Сценарій Свята Букваря в 1 класі

СПАСИБІ СКАЖЕМ БУКВАРЮ

 

1-й учень. Що це нині є за свято,

 що людей тут так багато?

 

2-й учень. Ти не знаєш? Мусиш знати:

 ми прийшли тут святкувати,

 Тато, мама, ти і я,

 гарне свято Букваря.

 

Дзвенить дзвінок. На сцену виходять читці.

 

Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними  й наше свято –

Вшанування букваря!

 

Ми всіх гостей вітаємо

 І дуже вам радіємо,

 Бо ми всі букви знаємо,

 Бо ми читати вміємо.

 

Букви старанно вивчали,

 Знаєм їх від А до Я.

 І сторіночку останню

 Прочитали букваря!

 

З нами клопоту зазнали

 Наші мами, вчителі,

 Поки ми читати вчились

 У новому Букварі.

 

Згадайте, люба вчителько,

Матусі, татусі,

Як «бекали » і «мекали»

Спочатку ми усі.

 

А нині любо слухати,

Як добре ми читаємо.

Подякуєм  Букварику

І разом попрощаємось.

 

Ми тепер вже не малі –

Ми сьогодні школярі,

На уроках не жували,

Не дрімали і не спали,

Вчились ми сумлінно

І поводились відмінно.

 

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

 

Та все це не лякає нас,

 Бо ми старанний перший клас!

 У школі нас всьому навчать,

 І роки весело промчать!

 Ми – школярі, ми – перший клас,

 Щасливі дні чекають нас!

 

Ми Букварика сьогодні

запросили в перший клас.

Скажемо йому:

 

Всі учні. «Спасибі,

 що навчив читати нас!»

 

До цього свята ми старались

І казку вам приготували.

Героїв самі  вибирали,

І гру свою розпочинаєм.

 

Просим строго не судити,

З нас артисти невеликі.

А як трішки підростемо,

Всім артистам носа втремо!

 

Дівчинка з букварем збирає квіти.

Співає під мелодію «Выглянуло солнышко»

 

1. Виглянуло сонечко, сяє на лужку.

Я назустріч сонечку з букварем біжу,

Рву ромашки білі я, кашку золоту,

У буквар між буквами сонечко вплету.

 

2. Серце б'ється радісно, весело бринить,

У руках букварик мій ніжно гомонить.

У ліску між квітами сонечко сія,

Від усіх щасливіша, веселіша я.

 

3. Йду до школи стежкою, трогаю росу

І буквар як сонечко у руках несу.

І сміється райдуга і шумлять гаї,

І танцюють весело букви в букварі.

 

Ставить буквар біля пенька, збирає квіти і йде.

 

Виходить лісовик

Хто це пісню тут співав?

Хто мене не зачекав?

Чи про сонце, чи про квіти,

Чи про щастя, чи про літо?

Я – старенький лісовик,

Швидко бігати не звик.

Танцювати теж не вмію
та щасливим бути мрію.

 

Лісовик співає

Є у лісі старшина,

Всім керую вправно я.

І на місці не сиджу,

Будь-кому допоможу.

Знають мене всюди,

Люблять навіть люди.

Я є лісовик.

Хто у лісі заблукав,

Я стежину показав.

Добрі справи я роблю,

Бо на світі всіх люблю.

Знають мене всюди,

Люблять навіть люди.

Я є лісовик.

 

- Гей, сороки-білобоки! Де вони?

Гей, сороки-білобоки! Де ж вони?

 

Влітають дві Сороки, танцюють.

 

1-а Сорока. Що це? Що це? Подивіться!

 Це не звір, не гриб, не птиця! (беруть буквар, розглядають)

 

2-а Сорока. Таке гарне, кольорове,

 мов метелики, чудове. (Букви висипаються)

 

Заходить Букварик.

Ой, сороки-білобоки! Що ви наробили?

 Усі літери на мить в лісі погубили.

