Звіт з валеології "Щоб малюк ріс здоровим"

Здоровий спосіб життя треба вести з раннього віку, щоб знання, вміння та навички перейшли в звичайні, необхідні потреби.

Валеологічне виховання дітей у дошкільному закладах доцільно починати якомога раніше, про це свідчать практичні здобутки та наукові спостереження.

Для систематичного й планомірного введення дітей раннього віку у світ валеології я використовую відповідне розвивальне предметно-ігрове середовище:

- валеологічну ігротеку (дидактичні ігри «Миємо руки», «Частини тіла», «Що корисно для здоров’я», «Що потрібно для   здоров’я», «Корисна та шкідлива їжа», «Квітка здоров’я»,   сюжетно-рольові ігри «Полікуй ляльку», «Допоможи ляльці   зібратись на прогулянку» та ін..);

- підібрала пізнавально-інформаційний матеріал (демонстративні картинки, валеологічні досліди («Чим ми дихаємо?», «, , словник, ілюстраціі);

- підібрала тематичну бібліотеку (добірку малих форм усної народної творчості, вірші, оповідання та казки).

Також, дітям дуже подобаються пальчикові ігри. Різні пальчикові ігри  допомагають розвивати чутливість нервових закінчень та покращують роботу мозку.

Ігри та вправи фізичного характеру:

– заняття з фізичної культури (проводяться двічі на тиждень за загальним розкладом занять у приміщенні або на майданчику (в період з квітня до жовтня за належних погодних умов і під час прогулянок);

– фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки);

– різні форми організації рухової активності у повсякденні (заняття фізичними вправами на прогулянках, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, Дні здоров’я).

- проводимо масаж стопи і ходьбу босоніж по килимку здоров`я (чередуючи м`яку та тверду поверхні).

Коригуюча гімнастика і загартовуючі процедури дають низьку захворюваність в нашій групі.

Проводжу інтегровані заняття, на яких спеціальні знання координуються із ознайомленням з соціумом, з природним довкіллям, фізичним, логіко-математичним розвитком, художньою літературою, розвитком мовлення і культурою мовленнєвого спілкування, художньо-продуктивною діяльностю (малюванням, аплікацією, ліпленням).

Навчальний матеріал з валеології, засвоєний дітьми на заняттях, поглиблюється, удосконалюється в повсякденному житті: на прогулянках, у різних видах діяльності малюків, у іграх. З деякою інформацією знайомлю дітей тільки в повсякденному житті: отруйні рослини, правила поведінки на вулиці тощо.

Кожного дня, як елемент заняття чи на прогулянці, під час культурно-гігієнічних процедур, я використовую психогімнастику, дихальну гімнастику, різноманітні дидактичні ігри, валеологічні досліди, прислів'я, приказки, загадки, вірші, казки тощо, де на прикладі сюжету казки чи вірша виховую працелюбність, бережливість, здатність орієнтуватися у складних життєвих ситуаціях, розвиваю логіку, нестандартність, самостійність мислення та інтерес до здорового образу життя.

Важливе значення для росту дитини має також формування культурно-гігієнічних навичок та профілактика шкідливих звичок (смоктання брудних пальців, обгризування нігтів, витирання носа рукою, плювання на землю тощо).

Оволодіння культурними навичками (миття рук, ніг, волосся, вмивання обличчя, користування хустинкою, серветкою тощо) допомагає дитині уникнути інфекцій. Чиста шкіра сприяє зміцненню здоров'я: вона дихає, виділяє із організму речовини окислення, захищає внутрішні органи, регулює тепловий обмін.

Розглядаючи методи й засоби валеологічного виховання, я не забула й про спеціальну роботу з формування культури поведінки в побуті та загальною вихованістю: закрити кран після того, як помив руки з прогулянки та перед їжею; вимкнути світло, коли виходиш з приміщення; одягатись згідно сезону та погоди і бережно гуляти в одязі, класти його на місце, коли роздягаєшся; чистити правильно зуби два рази на день та інше.

Завдяки вищезгаданому, дні в дошкільному закладі проходять веселіше, цікавіше для дітей, а головне, з користю.