Зовнішня і внутрішня політика Володимира Великого.Запровадження християнства

Урок на тему: Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

Мета:   

• охарактеризувати Володимира Святославовича як людину і державника,  особливості його внутрішньої та зовнішньої політики, її результати в  економічному, політичному, культурному житті Київської держави;
• розвивати вміння працювати з історичними джерелами, підручником, історичною картою, іншими видами інформації, аналізувати факти та події, робити висновки, свідомо ставитися до результатів навчальної діяльності;
• виховувати шанобливе ставлення учнів до історичного минулого, любов для Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира, почуття гордості за свій народ та приналежність до українського етносу.

Тип уроку: засвоєння нових знань;

Очікуванні результати:

Після цього уроку ви зможете:

• визначити особливості, зміст та наслідки реформ державних діячів;
• виділяти причини та фактори які впливали на розвиток державних утворень;
• визначати  причинно-наслідкові зв'язки;
• використовувати навички робот з історичними джерелами, картою;   уміння аналізувати історичні фак­ти, події;             
• систематизувати навчальний матеріал у текстові таблиці та схеми, висловлювати аргументовану власну думку.

Обладнання: підручник (Історія України: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (Ю.Ю.Свідерський, Т. В. Ладиченко. – К.: Грамота , 2007 ); роздатковий матеріал, мультимедійне обладнання, історична карта, атласи, портрет Володимира Великого.

Основні поняття і терміни: реформа, релігія, християнство, держава, «зовнішня політика», «внутрішня політика».

Основні дати:

980 – 1015 рр. – князювання Володимира Великого.

980 р. – спроба реформувати язичництво.

988 р. – запровадження християнства, як державної релігії.

966 р. – завершення будівництва Десятинної церкви.

Концепції учнів:

Інформаційна, мовленнєва, логічна, просторова, хронологічна.

Хід уроку

І Організація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя: Різні бувають квіти, різні є народи. Оця  червона-троянда, а цей різнобарвний - чорнобривець, це германці, а це слов’яни. Пелюстки чорнобривця-східні слов’яни, а стебла, коріння, листочки-наші предки. Що відбувається, коли квітка гине? Чи гине вона взагалі? Насіння потрапляє в землю і все повторюється знову: виростають діти-квіточки, до речі дуже схожі на свою матір. Так і народ. Існує він доки живі люди, які пам’ятають своїх батьків і дідів. Ось чому ми всі чимось схожі на своїх предків слов’ян. Червоні чи жовтогарячі? Від чого залежить колір,сам вигляд квітки? У наших судинах тече кров великих предків. Наука доводить, що спадковість формує суспільство. Ми живемо в незалежній державі, державі ,основи якої заклали Великі: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах- це наше минуле і сьогодні ми його згадаємо.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Фотодиктант (робота в парах)

Працювати ви будете парами. Перед вами є опорні листи з ось такою фортецею (додаток 3). У кожне віконце ви мусите приклеїти портрети князів, які правили до Володимира за словесною характеристикою. Портрети князів у конвертах. Готові? Починаймо.  ( 2хв.)

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

• Розгляньте зображення однієї української гривні.

• 
• Чим вони відрізняються? Що мають спільного? (зображення Володимира Великого)
• Чим уславився князь Володимир?
• Сьогодні ми поговоримо про Київську державу часів Володимира Великого, з’ясуємо його основні здобутки та значення діяльності.

ІV Оголошення теми і мети уроку.

 Отже запишіть у зошити число, класну роботу і тему нашого уроку . Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

Мета яка стоїть перед нами це : охарактеризувати Володимира Святославовича як людину і державника,  особливості його внутрішньої та зовнішньої політики, її результати в  економічному, політичному, культурному житті Київської держави; при цьому розвивати вміння працювати з історичними джерелами, підручником, історичною картою, іншими видами інформації, аналізувати факти та події, робити висновки; також  виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого, любов до Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира.

V Вивчення нового матеріалу.

1.Початок правління Володимира Великого.

А. Еврестична бесіда

1) Що вам відомо про народження і дитинство Володимира Великого?

 Історія зберегла для нас цікаву легенду про народження і дитячі роки Володимира. Княгиня Ольга, як відомо, жорстоко помстилася древлянам за смерть свого чоловіка Ігоря. Вона взяла до свого двору полонянку Малушу, доньку древлянського князя Малка Любечанина, за легендою – рідного брата відомого руського богатиря Добрині, і та вірно служила своїй господині при князівському палаці, вела велике господарство. Красуню помітив юнний князь Святослав і закохався в неї . Малуша відмовила взаємністю, але сувора мати заборонила синові одружуватись на полонянці, хоча й знатного роду. В інтересах держави Ольга прагнула одружити сина  на дочці візантійського Імператора. Незабаром Малуша народила сина Володимира, якого в неї відібрали, а саму вигнали геть з князівського двору. Свої дитячі роки хлопчик провів при дворі Княгині Ольги, яка й стала його вихователькою.

