100 днів у школі свято 1 клас

Вчитель. Доброго дня шановні батьки, гості! Ми раді вітати вас на нашому святі – минуло 100 днів, як наші діти прийшли до школи. Ще вчора вони відвідували дитячий садок, гралися іграшками, а сьогодні їх усі з гордістю називають першокласниками.
 

Ведуча. Запрошуємо до залу найменших членів шкільної  родини!

(Під музику до залу заходять першокласники)

Ведучий.
Перший клас! Перший клас!
Скільки учнів в класі в вас?

Всі.                 Нас 27 .

Ведуча.                    А які ви?

1 учень.                   Ми – активні!

2 учень.                   Ми –  артистичні!

3 учень.                   Ми  незвичні!

4 учень.                   Ми – бездоганні!

5 учень.                   Ми – багатогранні!

6 учень.                   Ми – веселі!

7 учень.                   Ми  – верескливі!

8 учень.                   Ми – волелюбні !

9 учень.                   Ми – красиві!

10 учень.                Ми – грайливі!

11 учень.                Ми  – галасливі!

12 учень.                Ми – старанні !

13 учень.                Ми – розумні!

14 учень.                 Ми – дружні!

15 учень.                 Ми  – кмітливі !

16 учень.                Ми – найкращі!

Всі разом.               Ми – просто клас!

1. На зимовім видноколі
Зайнялась зоря
Свято в школі! Свято в школі!
Разом: Свято школяра.

2. Буде свят у нас багато –
І серйозних, і смішних
Але це найперше свято.
Найважливіше з усіх.

Вчитель. Любі діти й шановні батьки. Сьогодні у нас з вами велике свято. Ви, дітки, вже з гордістю можете сказати: «Ми – першокласники». Так,це найперше свято,мабуть тому воно таке важливе для нас.

100 днів у школі – як ви вважаєте, це багато чи мало?Для деяких батьків вони збігли як один тиждень,а для інших – ціла вічність. Але сьогодні у нас свято,то ж не варто сумувати! А зараз до вашої  уваги смішинка «Два коти».

1 ведучий

Жили на світі два коти:

Лінусь і Мурчик – два брати.

 

2 ведучий. 

Лінусь на сонечку лежав,

А школи він не поважав.

 

Лінусь.                                  

Нащо мені вчитися?

Не люблю трудитися!

Краще буду тут лежати,

Вгору лапки задирати.

Спати буду – скільки схочу!

Дні і ночі, дні і ночі!

(Лягає, потягується)

 

1 ведучий.             

А Мурчик вчився так, як слід.

Це був старанний дуже кіт.

 

Мурчик.                 

Ходжу я в школу залюбки!

Читати вчуся я книжки,

Писати й рахувати,

Щоб все на світі знати!

 

2 ведучий.             

Якось до котів у гості

Завітав знайомий Костик.

Рибку він приніс смачну,

Та шкода – лиш одну!

 

Костик..                      

Дам тому, хто відгадає,

Скільки сім плюс  три? Хто Знає?

 

Мурчик.                 

Десять!

 

1 ведучий.             

Мурчик вірно відповів

І смачненьку рибку з′їв!

А Лінусь цього не знав,

Тільки лапку облизав!

 

2 ведучий.             

А потім ще прийшла Тетянка.

 

Тетянка.                  

Ось це – свіжесенька сметанка!

Хто скаже, скільки два і шість,

Той цю смачну сметанку з′їсть.

Лінусю, скільки?

 

Лінусь.                    

Я не знаю…

 

Тетянка.                  

Тоді я Мурчика спитаю.

 

Мурчик.                 

Це вісім, точно знаю я!

 

Тетянка.                  

Бери, сметанка ця твоя!

 

Лінусь.                

То он як вигідно навчатись!

Не буду більше лінуватись!

Піду до школи і навчуся!

 

Тетянка.                  

Ти правильно сказав, Котусю!

Вчитель Учіться, діти, й ви старанно!

  Не тільки рибку і сметану –

             Усе вам принесуть знання –

  Яскраве світло серед дня!

 

3.Ми зібралися в цім залі.

Хочемо вам показати,

Якими учнями ми стали.

 

4.Розказати, що ми знаєм,

Які успіхи надбали,

Що ми вже не малі,

А справжні школярі.

 

5.Тепер ми учні, перший клас,

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі.

 

6.І від дзвінка, і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

 

7.Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать.

І роки весело біжать.

