" Зимуючі птахи нашого краю ".

 

 

 

МЕТА:

 

• ознайомити учнів з видовим різноманіттям зимуючих птахів своєї місцевості,
• поповнення знань учнів про роль птахів в природі і житті людини;
• представлення про природоохоронну діяльність;
• розвивати пізнавальні інтереси учнів;
• виховувати бажання  допомагати, ставитися до пернатих друзів      
• бережливо;
•  закладати основи екологічної свідомості і культури.  

ОБЛАДНАННЯ :

плакати і малюнки  на  відповідну тему, комп’ютерна  техніка, мультимедійні  презентації.

На дошці вислів «Бережи природу! Захищай птахів»

 

І. Вступ.

 

Класний керівник.  Де ми лишень не зустрічаємо птахів! Варто лише визирнути у вікно, і горобець, і синиця потрапляють у поле нашого зору взимку. У нашій країні птахів нараховується 360 видів. Ми настільки звикли до них, що нам здається, ніби ми про них все знаємо. Птахи – наші друзі та помічники в боротьбі за врожай, вірні союзники в боротьбі зі шкідникам

Любі друзі! Не всі птахи відлітають до теплих країн. Частина їх залишається з нами взимку. Зимові та весняні снігопади, обледеніння, природні вороги призводять до гибелі великої кількості птахів В

 

умовах сучасного науково-технічного прогресу треба знайти можливість зберегти світ птахів, не тільки для нинішнього, а й для майбутніх поколінь Основна умова для дійової охорони птахів – збереження їхніх місць гніздування і кормової бази.. Друга умова збереження птахів – підгодівля птахів у не спритний час, оскільки для птахів голод — одна з основних причин загибелі взимку.

 

 

 

Зимуючі птахи нашого краю.

Класний керівник.  

А сьогодні до нас у гості завітали птахи, які розкажуть про себе. Виступи учнів, які розповідають про зимуючих птахів.

 

1-  й  учень розповідає про граків.

2-  й  учень розповідає про сірих ворон.

3-  й  учень розповідає про родину синиці.

4-  й  учень розповідає про горобців

 

 

СІРА ВОРОНА

 

Сіра ворона відрізняється від грака не лише тим, що в неї чорні лише голова, крила і хвіст. Вона вправніше літає, значно спритніша й кмітливіша Взимку ворона товаришує з граками, разом з ними відвідуючи смітники та гріючись на дахах. Та про взаємну допомогу тут і мови бути не моя Сміливо видирає сіра розбишака їжу в грака просто із дзьоба. Весною ж, коли граки починають свої «толоки», ворони заходяться мостити гнізда, але окремі і на значній відстані одне від одного. Ця обережність врятувала не одного воронячого нащадка, бо зруйнувати одразу всі гнізда неможливо. Невипадково ворона вважається найкмітливішим птахом. Виявляючи досконалу пристосованість до олюдненого середовища, вона водночас не втрачає здатності жити за межами міст і сіл.

Така універсальність говорить про пластичність виду: це сприяє кращому його збереженню за різних умов.

 

 

 

 

РОДИНА СИНИЦІ.

Дуже корисна відома всім велика синиця, що живе на Україні майже скрізь. Великі синиці не відлітають узимку, а мандрують разом з , іншими птахами недалеко від місць гніздування в пошуках їжі. Уже в березні вони починають паруватися і будувати собі гнізда, а в квітні відкладають яйця.

Гнізда великих синиць завжди знаходяться у з закритих місцях – у , дуплі, щілині будівель тощо. Гніздо синиця вимощує дуже старанно –

мохом, шерстю, пір’ям, кінським волосом і заповнює майже всю порожнину дупла. Яєць великі синиці відкладають – 9-10, а іноді й більше і висиджують пташенят два рази на літо. Ось ці корисні птахи досить поширені і зустрічаються майже всюди.