 

Сороки (навперебій).

Хто ти? Хто ти?

 

Буквар співає

Ой, бідний Букварик, що маю робити?

 Як малят тепер без літер грамоти учити?

Як, як ой скажіть грамоті учити?

 

Лісовик

Не журись, букварику, не тужи.

 Як  тобі допомогти, підкажи. Підкажи! (разом)

 

Букварик.

Треба букви позбирати

 і до ладу поскладати,

 щоб могли маленькі учні

 далі вчитися читати.

 

1-а Сорока.

Ти, букварику, зажди,

Нікуди звідси не йди.

 

2-а Сорока.

Дві сороки-білобоки

Виручать тебе з біди.

 

1-а Сорока.

Летимо скоріш до лісу,

 повідомим всіх звірят,

 щоб вони допомогли нам

 усі літери зібрать.

 

Лісовик

Не хвилюйся, друже,

Трішки зачекаєм.

Твої літери в травичці

Удвох пошукаєм.

 

Букварик.

Ось дивися буква «А»

 у травиці ледь жива.

Ти їй, друже, поможи

І до мене приведи.

 

Буква А

Ой, досталося мені

По нозі та голові.

Та дарма все,

Головне, в мене місце є своє.

 

Тож, приймай, Букварику,

мене в перший ряд.

 Може, зараз інші букви

 до нас прибіжать?

 

Виходять Білочки з буквою «Б». (танцюють)

 

Білочка.

Ми – веселі Білочки,

Хвостики пухнасті.

У погодний день усі

Ми збираєм яства.

 

Співають

Я – весела Білочка,

З хвостиком пухнастим.

У погодний день вона

Все збирає яства.

Шишки, грибочки

Донькам і синочкам

Жолуді та ягідки

Діточкам удаленьким.

 

Тільки сонечко зійшло,

Білка вже стрибає.

І для діточок в дупло

Шишки знов збирає.

Шишки, грибочки

Донькам і синочкам

Жолуді та ягідки

Діточкам удаленьким.

 

Білка спритна, чарівна,

Рудий хвостик, вушка.

Все старається вона

І запаси сушить.

Шишки, грибочки

Донькам і синочкам

Жолуді та ягідки

Діточкам удаленьким.

Білочка

 Не горішки ми збирали,

 букву «Бе» кругом шукали.

 І прийшли скоріш сюди

 Букварю допомогти.

 

Подає Букварику букву .

 

Буквар.

Дякую тобі, руденька,

В тебе добра є душа.

Не залишила у лісі

Пропадати букваря.

 

 Входять Ведмедики з літерою «В» (танцюють)

 

Ведмедик.

Вайлуватий я ведмідь,

 ви зі мною не ходіть.

 Одягаюсь в кожушину,

 мед шукаю і ожину.

 Влітку люблю полювати,

 взимку – у барлозі спати.

 Як зачую я весну –

 прокидаюся від сну.

 Щось чудне побачив в лісі,

 щось кругленьке, неживе.

 Ой, та це ж мені вдалося

 відшукати букву «Ве».

 

Подає Букварику букву

 

 

Букварик

 От спасибі, дуже радий,

Що знайшов ти букву В.

Усміхаюся від щастя, -

Буква В моя знайшлася!

 

Ведмідь

Що буквар у ній знайшов? – не збагну,

Ну, я пішов!

 

Виходять гуси (танцюють)

 

Ми у небі пролітали

Букви теж твої шукали.

Хочем втішити тебе

Ось бери ці букви Г та Ґ.

 

А тепер ти їх приймай

І в абетку поскладай.

 

Букварик

Дякую вам, гусоньки, в вирій відлітайте,

Та про нашу Україну ви не забувайте.

Ми не можемо стояти,

Треба зграю наздогнати.

 

 Влітає Дятел, тримає у дзьобі букви «Д», «Е», «Є» ( танцює).

 

Дятел.

Вірно лісу я служу,

Там дерева стережу.

