Значення вправ дрібної моторики на уроках фізичної культури та ЛФК для дітей з ООП.

Про матеріал
Дрібна моторика – це різновид рухів, в яких беруть участь дрібні м’язи. Ці рухи не є безумовним рефлексом, як ходіння, біг, стрибки, і вимагають спеціального розвитку. При високому рівні розвитку дрібної моторики спостерігається добра координованість рухів рук, точність, плавність рухів без зайвої напруги, рівномірний темп рухів рук, правильне утримання пози. Середній рівень розвитку моторики визначається при недостатній координованості рук, швидкості та неточності рухів, порушення темпу рухів рук, а також порушенні пози на фоні втоми. Низький рівень характеризується надмірною напругою та не координованістю рухів, також постерігається порушення темпу рухів рук, порушення пози рук.
Перегляд файлу

Значення вправ дрібної моторики на уроках

фізичної культури та ЛФК для дітей з ООП.

Дрібна моторика – це різновид рухів, в яких беруть участь дрібні м’язи. Ці рухи не є безумовним рефлексом, як ходіння, біг, стрибки, і вимагають спеціального розвитку. При високому рівні розвитку дрібної моторики спостерігається добра координованість рухів рук, точність, плавність рухів без зайвої напруги, рівномірний темп рухів рук, правильне утримання пози. Середній рівень розвитку моторики визначається при недостатній координованості рук, швидкості та неточності рухів, порушення темпу рухів рук, а також порушенні пози на фоні втоми. Низький рівень характеризується надмірною напругою та не координованістю рухів, також постерігається порушення темпу рухів рук, порушення пози рук.

Таким чином, розвиток дрібної моторики сприяє вдосконаленню сенсорно-рухової координації, зорового сприйняття, уваги й таких важливих якостей, як акуратність, наполегливість, старанність. Є всі підстави розглядати кисть дитини як орган, що активізує й стимулює діяльність кори головного мозку, підвищує працездатність усіх її відділів, позитивно впливає на формування вищих пізнавальних функцій, особливо мислення й мовлення.

Тільки розвиваючи рухи рук дитини регулярно, всебічно, методично грамотно, можна досягти найбільшого ефекту від проведеної роботи.

Формування дрібної моторики видається надзвичайно важливим у світлі оволодіння дітьми з особливими освітніми потребами навичками самообслуговування, предметної, ігрової, трудової, навчальної діяльності. У процесі формування дрібної моторики розвивається просторове сприймання, довільна увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення, тобто активізується вся психічна діяльність дитини. Таким чином, вузькоспеціальне завдання з розвитку дрібної моторики трансформується у магістральне та одне з головних завдань дошкільного періоду.

Слід зазначити, що розвиток дрібної моторики дітей здійснюється на основі вправ, що забезпечують нормалізацію функцій дрібних м’язів рук, а саме:

- масажу пальців обох рук;

- пальчикової гімнастики;

- корекції дрібних рухів під час роботи з природним матеріалом; розвитку сили м’язів рук (з використанням еспандера, силоміра, залучаючи до роботи з пластичними, природними матеріалами, пластиліну, глини тощо);

- розвитку координації рухів (під час ігор з м’ячем, гімнастичною палицею, стрічкою, обручем, геометричним матеріалом тощо);

- малювання пальцями цифр, букв, ліній;

- використання конструкторів; сортування дрібних предметів, роботи з мозаїкою, пірамідами

РОЗВИТОК ГНУЧКОСТІ Й УКРІПЛЕННЯ М’ЯЗІВ КИСТЕЙ РУК

1. Можна стискати гумові іграшки . Таку іграшку можна давати також збудливим дітям під час уроку, якщо їм це допомагає заспокоїтися, щоби вони стискати й розтискати її під партою. Можна розігрувати сценки з цими іграшками, стискаючи їх та вигадуючи сюжети.

2. Можна заплітати косички плести їх із ниток. Така вправа також пасуватиме для уроку трудового навчання.

3. Намотування-розмотування. Ми можемо намотувати клубки, розмотувати котушки. Можемо також намотувати нитки на кілька пальців або на руку й розмотувати. Також можна намотувати нитку на два пальці так званою вісімкою. Спочатку одна рука намотує на іншу, а потім – навпаки. Треба пам’ятати про міжпівкульну латералізацію.

4. Використовувати все, що стосується перемикань і стискань. Наприклад, працювати з кубиком Рубика. Тоді розвиваються також логічне мислення й математична компетентність.

5. Театр тіней. Усе, що передбачає перехрещення рук, працює на співдружньсть півкуль мозку. Вправа називається “Пташечка”. Треба попросити дітей перехрестити руки й зачепитися великими пальцями один за одний. 

6. Ліплення з пластиліну також добре розвиває кисті рук.

7. Аплікації. Можна не вирізати щось із паперу, а вищипувати. Це потребує гарної рухливості кисті рук, особливо якщо це робити за контуром. Потребує також гарної моторної й зорово-моторної координації.