 

8.Ми всі бажаємо старанно вчитись

Писати в зошитах, читати букварі.

 

9.Ми стали вже  не просто діти,

А учні школи – школярі.

 

10.Учитись в школі ми готові,

Вже трохи вміємо читать.

Ми мамі й тату дали слово:

Відмінниками в школі стать.

 

11.Як добре вміти читати,

Не потрібно маму прохати,

Не потрібно прохати сестричку:

-Прочитай казочку про лисичку.

Не потрібно прохати ні тата, ні брата,

А взяти книжечку і прочитати.

 

12.Ми найменші школярі,

Ми усі на зріст малі.

Ми уже багато знаємо,

Віршики  й пісні вивчаємо.

 

13.Почалось навчання, змінилось усе,

Тепер вже школярик науку гризе.

До чого ж багато нам треба учить,

Щоб бути розумними і знать більше всіх.

 

14.А в нашому класі всі  дружно ми живем,

Кому щось потрібно – розв’яжем без проблем,

 

15.Ми гарнії  учні – нас будуть любить,

А нашим батькам – за нас не червоніть.

 

Пісня

Ведуча.   

А тепер діти розкажуть вам,

як вони збиралися до школи.

1 учень.   Я ще звечора збирався

   Йти до школи в перший клас!

   Одягався і взувався,

   І портфель складав сто раз.

   Всі книжки, пенал і папку,

   І кота свого я взяв.

   Він виймав із ранця лапки,

                                   Виповзав і виповзав.

2 учень.   

Хто ж кота в портфель ховає?

Йому ж місця там нема!

Вдома хай пісень співає,

Чи на сонечку дріма.

3 учень.   

Краще в ранець ляльку взяти!

Та ж тихесенько лежить!

І не буде виповзати,

Буде з нами букви вчить.

4 учень.   А от я машинку маю,

   Тільки ви вгадайте: де?

   Так маскую, так ховаю,

                                    Навіть мама не знайде!

5 учень.   

Ви хіба маленькі діти,

 що без ляльок вам не жить?

Ми ж ідемо букви вчити,

Математику учить!

6 учень.   Будем добре ми навчатись,

   Хоч ця справа не легка!

   Тільки шкода нам прощатись

   З іграшками дитсадка.

7 учень.   Станем вчитись залюбки,

   Збережем свої книжки,

   А читати і писати

   Будемо найкраще ми.

8 учень.   А ми йдемо сміливо.

  Рідна школа! Нас приймай!

  Хтось із нас колись, можливо,

  Ще прославить рідний край.

 

Вчитель. Не подумайте лишень, шановні гості, що ми у школі вчимося тільки писати, читати, малювати, бігати, стрибати. Ми ще вчимося бути ввічливими людьми.

 

16.Щоб вас скрізь поважали,

Щоб любили і пишались,

Не багато і не мало –

Треба знати 10 правил:

 

I. Як прокинувся – вставай. Ліні волі… (не давай).

II. Квіточку роса умила, а тебе умиє… (мило).

III. І дивись – не барись. В школу швидко, швидко…(мчись).

IV. Але й тут не поспішай. Подивись, спочатку, чи нічого не забув, чи в портфелі все… (в порядку)

V. В школі, в класі не брудни, сміття бачиш… (підніми).

VI. Не носи в портфелі жуйки, крейду, яблука і булки, кнопки, цвяхи, сірники, а носи … (носовики)

VII. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і … (плям)

VIII. Вдома близьким не груби. Менших – захищай і… (люби).

IX. Перший крок до добра – не роби нікому… (зла).

X. Щоб тобою всі пишались,

Перехожі оглядались, так роби, Щоб люди звикли: Ти в усьому завжди …(приклад).

 

Пісня

 

Вчитель.

Я прошу всіх гостей ще раз глянути на наших першокласників. Запам’ятайте їх такими. І тепер, коли ви ще маленькі першокласники, я хочу, щоб ви розповіли, які плани на майбутнє ви маєте. 

17.Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану інженером,

Тільки трохи підросту.

 

18.Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Стану, може, футболістом,

Може – зіркою кіно.

 

19.Скоро я навчусь писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже – президентом!

 

 

20.Буду вчитися як слід.

Виросту – побачу світ.

Хочу капітаном стати,

Пароплавом управляти.

 

21.Я – банкіром хочу стати:

Полюбляю рахувати!

 

22.А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

 

23.Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

 

24.Я в письменники подамся,

Або, навіть, в моряки.

 

25.А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

І читати, і писати,

І співати так, як ми!

