Зовнішня політика та міжнародні зв’язки України у 1992—2010 рр.

Зовнішня політика та міжнародні зв’язки України у 1992-2010 рр.

Міжнародне визнання незалежності України. Набуття без’ядерного статусу 6  грудня 1991  р. Договір про основи добросусідства і співробітництва між Україною та Угорською Республікою. Україна підтримує активні дипломатичні відносини із 70 країнами світу, має своїх постійних представників у таких міжнародних організаціях, як ООН, ЮНЕСКО, МАГАТЕ. Україна є членом ОБСЄ (із 1992 р.; до 1995 р. — НБСЄ), Ради Європи (із 1995 р.), тісно співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями — МВФ та Світовим банком (із 1992 р.).1994 рокув Будапешті під час роботи НБСЄ лідери України, Росії, США та Великої Британії підписали Меморандум про гарантії безпеки України. Як компенсацію за ліквідацію ядерної зброї нашій країні було виплачено 375 млн дол. Згодом угоди про гарантії були підписані із Францією та Китаєм. Україна набула без’ядерного статусу. У 2010 р. Україна погодилася позбутися запасів плутонію, необхідного для створення ядерної зброї.

2. Правові засади та пріоритети зовнішньої політики. 2 липня 1993 р. Було прийнято «Основні напрями зовнішньої політики України»У розділі 1, статті 18 Конституції України зазначено: «Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства та загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права»У міжнародних відносинах державу представляє Президент. Зовнішню політику України здійснюють Міністерство закордонних справ та Міністерство зовнішньої торгівлі

Основні пріоритети зовнішньої політики в перші роки незалежності: - економізувати зовнішню політику, тобто зовнішньополітичні зв’язки мають підкріплюватися й економічним співробітництвом; - зовнішня політика має сприяти пошуку нових ринків для українських товарів; розвивати зв’язки зі стратегічними партнерами; продовжувати рух у бік європейської та євроатлантичної інтеграції; створювати позитивний імідж України; забезпечити диверсифікацію постачання енергоносіїв; реалізовувати своє геополітичне положення як міст між Сходом і Заходом.

Співробітництво України з  провідними організаціями та країнами світу.1997 р. міністр закордонних справ Г. Удовенко був обраний Головою Генеральної Асамблеї ООН. Українські військові підрозділи брали і беруть активну участь у близько 30 миротворчих операціях ООН . Проголошення Україною без’ядерного статусу сприяло налагодженню тісних відносин із НАТО. У 1994  р. Україна стала учасником програми НАТО «Партнерство заради миру»9  липня 2002  р. у межах програми «Партнерство заради миру» Україна й НАТО підписали Меморандум про підтримку Україною операцій НАТО.9  листопада 1995  р. стала 37-м членом Ради Європи. Приєднавшись до неї, Україна взяла на себе зобов’язання з організації влади, розвитку правової сфери й самоуправління, захисту прав людини.1998  р. набула чинності Угода про партнерство і  співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами.

У лютому 2003  р. керівники Росії, України, Білорусі, Казахстану уклали угоду про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП). Проте ця угода не була реалізована. Росія почала наполягати на створенні наддержавних органів, проти чого виступила Україна. Також між Україною та Росією спалахнув прикордонний конфлікт через острів Тузла в Керченській протоці. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Гібридна війна  — дії однієї держави проти іншої з  метою зробити її внутрішньо вразливою для здійснення агресії.2005—2009 рр. відбувалося стрімке погіршення відносин із Росією, що фактично розв’язала проти України гібридну війну, метою якої було не допустити виходу України із зони впливу Росії. Чергове загострення відносин між країнами відбулося під час російської збройної агресії проти Грузії у 2008 р. Після обрання Президентом України В. Януковича активізувалися кроки щодо реалізації проросійського курсу.

29 вересня 2003  р. влада Краснодарського краю за вказівкою з Москви почала будівництво греблі від станиці Тамань Темрюцького району в напрямку українського острова Тузла. Працюючи у три зміни, будівельники споруджували по 157 м греблі на день, щоб з’єднати острів із російським берегом.конфлікт навколо острова Тузла23 жовтня 2003 р. Росія припинила будівництво за 102 м від українських територіальних вод і за 900 м від Тузли.Із метою врегулювання конфлікту відбулася зустріч президентів України Л. Кучми і Росії Володимира Путіна. Цього ж року було укладено договір, що розмежовував територію Керченської протоки й визначав статус Азовського моря. Хоча Україна відстояла своє право на острів Тузла, Азовське море було визнано внутрішніми водами двох держав, і кордон визначили тільки по дну моря.

Відносини із  сусідніми країнами{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Угорщина зріс обсяг торгівлі (угорські ліки та спеціальне технологічне обладнання, українська продукція хімічної та металургійної галузей промисловості), налагоджено військове співробітництво, особливо після вступу Угорщини до НАТО.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Словаччина. Спільна підприємницька діяльність, транзитні перевезення{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Польща. Перспективи економічної співпраці вбачаються в галузях фармацевтичної промисловості, сільського господарства та переробки сільськогосподарської продукції, енергетики та теплопостачання, модернізації транспорту, охорони довкілля{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Румунія2 червня 1997  р. у румунському місті Констанца був підписаний Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією2009  р. в міжнародному суді нарешті було розв’язано питання про поділ шельфу між двома державами в районі острова Зміїний.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Росія31  травня 1997  р. між державами був підписаний широкомасштабний політичний договір про дружбу, співробітництво і партнерство. Документ юридично закріпив зобов’язання Росії поважати незалежність України і став правовою базою, на якій мали ґрунтуватися двосторонні від носини. Після приходу до влади в Росії В. Путіна відносини між Україною та Росією почали стрімко погіршуватися. Російське керівництво розглядало Україну як зону свого виключного впливу і прагнуло відновити над нею повний контроль. Договір не став перешкодою для збройної агресії Росії проти України та окупації частини її території. У 2018 р. Україна відмовилася продовжувати чинність цього договору. Добросусідські відносини встановилися між Україною та Білоруссю. Були досягнуті домовленості про державний кордон. Зовнішньоторговельний обіг між Україною та Білоруссю хоч і становив значну суму, але ще не відповідав потенційним можливостям країн. Відносини між Україною і Білоруссю ускладнює той факт, що Білорусь є частиною Союзної держави з Росією.