8. Використовувати все, що дитина може брати пінцетом або захоплювати щипчиками – і сортувати чи складати кудись. Це гарно тренує передню частину кисті. Також можна уявити, що пальчики “стали пінцетом” і запропонувати дитині пальцями, немов пінцетом (або немов пташка дзьобає зерно), захоплювати й сортувати кульки за кольорами або розмірами.

9. Робота з піском. Можна малювати пальцем по сухому піску (малюнки, букви, елементи літер). Це може бути підготовкою кистей рук до письма. Також можна малювати паличкою по сухому піску. Перед тим можна пробувати малювати в повітрі.

Це може бути колективне малювання, усім класом.

Також можна малювати на вологому піску або щось ліпити з нього. Усе залежить від того, що саме любить дитина.

Якщо дитина гіперактивна і ви знаєте, що на певному етапі уроку вона втомиться (ці негативні поведінкові прояви треба передбачати), або ж дитина з аутистичним спектром, у якої почнуться стереотипні рухи, ви можете відвести її в ресурсну кімнату й там працювати з піском.

10. Ігри на липучках. Наприклад, коли  треба ліпити на панно липучки з предметами на тему “Осінь”. Це добре розвиває когнітивну сферу дитини, ручний праксис і кисть руки зокрема. Треба вміти відліпити липучки – це важливий рух.

КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ВПРАВИ на уроках фізичної культури та ЛФК

Це – вправи, які завдяки рухам найбільше розвивають мозок.

1. Можна модифікувати пробу Озерецького. Наприклад, гра «Покажи тварину, або впізнай тварину». Попросіть дітей показати дзьобик (прикладаючи всі пальці до великого, ніби дзьоб), вушка (вказівний і середній прямо) і хобот (рука, складена в трубочку). Таки вправи можна виконувати під музику. Або навпаки діти отримують картки на яких намальовано тваринку, потім почерзі показують свою тваринку ( а інші її відгадують).

2. Вухо-ніс. Дитині треба схрестити руки й однією торкатися носа, а іншою – вуха. Потім – розхрестити руки й повторити те саме. Торкатися до вуха й носа треба одночасно. Це можна виконувати в різному темпі. Власне, пошук частини тіла, знаходження й переключання рухів – це дуже важливо для дітей з ООП.

3. Одночасне малювання двома руками. Наприклад, можна намалювати  сонечко, серединку квіточки й запропонувати дитині намалювати пелюстки, промінці. Дитина має взяти ручки у дві руки й одночасно малювати пелюстки обома руками навколо квіточки. Також можна синхронно малювати дві частини серця обома руками.

4. Домальовування половинки різних узорів, фігур. Дитина має намалювати другу частину за аналогією до першої.

5. Вправи під музичний супровід.  Дослідженнями доведено, що вона стимулює мозкову активність дітей.

Починати можна з того, щоби просто слухати музику , потім – диригувати пальцями, імітування музичниї інструментів. Не треба вимагати від дитини потрапляти в ритм і виконувати все чітко. Усі діти різні.

ПОДОЛАННЯ ДИСПРАКСИЧНИХ РОЗЛАДІВ

Праксис – це цілеспрямований рух. Диспраксія – це порушення праксису, тобто цілеспрямовані рухи не сформовані.

Вправи бувають імітаційними й наслідувальними. Імітаційні – коли ми імітуємо закручування, намотування, гру в лікаря, робимо манікюр, стукаємо, ріжемо ножицями, граємо на музичних інстоументах. Наслідувальні – коли дитина справді стукає молотком, ріже ножицями тощо. Можна робити й так, і так.

1. Потрапити фломастером у кришечку.

2. Потрапити в ціль. Наприклад, закотити м’яч у ворота, грати в дитячий боулінг, петанк.

3. Працювати з балансиром і бараметриксом. Коли дитина має зрівноважитися й одночасно потрапити кулькою в ціль або нанизувати кільце на паличку.

4. Робота з бусами. Можна починати з простого: наприклад, сортувати й на щось нанизувати. Потім – нанизувати буси на нитку. Можна попросити дитину нанизувати бісер одного кольору. Тут працює сенсорика. Потім можна рахувати кількість бісеринок.

5. Ігри на дитячих інструментах, як-от фортепіано, схрещуючи руки. Можна також імітувати гру на фортепіано. Так само можна схрещувати руки, граючи на уявній чи справжній сопілці.

6. Крутити однією рукою коло над головою, а іншою – коло по животу. Або можна одночасно крутити правою рукою вперед (від себе), а лівою – назад (до себе).

Загальноприйнято, що руханка триває до 10-ти хвилин. Тому продумайте різні вправи. Може бути 2 вправи по 5 хвилин, а може бути 5 вправ по 2 хвилини на ваш вибір.

 

 

 

 

docx
Додано
9 травня
Переглядів
21
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку