Зима, що нас змінила...

Зима, що нас змінила…..

 

 

Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення сцени. На сцені фото-колаж подій, які ілюструють події Євромайдану взимку 2013-14 рр., у глибині – імітація барикади, розкидані шини. Біля «барикад» знаходяться, відповідно одягнені учасники, що виступатимуть у ролі протестувальників, очевидців відтворюваних подій. Біля сцени – екран, на якому будуть демонструватися світлини, відео. Емблема заходу – гроно калини з синьо-жовтими стрічками.

 

ЕПІГРАФ+ВІДЕО

 

Ведучий 1. 

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

 

Ведучий 2. 

Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх. Вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

 

1 читець. 

Сторіччями здригався мій народ

Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

І мову як духовний ополот

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

 

Ведучий 1. 

Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так сталось, як гадалось. Тяжке життя, несправедливість, корупція  та обман вивели людей на Майдан. 

 

 

Ведучий 2. 

Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.

Коли студенти почали мітингувати та вимагати ліпшого майбутнього для батьківщини, декому не вірилось, що можливо щось змінити, бо занадто міцно засіли в країні пережитки минулого та некомпетентні особи. Проте… потім до нас прийшла «зима, що нас змінила».

 

 

Ведучий 1. 

І коли день за днем, Майдан Незалежності поповнювався свідомими з  усіх куточків України людьми, багато хто врешті підняв голову і почав дивитись вперед, у майбутнє. Хай і в найближче, хай і поступово, проте люди отримали надію. Надію на те, що майбутнє може стати безхмарним та світлим.

 

2 читець. 

Прокинься зі сну, Україно!
Вставай, піднімайся, не спи!
Пора вже повстати з руїни,
пора відновити мости.
Прокинься, вставай, Україно,
бо вже твої дочки й сини
Полинули геть на чужину,
а ти усе дивишся сни...
Прокинься, молю, Україно,
вже й пісня твоя ледь жива.
Принижена, змучена, змерзла,
засмічена мова твоя.
Прокинься! Не спи! Годі спати,
вже досить лежати на дні!
Покинь вже свій якір тримати
і вперто гребти у багні.
Полягли не всі ще герої,
залишивши славу в піснях, —
Продовжують рвати кайдани,
а ти все блукаєш у снах.
Погоня за нами скінчилась,
і ми уже вільні раби...
Прокинься, прошу, Україно,
і з мудрістю в ногу іди.

 

КВАРТЕТ ВИКЛАДАЧІВ «До українців»+ слайд1

Ведучий 2. 

За нашу за вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні. Ті, що лише починали жити. І сьогодні ми зібралися для того, щоб пом’янути й вшанувати всіх тих мужніх, незламних українців та їхніх побратимів інших національностей, чиї душі уже на небесах.

 

Ведучий 1. 

(На екрані демонструється хроніка подій)

 

21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до  курсу, спрямованого на розвиток  співпраці з державами-членами СНД.

 

Ведучий 2. 

Обурена таким рішенням  уряду України  молодь виходить на Майдан  Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок  Революції Гідності.

 

Перший протестувальник. До кінця доби 21 листопада 2013 року на       Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… З'явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходить до 5 тисяч людей.

 

Другий протестувальник. Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Чернівцях.

 

Третій протестувальник. 24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України. На мітингу приймаються ряд вимог Євромайдану: відставка уряду Азарова, скасування рішення про призупинення підготовки вступу до асоціації з ЄС та її  підписання на саміті у Вільнюсі, звільнення Юлії Тимошенко.

 

Четвертий протестувальник. Тим часом Партія регіонів звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками. Понад 1000 бійців Беркуту розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу. Того ж дня 5000 львівських студентів влаштували  мітинг на підтримку Євромайдану на  майдані  перед головним  корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка.

 

П’ятий протестувальник. У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, примінивши силу. Були застосовані вибухові пакети. Побитих, поранених протестантів прихистив Михайлівський Золотоверхий собор, у якому оперативно розгорнуто медичну службу, операційні блоки.

 

Перший протестувальник. Збурення в суспільстві наростає. І вже 1 грудня  півмільйона обурених діями влади українців зібрались на Всеукраїнське Віче. До них приєдналися європейські дипломати. Опозиційні сили створюють Штаб Національного Спротиву – координаційний центр Євромайдану.

 

Другий протестувальник. 11 грудня 2013 року режим Януковича шляхом нічного штурму здійснює чергову спробу ліквідувати Євромайдан, застосовуючи спецпідрозділ «Беркут» та внутрішні війська. Дзвони Михайлівського Золотоверхого забили тривогу. Зі сцени Майдану, оточеного силовиками, Руслана Лижичко, Юрій Луценко, Віталій Кличко, Святослав Вакарчук закликали  киян прийти на допомогу майданівцям.

 

3 читець. 

Палає Київ у вогні,

горять сталеві БТРи

там на межі-передовій,

народ боронять волонтери.

Палають шини і серця,

ніхто не хоче помирати.

 Перед екраном матері

 і там, і там їхні солдати…

 

4 читець. 

