Зразок твору есе на патріотичну тематику

Твір есе “ Я українка , і в тому моя суперсила”

Кожна країна світу має свою особливу історію походження, виникнення, державотворення та сьогодення. Я з гордістю заявляю на цілий світ про те, що я - українка. Для мене бути українкою - це не просто жити в Україні, бути її громадянкою, не порушувати Конституцію України і т.д.,  а - справжня супер сила, що наділяє мене внутрішньою міццю і невгамовністю. Моя українська ідентичність стала невід'ємною частиною моєї особистості, індивідуальності, заповнюючи її кольором, звуками та запахами рідного краю. Як можна не пишатися своєю культурою, мовою, вишиванкою і навіть українським борщем та варениками?! Адже  моя культура - це скарбниця традицій, які передавались і передаються з покоління в покоління, моя мова солов'їна, милозвучна, чарівна і багата на синоніми, омоніми , пароніми. Вона  ( мова) - мелодія душі , спадщина моїх предків,  джерело сили, що підтримує мене в будь-яких життєвих бурях.

А які ж неповторні наші українські традиції! Різдвяна коляда, яка прославляє народження Спасителя, пронизує наскрізь серце і душу. Хто не побував на наших Андріївських вечорницях, не знає секретів ворожіння в Андріївську ніч,  не стрибав через Івана Купальський вогонь, не кидав у річку символічного віночка, чекаючи судженого - рядженого, той багато втратив. Тільки українці вміють так веселитись, втілюючи в життя звичаї та традиції. І хіба це не супер сила, яка дає крила?!

Незламність духу та сила української нації виявляється у численних випробуваннях , які складалися історично і переплітаються з випробуваннями сучасності. Українська нація проявляє свою силу в боротьбі за незалежність, вистоюючи перед економічними труднощами та політичними викликами. Важливою складовою цієї сили є спільнота , яка вміло об'єднується в складних ситуаціях та взаємно підтримує один одного. Я горджуся тим, що я  - нащадок великої Русі - України , яку охрестив Володимир Великий, що я  - нащадок козацького роду, якому немає переводу. 

Моїй неньці – Україні прийшлось багато страждати. Її синів і дочок переслідували, гнобили, незаконно вбивали. Але ж ми  - Незламні!

Доля українського народу непроста , на жаль. Йому довгий час потрібно було стояти на сторожі своїх кордонів, захищаючись від половців та печенігів, турків та татар, більшовиків та інших зовнішніх ворогів. Україна пережила важкі часи голодомору, які назавжди залишать слід у пам'яті наступних поколінь  та в історичній пам’яті.

Але українці  - Незламні!

Незламність духу і сила моєї нації проявляється у багатовіковій   історії. Ця сила виражається у героїзмі під час революцій, вольовій силі відстоювати свою свободу та незалежність. Незламність українського духу - це також здатність відновлюватись після труднощів,  віднайти силу будувати майбутнє, будучи вірними своїм цінностям, переконанням та культурному спадку. Сьогодні війна з росією залишила свій важкий відбиток на кожному аспекті мого життя. Вона перетворила звичайні рутини в щоденній боротьбі за безпеку та стабільність. Вседозволеність конфлікту торкнулася не лише геополітично, а також і  емоційно, викликаючи постійний страх та турботу за український народ . Але, можливо, саме в  цих випробуваннях виявляється наша справжня любов один до одного, спільне прагнення миру та Перемоги. В сучасних реаліях ми зобов'язані бути кожен на своєму фронті , для того щоб пришвидшити перемогу. Я, як студент- правник, активно працюю над своїм професійним зростанням та вдосконаленням навичок, щоб придбати необхідний арсенал для подальшої кар'єри та зробити свій внесок у розвиток правової галузі. Я хочу, щоб ми жили у правовій державі і були по-справжньому захищені. Заради перемоги я крокую вперед із вірою у свої можливості. Кожен важкий шлях, який я прокладаю, є кроком досягнення моїх цілей. Я вкладаю не лише розумову працю, але й частину свого серця та душі в кожне зусилля. Крім того , активно шукаю та поширюю об'єктивну інформацію про ситуацію, щоб інші усвідомили  суть конфлікту, розповсюджую обізнаність про користь миру, вступаю до студентських об'єднань, які співпрацюють з волонтерами.

Звісно, що сьогодні я , так і всі українці, покладаємо свої надії на наші відважні ЗСУ.

Кожному захиснику і захисниці НИЗЬКИЙ УКЛІН та щира подяка за те, що ми маємо можливість жити, навчатись, радіти...

Вічна пам’ять і слава тим, хто повернувся додому на щиті, віддав за нас найцінніше - своє життя.

Слава Україні!

Героям слава!

Слава нації!

Смерть ворогам!!