2) В якому році загинув князь Святослав? ( 972)

3) Відомо що, у 972 році загинув князь Святослав, а Володимир  сів на престол аж у 980 році. Що робив Володимир аж 8 років?

Міжусобна боротьба – незлагодо, внутрішній розбрат, війна між якими – небудь суспільними групами або особами в державі.

Після смерті Святослава, який не залишив запо­віту, між його синами розгорілась міжусобна бороть­ба. Молодші брати Олег і Володимир не бажали виз­навати єдиновладним верховним князем старшого — Ярополка. Той вирішив примусити братів визнати свою зверхність. У 977 р. він вирушив із військом на Овруч, де правив Олег. Військо Олега було розгром­лене, асам він загинув. Його воїни, що втікали, зіпхну­ли свого князя з міського мосту у глибокий рів.

Володимир не хотів, щоб його спіткала доля Оле­га, і втік у Скандинавію. Там він набрав найману дру­жину і у 978 р. повернувся на Русь. Війна між Ярополком і Володимиром була недовгою, але насиченою трагічними подіями. Спочатку Володимир захопив Полоцьке князівство. Щоб заручитись підтримкою і допомогою Полоцького князя, він одружився з по­лоцькою княжною Рогнедою. Після цього він їде на Київ, та Ярополк не наважився дати битву Володи­мирові біля валів Києва. За державними здібностя­ми, мужністю та силою характеру Ярополк дуже по­ступався своєму братові. Ярополк зачинився у стольному граді, цим самим втративши воєнну ініціа­тиву. Київські укріплення були наймогутнішими в той час, та й воїнів і запасів їжі було досить. Але Ярополк налякався і втік до невеликої фортеці Родні, розташо­ваної в гирлі річки Росі. Там і закінчилась братовбив- і ча війна між Ярополком і Володимиром. Двоє варягів, І які служили Володимирові, вбили Ярополка.

Б) Робота з документом . Історичний портрет Володимира Великого.

А тепер давайте охарактеризуємо самого князя, спираючись на опис його зовнішності, наведений А. Ладинським у книжці «Як пав Херсонес».

«Князь широко розставив міцні коліна, стираючись підбородком на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перснями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка такі ж штани, із зеленими ременями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали  дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у
Святослава.»

Учні опрацьовують документ і відповідають на запитання.

1. Як автор описує Володимира?

2. Знайдіть  в тексті опис символа Київської Русі?

3. Що це за символ?

           Це  тризуб - нинішній герб нашої держави.  Як виявляється, він був символом ще Київської Русі за часів Володимира. Бо за часів його правління
Русь стала могутньою державою, і щоб підкреслити це, Володимир
прийняв відповідні символи держави.

2. Внутрішня політика .Реформи Володимира Великого

1) Робота з термінами

- Що таке держава? (Держа́ва — це особлива форма організації суспільства з визначеною територією, економікою, політичною владою.)

- Що таке реформа? (Реформа (франц. réforme, від латів.(латинський) reformo — перетворюю), перетворення, зміна, перевлаштування якої-небудь сторони суспільного життя (порядків, інститутів, установ), що не знищує основ існуючої соціальної структури. З формальної точки зору, під Р. мається на увазі нововведення будь-якого вмісту.)

- Як ви розумієте «внутрішня політика» і «зовнішня політика»? (Внутрішня політика пов’язана з вирішенням проблем всередині країни, а зовнішня — на міжнародній арені.)

2) Слово вчителя

« І став Володимир княжити в Києві одноосібно» - вказав літописець. Одні літописи початок княжіння Володимира відносять до 978 р., інші – на 980 р. Правив Володимир Руссю довго, до 1015 року, тому що виявив себе як авторитетний політик, мужній воїн, далекоглядний реформатор, тонкий дипломатом.

• А зараз погляньте у кожній групі є аркуш паперу, де зображені кола..це діти кола Вена, і за допомогою них ми сьогодні розглянемо внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого. Знайдіть на діаграмі частинку що перетинаєть,..нам потрібно вписати туди щось спільне…що стосується і зовнішньої політики і внутрішньої політики.
• Діяльність чия?
• Тому впишіть в середину Володимир Великий.
• Підпишемо наші кола..Чорне…це в нас Зовнішня політика…червоне …Внутрішня

Володимир був великим полководцем, але він не був завойовником. Його правління випало на той період, коли на руські землі були часті напади кочівників. Тому князеві доводилося багато воювати з метою захисту кордонів своєї держави, збереження її єдності.

