Звіт проекту "Відновлювальна енергія". Робототехніка. Країна добра.

Комунальний заклад «Черкаський навчально-реабілітаційний центр

«Країна добра  Черкаської обласної ради»»

Звіт по проекту:

 Відновлювальна енергія 

         Підготував:

Пірогов С.О.

Черкаси 2019

Які екологічні проблеми створює традиційна енергетика

Впровадження нових альтернативних видів енергії має великі перспективи, адже відбувається на фоні великих проблем в традиційних технологіях енергозабезпечення людства. Основні з них - екологічні. Основна частина електроенергії виробляється в даний час на теплових електростанціях (ТЕС), гідроелектростанціях (ГЕС) та атомних електростанціях (АЕС). 

В більшості країн світу на долю ТЕС припадає понад 50% виробництва електроенергії. Як паливо застосовують вугілля, мазут, газ, сланець. Це не відновлювані джерела палива. Згідно багатьох розрахунків вугілля може вистачити на 100-300 років, нафти на 40-80 років, а природного газу на 50-120 років. 

Коефіцієнт корисної дії ТЕС складає в середньому 36-39% і вони споживають дуже багато води. Для прикладу, ТЕС з потужністю 2 млн кВт щодоби спалює 18 тисяч тонн вугілля, 2500 т мазуту і 150 тисяч м3 води. На охолодження пари щодоби використовується 7 млн м3 води, що створює забруднення водоймища-охолоджувача.  Такі станції дають велике радіаційне і токсичне забруднення для довкілля. Зола вугілля містить мікросуміші урану і деяких токсичних елементів в значно більших концентраціях, ніж земна кора.

Перевагами ГЕС є низька собівартість електроенергії, швидка окупність, висока маневровість, що дуже важливо в періоди пікових навантажень, є можливість акумулювання енергії. Але навіть використання потенціалу всіх річок світу забезпечить тільки четверту частину необхідної енергії. Спорудження ГЕС на рівнинах приводить до багатьох екологічних проблем. Водосховища, які потрібні для рівномірної роботи ГЕС, приводять до змін клімату на прилеглих територіях на відстанях до сотень кілометрів. У водосховищах розвиваються синьо-зелені водорості, які прискорюють погіршення якості води, порушують функціонування екосистем. При будівництві водосховищ порушуються природні місця нересту, затоплюються родючі землі, змінюється рівень підземних вод.

Не створює викидів вуглекислого газу виробництво електроенергії на АЕС. При роботі цих станцій утворюється невелика частина радіоактивних речовин. Але процес безпечної експлуатації АЕС ще не вирішено. Чорнобильська катастрофа суттєво змінила відношення населення до АЕС і тому перспектива розвитку атомної енергетики не дуже ясна. Ці станції мають ряд основних проблем: безпека реакторів, зняття з експлуатації старих реакторів, небезпека використання АЕС для розповсюдження атомної зброї.

СОНЯЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ__________

СОНЦЕ - джерело життя і жорстокий вбивця, що дає можливість народитися і вирости кожному живому організму на Землі вже протягом кількох мільярдів років. Всерйоз про технологічний «приручення» сонячного світла людина почала замислюватися тільки в минулому столітті.

У далекому 1839 Олександр Едмон Беккерель відкрив фотогальванічний ЕФЕКТ. Через 44 роки Чарльзу Фріттсу вдалося сконструювати перший модуль з використанням сонячної енергії, а основою для нього послужив селен, покритий тонким шаром золота. Вчений встановив, що таке поєднання елементів дозволяє, хоч і в мінімальному обсязі (близько 1%), перетворювати енергію сонця в електрику. Саме 1883 прийнято вважати роком народження ери сонячної енергетики. Однак так думають не всі. У науковому світі існує думка, що «батьком» епохи сонячної енергії є не хто інший, як сам Альберт Ейнштейн. У 1921 році Ейнштейн був удостоєний Нобелівської премії за пояснення законів зовнішнього фотоефекту.

ПОЗИТИВНІ СТОРОНИ

По-перше, «сировина» - сонячне світло, яке ніколи не закінчиться.
По-друге, сонячна енергія є загальнодоступною, тому що сонце світить на півдні і заході, в Африці та Європі.

