ЗНО №4. Київська Русь (від Ярослава до занепаду)
КИЇВСЬКА РУСЬ
(від Ярослава до занепаду)
Після смерті Володимира у 1015 році на Русі розпочинається друга міжусобна війна між його синами:
1. Борис
2. Гліб
3. Святослав
4. Мстислав
До 1036 року правив Руссю спільно із Мстиславом, поділивши її по Дніпру
|
Ярослав Мудрий |
1019-1054 рр. |
Внутрішня політика:
üукладення першого писаного збірника законів – «Правда Ярослава», яка стала основою «Руської правди» - відбулася кодифікація звичаєвого (усного) права. Містила норми кримінального, цивільного, спадкового права;
üОпікувався будівництвом нових церков, за його князювання були збудовані:
I. Собор Святої Софії (1037 р.) – побудований на честь перемоги над печенігами. До ХІІІ ст. використовувався як головна церква та місце поховання князів.
II. Печерський монастир (1051 р.) – заснований ченцем Антонієм поза межами Києва. У ХІІ ст. отримав статус «лаври» - головного великого монастиря.
üрозбудова Києва – «місто Ярослава» - система укріплень навколо Києва. У сім разів більше за «місто Володимира». Територія – Старокиївська гора.
Мініатюра із «Радзивілівського літопису»
Макет-реконструкція «міста Ярослава»
üзбудовано «Золоті ворота» - парадний в’їзд до міста
ü 1051 р. – обрання першого українського митрополита – Іларіона
Зовнішня політика:
üвідвоював у поляків Червенські міста;
ü 1036 р. – розбив печенігів під Києвом
літо 1036. Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка, що печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів.., прийшов до Києва і прорвався у місто своє. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі — киян, а на лівому крилі — новгородців. І став перед містом. Печеніги пішли на приступ і зчепилися на тій горі, де стоїть зараз собор Святої Софії: було тут поле чисте тоді. І почалась жорстока січа, ледве до вечора здолав лютих ворогів Ярослав. І кинулись печеніги на всі боки тікати, і не знали, куди бігти...
Повість минулих літ
üпідкорив угро-фінські племена, заснував місто Юр’їв
ü1038-1041 рр. – участь руського війська в обороні Сицилії від арабів на боці Візантійської імперії
ü 1043 р. – русько-візантійська війна. Невдалий морський похід.
üактивна шлюбна дипломатія – «тесть Європи»:
- Ярослав був одружений на дочці шведського короля Інгігерді
- донька Анна – дружина французького короля Генріха І
- Єлизавета – дружина норвезького короля Харальда ІІІ
- Анастасія – дружина угорського королевича Андраша І
- син Всеволод одружився на візантійській принцесі Марії, від шлюбу з якою народився майбутній князь Володимир Мономах
- Володимир – одружився із донькою англійського короля Гарольда Гітою
- Святослав – із онукою німецького імператора
Перед смертю склав заповіт (вписаний у «Повість минулих літ»), який закріпив новий принцип престолонаслідування, що ґрунтувався на старшинстві.
«Ось я доручаю замінити мене на столі (престолі) в Києві старшому синові моєму і братові вашому Ізяславу; слухайтесь його, як слухалися мене, хай він замінить вам мене; а Святославу даю Чернігів, а Всеволоду — Переяслав, а Ігорю — Володимир (Волинський), а Вячеславу — Смоленськ».
Повість минулих літ
|
Правління Ярославичів (тріумвірат) |
1054-1073 рр. |
1097 рік - Любецький з’їзд князів. Відбувся за ініціативи Володимира
Мономаха та київського князя Святополка Ізяславовича
Мета – припинення чвар між князями, закріплення удільного поділу Київської Русі.
Наслідки – 1) перетворення Русі на федеративну монархію; 2) в основі якої лежали удільні князівства, які були самостійними та незалежними від київського князя вотчинами (Слова Володимира Мономаха «Кожен нехай держить вотчину свою»); 3) започаткована традиція князівських снемів (з’їздів), на яких повинні вирішуватися найважливіші питання (1100, 1101, 1103 роки).
|
!!! Термін |
Вотчина – право приватної власності на землю чи інше майно, яке передавалося у спадок. |
|
Володимир Мономах |
1113-1125 рр. |
|
«Я уклав з половцями 19 мирних угод, — писав Мономах у «Повчанні дітям», — взяв у полон понад 100 кращих їхніх князів і відпустив їх, а понад 200 стратив і втопив у річках». |
Зовнішня та внутрішня політика:
üдо князювання в Києві був князем
Чернігівським (1078-1094 рр.), Переяславським (1094-1113 рр.); організував ряд успішних походів проти половців у 1103, 1107, 1109 і 1111 роках
ü1113 р. – кияни запросили Мономаха на великокнязівський престол
üвідновив централізовану одноосібну владу
üприпинив князівські міжусобиці
üдоповнив «Руську правду» - «Устав Мономаха» або «Статут»
üАвтор «Повчання дітям»
|
«Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі. Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою. Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми. Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів …при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору. В домі своєму не ледачкуйте… Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло» «Повчання дітям» |
|
|
ü |
Володимир укладав династичні шлюби з європейськими володарями. |
Міждинастичні зв’язки поєднували Київ із Візантією, Англією, Швецією, Норвегією, Данією, Германською імперією, Угорщиною.
|
Мстислав Володимирович (Великий) |
1125-1132 рр. |
üостанній одноосібний правитель Русі;
ü 1129 р. – остаточно розгромив половців;
ü 1130 р. – успішний похід проти литовських племен.
ü 1132 р. – смерть князя – занепад Русі як єдиної держави, феодальна роздробленість. Літопис Нестора так говорить про смерть Мстислава:
«І роздерлась Руська земля…»
Причини роздробленості:
1. Великі розміри держави.
2. Відсутність чіткого механізму спадковості влади.
3. Етнічна неоднорідність населення (в межах однієї держави проживали слов’яни та більше 20 неслов’янських народів).
4. Посилення нападів кочовиків.
5. Занепад торгівельного шляху «із варяг у греки» - втрата Києвом статусу центра торгівлі.
6. Зміцнення вотчинної форми землеволодіння, посилення бояр.
Наслідки:
1.На території сучасної України утворюється ряд князівств – Київське, Чернігівське, Переяславське, Тмутараканське, Галицьке, Волинське.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку