Зустріч з улюбленою іграшкою
1-й клас
Презентація проекту
Фанфари
Учень: Ясне сонечко проміння
Посилає щедро в клас,
Це воно, напевно, знає,
Що сьогодні свято в нас.
Вчитель: Ми щиро вітаємо дорогих гостей на нашому святі. Минуло майже 2 місяці, як ми вперше сіли за парти на перший урок. Ми вже підросли, багато навчилися, стали дружними, як одна сім’я. Що ж відбулося за цей час?
Учні:
Вчитель: А ще ми провели 168 уроків, а пропустили по хворобі лише 25 уроків. Нам продзвеніло 336 дзвінків. Отже, ми вже справжні школярі, вже і наші маленькі справи та досягнення помітні у гімназії.
Пісня
Учень.
У нас сьогодні свято,
Чути музику і сміх.
Зараз будемо вітати
Наші іграшки від всіх.
Учениця.
І машинки, і лялька Таня
Радо в гості кличуть нас.
В них сьогодні – іменини,
Вони запрошують всіх нас.
Буркотливий, вайлуватий.
Ходить лісом дід лахматий.
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Я не їм вівса і сіна,
Дайте випити бензину.
Усіх коней обжену,
Кого хоч наздожену.
Спить або купається –
Вона не роззувається,
День і ніч на ножках
Червоні сапожки.
Ручки, ніжки, голова-
Все як у людини,
Та мовчить вона завжди,
І не їсть малини.
Дуже товсті ноги маю,
Ледве їх переставляю.
Сам високий я на зріст,
Замість рота в мене хвіст.
Не ходжу я, а скакаю,
Бо нерівні ноги маю.
Я страшенний боягуз,
Всіх на світі я боюсь.
Таночок.
Вчитель: Хмарка в небі,
А по лузі – по траві
Тінь пливе…
Ляльки вчать уважно букви.
А-бе-ве, а-бе-ве!
Вітре нам немзаважай,
Нам букварик не гортай.
Ти же слів не розбереш.
Тільки всіх зіб’єш.
Підійшло кача поважно.
Кря-кря-кря!
І давай щипать відважно
Корінець букваря.
Ляльок з толку не збивай
Не кря-кря, а як?
А-бе-ве – ось так.
Ось коза –
Стук-стук копитцем,
Тут хіба ждуть тебе?
Бе-бе-бе, бе-бе-бе!
Ти, коза, не заважай,
Ляльок з толку не збивай.
Не бе-бе, а як?
А-бе-ве – ось так!
Ось прибігло цуценятко і собі
Гав-гав-гав!
От цуценятко-недоглядко,
Що ти скажеш йому!
Цуцику не заважай,
Ляльок з толку не збивай.
Не гав-гав, а як?
А-бе-ве – ось так!
Вчитель: Багато цікавих ігор придумують діти зі своїми іграшками.
Машинки возять слона і бегемота, ведмедик доганяє зайченя, собачка доганяє качечку, а маленькі мами вкладають ляльок спати.
Дівчинка:
Йди до мене спати, Машо,
Киця хай поспить сама,
Ти мені не тільки лялька,
Ти мені немов сестра.
Машо, Машо, спи, маленька,
І дивись солодкі сни.
Буду я тобі як ненька,
Що несе пісні весни.
Поговорю і розраджу,
Заколишу і присплю.
Треба – казочку розкажу
І, як мати притулюсь.
Вчитель: І у кого ж навчилися ці дівчатка такої ніжності, ласки, доброти до своїх лялечок? Звичайно, у любих мам, які й сьогодні поруч із своїми дітьми на вяті.
Учень: Матусю рідненька,
Найкраща, єдина,
Щоб ти не хилилась
Ніколи в журбі.
І сонце, і зорі,
І даль журавлину
Дівчатка і хлопчики
Дарують тобі.
І в осінь, і взимку,
Весною, і влітку,
Щоб щастя й здоров’я
У вас було.
Щось відоме і нове
Зустрічає скрізь тебе.
Все уважно розглядай
Точну відповідь шукай.
Щоб помилок уникати,
Треба розум розвивати,
Гостре око, слух, терпіння
І тоді прийде уміння.
І про тебе всамкінець
Люди скажуть: « Молодець»