 

26.Поки ще сказати рано,

Може в бізнес я піду.

 

27.Я –  фотомоделлю стану,

Якщо  ростом підійду.

 

28.Мрію стати альпіністом,

Коли трохи підросту.

 

29.А я – парашутистом,

Бо полюбляю висоту.

 

30.Мріємо! Мріяти не рано!

Роки швидко-швидко мчать.

 

31.Якщо будемо старанні,

То у школі нас  навчать.

 

Пісня

 

Вчитель.

 

32.Дивний світ навколо мене

Хочу я його пізнать.

Буду старанно у школі

Всі науки я вивчать.

 

33.Учать мами рибку плавать,

Звіра – бігать, птахів  – літать,

А дітей навчає вчитель

Все уміть, багато знать.

 

34.Ми прийшли до школи,

Щоб учитись і дружити,

Щоб книжки складні читати

І усе на світі знати.

 

35.Ми усі прийшли до школи:

Насті, Дмитрики, Миколи…

Щоб, як кажуть у казках,

Зоряний у нас був шлях.

 

36.Тож усі ми неодмінно

Вчитись будемо відмінно.

 

37.Нехай знають наші мами –

Всі ми станемо зірками.

В музиці, в літературі,

В математиці, в культурі –

Хто у чому. А таки

Ми засвітимо зірки.

 Вчитель. Увага! Увага! А тепер, любі першокласники прошу підготуватися до найурочистішого моменту нашого свята. Зараз ви приймете клятву першокласника. Після кожної строфи «Обіцяємо»

Вчитель.   - Будемо в школі вчитись читати,

                 Гарно писати і рахувати.

                 Будем в альбомі своїм малювати

                 Твори писати, вірші вивчати.

Всі. Клянемося

-           Обіцяємо не лінуватись,

Добросовісно трудитись

Педагогів поважати

І оцінки гарні мати.

Всі. Клянемося

-         Книги й зошити любити

Берегти, а не губити.

Акуратними завжди бути

Щоб нічого не забути.

Всі. Клянемося

-         На уроках не жувати

Не дрімати і не спати,

І домашні всі завдання

На «12» готувати.

Всі. Клянемося

-         Будемо вчитись ми сумлінно

і поводитись відмінно.

Щоб батьки могли радіти,

що такі в них гарні діти.

Всі. Клянемося  (3р.)

Пісня   

Вчитель. Отже, віднині, ви – повноправні господарі своєї школи.  Дотримуйтесь цієї клятви – і в ваших щоденниках будуть лише гарні оцінки.

Нагородження учнів дипломами, слово директору.

Вчитель

Ми всі тепер однокласники, бо вчимося в одному класі, а ще нас можна назвати однокашниками, бо нам так багато каші треба з’їсти, щоб стати розумними. В Україні здавна існував звичай – спеціальний обряд виряджати до школи дітей. До цього свята готувалася каша, яка символізувала силу, міць дитини, яку витратить вона під час навчання у школі.  Ми зараз наїмося каші й будемо всі наступні роки навчатися разом долати нелегкі шляхи шкільної науки. Ви повинні будете з’їсти по ложці каші, щоб «наука йшла на ум».

Тож слова батькам.

(мати несе горщик із кашею: батько – велику миску із ложками)

 

Мати. До схід сонця раненько вставала

У трьох водах крупу змивала,

На жаркому вогні нашу кашу варила,

Щоб була у наших дітей сила

Щоб ви гарно навчались і добро набували.

(батько роздає ложки)

 

 Батько. Хто скільки з’їсть крупинок,

Той матиме стільки гарних оцінок.

Ложки діставайте, з Богом, починайте!

Кашу з’їдайте. Смачного!

 

(звучить весела українська пісня. Мати підносить горщик із кашею до кожної дитини. Діти по черзі набирають кашу і їдять)

 

Звучить весела мелодія.

(Діти їдять кашу з глечика)

 

Батько і мати. Кашу виїли гарненько, аж виблискує дно.

Будьте віднині завжди заодно!

 

На щастя, на лад горщик розбиваємо.

Були ми  малюками, а стали школярами .

 

Вчитель:   Дорога класна родино!

Наше свято добігає кінця.

 

Ми вдячні всім, хто брав у ньому участь.

Сподіваємось, що воно вам сподобалось.

Хай злагода і мир панують у ваших родинах!

А вам, любі наші діти, бути гідними  звання школяра

І щасливої дороги до світу знань!