Дзьоб міцний і довгий маю,

Шкідників я ним виймаю.

Не впізнали? Дятел я.

 Прилетів до Букваря.

 Бо без мене не знайде

 він своєї букви «Де».

 Та не тільки букву «Де» –

 відшукав я «Е» та «Є». (Віддає букви Букварю).

 

Букварик

Милий дятле, любий друже,

Букваря ти втішив, дуже.

 

Дятел відлітає.

 

Влітають Бджілки, несуть букву «Ж», танцюють.

 

Бджілка.

Я – бджілка працьовита,

 смугаста в мене свита.

 Серед квіток літаю,

 солодкий мед збираю.

 Ось сіла на хвилинку,

 щоб випити росинку.

 Пелюстки підіймала,

 букву «Же» впізнала.

Ось, букварику, тримай,-

Довгождана буква Ж.

 

Букварик

От спасибі, що уже

Відшукали букву Ж.

 

Стрибає Зайчик, несе букву «З».

 

Зайчик

Звусь я зайчик-побігайчик,

 хочу зватись зайчик-знайчик.

Я вам пісню заспіваю

Про своє життя під гаєм.

Там живеться дуже добре

Маю вдачу я хоробру.

Там я голосно сміюся

І нікого не боюся.

 Я оббігав сто доріг

 й до Букварика прибіг.

 Бо вдалось мені, зайчаті,

 «Зе» у лісі відшукати.

 

Букварик

Дуже вдячний я тобі,

Що поміг мені в біді.

І за З я дуже вдячний.

Ти хороший, добрий зайчик.

 

Подає Букварику букву і йде.

 

Гриб-мухомор:

Від родини мухоморів

Я прийшов мерщій сюди.

Рано-вранці мухомори

Відшукали букву «И».

У зарощеній траві.

Я тому спішив сюди

Виручить тебе з біди.

Ось вона. Мерщій бери.

 

 

Букварик

Дякую за букву «И».

 

Пташка:

Я є пташка – іволга мала.

Я люблю гніздечка вити

І метеликів ловити.

А метелик не хотів,

Геть від мене полетів.

- Але що це у траві?

 

Буква І

- Не впізнала? Буква «І»!

Голосиста буква я.

Тож бери мене за руку

І веди до Букваря.

Там живе моя сім'я.

 

Букварик

Пташко, дякую тобі,

Що привела букву «І».

 

Пташка:

Ну гаразд, мені пора,

Бо чекає дітвора.

 

Заповзає Їжачок з буквою «Ї» на голках.

 

Їжачок.

Я – їжачок-хитрячок,

 пошив собі піджачок.

 І у тому піджачку

 я блукаю по ліску,

 нанизую на голки

 груші, яблука, грибки.

 Щоб до себе на обід

 скликать весь їжачий рід.

 Та сьогодні що за диво

 накололось на голки?!

 Це не листячко осіннє,

 це, здається, буква «Ї».

 Ой люблю сюрпризи я,

 побіжу до Букваря.

 Ось, Букварику, тобі

 довгождана буква «Ї».

 

Віддає Букварику букву .

 

Букварик

Дуже дякую тобі,

Що знайшлася буква «І».

 

Вибігає хлопчик – буква «Й», плаче.

 

- Гей, малий,

Ти хто такий?

- Я не хто, а буква «Й».

- Може ти з дороги збилась,

Чи у лісі заблудилась?

- Та біда в мене така –

Загубила букваря.

- Ну і як тут не радій,

Відшукалась буква «Й».

 

 Забігає Лисичка з буквами «К» і «Л».

 

Лисичка співає:

 Я – лисичка, я – сестричка,

 не сиджу без діла.

 Прокинулась я рано,

 їсти наварила.

 У хатинці прибралася,

 з дітьми повозилась.

 Що це раптом сталось?

 В нірку закотилось?

 

 От принесла я тепер

 Букварику «Ка» і «еЛ».