НЕГАТИВНІ СТОРОНИ

Суперечливим є питання абсолютної безпеки цих технологій для навколишнього середовища. Звичайно, це не атомна енергетика і не видобуток нафти, газу, проте на даному етапі розвитку «сонячних» технологій при виготовленні батарей використовуються шкідливі речовини, які тим чи іншим чином можуть нашкодити природі. Вже готові зразки (фотоелементи) містять отруйні речовини, такі як свинець, кадмій, галій, миш'як.

Що стосується терміну служби перетворювачів (30 - 50 років), то тут виникає проблема подальшої переробки віджилих своє модулів, а вирішення питання їх утилізації досі не знайдено. Явним недоліком процесу видобутку енергії є так звана непостійність. Сонячні системи не здатні працювати вночі, а ввечері й у ранкових сутінках ефективність станцій падає в кілька разів.

Серйозний вплив створюють і погодні фактори. Багато хто нарікає на відносну дорожнечу сонячних елементів, недостатню ефективність в плані матеріальних витрат та окупності (на даний момент). «Підводним каменем» функціонування сучасних «сонячних ферм» стає проблема технічної підтримки та обслуговування. Розробники стверджують, що інтенсивний нагрів фотоелементів істотно знижує ефективність системи в цілому, тому тут потрібно передбачати вирішення проблеми організації охолодження модулів. Також сонячні батареї необхідно періодично чистити від пилу і бруду, а в разі роботи з установкою площею кілька квадратних кілометрів з очищенням можуть виникнути значні труднощі.

«ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?»

Сонячна батарея являє собою фотоелектричні перетворювачі - напівпровідниковий пристрій, безпосередньо (одноступінчатий «перехід»), що перетворює сонячну енергію в електрику в неоднорідних напівпровідникових структурах при дії на них сонячного світла.
 Ефективність перетворення залежить від електрофізичних характеристик напівпровідникових елементів, оптичних властивостей перетворювача, серед яких найважливішим є фотопровідність.

Коротенько принцип роботи ФЕП можна пояснити на прикладі перетворювачів з p - n-переходом, найбільш поширених у сонячній енергетиці. Електронно-дірковий перехід - це область напівпровідника, в якій має місце просторова зміна типу провідності від електронної n до діркової p. Під час опромінення модуля сонячним світлом біля кордону n- і p-шарів в результаті «перетікання» зарядів утворюються об'єднані зони з некомпенсованим об'ємним позитивним зарядом в n-шарі і об'ємним негативним зарядом у p-шарі. Таким чином, на цьому переході виникає бар'єр (різниця потенціалів). Саме завдяки цій особливості p - n-переходу і можна пояснити факт виникнення фотоелектрорушійної сили при опроміненні перетворювача сонячним світлом.
«СИРОВИНОЮ» є КРЕМНІЙ (основний ресурс для виробництва більшості типів сонячних батарей) - другий за поширеністю елемент на нашій планеті. На кремній припадає більше чверті загальної маси земної кори, але на який кремній? Справа в тому, що в більшості випадків це речовина зустрічається у вигляді окису - SiO2 (пісок з дитячої пісочниці), а ось добути чистий сіліціум з цього з'єднання складно, навіть проблематично. Тут мають місце вартісні чинники, особливості технологій. Цікаво відзначити, що собівартість чистого «сонячного» кремнію дорівнює собівартості урану для АЕС, ось тільки запасів кремнію на нашій планеті в 100 тисяч разів більше.
Унаслідок високої вартості кремнію, що відбивається на роздрібній ціні сонячних елементів, дослідницькі центри протягом багатьох років працюють над пошуком гідної альтернативи. Приміром, німецькі вчені Інституту Фізичної електроніки в Штутгарті запропонували використовувати замість кремнію синтетичні волокна, здатні під впливом світла генерувати електричний струм. Нові розробки хоч і не можуть похвалитися високими показниками ККД, але вони дешеві і підходять для живлення малопотужних цифрових пристроїв.