 

 

 

Живляться великі синиці різноманітною їжею – і рослинною і тваринною, особливо взимку, у голодний для птахів час. У літній період, під час розмноження, вони переходять майже виключно на комах і поїдають їх надзвичайно багато. Великі синиці знищують і взимку комах, чим

приносять садівництву й лісовому господарству величезну користь. Вони знищують різних шовкопрядів, золотогузку, п’ядунів, жуків, клопів, вибираючи їх звідусіль. Ніде комаха не може сховатись від гострого зору синички.

Великих синиць дуже легко приваблювати в сади, парки, лісові масиви. Для цього треба організувати взимку підгодівлю, що дуже легко, бо синиці зовсім не вибагливі щодо їжі, а потім у лютому – на початку березня розвісити штучні гніздівлі -синичники. Це можна зробити скрізь, де є загроза масового розмноження шкідливих комах.

ГРАКИ

 Граки – чорні, трохи незграбні птахи, які весною з несамовитим галасом влаштовують багатоповерхові «комунальні» гнізда на високих деревах, садах та лісосмугах, часто вздовж доріг. Взимку вони не відлітають в теплі

краї, тільки відкочовують південніше, а в нас зимують загартованіші птахи  півночі. В цей час особливо помітна санітарна роль граків, які разом із сірим воронами

 

 

поїдають кухонні відходи. Навесні ж, особливо під час оранню вони накидаються на личинок різних жуків, здебільшого

 

шкідливих для культурних рослин. Отже, їстівне сміття для граків – тільки вимушена дія та й то взимку. Свою молодь вони, як і горобці, годують найпоживнішею їжею : гусінню, лялечками метеликів та іншою живою дрібнотою. Колона граків у кількох або навіть тисяч птахів, являє собою цілу армію крилату санітарів і регуляторів чисельності шкідливих  комах.

 

СИНИЦІ

 

Представники 500 видів горобцеподібних живуть на всіх континентах земної  кулі (крім Антарктиди), Раніше горобці селилися окремими парами, невеличкими колоніями по різних скелястих урвищах, на крутосхилах ярів, дуплах окремих дерев. Але з появою жител, сільськогосподарські приміщень, а згодом і кам’яних будинків гороб’яче

 

 

плем’я почало  споруджувати свої гнізда під стріхами, у шпаринах стін,

ринвах, на горища. Використовують горобчики і дупла старих дерев у

 

 

 

садах, лісосмугах, навіть всілякі отвори між гілок, з яких с кладені лелечі гнізда, де почуваються цілком безпечно під захистом сильного птаха. Сусідство з людиною пішло горобцям на користь. Крім місць На гніздування, вони одержали харч для пташенят у вигляді комах-

 

шкідників, яких доволі розвелося на полях та в садах. Крім цього, польові горобці стали завсідниками стаєнь і зерносховищ, бо дорослі пташки

харчуються переважно насінням як бур’яні так і культурних рослин. А от звичайним, або хатнім горобцям часто доводиться задовольнятися різними харчовими залишками, виконуючи роль вуличних і дворових санітарів, бо вони зустрічаються переважно в населених пунктах, збираючись у великі зграї. Хатній горобець дещо більший від свого польового родича, яскраво забарвлений, а голос його трохи грубіший, і взагалі цвірінчання навряд чи можна вважати співом. Цікаво, що в заповідному Хомутівськ му степу та деяких інших південних районах є

 

 

колективні гнізда на деревах , де живуть разом кілька десятків горобців. Гнізда «капітальні» просторі,« кулеподібні», збудовані досить високо над землею, з кільком бічними ходами.

 

Теплого літа пара горобців може тричі вивести пташенят, до шести- семи кожного разу. От і полічіть, у скільки разів примножувався кожного року гороб’ячий рід, коли б не короткий вік цих пташок (2 роки), та безліч ворогів, серед яких крім хвороб, найстрашніші  - коти

 

III. Вікторина

 

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

Для яких пташок взимку будують таку годівничку курінь?

КОНКУРС НА КРАЩУ ГОДІВНИЧКУ ДЛЯ ПТАХІВ

Конкурс проектів «Шпакжитлобуд».

 

Ці проекти допомогли збудувати шпаківні для птахів.