 

Букварик

Дякую, лисичко,

Буду пам’ятати.

Бо без букв цих не можливо

Букваря читати.

 

Лисичка віддає Букварикові букви

 

Букварик.

Вашу допомогу буду пам’ятати,

 адже без цих букв не можна читати.

 

Виходять 4 Мурахи з буквами «М» і «Н»

 

Мурахи (разом).

 Раз-два, дружно взяли,

 три-чотири, рівно стали,

 п’ять-шість, не позіхати,

 Букварю допомагати!

 

Марширують під «Веселий вітер»

 

1-ша Мураха.

 Всі ми трудимось завзято

 і у будні, і у свята.

 Свій мурашник прибираєм,

 будь-кому допомагаєм.

 

2-га Мураха.

 Нині сталася пригода,

 до роботи знов нагода.

 На мурашник подивились –

 з неба літери звалились.(2 –чі )

 

3-тя

Ми дві букви «еМ» і «еН»

 до Букварика несем.

Хоть ця ноша нелегка,

Дуже шкода букваря.

 

4-та

Ой, дивись, букварику!

Ми вже на підході.

Хоч малі мурашки,

Не лишать в негоді.

 

Букварик

Тут я, тут,

Ви – маленькі трударі,

Догодили так мені.

Більш не можу сумувати,

Хочу пісню заспівати.

 

Букварик співає:

Я – веселий букварик,

Букви позбираю

Усі літери слухняні

У слова з'єднаю.

Так-так, ось так-так

У слова з'єднаю.

 

 Мурахи (разом).

Гарна пісенька у тебе,

Та іти в мурашник треба.

 

Шикуються стрибком в колону по 2.

 Раз-два, дружно встати,

 три-чотири, не зівати,

 п’ять-шість, не сидіти,

 до роботи приступити!

 

Під марш йдуть.

 

Виходить гриб опеньок.

 

Я – опеньок молодий.

Маю голос я дзвінкий.

Тільки сонечко зійшло,

Відшукав я букву «О».

Я її у руки взяв

Та під шапку заховав.

А тепер прийшов сюди,

Щоб не трапилось біди.

 

 

 

Букварик

дуже дякую тобі.

Що ж, як треба, то іди.

 

Під мелодію скрипки входить павук і грає.

 

Я – маленький павучок.

Дуже люблю свій смичок.

Рано-вранці я устав

І на скрипочці заграв. (грає)

Раптом сталася біда -

Загубив в траві смичка.

Та недовго бідував,

Бо смичок я відшукав.

Хочу втішити й тебе,

Бо знайшов я букви «П,Р,С та Т».

Ось, букварику, візьми.

Ну ти радий вже чи ні?

 

Букварик

Як же я, букварик,

Можу не радіти?

Адже літери для мене,

Як для мами діти.

 

Влітає Муха з буквою «У».

 

Я є муха-цокотуха,

 зовсім я не бешкетуха.

Я в лісочок прилетіла,

Букви відшукать хотіла.

Щоб утішить букваря,

Цілий день трудилась я.

Хоч хвалитися негарно,

 та літала я не марно

 по долині й угорі.

 Букву «У» знайшла в дуплі.

 

Букварик

Дуже гарна ти є мушка,

Зовсім ти не бешкетушка.

 

Фіалки

Кожній квітці навесні

Сняться кольорові сни.

Бузку бузкові сняться сни,

Волошці – волошкові.

Ромашці  білі сняться сни,

Фіалці – фіалкові.

Я – фіалочка гарненька,

Прокинулась раненько,

Дивлюся, що це у траві?

А це сміється «Ф» мені.

І хоч мені хотілось спати,

Та треба букви виручати.

Не можна ж їй лежать в траві.

Бери, букварику її.

А я спішу, пробач мені,

Дивитися чудесні сни.

 

Букварик

Що це в лісі темно стало,

Може, суне чорна хмара?

