня.Зимового Миколая відзначають урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками.

Ведучий 2

Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. В них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а, особливо, на воді.Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.

Ведучий 1

Святий Миколай – є другий після Бога заступник людей від усіх бід і нещасть. Все життя він ніс людям Добро і Милосердя. Він опікується не тільки людьми, а й диким звіром. Миколая завжди чекають слухняні діти. Я завжди чекав з великим нетерпінням це свято. Та й зараз чекаю.

Ведучий 2

Найбільш довгоочікуваними святами нашого народу завжди були Різдвяні свята. Чекають Різдво і Новий рік не тільки діти, а й дорослі. Розпочиналися Різдвяні свята 7 січня святом Різдва Христового, а закінчувалися 19 січня на Водохреща.

Ведучий 1

Та прийдуть до тебе три свята у гості: що перше свято — Святе Різдво, що друге свято — Святого Василя, що третє — Святе Водохреща.

Різдво – день народження Ісуса Христа – велике свято. З дня народження Ісуса Христа певний період християни вітаються один до одного словами: “Христос родився!”

Ведучий 2

“Славімо його!”

Що ж означає слово “свят-вечір”?

Ведучий 1

Свят-вечір (багата кутя, вілія, коляда) – вечір 6 січня напередодні Різдва. З ним було пов'язано багато звичаїв і обрядів.Одним із звичаїв наших предків був звичай ставити на святвечір на покуті дідуха – сніп із жита, пшениці або вівса.

Ведучий 2

Крім дідуха на покуті клали хліб, кутю – це каша з пшеничної або рисової крупи, підсолоджена медом, а також узвар – компот із сухофруктів: груш, слив, вишень, яблук тощо. Це обов’язково були пісні страви, які готувалися з дарів саду та городу. Таким чином господарі ніби вшановували минулий рік і дякували йому за добробут і благополуччя родини.

 (Обрядова сценка)

Світлиця. На покутті перед віконами горить лампадка. На столі, в бік покуття, стоїть дідух (прикрашений сніп пшениці чи жита). Біля нього настелено сіна, на ньому в глечику – узвар, а в новому горщику – кутя.

Оленка читає братику вголос “Біблію для дітей”, розповідь про народження Ісуса Христа.

БАТЬКО:

Піду кину сіна вівцям, коням та корові. Нагодую собаку та, тим часом, буду поглядати на небо. Як тільки зійде вечірня зірочка, так і будемо сідати до столу.

(Виходить).

МАТИ: (Ставлячи їжу на стіл):

Втомилась. Треба ж було наготувати до Святвечора аж 12 пісних страв. (Рахує страви, загинаючи пальці на руках)

 Кутя, узвар, пиріжки з капустою, пиріжки з квасолею, вареники з картоплею, шулики, пампушки, пісний борщ, риба фарширована, картопля з грибами, відварений горох з підливою, огірочки… Є все, як і годиться.

БАТЬКО: (Заходячи в хату).

Забув взяти хліба і варену пшеницю. Це ж сьогодні треба пригостити всю худобу хлібом, а птицю – вареною пшеницею… Говорять, що сьогодні опівночі всяка німина людською мовою буде розмовляти з Богом. Якщо хтось із них буде нарікати на погане ставлення господаря, тому не поведеться з худобою в наступному році.

МАТИ: (звертається до батька) Андрію, до того часу, як сідати за стіл, ти обов'язково зайди до сусіда та помирись з ним, щоб на Різдво був спокій і мир.

(Стукіт у двері. В хату заходять двоє діток).

ДІТИ: Добрий вечір, хрещена! Мама і тато прислали вам хліб-сіль і вечерю.

МАТИ: Спасибі вашим батькам, спасибі і вам, що принесли вечерю.

(Діти віддають вузлик з вечерею. Вона ставить його на стіл, розв’язує хустинку, куштує кутю, викладає калач і пиріжки на стіл, а туди кладе свої пиріжки, говорячи):

МАТИ: - Та й смачна ж ваша вечеря! Зараз я вам дам подарунки і гостинці. (Обдаровує дітей подарунками і гостинцями: іграшки, цукерки, горіхи, дрібні гроші).

ДІТИ: Дякуємо вам за все. До побачення!

В хату заходять діти і співають пісню

«Добрий вечір тобі, пане господарю»

Ведучий 1

Після Різдва наступає Новий рік. Вечір під Новий рік (13 січня) називали «другою колядою», або «Щедрим вечором», або «щедрухою». Очевидно, «Щедрим» його вважали через те, що до вечері під Новий рік подавали більше м'ясних страв, яких не вживали на Святвечір.

Ведучий 2

У багатьох місцевостях у цей вечір молодь ходила «маланкувати» (день у церковному календарі був присвячений преподобній Меланії). Один з парубків перебирався на Меланку. У групі переряджених були «князь», «княгиня», «дід», «баба», «коза», «циган» та інші персонажі.

Ведучий 1

Під вікнами щедрувальники вітали господарів з Новим роком, бажали їм усіляких гараздів. Якщо їх пускали до хати, гості розігрували жартівливі сценки. За ці вітання щедрувальників щедро обдаровували.

Ведучий 2

Уранці на Новий рік (день, присвячений Василію Великому) ходили по хатах «посівальники». Хлопці-підлітки, зайшовши до хати, посівали зерном і приказували:

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком всіх вітаю!

Сценка «Водіння кози»

(Хтось стукає у двері).

Хлопчик. Пане господарю, дозвольте козу до хати завести?

Господар. Нема де тій козі розгулятися, тісно в хаті!

Хлопчик. Та пустіть, бо замерзла!

Господар. Ми б пустили, та що гості скажуть?

Хлопчик. Будьте ласкаві, пустіть, бо й козенята замерзнуть.

Господар. Ну йдіть уже, йдіть, тільки добре співайте!

Хлопчик. Добрий вечір вам та господарям,

                  Ми не самі йдем, ми козу ведем.

                  Від хати до хати, сіру волохату,

                  З довгими ногами, крутими рогами.

Коза.  Де коза ходить, там жито родить,

            Де не буває – там вилягає,

            Де коза ногою – там жито копою,

            Де коза рогом – там жито стогом.

( Коза стомилась і падає).

Діти. Ой! Коза впала! Нежива стала!

Дівчинка. Ой людочки добрі! Чи не має у вас лікаря, аптекаря, щоб нашу кізочку полікувати? Лежить вона не дише і хвостиком не колише!

Хлопчик. Друзі, може серед вас є лікар?

( Входить лікар із кондитерським шприцем).

Лікар. Хто помирає?

Всі. Коза.

Лікар. Козак? Який? Цей? ( Вказує на хлопчика, одягненого козаком).

Козак. Не козак, а коза.

Лікар. Ну, це ми швидко! Що з вашою козою трапилось?( оглядає). Зуби цілі. Роги не поламані. Копита не проколоті. Треба укол робити.

( Підходить до кози, щоб зробити укол, коза тікає).

Лікар. А що мені тепер робити?

            Кому укол давати?

            Кого від смерті рятувати?

             Гей, хто хворий, признавайся?

            Для уколів роздягайся!

Лікар. ( Підходячи до козака)Ось ти, козаче, здається хворий, блідий!

Козак. Я здоровий,як бик!

Лікар. А покажи язик!

( Козак показує).

Лікар. Ой, бідний, бідний, ти козак,

            Язик червоний як буряк.

            Треба вводити мікстуру,

            Приготуйсь до процедури!

( Виходить).

Козак. Друзі! Заховайте мене від того лікаря!

Дівчина. А ми тебе перевдягнемо в дівчину.

Козак. Мене? В дівчину?

Дівчина. Так. За давнім Новорічним звичаєм ми тебе перевдягнемо в дівчину Маланку.

( Перевдягають хлопця, надівають намисто, хустку, фартушок).

( Діти  в хороводі  під пісню « Ой, сивая, та і зозуленька»).

Ведучий 1

Ми на тому, добрі люди, наше свято кінчаємо.

Щастя й долі цьому дому всі щиро бажаємо!

Ведучий 2

Живіть у мирі, щасті, добрі, чесні люди,

Нехай Божа ласка з неба завжди з вами буде!

Ведучий 1

Незабаром Новий рік

Переступить ваш поріг.

Хай до вас він завітає з тим,

Що серце побажає!

Ведучий 2

Хай несе у вашу хату щастя, радості багато,

А здоров’я цілий міх покладе на ваш поріг!

З Новим роком Вас усіх!

Ведучий 1

Прощавайте, друзі, Вам низький уклін,

Щастя вам бажаємо всі ми, як один.

Ведучі разом

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.