Особливості використання казки з дітьми різного віку

         Зміст статті містить методичні рекомендації щодо роботи з казкою в різних вікових групах закладу дошкільної освіти.Розкрито особливості залучення дошкільників до казок: народних, авторських вітчизняних та зарубіжних авторів.

         Давно відомо, що читацький досвід починає закладатися ще в дитинстві. Це вік, в якому найбільш яскраво проявляється  здатність слухом, зором, уявою сприймати художній твір; щиро радіти, співчувати, обурюватися. Однак, чуйність до прочитаного сама по собі не виникає. Вона залежить від того, що саме, як часто і яким чином читають дітям.

         Надзвичайно велика педагогічна цінність казок. Дітям молодшого та середнього дошкільного віку читають та розповідають казки про тварин. В природі цих казок – різке розмежування позитивного і негативного.  Породженні народною мудрістю, казкові герої непідвладні часу. В казках різних народів і різних часів зустрічаються образи просто-безглуздого вовка, боязкого зайця, хитрої лисиці і т.д.

         Чарівні казки улюблені для старших дошкільників. Вони ненав’язливо вчать оцінювати вчинки людей в світлі правильних понять про те, що таке добре і що погано. В чарівних казках не буває несправних життєвих бід, а людські страждання закінчуються завдяки наполегливості.

         На основі народних казок виникли літературні авторські казки. В них часто переплітаються елементи казок про тварин, побутових і чарівних казок.    На сьогодні літературні казки популярні у всьому світі, їх вибір достатньо великий.

         Розглянемо особливості роботи з казкою в різних вікових групах.

Перша молодша група

(від двох до трьох років)

         В ранньому віці дітей знайомлять з народними та авторськими казками. вітчизняних та зарубіжних авторів (Н.Забіла, К.Ушинський, Г.Демченко, І.Нехода, Л.Толстой та ін.).

         Короткі казки дітям другого року життя варто розповідати два рази поспіль. Це не повинно втомлювати дітей, адже вихователь забезпечує активність під час слухання: допомагає виконати імітаційні рухи (діти показують, як важко було витягнути велику ріпку), використовує наочні посібники. Найбільшої ефективності досягається, якщо вихователь поєднує розповідь з показом фігурок настільного театру. Діяти з фігурками настільного театру дуже зручно: показ не займає багато часу і не порушує змістовного викладу.Використання на заняттях наочності активізує увагу дітей, сприяє запам’ятовуванню.

         Після першого розповідання варто згадувати зміст казки, плануючи паралельно завдання, які дозволяють виконати рухові вправи (пострибати як жабка, показати як витягували ріпку і т.д.); згадати (відтворити) уривки, найцінніші в плані збагачення мовлення («Жабка в рукавичку..» /стрибнула/, «А ведмідь в рукавичку… /вліз/) . Доцільно залучати дітей до самостійної гри дітей з фігурками настільного театру, розглядом ілюстрацій.

Друга молодша група

(від трьох до чотирьох років)

         Знайомі дітям казки («Колобок», «Рукавичка», «Дід та баба», «Теремок», «Вовк та семеро козенят») даються в другій молодшій групі в інших обробках.   Нагадавши про дві схожі, але все ж таки різні казки, можна поцікавитися, яку з них діти хочуть послухати або, в яку з них вони бажають пограти. Діти з задоволенням драматизують казку «Теремок» (авт. Чарушин Є.), оскільки в ній багато звуконаслідування, яке діти спочатку проговорюють, а пізніше проспівують.

Середня група

(від чотирьох до п’яти років)

         В середній групі казки стають об’ємнішими та складнішими. В цьому віці дітям доступні казки про тварин, які являються носіями певних якостей: лиска розумна, хитра, артистична; заєць хвалькуватий та ін. Такі якості характеризують і людей.

         Поступово діти починають розуміти, що казка не тільки розважає, але і вчить, переконує в тому, що зло карається, а за правду треба боротися. Відомо, що діти сприймають казку як реальність. Саме тому вона впливає на формування моральності, розвиток емоційного сприйняття у дітей.

         Для читання та розповідання дітям рекомендовано як народні казки про тварин («Лисичка-сестричка», «Колосок», «Лисичка та Журавель»), так і зарубіжні «Троє поросят», англійська; «Бременські музики»,  /брати Грімм/, німецька та ін.

         Також, дітям рекомендують читати частини з «товстих книг»: «Вінні Пух та всі-всі-всі А. Мілна, «Мафін та його веселі друзі» Є.Хогарт.

         Спеціально передбачено знайомство дошкільників з історіями маленьких чоловічиків (гном, домовий), схожих на самих дітей, але менш самостійних та знаючих, а тому таких, які потребують співпереживання розумних та кмітливих дітей («Пригоди Незнайки та його друзів», Н.Носов).

         В ході роботи з дітьми 4-5 років особливу увагу слід звернути на завдання формування у них здатності співпереживати при сприйнятті казки та особистісного відношення до неї. Цьому сприяє точне та виразне читання казки вихователем. Але перш ніж знайомити дітей з казкою, педагог повинен проаналізувати його (аспекти аналізу див. далі).

