значення вищих спорових рослин

 

Урок

 

Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини.

 

Мета.

 

Систематизувати і узагальнити знання учнів про різноманітність вищих спорових рослин: мохів, плаунів, хвощів та папоротей. Сформувати уявлення про значення цих рослин у природі та господарській діяльності людини. Розвивати уміння порівнювати будову тв функції органів рослин, розпізнавати їх на зовнішній вигляд та визначати таксономічну належність. Розвивати логічне мислення, уміння робити висновки та узагальнення. Виховувати бережливе ставлення до рослинного світу планети, а також до всього живого, що нас оточує.

 

Дидактична мета для учнів:

 

- учні повинні знати:

будову, функції та процеси життєдіяльності вищих спорових рослин; визначати їх таксономічну належність , а також значення у формуванні місцевих ландшафтів, торфу і кам´яного вугілля;

- учні повинні вміти:

розпізнавати органи вищих спорових рослин та порівнювати будову, функції і місцезростання цих рослин, робити висновки про виникнення вищих спорових рослин на Землі, зміни в їх будові та процесах життєдіяльності;

- учні повинні мати уяву про:

кам´яновугільні ліси.

 

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

 

Методи та методичні прийоми.

 

1. Інформаційно-рецептивні:

словесний – бесіда, повідомлення, опис, виклад інформації; наочний – ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

2. Репродуктивний : контроль, самоконтроль, конкретизація і закріплення набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемних запитань.

4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

6. Сугестивний: застосування видів мистецтва (вірші,гра).

 

Міжпредметні зв’язки. Міжтемні, внутрішньоциклові, міжциклові.

Обладнання. Таблиці, мультимедійна дошка, гербарій вищих спорових рослин, зразки кам´яного вугілля та торфу.

 

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

 

- Експрес-тести.

 

1. Тіло у вищих спорових:

а) слань; б) листостеблове.

2. У циклі розвитку чергування поколінь:

а) наявне; б) відсутнє.

3. Місце утворення спор у плаунів:

а) коробочки; б) спороносоні колоски.

4. Для запліднення вода:

а) потрібна; б) ні.

5. Що виросте із спори:

а) гаметофіт; б) спорофіт.

 

- Конкурс шпаргалок.

 

Декілька учнів мають шпаргалки (наприклад 4+4). Їх викликають до дошки. У першої четвірки визначення, а у другої лише терміни. Учні першої четвірки по черзі читають свої визначення, а другі підходять і стають поруч. Коли четвірки всі стали парами, вони зачитують свої терміни і визначення, а клас визначає: вірно чи невірно.

Наприклад.

Соруси – мішечки зі спорами на нижній стороні листків папороті.

Хвощ – спорова рослина, що має весняний і літній пагони.

Вайї – равликоподібно закручені листки папороті.

Коробочка – спорофіт у мохоподібних.

 

- Розплутати павутину.

 

На дошці написати терміни у таблиці, а визначення переплутати місцями. У термінах також зробити помилки. Дати можливість учням розібратися у буквах термінів та правильності розміщення визначень.

Примітка! Цю роботу зробити на електронній дошці, а відповідність визначення - термін кольоровими олівцями.

 

Зросток(Заросток) Спороносний орган, де містяться спори.

Риніотіф(Риніофіт) Жіночий статевий орган вищих спорових рослин.

Археолог(Архегоній) Листоподібна серцевидна пластинка в якій містяться гамети.

Спорангій Перша наземна рослина, яка змогла жити на суходолі.

 

- Гра “ Хто я”.

“Я – мох” “Я – папороть”.

 

До дошки виходить два учні. На неї спроектувати запитання, які будуть з´являтися поступово. Учні, читаючи їх, говорять, до чого їх віднести: до моху чи до папороті.

 

1. Спорофіт утворений листками.

2. Спорофіт схожий на пташку зозулю.

3. Маю назву сфагнум.

4. Утворюю торф.

5. Гаметофіт двостатевий.

6. Листки називаються вайї.

7. Моя назва щитник чоловічий.

8. Маю ризоїди.

9. Маю кореневища.

10. Маю квітку.

 

Після цього запитання учні повинні сказати, що спорові рослини не мають квітки і розповісти повір´я “Про цвіт папороті”.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

Знаючи багато чого у будові і процесах життєдіяльності вищих спорових рослин, ми повинні з´ясувати, яке ж значення цих рослин у природі і житті людини. Їх на планеті не так уже і мало:

1. Мохоподібні – близько 35 тис.видів з них на Україні 800 видів.

2. Хвощеподібні – понад 30 видів.

3. Плауноподібні – близько 1300 видів.

4. Папоротеподібні – близько 12 тис.видів (вимерлих і сучасних).

Показати на дошці цю різноманітність, а учні повинні визначити їх назви.

 

Перед початком вивчення нового матеріалу ми повинні вирішити проблемні запитання:

1. Викопні спорові рослини на сьогодні мають більше значення, ніж

сучасні. Ми це повинні довести або заперечити, тобто згодні ми з цим чи ні. Учні мають можливість розповісти свої знання про кам´яне вугілля і торф. (Показати таблицю і зразки кам’яного вугілля).

2. На скільки років чи сотень років на вашу думку вистачить кам´яного вугілля.

 

Це завдання було задано додому двом учням, але всі інші повинні подумати.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

Значення мохів.

 

1. + Утворюють лісові килими та зелені подушки.

2. + Рослини, що можуть першими оселятися на камінні, піску, бо їм не потрібний родючий грунт.

3. + Мохи – основа рослинного покриву боліт.

4. + Утримуючи в собі воду, регулюють водний баланс грунту.