У сучасними світі розрізняють наступні ТЕХНОЛОГІЇ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ:
*активні: разом з перетворювачами задіюються механізми, електромотори, помпи; сонячна енергія використовується для нагріву води, освітлення, вентиляції
* пасивні: в контурах систем відсутні будь-які механізми, рушійні частини; особливістю побудови пасивних сонячних структур для організації систем вентиляції, опалення є підбір відповідних за фізичними параметрами будівельних матеріалів, специфічне планування приміщення, розміщення вікон

* безпосередньо «прямі» системи, які перетворюють сонячну енергію в ході одного рівня або етапу

* «непрямі» системи, процес функціонування яких включає в себе багаторівневі перетворення і трансформації для отримань необхідної форми енергії
СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ, де енергія сонця отримала найбільше розповсюдження.

СИСТЕМИ ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Служать для облаштування офісів і житлових приміщень, тобто використання сонячного світла в альтернативу електричних ламп і світильників. Але побудова систем природного освітлення потрібно продумувати на початкових стадіях планування будівлі, оскільки тут дуже важливу роль грає структура даху будинку, розташування вікон. Крім естетичного та психологічного задоволення, системи природного освітлення допомагають власникам заощадити на електриці і виділитися серед цінителів незвичайних архітектурних рішень. Оцінки показують, що навіть в умовах середніх широт для невеликого котеджу вистачить батареї з потужністю в 2 (3) кВт, яка може бути легко розміщена на даху, оскільки займає площу всього 20 (30) м2. Відомо, що в Україні середньорічні суми прямої та розсіяної сонячної радіації на горизонтальну поверхню змінюються від 1080 кВт*год/м2 (в районі Чернігова) до 1390 кВт*год/м2 (Євпаторія). Тоді в залежності від зони, така батарея вироблятиме за рік 2200-2800 (3300-4200) кВт*год електрики, що задовольнить енергетичні потреби (без врахування теплопостачання) сім’ї на 3-4 чоловіка.

«КУХОННА» СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ

У далекому 1767 Орас Бенедикт де Соссюр для потреб альпіністської діяльності сконструював піч для приготування їжі від енергії сонячних променів. Сьогодні вдосконалені «сонячні» прилади широко використовується в країнах, що розвиваються. Потрібно сказати, що такі пристрої можуть стати чудовою альтернативою практики спалювання дров та вугілля, сприяючи поліпшенню екологічної ситуації.

СОНЯЧНІ ВОДОНАГРІВАЛЬНІ УСТАНОВКИ

Це системи нагріву води в резервуарах, в основному для господарських потреб. Вперше такі установки почали продаватися в США в кінці XIX століття. Сонячні колектори користувалися широкою популярністю в різних країнах аж до 1920 року, поки не були витіснені дешевими і практичними горючими рідинами (бензин, гас тощо).
Сьогодні світовим лідером з використання таких установок є Китай, де сонячні колекторні нагрівачі займають 80% сегменту цього специфічного ринку. Відзначимо, що з технічної точки зору ефективність колекторів знаходиться на досить високому рівні (87%). Сонячні нагрівальні перетворювачі служать відмінними замінниками газових колонок у побуті, забезпечуючи споживачів гарячою водою для басейнів і душових. Відомо, що за допомогою особливих конструкцій колекторів можна також качати воду з глибоких колодязів, знесолюючі її; сушити фрукти, овочі і навіть заморожувати продукти.

ГЕЛІОКОНЦЕНТРАТОРИ

 

Це метод фокусування сонячних променів і вироблення електрики або тепла з використанням системи відбивачів - плоских або параболоїдних (параболо-циліндричних) дзеркал різних форм і розмірів. Такі геліоустановки рідкісні через дорожнечу і складність виготовлення величезних лінз для масивів увігнутих дзеркал або аркушів полірованого алюмінію. Дзеркала є складовою частиною гелиоконцентратора - установки, яка збирає паралельні сонячні промені в одній точці для підвищення щільності (концентрації)променистої енергії Сонця, що приймається. Якщо в цю точку-фокус помістити трубу з теплоносієм (водою або іншою рідиною), вона нагріється. Дані системи були побудовані і експлуатуються в Іспанії, Португалії. Перетворена енергія використовується у вигляді тепла або електроенергії для різних потреб.