 

1-й проект.

Збиті дошки товщиною 2 см. Височина 32 см, площа15х15 см; вхід (літок) 5см на височині 23 см від підлоги

 

2-й проект

Будиночки з перегородками в нутрі. Площа трьох відділів 12×36 см, літок під стріхою 4 см.

 

VІІ. ДОШКА ОБ’ЯВ

 

Міняю «кузню» на «барабан».

 

Класний керівник Назвати цих птахів. По яким признакам ти їх розрізнюєш? Де вони зимують?

 

Які ще птахи зимують в нашій місцевості?

Назвіть птахів, які прилетіли до годівниць.

 

 

Чому вони не полетіли до теплих країн?

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

 

Назвіть найважчого птаха в Україні?

 

 

Як сова полює вдень?

Які птахи видають звуки, схожі на гавкання собаки? Сміх людині Шипіння зміі? Ревіння бугая? Мекання ягняти?

Який наш співочий птах може пірнати на дно водойм і бігати по дну?

Який птах рухається по вертикальному стовбуру дерева вниз і вгору головою, а який – тільки вгору?

У співочих птахів, як відомо співають самці. В яких птахів співаю самки?

Який співочий птах весною починає співати раніше за всіх?

Який птах переносить своїх пташенят у лапах?

В якого птаха насиджує яйця і турбується про пташенят самець? 10.Чи зустрічаються в природі білі галки і горобці?

6 .Який птах полює за комахами присмерком?

7.Які птахи сприяють розселенню в лісі горобини, черемхи, жостеру та інших ягідних дерев і кущів?

 

ВІДПОВІДІ.

Найважчий        і найбільший птах в Україні – дрохва. Вага самця досягає кг.

Біла,          або полярна , сова. Цей птах може бути активним і вдень, її зрозуміло, бо інакше він не зміг би існувати влітку у полярних краях, і сонце не заходить.

Самець білої куріпки навесні під час токування видає звуки схожі і гавкання собаки. Звуки, схожі на голосний сміх, видають лісові птах Філін і сіра сова, а також морський птах чорноголовий марти Крутиголовка – невеликий птах, лякаючи ворога, погрозливо

крутиголовою, відкриває рот і сичить, як змія.. Самець великого болотного птаха, якого в народі прозвали бугаєм, навесні, опустивши

дзьоб в воді видає дуже голосні звуки, схожі на ревіння бугая. Звуки, подібні до мекання ягняти, видає хвостом, що тремтить у повітрі, бекас під час шлюбного польоту.

 

Оляпка.

У будь якому напрямі по стовбурі дерева можуть пересуватися повзик і пищуха; дятел пересувається по дереву тільки вгору головою.

У снігурів і чечіток. Горихвістка починає співати раніше від інших птахів. Поті!просинається вільшанка, після неї – дрозди, вівчарки, славки, мухоловки пізніше , – зяблики, вівсянки, горобці.

Вальдшнеп.

 

У куліка-плавунчика.

 

Так. Білі птахи зустрічаються не тільки серед галок і горобців, а серед дроздів, кедрівок, зозуль, кібчиків, ластівок.

7. Дрімлюга.

Дрозди, омелюхи, стрижі.

 

ІV. Як виготувати пташині годівнички.

 

Готуючись до зустрічі з пташками, слід розвішувати шпаківні й дупляні відремонтувати торішні. Взимку в саду, парках розвішувати годівнички, насипати в них насіння.

Перед прильотом птахів необхідно ретельно перевірити, чи не з’явилися в їх будиночках щілини, тому що в шпаківнях зі щілинами птахи оселяюся рідко коли.

Шпаківні слід ретельно почистити всередині та викинути стару підстілку; в ній часто заводяться паразити, що турбують пташенят. Підстілку ж працелюбні птахи зроблять нову.

Пташині будинки бажано продезинфікувати. Для цього слід шпаківі зняти з дерева, облити окропом і просушити.Біля школи учні на деревах розвішують шпаківні.

Розробка виховного заходу “Зимуючі птахи”

Нагороджуються діти, які виготовили шпаківні.

