Ми завітали в дитсадочок
Зустріч 4-класників та
класного керівника
з майбутніми
першокласниками
Перебіг зустрічі:
Вчитель:
а в тихім раї на землі проживають діточки малі.
Тут чудовий і затишний дім,
як добре дітям знаходитись у нім!
Та всіх присутніх тут щиро вітаєм!
Та тільки от не знаємо ще ми,
Де так піклуються за щирими дітьми?
Як називається ваш дитячий садок?
Де люблять і шанують так діток?
Малята: Ромашка!
Вчитель: Дякуємо щиро за зустріч таку милу!
1 учень:
А ми прийшли вас також привітати.
Про рідну школу нашу розказати.
Про життя наше цікаве і щоденне,
Не святе, а щасливе й повсякденне!
2 учень:
Наша школа початкова незвичайна і чудова!
Кожен вчитель – особливий:
Чи веселий, чи мрійливий,
Чи завзятий, чи спокійний, але щирий і надійний!
3 учень:
Школа, наче мати , всіх нас пригортає
Та дає знання нам, щоб ішли у світ.
І у людських долях ясним сонцем сяє,
Дорога і рідна нам з маленьких літ.
4 учень:
Це дитинства світла й радісна країна.
Тут вирує щастя, і пісні, і сміх.
Вчиться пізнавати світ складний дитина.
Тут відкриті двері для дітей усіх.
5 учень:
В школі навчаються діти великі й малі,
Поряд з ними ідуть там вчителі.
В школі навчаються читати, і писати, й рахувати.
Там цікаво всім завжди!
6 учень:
В школі ми вчимося вчитися й дружити,
Труднощі долати і злітати ввись,
Мріяти, трудитись і перемагати…
Все це знадобиться у житті колись.
7 учень:
Різні діти в нашій школі.
Всі вони такі чудові!
Є в нас гарні співаки, є і музиканти!
Знають всі про їх таланти!
(виконання пісні «Вчать у школі»)
Не запізнюватись в клас,
Завдання робить щораз –
Вчать у школі ( 3 р)
Вміти добре рахувать,
Додавать і віднімать –
Вчать у школі ( 3 р)
Скільки буде двічі два,
По складах читать слова –
Вчать у школі ( 3 р)
Щоб дорослих поважать
І малих не ображать –
Вчать у школі ( 3 р)
Книги гарні вміть читать,
Щоб про все на світі знать –
Вчать у школі ( 3 р)
Чесність змалку берегти,
До людей з добром іти –
Вчать у школі ( 3 р)
Вчитель: Діти, та в школі і про казку не забувають. Казок чимало є на світі веселих і сумних. Питання постає лиш в тому, чи можна жить без них?
Казка стукає у двері,
Привітаємо її.
І щоб там не говорили
Ми впізнаємо її.
( з’являється Софія прекрасна і Буратіно)
Софія прекрасна:
Добрий день! Я чула голос,
Мене кликали сюди?
А,бешкетнику, це ти! ( до Буратіно)
Скрізь ти встиг накоїть лиха, а тепер сидиш вже тихо?
Буратіно:
Ой, пробачте, я не знав.
Софія прекрасна:
Ти із дому утікав
І букварика продав.
Гроші хитрий кіт украв,
А ти й далі ловив гав.
Неуважний, хвалькуватий!
Що ж з такими слід робити?
От якби ти не лінився,
А старанно й гарно вчився.
Якби щодня мчав на урок –
Не допустив би помилок.
Буратіно:
Що ж мені тепер робити?
Софія прекрасна:
Швидко літери учити!
Тобі поможе перший клас!
Такий чудовий як у нас!
( раптом з’являється Незнайко, він біжить і кричить)
Незнайко:
Ой-йо-йой! Ледве наздогнав тебе, Червона Шапочко!
Червона Шапочка:
Незнайко:
Червона Шапочка:
Незнайко:
Червона Шапочка:
Незнайко:
Червона Шапочка:
Незнайко:
Хто сказав вам, що Незнайко
Не читає зовсім книг?