СОНЯЧНА ЕНЕРГЕТИКА СЬОГОДНІ: ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Зовсім нещодавно американські вчені виступили з гучною заявою найближчим часом замінити арабську нафту сонячною енергією Каліфорнії. Потрібно сказати, що тенденція зростання цін на викопне паливо стимулює і в деякій мірі виправдовує високі витрати приватних і державних інвесторів на розвиток та впровадження «сонячних» технологій. Наприклад, фонди Khosla Ventures і Kleiner, Perkins, Caufield & Byers в цьому місяці виділили американської компанії Ausra, що спеціалізується на виготовленні перетворювачів сонячної енергії, 40 мільйонів доларів на розвиток галузі.
Не секрет, що в певній мірі зацікавленість суспільства в цьому альтернативне джерело енергії є наслідком стурбованості людей промисловими і транспортними викидами парникових газів - однієї з причин глобальних змін клімату.
Підприємці, які вже сьогодні здатні передбачити успішне майбутнє сонячної енергетики, готові вкладати в галузь великі гроші. Наприклад, в кінці літа стало відомо, що група інвесторів з Саудівської Аравії збирається запустити промислове виробництво елементів сонячних батарей в Німеччині. Обсяг вкладених коштів може перевищити 450 мільйонів євро.
Очевидно, даний проект виправдає себе на всі 100%. Приводом для таких тверджень може послужити стратегія виготовлення саме тонкоплівкових елементів сонячних батарей, в яких використовується аморфний кремній. Якщо порівнювати ці технології з звичайними сонячними фотоелементами, що провадяться із застосуванням чистого кремнію, нові розробки споживають у 200 разів менше сировини, і тому вигідні.

Світова практика по "виробництву сонячної енергії"

      У наші дні, особливо в розвинених країнах, великою популярністю користуються так звані  приватні сонячні установки. У деякій мірі "сімейний видобуток" електрики за допомогою геліоустановок перетворився на достатньо стабільний і прибутковий бізнес.

     Звичайно, тут важливо враховувати велику кількість специфічних факторів (географічне розташування, клімат, політику, ринкову ситуацію), проте в США і в деяких європейських країнах багато фермерів, які досі займалися вирощуванням худоби, сьогодні переобладнали пасовища в поля для збирання сонячної енергії. Стратегія такого бізнесу проста - заповзятливі люди не тільки використовують сонячну електрику без шкоди для власного бюджету, але і продають надлишки енергії державним структурам. Приміром, у Німеччині служби скуповують сонячну електрику у фермерів, приватних осіб, а потім продають його населенню за низькою ціною. Більше того, стати учасником цього специфічного ринку може практично кожен - бізнесмени, які встановлюють фотоелектричні перетворювачі на даху офісів, власники земельних ділянок. При нинішніх цінах стандартна сонячна установка окупається за 8 з гаком років.
З матеріалів сайту АТАВА.com.ua

Загальна інформація про Вітрові електростанції

Вітрові  електростанції (ВЕС) - комплекси сучасного обладнання , що складаються  з вітрогенератора потужністю від 100 Ват до 10 мВат, контролера заряду, комплекту акумуляторних батарей та інвертора напруги. ВЕС призначені для перетворення чистої природної енергії вітру в електрику, що широко використовується в повсякденному житті.

Вітрогенератори бувають з горизонтальною або вертикальною віссю. Сучасний вітровий електрогенератор з горизонтальною віссю більш розповсюджений, має більший КПД (майже в 3 рази), легкий в регулюванні і здійсненні штормового захисту та має більш низьку вартість. Одночасно вітрогенератор малої потужності до 1 кВт  з вертикальною віссю має перевагу в роботі від слабких вітрів усіх напрямків, легкий в конструюванні і майже не створює шум. Такий вітрогенератор незважаючи на набагато більшу вартість знайшов деяке застосування. Але в основному використовуються вітрогенератори з горизонтальною віссю, що виробляють 95% вітрової електроенергії.
 

Вітрові електрогенератори найбільш вигідно використовувати в місцях, де неможливо провести загальну електромережу, або підключення є дуже витратним, а  також - у місцях з частими відключеннями електрики. Також потрібно врахувати середньорічну швидкість вітру та встановлювати там де цей показник перевищує 3 м/с.

