У ранньому дитинстві всі ми були ясновидцями. І дуже важливо якомога довше зберігати й розвивати в собі неповторне, ясне бачення світу, не розгубити цей дар на стежках і дорогах життя …. (А. Качан) Письменник, культурний діяч. Народився 16 січня 1942 року на Миколаївщині. Навчався на факультеті української філології Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. Працював учителем у придунайському містечку Вилкове, був військовослужбовцем у Криму, кореспондентом молодіжної газети, редактором видавництва «Маяк» в Одесі. Друкуватися почав ще в студентські роки, з 1962 року. З 1971 року живе в Києві. . ,
Довго очолював літературні відділи в дитячих журналах «Барвінок», «Соняшник», республіканське літературне об'єднання школярів «Первоцвіт», у газеті «Вечірній Київ» вів сторінку творчого саморозвитку дітей «Кораблик», яка згодом переросла в самостійне видання «Я Сам//Сама».. З 2004 року – голова творчого об'єднання дитячих письменників. Лауреат багатьох літературних нагород, зокрема премій імені Миколи Трублаїні, Лесі Українки, премії «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця, премії імені Бориса Нечерди та літературно-мистецької премії «Київ» імені Євгена Плужника.
Про цю книжку сам автор у вступному слові говорить так: «На її сторінках хлопчик з незвичайними здібностями відвертає від садів градову хмару, під час цвітіння акацій розпочинаються білі ночі в Одесі, а вогонь маяка, цього першого вогника України, змушує дужче битися навіть залізне серце теплохода, що повертається з далекого плавання до рідних берегів … «Зверніть увагу на вірші про степ і море, вони особливо дорогі мені… Бо в них, як у виноградних гронах, грає сонце півдня України, де минули мої дитячі, шкільні та студентські роки, розпочиналася творча дорога». ДЕ РОЗЛИТА СИНЯ АКВАРЕЛЬ
Як своєрідні образи живуть у цій книзі море і степ, сади і лимани, Журавлиний луг і Бобровий брід, які сьогодні потребують нашого захисту. Неймовірно вимисливий автор у формі : тут і безконечники, і вірші - розіграші, акрозагадки, ліричні мініатюри, розлогі за обсягом цикли, етнопоезія та багато різних див.
У цій книжці, як у морській мушлі, чути шум моря і шепіт саду, степова пісня жайвора і осінні голоси лугів, поскрипування старого вітряка і щебет річки під кригою, завивання завірюхи й дзвінка тиша плавнів та ще багато-багато інших див. Кожен читач – малий чи великий, має робити їх сам, і в кожного, мабуть, вони будуть трішки інші, відмінні, бо ця книжка невичерпна в своїй щедрості й внутрішньому багатстві
… На морському дні з баркаса. Видно краба – водолазаІ медузу – мандрівницю,Всі підводні таємниці…… По вулицях Одеси. В святковому вбранніАкації – принцеси. Гуляють навесні…… Знову над нашим хутором. З хмари, що йде на Крим,Склавши долоні рупором. Пробує голос грім……А рибалки на причаліЛовлять вудками удачу. Ген вони позавмирали,З воску вилиті неначе…