Це неправда! – Так і знайте,
Жить не можу я без них!
Я читаю безупинно
П’єси, вірші і казки
Від зупинки до зупинки,
Ну, а потім – навпаки.
Я про дідуся Мазая
Казку знаю назубок,
Він, заходячи в трамвай,
Забував купить квиток.
Бармалей спіймав дельфіна,
Чорномор замерз в снігу,
А кирпатий Буратіно
Покохав Бабу Ягу!
Червона Шапочка:
Незнайко:
Червона Шапочка:
Незнайко:
Червона Шапочка:
Незнайко:
Учитель:
( інсценізація зустрічі Поні і Лунтика)
Лунтик:
Поні:
Лунтик:
Поні:
Лунтик:
Поні:
( відповіді діток)
Лунтик:
Поні:
Лунтик:
Поні:
Ми, їх гостроносих у портфелі носим! ( олівці)
Олівець:
Можу бути я червоний, рожевий і синій,
Можу все намалювати маленькій дитині.
Ось такий я молодець, чудний друг ваш Олівець!
Поні:
Я беру в свою правицю
Із пенала помічницю.
Крапка…рисочка…карлючка…
Разом пишем – я і … ( ручка)
Ручка:
Ім’я моє всім відоме,
У вас всіх таких по дві,
Та тільки жодна з них не може
Писать, хіба що уві сні.
Поні:
Чи в лінійку, чи в клітинку,
Чистим був, та за хвилинку
Мерехтить від цифр і літер.
Здогадались, що це, діти?
Ручці він говорить: «Прошу!»
Це шкільний учнівський … (зошит)
Зошит:
Привіт! Уклін вам шлю до ніг!
Я можу буть зелений, червоний чи синій,
Та тільки завше білий буваю в середині.
Життя моє нелегке, ніхто вперед не знає –
Лінивій чи старанній попадешся дитині.
Як гарно все напише, то виведуть оцінку,
Тоді я аж співаю, немовби я сопілка.
А як щось намарає та помилок наробить,
Так важко, ви би знали, та що вже тут поробиш.
Поні:
Її шанує кожен.
Вона повідать може
Про все на світі білім
І дорослим, й дітям…
До знань веде доріжка,
Коли з тобою … (книжка)
Книга:
У книжці думка, мудрість, правда й сила,
І знань в ній невичерпне джерело.
Вона багато поколінь навчила
І до людей несе і світло, і тепло.
Дружба з книгою – це свято.
Не було б її у нас, ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
Є книг багато – радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна усім книжкам начальник,
І звуть її Буквар!
Буквар:
Я Букварик вам відомий,
Дуже гарний малюнковий,
Залюбки всіх вчу читати –
Нема часу спочивати.
Кожен рік мене листають
Ніжні пальчики нові.
Хай же розум здобувають
Любі діточки малі.
Вчитель:
(інсценізація «А що в портфелі?)
1 учень:
Що таке на дворі сталось?
Що за крики? Що за галас?
Зрозуміло: там - футбол,
І комусь забили гол!
Два портфелі, як і слід, штанги замінили,
На воротах - мій сусід, воротар умілий.
Знов – прохід! Ось-ось заб’є! Штанга!
2 учень:
Ах, невдало…
Із портфеля все як є геть повипадало!
Нумо, гляньмо, що у ньому,
Поки йде завзята гра, бо ж портфель -
Усім відомо – є обличчям школяра!..
3 учень:
Ось – книжки. Та що це з ними?
Чом вони у плямах синіх?
Пошматовані, брудні,
Страшно глянути на них!
Подивіться на сторінку –
Не сторінка, а картинка.
Помальована така!
4 учень:
Ось - якийсь папір в лінійку,
А на нім – товстенька двійка.
Що ж воно? Пробачте, прошу,
Виявляється це – зошит.