 

Питання.

До якої групи птахів відносять горобця?

Чому зимовий горобець стає сіреньким?

 

 

3) Зяблик і дятел.

 

-   Дуже бережеш, дятел свій ніс – усе чистиш та чистиш!

 

-  Мені, зяблик, без носа, як без рук! Насіння ялове захочеш – носом стукай.,

 

-  Короїда вибити – і то носом стукай! Соку березового лизнути – знов носом стукай . Гніздо видовбати – носом. Голова кругом! А на весні ще й

 

на барабані носом грай. Грими на весь ліс – інакше дятлики і слухати не хочуть! То і гляди з носом залишишся

 

-  Ой, Дятле, і стукітливе ж у тебе життя! Все носом та носом – того і гляди з носом залишишся!

 

Питання.

Чим харчуються дятли?

Де гніздяться дятли?

Як самки знаходять самців?

 

 VІ. ТЕАТРАЛІЗОВАНА ВИСТАВА «ПІДСЛУХАНІ РОЗМОВИ».

 

1)     Сорока і синиця.

 

Здорово, тітка Сорока! Де була, куди літала?

 

-  Та влітку в темному лісі жила, восени на світлій опушці.

-  А тепер куди?

-  В село, мила, в село!

-  Чим тобі погано в лісі?

-  Та як тобі сказати? Пташині гнізда пусті, ні яєчка, ні пташеня не вкрадеш! Пусто в лісі!

-  А що в селі добре?

-  Та так, мила. У собаки кісточку стягну, на смітнику об’їдків накопаю! Я птиця не горда, їсти нічого, грабувати почну!

 

Питання.

До якої групи птахів відносять сороку?

Чим вона харчується?

 

Як пристосувалась сорока до умов життя?

 

2)     Горобець та куріпка.

 

-Ах, горобець, ти до зими все вилиняв?

 

-  Нічого я не вилиняв! Це ви, куріпки, зимові шуби вділи. Я житель міський, цілий день у літньому пальті стрибаю.

 

-  Ти ж був яскравим, а тепер сіреньким став!

 

-  Ні, у мене на пері світлі пасочки виросли, закрили плями. Ось я і посвітлішав!

-І завжди таким будеш?

 

-  Як би не так! За зиму пір’ячко обтріпається, покоротшає і навесні знову стане яскравим!

 

VІІІ. Завершальна частина заходу.

Заключне слово вчителя, який виносить щиру подяку учням, бравшим участь в Всеукраїнської щорічної акції «Годівничка».

 

Діти, що корисного для себе ви взяли з цього заходу? Ви повинні зрозуміти свою роль в охороні птаства, допомагати зберігати птахів під час зимівлі, повернення до місць гніздування, а також продовжити вести дослідницьку роботу що до охорони та обліку птахів. Цим заходом ми хотіли привернути вашу увагу до життя птахів, їх охорони, щоб ви не забували про велику допомогу, яку надають птахи людям, і в зимовий період допомагали їм.

 

Звернення до учнів.

 

Ніколи весна нова не приходить знову такою, як була, і літо, і осінь, і зима нові прийдуть не такими, як були.

 

Усе нове треба помітити і людям відкрити. І ми з вами, школярі, вирушаючи в природу в новому році, дивитимемось не такими очима і не те бачитимемо, що в минулому році.

 

От би нам не пропустити цього нового, от би помітити, от би про це людям розповісти і відкрити цей новий світ!

 

Ми все зможемо, якщо захочемо і розумно візьмемося за справу нашу, справу школярів – відкривати новий світ.

Школярі! Ми господарі нашої природи і вона для нас – комора сонця з великими скарбами життя. Мало охороняти скарби – їх треба відкривати й показувати.

 

Для риби потрібна чиста вода — будемо охороняти наші водойми. У лісах, степах, горах різні цінні тварини – будемо охороняти наші ліси, степи, гори.

 

Рибі вода, птахові повітря, звірові ліс, степ, гори.. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу – значить охороняти Батьківщину.