         Діти емоційно реагують на зміст казки, але це не означає, що вони все розуміють правильно. Так, багато хто з дітей вважають, що заєць в казці братів Грімм «Заєць та їжак» кращий, ніж іжак. Їжак – обманщик, а це погано. Відповіді на питання: «А хіба ж заєць сам себе не покарав та невже не потрібно виховувати грубіянів?» - були самі різні. Але думка про зайця-страждальця зміниться, як тільки вихователь повторно зачитує початок казки, де зарозумілий заєць насміхається над їжаком.

         Необхідно вчити дошкільників мислити та переосмислювати спочатку висловлену думку, намагатися аргументувати її.

         Діти зазвичай знаходяться під враженням від почутої казки і хочуть, щоб їм прочитали ще раз, але за браком часу вихователь змушений обмежуватися вибірковим читанням, тому вже на початку навчального року бажано залучати дошкільників до вибору уривків для повторного читання. На початку року діти зазвичай називають персонажа (почитайте про хитру лисицю), але з часом вони вже здатні формулювати суть уривка (повторіть про те, як Айболить ледь не загинув). Вибір уривку - важка, але надзвичайно корисна для дітей діяльність. Вона допомагає розібратися в прочитаному педагогом казковому творі. Вихователю це дає змогу проаналізувати, як казка сприйнята та осмислена дітьми.

Старша група

(від  п’яти до шести років)

         Діти 5-6 років мають достатній літературний багаж. Список художньої літератури для старшого дошкільного віку обємний та різноманітний. Він включає вірші, заклички, пісні, але інтерес до них вже не так яскраво виражений.Зате популярні в цьому віці стають скоромовки, загадки, чарівні казки.

         Чарівні казки, багаті на уяву, драматичні ситуації, протистояння добра та зла, не тільки розважають, радують дітей, але і закладають основи моральності.

         Для читання та розповідання старшим дошкільникам рекомендовано народні казки («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Царівна-жаба», «Яйце-райце», «Котигорошко»,«Розумниця», «Лисичка сестричка і вовк панібрат» - укр. нар. азки; «Сивко-бурко» рос. нар. казка; «У гості до сонечка» словацька нар. казка та ін.); авторські («Терем-теремок» С.Маршак; «Муха-цокотуха К.Чуковського; «Казка про рибалку та рибку» О.Пушкін; «Попелюшка» Ш.Перро, «Срібне копитце» П. Бажов); «Троє поросят» англ. нар. казка. обр. С.Михалкова «Хаврошечка» рос. нар. казка обр. О.Толстого та ін.

         Як завжди, читати дітям необхідно щодня. Це правило не повинні порушувати і батьки у вихідні дні, а також в ті періоди, коли дитина не відвідує садочок.

         Вже в середній групі вводиться читання «товстої» книги по частинам (читання з продовженням). В старшій групі інтерес до «товстої» книги стійкіший. Читаючи частину за частиною, важливо цікавитися, що дітям запам’яталося та чиє у них бажання послухати, що ще чекає героїв книги (А. Волков «Чарівник смарагдового міста», Т. Александрова «Домовичок Кузька» та ін.).

         Підготовку дітей до сприйняття нової казки може здійснюватися безпосередньо перед читанням або напередодні, при цьому використовують різні прийоми.

• В книжковий куточок розміщують нову книгу. Діти самостійно розглядають ілюстрації
• Вихователь показує предмети, про які згадується в казціі діти їх не знають, називає їх, пояснює призначення.
• Вихователь пропонує, орієнтуючись на назву, висловити припущення змісту казки. Наприклад: «Нова казка «Пан Коцький». Як ви думаєте про кого вона (відповіді дітей).

Безпосередньо після читання (або через деякий час) необхідно провести бесіду з дітьми. Кращому засвоєнню змісту казки сприяють перераховані нижче прийоми.

• Питання вихователя.
• Розгляд іллюстрацій до казки.
• Демонстрація малюнків та пано, на яких зображено героїв казки. Наприклад, вихователь пропонує дітям закрити очі і уявити козлика з казки П. Бажова «Срібне копитце». Потім він показує малюнок: «Це не він, - говорять діти, у казкового козлика на правій передній нозі срібне копитце, ножки тоненькі, головка легенька, на рожках по п’ять гілок». Вихователь ще раз просить дітей закрити очі і замінює попередній малюнок новим (козлик з срібним копитцем, з-під якого розлітається дорогоцінне каміння)
• Словесні замальовки. Педагог пропонує дітям уявити себе художниками ілюстраторами, подумати і розповісти, які картинки до казкивони намалювали б.вислухавши вислови, вихователь задає уточнюючі питання.
• Читання уривків із казки на прохання дітей. Для того, щоб діти краще відчули особливості жанру вихователь може запропонувати їм:
• розповісти про самий смішний (страшний,сумний і т.д)епізод казки. Потім зачитуються відповідні уривки;
• розповісти про один із епізодів казки (на вибір педагога) детальніше. Потім вихователь зачитує текст казки, а діти доповнюють кінцівку речень: «От прибігає вовчик до ополонки, устромив в ополонку хвіст тай каже….. (Ловись,— рибко, мала й велика!) А лисичка з очерету… (Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!).
• драматизувати уривки, найбільш цікаві з точки зору активізації словника або містять діалоги, які діти з задоволення сприймають та слухають.

Сценка репетирується зазделегідь. Потім бажаючі можуть розіграти її на прогулянці або в групі в години самостійної діяльності дітей, а якщо є необхідність, то і на свята.

         Необхідність в бесіді за прочитаним очевидна, оскільки будь-який твір має бути осмисленим. Але не можна забувати про те, що дитина перш за все повинна насолодитися почутим. Детальний аналіз може принести більше шкоди, ніж користі. Якщо казку читають не на занятті, варто лише допомогти їм зрозуміти мотивацію вчинку героя, запропонувати подумати, що посприяло його прийняти те або інше рішення. Або можна уточнити чому саме казка має таку назву. Наприклад: «Як ви думаєте, чому казка, в якій заєць проявив храбрість, сврятувавши ворону, все ж таки має назву «Заєць-хвастун»?»Проводячи бесіду за прочитною казкою на занятті та ставлячи запитання, які потребують доказів, раздумів, вихователь, вислухавши дітей, повинен зачитувати уривок (уривки) з казки. Важливо, щоб діти частіше чули текст, ніж роздуми про те, що саме і чому сталося-приключилося.

Аспекти аналізу казки

І. Методичний аспект

1.        Добір літературного твору, орієнтуючись на інтереси, доступність для дитячого розуміння подій, в них описаних.
2.        Підбір картинок, ілюстрацій до тексту, наочних посібників.
3.        Проведення попередньої роботи з дітьми.

ІІ. Мовленнєвий аспект

1.        Аналіз твору – встановлення найбільш вдалих засобів виразного читання або розповідання: інтонації, логічних наголосів, розстановки пауз; визначення слів словосполучень на які потрібно звернути увагу дітей, пояснити значення.

ІІІ. Виконавський аспект

1.        Запам’ятовування тексту, щоб дослівно передати зачин, повтори, пісеньки, епітети.

Літературний калейдоскоп

Молодша група

Мета. Привчати впізнавати казку за фрагментом, ілюстрацією, знаходити на малюнках героїв, пригадувати назву знайомої казки. Порадувати дітей, допомагаючи згадати їм знайомі казки. Формувати інтонаційну виразність мови, збагачувати словник.

Попередня робота. Читання казок: «Три ведмеді» в обр О. Толстого, «Двоє жадібних ведмежат» угорська нар. казка, «Кицин дім» С. Маршак; розгляд ілюстрацій до казок.

Матеріал. Ілюстрація до казки «Три ведмеді», атрибути для драматизації казки  «Кицин дім».     

Хід

Вихователь звертає увагу на ілюстрацію до казки «Три ведмеді»

Вихователь. А ось іде ведмідь з коробом. Він збирається сісти на пеньок і з’їсти пиріжок. Звідки в нього пиріжки? Невже сам спік? (відповіді дітей)

Вихователь. Народна мудрість говорить, що жадібність до добра не доведе. Хто пам’ятає, що трапилося з двома ведмежатами, як тільки вони почали скупитися? А з якої казки ці ведмежата («Двоє жадібних ведмежат» угорська нар. казка).

Вихователь проводить гру по казці С Маршака «Кицин дім». Обирає дітей на ролі кішки, курочки, свині, собачки. Діти допомагають вихователю читати текст казки.

Вихователь та діти.

Тілі-ділі,
Тілі-ділі,
Тілі-ділі, тілі-бім!
Загорівся кицин дім!
Загорівся кицин дім,

Діти

Тілі-ділі,
Тілі-ділі,
Тілі-ділі, тілі-бім!

Вихователь

Кішка вискочила!
І враз заголосила:
- Пожежа! Ой, біда!

Кішка (кричить). Пожежа! Допоможіть! Мяу!

Вихователь

Охопив вогонь весь дім,

Біжить курочка з відром

Заливати кицин дім

Курочка. Куд-куди! Куд-куди! Куд-куди! Вилию відро води! (виливає відро води)

Вихователь

А свиня з ситом.

Свиня.

Я несу вам воду в ситі,
В добрім ситі, в решеті, -
Не донесла в метушні!

Вихователь
Біжить собака з помелом,
Собака гавкає та розмахує  помелом

Собака розмахує  помелом, а діти  проговорюють слідуюче:

Раз! Раз!

Вогонь згас!

Все!

         Якщо діти не втомилися та гралися з задоволенням, то гра повторюється з новими виконавцями ролей.

Список використаних джерел:

Методичні рекомендації до Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина»

Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: Підручник /за ред А.М. Богуш, Н.В. Гавриш: Вища школа, 2007.-542с.

Залучення дітей до художньої літератури. Посібник /В.В.Гєрбова: Синтез, 2010.-72с.