5. + Перетворюють відмерлі органічні рештки на торф.

(Його використовують як органічне добриво та паливо. У вигляді пресованих плит він застосовується у будівництві як теплоізоляційний матеріал. У хімічній промисловості торф слугує сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків, спиртів, кислот...).

 6. + Висушений сфагнум має знезаражувальні властивості, тому раніше його використовували для лікування ран.

6. + Здатні накопичувати радіоактивні речовини.

7. – Заболочуючи місцевість, ускладнюють аерацію грунту.

8. - На заболочених місцях не може рости багато рослин.

9. – Сфагнові мохи і торф можуть самозайматися і спричиняти пожежі.

 

Повідомлення учнів.

 

- У Карпатах на скелях та в печерах існує особливий вид мохів –

схістостега периста – зелена нитка, що проростає зі спор цього моху сягає значних розмірів і здатна світитися в напівтемряві. Особливі лінзоподібні клітини вловлюють слабке світло та спрямовують його на хлоропласти, завдяки чому мох світиться зеленим кольором. Світіння цього моху породило народні легенди про гномів, які ночами в печерах із ліхтарями охороняють скарби.

 

- Існує водяний мох – фонтіналіс, що має гаметофіт як розгалуджені

стебла. Акваріумісти застосовують його під час нересту декоративних рибок. Ікра між цими густими переплетіннями пагонів моху надійно захищені від поїдання хижими рибками.

 

... Чи знаєте ви, що...

- у коробочках мохів може бути від кількох десятків до мільйона спор;

- коробочки моху можуть вистрілювати спорами у повітря на кілька метрів. Це схоже на “пневматичну гармату”.

 

Значення плаунів.

 

1. + Спорами плауна булавовидного користуються в медицині для виготовлення оболонок таблеток та виготовляють дитячу присипку.

2. + Плаун-баранець у народній медицині застосовують для лікування алкоголізму – він виробляє відразу до пиття спиртного. Ця рослина також використовується для лікування хвороб очей.

3. + Спори в часи війни використовували для знизщення мікробів у рані.

4. + Часто зелені пагони плауна використовують для оформлення букетів.

 

... Чи знаєте ви, що...

- Спори використовують у піротехніці, для виготовлення новорічних ракет та феєрверків.(Тріск під час вибухів виникає внаслідок гучного лускання оболонок спор, коли олія всередині закипає.)

 

Значення хвощів.

 

1. + Застосовують у медицині як сечогінний засіб, при жовчнокам´яній хворобі та підвищеному АТ.

2. + До початку ХХ ст. хвощі використовували для забарвлення хутра в сіро-жовтий колір.

3. + Кореневища хвоща польового використовують в їжу (коли пагони молоді тоді вони багаті на крохмаль.)

4. + Хвощі – індикатори грунтів з підвищеною кислотністю.

 

... Чи знаєте ви, що...

- для худоби всі частини хвощів отруйні, бо містять речовини, які руйнують деякі вітаміни в їхньому організмі.;

- ондатра і нутрія живляться хвощом багновим.

 

Значення папоротей.

 

1. + Папороті утворюють нижній ярус лісів.

2. + Рештки давніх папоротеподібних разом з іншими споровими рослинами утворили поклади кам´яного вугілля.використовують як паливо, а воно є сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків...

3. + Відвари деяких папоротей (ключ-траву, її ще називають гронянка півмісяцева) загоюють рани, зменшують біль.

4. + Здавна люди помітили, що папороті передбачають погоду: перед спекою у них скручуються листки.

5. + У народній медицині щитник чоловічий використовують у боротьбі з солітерами – паразитичними червами.

6. + Листки щитника пахучого містять смоли, які використовують у парфумерії.

 

...Чи знаєте ви, що...

 

- У країнах Азії на рисових полях розводять спеціальну папороть азолу, яку використовують як живе добриво для збагачення грунту азотом, тому що вона може засвоювати атмосферний азот.

- У Китаї, Японії, Кореї молоді листки папороті орляка вживають у їжу.

- Кореневище орляка містить 45% крохмалю і його використовують для виготовлення клею і виробництва пива.

- У селах Франції кореневища орляка використовують як природне мило, бо воно добре милиться.

 

ІV. Осмислення об´єктивних зв´язків і взаємозалежностей у матеріалі.

 

Пройдемо віртуальною лісовою стежкою і полями та проведемо мандрівку під назвою “Жителі країни спорових рослин”.

На електронній дошці почергово вилітають малюнки спорових рослин, а учні їх називають і згадують їх значення.

Під час прогулянки у нас виникло декілька проблем: хтось подряпав руку, хтось захотів води...

- Як же зупинити кров у природних умовах?

- Де взяти вату, щоб прикрити рану?

- Чим знезаразити рану?

 

V. Закріплення знань.

 

Висновки учнів:

- все, що росте навколо нас – це наше природне оточення – наша ОЙКУМЕНА – і квіткові рослини, чи спорові, вони необхідіні природі і нашому господарству;

- Деякі спорові рослини вже перебувають на стадії вимирання, тому їх необхідно охороняти.

1. У Шацькому природному нац.парку на Волині та у Тетерівському лісомисливському госп-ві охороняють сфагнові мохи.

2. У Дніпропетровській обл. у Дніпровсько-Орільському заповіднику та у Дунайських плавнях на Одещині охороняється сальвінія плаваюча.

3. В Українському держ.заповіднику охороняється папороть вужачка звичайна.

4. У Канівському держ.заповіднику на Черкащині оберігають і вивчають древні реліктові папороті, а також охороняють плаун колючий і сальвінію плаваючу.