Енергетичний потенціал вітру України:

Високий вітроенергетичний потенціал мають Українські карпати, Кримські гори, узбережжя Чорного, Азовського морівта Донецька височина. Також сильними середньорічними вітрами відзначаються височини південно-західної України таПридніпровська височина. Найбільш притадними місцями для встановлення вітрогенераторів є ділянки біля водойм (ставків, озер, річок) або височини які здіймаються над основним рельєфом. Такі ділянки є по всій території України, але потрібно враховувати, що вітер це не стабільна величина і відрізняється на протязі року та залежить від погодних умов і пори року.

Дані наведені на карті є лише для ознайомлення і не варто по них робити розрахунки або висновки про доцільність встановлення Вітрогенератора. Кожен регіон має свою специфіку і тому для остаточних результатів краще звернутись до спеціалістів і провести дослідження.

Біопаливо. Йогопереваги та недоліки

03.04.2017

Біопаливо одержуютьізрослинноїаботваринноїсировини, продуктівжиттєдіяльностілюдини і тваринабоорганічнихпромисловихвідходів. Найбільш часто виробляється і використовуєтьсябіоетанолабо просто етанол. Ще на початку 20-го століттяГенрі Форд планувавзаправлятиетанолом свою модель TS, і першідизельнідвигуни могли працювати на арахісовійолії. Але відкриттявеличезнихнафтовихродовищсприялозастосування бензину і дизельного палива, біопаливо і на деякий час булозабуто. Однакпідвищенняцін на нафту, порядзізростаючоюстурбованістю з приводу викидіввуглекислого газу, зновузробилибіопаливопопулярним.

Перевагибіопалива

Мобільністьпорівняно з іншимиальтернативнимиджереламиенергії

В даний час у більш «радикальних» альтернативнихенерготехнологій, таких як сонячнаенергетикавітроенергетика, є одна велика проблема — мобільність. Оскількисонце і вітер не маютьпостійний характер, для забезпеченнябільшихпотужностей в таких энерготехнологиях доводиться використовувативідносноважкіакумуляторнібатареї (але з вдосконаленнямтехнологійця проблема поступововирішується). З іншого боку — біопаливо, йогодосить легко транспортувати, воноволодієстабільністю і досить великий «энергоплотностью», йогоможнавикористовувати з незначнимимодифікаціямиіснуючихтехнологій та інфраструктури.

Зниженнявартості

В даний час на ринку біопаливокоштуєстільки ж, скільки і бензин. Тим не менш, у використаннібіопаливабільшепереваг, оскількицебільшчистий вид палива, вінвиробляєменшевикидів при спалюванні. Біопаливоможнаадаптувати до існуючихконструкційдвигунів, яке буде добре використовуватися в будь-якихумовах. При цьомутакепаливокраще для двигунів, вонознижуєзагальнівитрати на контроль за забрудненнямдвигуна і, отже, йоговикористаннявимагаєменшевитрат на технічнеобслуговування. Зізбільшеннямпопиту на біопаливо є ймовірність, що в майбутньомувоно стане дешевше. Таким чином, використаннябіопалива буде меншважким для гаманця.

Поновлюваніджерела

Бензин отримують з нафтисирої, яка не відноситься до відновлюванихресурсів. Хочасучаснихзапасіввикопногопаливавистачитьще на багатороків, вони в кінцевомурахунку коли-небудьзакінчаться. Біопаливовиготовляється з різногосировини, такого як гній, відходисільськогосподарських культур і рослин, вирощенихспеціально для палива. Цепоновлюваніресурси, які, ймовірно, не завершаться найближчим часом.

Скороченнявикидівпарниковихгазів

При спалюваннівикопнепаливовиробляєвеликукількістьвуглекислого газу, якийвважаєтьсяпарниковим газом і причиною утриманнясонячного тепла на планеті. Спалюваннявугілля і нафтипідвищує температуру і викликаєглобальнепотепління. Щобзменшитивпливпарниковихгазів, можнавикористовуватибіопаливо. Дослідженняпоказують, щобіопаливознижуєвикидипарниковихгазів до 65 відсотків. Крім того, при вирощуванні культур для біопалива вони частковопоглинають оксид вуглецю, щоробить систему використаннябіопаливащебільшстійкою.

Економічнабезпека для країн, що не володіють великими запасами палива

Не кожнакраїнаволодіє великими запасами нафти. Імпортнафтизалишаєістотну прогалину в економіцікраїни. Якщо люди почнутьсхилятися в біквикористаннябіопалива, то залежністьвідімпорту буде знижуватися. Завдякизростаннювиробництвабіопалива створиться більшеробочихмісць, що повинно позитивно позначитися на економіцікраїни.