3) Робота в групах із історичною картою

   Уривки із «Руського літопису», в яких говориться про походи Володимира Святославовича, свідчать про його славу, бо жодного він не програв.

Кожна група отримує свиток з текстом з історичного джерела . Вони опрацьовують його , потім один представник від групи виходить і на карті показує куди саме здійснював походи князь Володимир.

   «У рік 981 пішов Володимир до ляхів і зайняв городи їх –   Перемишль, Червен та інші городи, які є до сьогодні під Руссю. Сього ж року і в’ятичів він переміг, і поклав на них данину од плуга, як отець його брав. У рік 982 піднялися дружно в’ятичі, і пішов на них Володимир, і переміг їх удруге”.

      У рік 984 пішов Володимир на радимичів. А був у нього воєвода Вовчий Хвіст, послав перед собою Володимир Вовчого Хвоста…

        У рік 985 рушив Володимир на болгар з Добринею,… і переміг болгар…»

На опрацювання вам 1 хв.

Так представник від кожної групи показує і повідомляє нам куди саме ходив Володимир…а ми записуємо у зовнішню політику…

( Занотовуємо)

Отже Володимир зібрав усі землі свого батька. Приєднав до Києва усі східнослов’янські племена. За Володимира було завершено об'єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи. Загальна площа держави досягала 800 тис. квадратних кілометрів.

Запишемо це до нашої діаграми, але до внутрішньої політики

• Завершив об’єднання всіх руських земель у складі Руської держави.

• Приєднав землі майже всіх слов’янських племен.

4) Розповідь учителя

• А зараз відкрийте підручники на с …і з вашою допомогою ми розглянемо реформи які провів князь Володимир.
• Отже Володимир Великий провів….

Адміністративну

Здійснив такі реформи:

• адміністративну (для об’єднання земель в єдину державу): землі князівства, де правили залежні від нього місцеві правителі, передавалися дванадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам та наближеним боярам.

Усю країну було поділено на вісім округів, округи — на волості. На зміну родоплемінному поділу було запроваджено територіальний, що є однією з основних ознак формування державності;

• військову (для створення сильної дружини (війська): ліквідовано “племінні” військові об'єднання і створювалося військо на основі розданих земельних володінь;

• релігійну (для посилення єдиної держави і створення єдиного світогляду): запроваджено християнство для зміцнення зв’язків між окремими частинами держави і для міжнародного визнання Русі;

• судову (для вдосконалення судочинства): розмежовано церковне і князівське судочинство, запроваджено новий кодекс правових норм, поки що усний — “Закон земляний”, який пізніше було взято за основу під час написання збірника правових норм Правди Ярослава”;

• оборонну (для відбиття нападів ворогів): будував фортеці й оборонні рубежі, які згодом історики назвуть „богатирськими заставами”; Укріплення Києва високими земляними валами з баштами

• фінансову (для покрашення економічних відносин держави). Князь почав карбувати власні гроші (златники і срібники). Монети виробляли із золота і срібла. На них з одного боку зображено Христа, а з другого - Володимира, котрий сидить на троні з хрестом у руці. Нині нумізматична колекція князя Володимира та його нащадків налічує 11 златників і 340 срібників.

11. Було запроваджено державну символіку.

Герб Володимира - тризуб.

Аналізуємо, робимо висновки.

3. Запровадження християнства.

1) Репродуктивна бесіда.

- Яку реформу ми не повністю розглянули?

     На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи. Всі вони різнилися не лише своїми звичаями й традиціями, мовою, вони поклонялися також різним богам. Щоб створити могутню державу, а саме таку мету мав Володимир, потрібно було об’єднати всі народи держави єдиною вірою.

• А зараз перегляньте уважно відеофрагмент..і зверніть увагу на те коли Володимир прийняв христяянство…яке нове імя отримав після хрещення..

_- В якому році Володимир прийняв християнство?

• Яке значення мало для Русі прийняття християнства?

VІ. Закріплення вивченого.

• Опишіть зовнішній вигляд Володимира Великого.
• Які асоціації у вас виникають зі словом Володимир?
• Проаналізуйте внутрішню політику Володимира Великого,
• Де ви застосуєте знання отримані сьогодні на уроці?
• Ваше ставлення до запровадження християнства.( За чи проти)

VIІ. Підсумки уроку.

Чи відзначаємо ми з вами день хрещення Русі?

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 668/2008

Про День хрещення Київської Русі – України

Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю:

Установити в Україні День хрещення Київської Русі - України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

VІІІ Домашнє завдання

1.    Опрацювати текст підручника “Володимир Великий та його реформи”

3. Творче есе “Якою була б Русь якби Князь обрав не ту віру…”