Там у шоломі зі щитом

 стоїть з Волині хлопчина.

 З червоним на грудях хрестом

 поранених несе дівчина.

 Стоїть із Харкова Андрій,

 Сашко тримає оборону,

 він тут вже 48 днів,

 як сам приїхав з Краснодону.

 Ось знову хвиля йде атак,

 усе змітають водомети,

 морозно трішки: «-2»,

 горять позаду вже намети…

 

 5 читець. 

 Всіх щільно взяли у кільце,

 здається ось наш дух зламають,

 та хтось із права затягнув

 Вкраїни Гімн… усі співають.

 Тримати крепко треба щит,

 бо там позаду наші діти,

 батьки стоять і матері,

 нема куди нам відступити.

 

Третій протестувальник. 13 грудня  відбувся круглий стіл за участю трьох лідерів опозиції –  Яценюка, Кличка, Тягнибока та Президента України Януковича. Але конкретних питань про відставки Уряду, звільнення затриманих, покарання винних не вирішено.

 

Четвертий протестувальник.  16 січня 2014 року Верховною Радою без обговорення, простим підняттям рук  було прийнято пакет «Законів про диктатуру», що відкривали провладцям шлях до масових репресій, надавали ще більшу свободу дій для  покарання учасників акцій протесту.

 

П’ятий протестувальник. 19 січня 2014 року у Києві на Народному Віче зібралось десятки тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленню «Законів 16 січня». Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Беркутівці застосували спецзасоби і, незважаючи на мінусову температуру повітря, водомет.

 

Перший протестувальник. Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Кривава водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

 

Другий протестувальник. 22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та родом з Волині Олександр Бадера.  Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

 

Третій протестувальник. Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого. Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури.

 

  

6 читець.

Пливуть гроби по морю, як човни -
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.
 

7 читець.

І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів – плече в плече
і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.

 

 

 

Пісня «Небесну сотню, Господи, прийми»+відео

 

 

Ведучий 2.

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

 

Пісня про Україну «Моїй Україні»+відео

 

Ведучий 1. Війна –це жах..

Ведучий 2. Війна – це руйнація...

Ведучий 1. Війна – це смерть…

Ведучий 2. Офіційно її немає, та  вона поруч щодня. Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не вмирають.

 

 

Ведучий 2

Кожен з Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.(слайди)

 

Під пісню «Мамо, не плач»+відео

 

Ведучий 1

Для України настав тяжкий і відповідальний час. Після Майдану, побачивши, що Україна обрала собі європейський шлях, Росія  розпочала проти нас війну. Знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави. І наші військові кожного дня, кожної миті, демонструють мужність та героїзм, відвагу та самопожертву, відчайдушність та бойове братерство і це щоразу підсилює нашу віру і сподівання, гордість за свій народ. Життя – безцінне, а Україна – понад усе! 

 

 

Вірш «Ніколи не вмре Україна»

 

 9 читець.

Ледь «Сотню Небесну»

Устигла прийняти земля,

І ще Україна у тузі й жалобі за ними

А з півночі уже наступає

Кремлівська орда –

Їй мало Чечні і Абхазії треба Вкраїни

З російських каналів щоденно лунає брехня…

Народ там зветься «бандерівці» і «екстремісти»

Всі люди у світі засуджують дії кремля.

Та Путіну байдуже –всі ми для нього «фашисти»,

А хто ж тоді він?

І як треба назвати його?

За всі ці безчинства і людські скалічені долі?

Пробач нам Тарасе,

Що в дні ювілею твого

Ми мусимо братися не за вірші, а за зброю.

Та хай не радіють даремно в далекій Москві

Що зможуть так легко поставити нас на коліна.

Ми нація сильна на захист піднімемось всі

Я вірю, я знаю – ніколи не вмре Україна.

 

Ведучий 1                                        

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна. Війна,..АТО.., як би ми це не називали.

Та ми просимо у Всевишнього одного  повертайтесь до нас живими…..

 

Ведучий 2

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

 

Ведучий 1

Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливали.

 

Ведучий 2

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

 

Ведучий 1

Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки.
 

Пісня «БІЛІ ТОПОЛІ»+ ВІДЕО

 

 

Ведучий 2

Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

 

 

Ведучий 2

Героям Майдану, що були вбиті за своє, твоє і за наше світле майбутнє, присвячується хвилина мовчання.
Хвилина мовчання + ВІДЕО
 

Ведучий 1

Молюся за Тебе моя Україно,

за кожного батька, за кожного сина,

за кожною матір, за кожну дитину

я Бога прошу – збережи Україну!

 

«ВІРУЮ»+ СЛАЙД

 

Ведучий 2

Герої Небесної Сотні, воїни АТО віддали своє життя за кожного з нас! Ми будемо пам’ятати про це!

 

Ведучий 1

А ще ми  маємо піклуватися про тих, хто залишився без найдорожчих людей… Без своїх дітей та батьків, сестер та братів, чоловіків і дружин, рідних і друзів… Ми не маємо залишати їх з горем наодинці. Це найменше, що ми можемо зробити для них. Вічна пам’ять героям!

Слава Україні!