Але дивний він такий,
Мов іде у ньому бій!..
5 учень:
Буква з буквою зчепились –
Аж гуде навкруг земля:
І штовхаються щосили,
І вилазять на поля!
6 учень:
Ось щоденник. Що за диво?
Та невже Юрка?!
І впізнати неможливо –
Чистота у нім така.
Розгортаємо сторінку…
Гляньте – чиста, як сльоза.
Де поділися оцінки?
Їх напевно, кіт злизав…
7 учень:
Ну, звичайно! Подивіться:
Онде – слід від одиниці.
Онде двійку стерто вправно.
Ну, нарешті, я узнав.
Чом і чистим, і охайним
У Юрка щоденник став.
8 учень:
Ось - дрібніші речі далі:
Ручка й гумка у пеналі,
Два обтертих олівці
Та чотири камінці.
А навіщо камінці?
Щоб ганяти горобців,
Чи жбурляти тишком-нишком
У якусь бездомну кішку.
9 учень:
Ось який портфель незвичний
У знайомого мого.
Отаке його обличчя –
І не бачити б його!
Що ж… гадаю, всім нам ясно,
Інших слів тепер нема:
Нечупара і ледащо –
Ось він хто, Юрко Ганжа.
Учитель:
Учитель:
( з’являються Марійка і Ведмідь)
Марійка:
Ведмідь:
Марійка:
Ведмідь:
Марійка:
Ведмідь:
Марійка:
Ведмідь:
Марійка:
Ведмідь:
Марійка:
Ведмідь:
Марійка:
Ведмідь:
Марійка:
Ведмідь:
Марійка:
Ведмідь:
Марійка:
Учитель:
( танок Матрійок)
В нас дівчатка просто клас!
Заспіваємо частівки
І для себе, і для вас! Є-єх!
Але вже не малюки.
Знають всі в четвертім класі –
Це також випускники! Є-єх!
Перейдем у п’ятий клас.
Тож приймає старша школа
У свою сім’ю і нас! Є-єх!
Ми ну просто залюбки!
На уроках ми – сороки,
На перервах – козаки! Є-єх!
І все вийшло -вищий клас!
А тепер, щоб пам’ятали,
Потанцюємо для вас! ! Є-єх!
(Гра за віршем Галина Малик « Геть усе, усе на світі»)
1 учень:
Геть усе, усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя.
2 учень:
Каже: – Діти вчаться в полі,
А комбайн працює в школі.
3 учень:
Всіх людей стрижуть в лікарні,
А лікують в перукарні.
4 учень:
Ми книжки берем в аптеці,
Ліки – у бібліотеці.
5 учень:
От який Вітьок дивак!
Ти ж бо знаєш – це не так!
6 учень:
Діти звісно вчаться в …
А комбайн працює в …
Ми лікуємся в …
А стрижемся в …
Ліки беремо в …
А книжки – в …
Учитель:
1 учень:
Шановне дошкільнятко!
Збирайся в перший клас.
Замінять тут і маму, й татка,
Ти в школу поспішай до нас.
2 учень:
Бо тут тебе чекають
Стежинки «Букваря»,
Твій клас, і дошка, й парта,
І вчителька твоя!
3 учень:
Діти в школу йдуть щодня,
Бо вона дає знання.
Бачте? Діти у дворі –
Йдуть до школи школярі!
4 учень:
Тебе матуся й тато
До школи приведуть.
Роботи там багато –
Отож, у добру путь!
5 учень:
Ти іграшку з полиці
Улюблену візьми,
Вона ж бо знадобиться,
Як попрацюєм ми.
6 учень:
Тобі, дитино,
В школі учитись і рости!
Тож май міцне здоров’я,
І хай тобі щастить!
7 учень:
Бо треба добре працювати
Так, щоб честь не плямувати!
Старанно усім вчитись,
Мандрувати і писати.
Та здоровими зростати –
Рідну школу прославляти!
Разом: До зустрічі в нашій чудовій школі!
1