Зимові пригоди Маленького Вуханчика

Зимові пригоди маленького Вуханчика.

З неба зіронька злетіла

На віконце наше сіла

Біла та лапата

Як цю гостю звати ?( сніжинка)

(Включаємо запис заметілі)

- Ви чуєте, дітки, яка зірвалася завірюха і вітер кинув нам до групи сніжинки. Ось вони. Давайте розглянемо їх. (Роздаю дітям).

- Які сніжинки( білі, великі, пухнасті, гарні, холодні, легенькі.)

- А що вони вміють робити?

( Падати, літати, кружляти, сідати).

- Давайте візьмемо сніжинку у свою долоньку і пограємося з нею.

                   Я- сніжинка.

-Діти, уявіть себе маленькими, веселими сніжиночками. Подув легенький вітерець і сніжинки полетіли далеко- далеко, кружляючи у повітрі ( кружляють по групі).

Весело, радісно сніжинкам ! Усміхаються вони одна одній, сміються. Стихає вітерець і маленькі сніжинки повільно опускаються на землю, вкриваючи її пухнастим килимом. ( Діти присідають, кидають сніжинки на підлогу ).  Уже не сміються сніжинки, мовчать , заспокоїлися.

А що станеться з нашими сніжинками від тепла?( вони розтануть).

Воно так і буде, а ми з вами швиденько сядемо на стільчики. Поки ви сідали, оця сніжинка розповіла мені, що доки ви гралися, вона почула, як хтось плаче біля дверей. ( Чути плач).

- Піду я , можливо, хтось заблукав у снігу і йому потрібна допомога. ( Підходжу до дверей)

- Хто це? ( дитина в костюмі зайчика застрибує до групи).

Плаче зайча дрібними сльозами.

Промовляє: «  Хочу я до мами!»

Ти не плач, зайча,

Пограйся з нами,

І не зчуєшся, як прийде мама.

Зайченятко, як тебе звати? Вуханчик.

Він вибіг погратися в сніжки, а тут зірвалася завірюха. Ви чули, дітки, правда, як шумів вітер. Вуханчик заблукав, загубив свою маму і потрапив до нас в садочок.

- Сідай, Вуханчику, загрійся, бо на дворі холодно, пограйся з нами.

                                    Пальчикова гра. « Зайчик»

На землі сніжок лежить,

Зайчик по сніжку біжить.

Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки

Бо без валянок й без шапки. Ой!

У лісі зайченятко грало в сніжки з іншими звірятками.  Давайте розглянемо їх на картинках, відшукаємо кожному маму і назвемо її.

Це – зайченятко, а мама – зайчиха; Їжаченятко- їжачиха; Лисенятко- лисиця.

                                       Фізкультхвилинка « Зайчик»

Зайцю  холодно сидіти,

Треба лапоньки погріти.

Лапки вгору, лапки вниз .

На носочках потягнись.

Лапки ставимо ми вбоки .

На носочках стрибки й скоки.

Ще й навприсядки по колу,

Щоб не змерзнути ніколи.

Скоки зайчик полюбляє,

Дуже високо стрибає.

Цікаво Вуханчикові з нами гратися.

                                               Гра: « Зайві слова»

У лісі живуть кішки, зайчики, лисички. Зайчик любить їсти: моркву, капусту, борщ. Взимку на землі багато снігу, листя...

                                                Гра: « Закінчи речення!»

Замели стежки пухнасті… сніжинки.

Знову снігу налетіло, це до нас прийшла….зима.

Маленьке зайченятко загубило свою… маму.

  Стук у двері. Заходить Зайчиха . Обіймає зайченя.

Пані , Зайчихо! Дітки приготували для тебе і твоїх діток- зайченяток смачну морквочку. Зараз вони викладуть на тарілочку. Надворі сніг, холодно, та коли ви повернетеся до лісу, то пригостите своїх малюків.

- Діти, дякую вам, що ви гралися з моїм синочком, який загубився в лісі, в снігу, розважали і навчали його.

- Дітки, а вам сподобалося гратися з Вуханчиком?

Час мине і в небі блисне золоте проміння.

Мама люба, мама мила

Стисне у обіймах.

Всюди скажуть їй так само

І дорослі й діти

Якщо з вами ваша мама

Добре в світі жити.

- Дітки, ви пригостили маму Вуханчика морквою, а вона принесла вам смачні гостинці за те, що ви так гарно гралися з її синочком.