Недолікибіопалива

Обмеженнярегіональноїпридатності

Рослиннасировина для біопалива, найімовірніше, буде вирощуватися в певнихрегіонах. Цепов’язано з рядом причин, головна з яких – це те, щодеякікультури просто кращеростуть в одних місцях і гіршеінших.

При виборірегіону для виробництварослинноїсировини треба враховувати:

•                  Водокористування – чимменше води використовується для вирощуваннясільськогосподарськоїкультури, тимкраще, так як вода є обмеженим ресурсом. Особливо це критично в більшпосушливихмісцях.
•                  Інвазивність – урожай, якийвбиваємісцевірослини і якийважкоконтролювати, можепоставитипідзагрозубіорізноманіття і серйознопошкодитиекосистемурегіону.
•                  Добрива – необхідні для рослинпоживніречовини. Деякірослинивимагаютьменшеорганічнихресурсів, ніжінші.
•                  Клімат – у деякихмісцевостях просто неможливовирощуватибіопаливнікультури, наприклад, у місцевості з холоднимабопосушливимкліматом.

Продовольчабезпека

Проблема з вирощуваннямсільськогосподарських культур для паливаполягає в тому, що вони займуть землю, яку можнабуло б використовувати для вирощуванняпродуктівхарчування. У світі з постійнозростаючимнаселенням проблема наявностіземлі для сільськогосподарськихцілейстає все більшгострою.

Обмеження на змінуземлекористування

При очищенніземлівідмісцевоїрослинності для вирощуваннясировини удар по екології наноситься з трьохсторін.

1.              Руйнуєтьсясередовищеіснуваннятварин і мікроекосистеми.
2.              Для очищеннятериторіївідмісцевоїрослинностіпотрібнаенергія. Так щовиробництвовиходитьдужеенергоємним і пов’язане з великою кількістювикидівзабруднюючихречовин в процесіобробки.
3.              Для виробництва культур потрібнідобрива, якібудутьзабруднювати грунт, а через неїводні шляхи і все навколишнєсередовище.

Зміни у землекористуванні для виробництвабіопаливамаєзначнінедоліки. Тому для виробництвабіопаливанайкращимрішенням є використаннянаявноїземлі, але цезменшуєкількістьземлі для продовольчихцілей.

Проблеми, пов’язані з вирощуваннямонокультури

Звичайно, для отриманнявеликоїкількостіврожаюлегшевиростити один вид культури. Така практика вирощуванняоднієїкультуриназивається монокультурою. Приклади монокультур можназнайти по всьомусвіту, вирощування одного виду стало більшпоширеним в останні 20-30 років.

Вирощування одного виду врожаюзмінюєнавколишнєсередовище з точки зору доступною для шкідниківїжі. Наприклад, якщоврожайкартопліпоїдаєтьсяпевнимшкідником, якийможемігруватилише на кількасотеньметрів, а картопляні поля розділенікукурудзяними полями, то появашкідників на одному картопляномуполі не стане проблемою, оскільки вони не зможуть перейти за межі одного поля. Однак без кукурудзянихполівшкідникможе легко знищити весь урожай.

Використанняпестицидів при вирощуваннімонокультури для боротьби з шкідниками неминуче веде до вироблення у шкідникастійкості до цихзасобів. Як наслідок, урожай буде страждати.

При зверненні до генноїінженерії, коли змінюється сама культура і робитьсястійким до шкідників, відпадаєнеобхідністьвикористанняпестицидів. Відмінно! Але проблема полягає в тому, щошвидше за все модифікаціїкультури не врятують абсолютно відусіхшкідників, і через кількароківвиробникизіткнуться з тією ж проблемою знищенняврожаю.

Ключ до здоров’я культур по всьомусвітуполягає в біорізноманіття, яке означає просто наявністьвеликоїкількостірізноманітнихвидіврослин і тварин. Таким чином, якщо один сорт картоплізанепадає, то існуєінший сорт картоплі, якиййогоможезамінити. Це особливо важливо, коли мовайде про продовольчих культурах.