Приймачі звуку - це перетворювачі звуку на інші сигнали. До них належать слухові апарати тварин та людини (коливання, що поширюються в повітрі, досягають барабанної перетинки у вусі, породжують її коливання, саме вони й сприймаються мозком як звук). У техніці зазвичай приймачі звуку перетворюють його на електричні коливання (мікрофон). Приймачі звуку
Висота тону – фізіологічна характеристика звуку, що відповідає фізичній характеристиці звуку частоті. Чим більша частота коливань, тим вищий тон звуку. Існують особливі джерела звуку, які випускають лише звуки певної частоти, так званий, чистий тон. Джерелами чистих тонів є камертони різних розмірів. Камертон – це зігнутий металевий стержень на ніжці, закріплений на дерев’яному ящику, який слугує підсилювачем звуку. Чим більші розміри камертонів, тим нижче звук, який вони випускають.
Гучність звуку – фізіологічна характеристика звуку, що відповідає фізичній характеристиці звуку амплітуді. Гучність звуку вимірюється в д. Б. Гучність звуку залежить від енергії, що її несе звукова хвиля і яка припадає на одиницю площі. А енергія звукової хвилі визнається амплітудою коливань.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Шкала сили звуку. Джерело звуку. Сила звуку (в д. Б)Зимовий ліс в ясну погоду3 Шепіт (1 м)20 Сільська місцевість30 Читальний зал40 Гра на піаніно60 Салон автомобіля70 Розмова людей75 Пральна машина80 Радіо музика83 Відбійний молот90 Залізничний транспорт90-101 Авіаційний транспорт98-105 Газотурбіни100-110 Оркестр поп- музики110 Блискавка (грім)130 Зліт реактивного літака140 Старт космічної ракети150 Постріл з гвинтівки160 Постріл з гармати170 Сила звуку вимірюється в децибелах. Ця одиниця названа на честь винахідника телефону Александера Грехема Белла і позначається д. Б (десята частина Белла).
Тембр – це наявність коливань кратних частот, обертонів. Музичний звук складається з основної частоти та обертонів («домішкових» частот). Ці частоти кратні частоті основного тону. Звуки різних музичних інструментів відрізняються саме тембром при однаковій частоті звучання. По різному тембром ми легко розпізнаємо звук голосу, свист, звучання струни рояля, скрипкової струни, звук флейти, гармонії і т. д.
Тембр звуку визначає його забарвлення. Він визначається наявністю й інтенсивністю обертонів — частот, кратних основній. Несинусоїдальне коливання може бути представлене у вигляді суми гармонічних коливань із різними частотами. Коливання з найменшою частотою називається основним тоном, а коливання з більш високою частотою називається обертоном, або гармонікою.
Швидкість поширення звуку. Шви́дкість зву́ку — швидкість розповсюдження акустичних (пружних) хвиль у середовищі. Швидкість звуку залежить від фізичних властивостей (у першу чергу: від модулів пружності і густини) середовища, у якому поширюються механічні колівання. Швидкість звуку в газах, рідинах та ізотропних твердих середовищах зазвичай є сталою для даної речовини і при заданих зовнішніх умовах зазвичай не залежить від частоти хвилі або її амплітуди.
Під впливом звукової хвилі можуть відбуватися вимушені коливання систем, які стали приймачами цих хвиль. При збігу власної частоти такої системи з частотою звуку можливе виникнення акустичного резонансу. Акустичний резонанс – це різке збільшення амплітуди вимушених коливань. Підсилювачами коливань (резонаторами) є дерев’яні ящики камертонів, коробки музичних інструментів, труби духових музичних інструментів та органи. Гортань і порожнина рота людини є своєрідними природними резонаторами. Акустичний резонанс
Інфразвук (від лат. infra — нижче, під) —пружні хвилі, аналогічні звуковим, але з частотами нижче рівня сприйняття людського вуха (від 0,001 Гц до 16 Гц). Цей частотний діапазон використовується в сейсмографах для визначення землетрусів. Інфразвукові хвилі характеризуються можливістю долати великі відстані та оминати об'єкти з малим поглинанням. Ультразвук - звукові хвилі, що мають частоту вище сприйманої людським вухом, зазвичай під ультразвуком розуміють частоти вище 20 000 Герц.
Вплив звуків на живі організми. Звуки і шуми великої потужності вражають слуховий апарат, нервові центри, можуть викликати болючі відчуття і шок. Так діє шумове забруднення. Тихий шелест листя, дзюркіт струмка, пташині голоси, легкий плескіт води і шум прибою завжди приємні людині. Вони заспокоюють її, знімають стреси. Людина завжди жила у світі звуків, і абсолютна тиша її лякає, пригнічує. Але природні звучання голосів стають усе більш рідкими, зникають зовсім чи заглушаються промисловими, транспортними й іншими шумами. Тривалий шум несприятливо впливає на орган слуху, знижуючи чутливість до звуку. Він призводить до розладу діяльності серця, печінки, до виснаження і перенапруги нервових клітин. Ослаблені клітини нервової системи не можуть досить чітко координувати роботу різних систем організму