Гей, хмаринко, не лети,

Букву «Х» мені верни!

Мудра хмарка, молодець.

Скоро лихові кінець.

Ще сім літер почекаю,

Ну а потім заспіваю.

 

Влітають синички

Ми – синички цінь-цінь-цінь,

Гарні птички цінь-цінь-цінь.

Цілий день охоче цвенькочим-цвінькочим.

Ось, букварику,

Оце принесли ми букви «Ц і Ч».

 

Букварик

Дякую я вам, синички,

Ви і правда гарні птички.

 

Шпак

У лісі я іще не бачив

 такого дивного куща.

 Та це тому, що між гілками

 заплуталися «Ша» і «Ща».

 Напевно, сильно покололись

 чи налякались висоти.

 Зітхніть тепер собі спокійно,

 бо зараз у безпеці ви.

Іще дві букви повернулись

У алфавітові сім'ю.

Піду по лісу пошукаю,

Може, решту віднайду.

 

 Влітають Сороки, які тримають букву «Ь» і сперечаються.

 

Лісовичок.

 Що за гамір, що за шум?

 Чом у лісі такий глум?

 Гей, сороки-білобоки,

 Це ж яка у вас морока?

 

1-ша Сорока.

Лісом довго ми літали,

 Букву дивну відшукали.

Ніби «Бе» і ніби «еР».

 Сперечались дотепер.

 

Лісовичок

Не впізнали, ну й дива,

 буква ця не є нова.

 Це повинен знати всяк.

 Її назва – м’який знак.

 

Бачу ще щось принесли ви.

Яку букву ще знайшли ви?

 

2-га сорока

А ця буква нам знайома,

Перед «Я» вона стоїть.

В ній є паличка і коло.

Здогадались ми умить.

Принесли ми букварю

М'який знак і букву «Ю».

 

Лісовик

Гарно всі ви потрудились,

На галявині спинились.

 

Букварик.

Хтось знайшов вже букву «Я»?

Всі (навперебій). Ні, не я!

 Не я!

 Не я!

 

Букварик.

Що ж Уляночці сказати?

 

Всі

Де ж ту «Я» нам відшукати?

 

Входить Улянка.

 

Улянка.

Що у лісі тут зчинилось?

 Що з абеткою зробилось?

 Бо знайшла від Букваря

 лиш останню букву «Я».

 

Лісовичок

Ти, Улянко, не зітхай,

 ось букварик свій тримай.

 Дружбу з книгами веди,

 свій букварик бережи.

 Мав нелегку він пригоду

 через пустощі та шкоду.

 Але звірі лісові

 не покинули в біді.

 

1-а сорока

Букви всі вони зібрали,

 тільки «Я» не вистачало.

 

 

2-га сорока

А тепер в порядку вся

 алфавітова сім’я.

 

Улянка.

Я сміюся, я радію,

 і, як сонечко, яснію.

 Бо знайшла, крім Букваря,

 ще багато друзів я.

 

Буквар співає

 

Я – веселий Букварик, весело співаю,

 бо веселе свято в школі я сьогодні маю.

 Так, так, от так-так, я сьогодні маю. (Двічі.)

 Я – щасливий Букварик, і тому радію,

 Що всі діти в першім класі вже читати вміють.

 Так, так, от так-так, вже читати вміють. (Двічі.)

 

Під музику Букварика виходять діти-читці

 

Вже Букварику пора –

 зачекалась дітвора.

 Підростають інші діти,

 їх також потрібно вчити.

 

За те, що відкрив нам світ,

 на сторінках своїх простих,

 що можем прочитати ми

 тепер багато гарних книг,

 за сонця світ, науки дар…

 

Усі учні.

Тобі ми дякуєм, Буквар!

 

Пісня «Букварик»

 

Добрий Букварику, перша книжко!

 Хочеться навіть поплакати трішки…

 Жаль розлучатися, хоч і треба.

 

Усі учні.

Ми не забудем ніколи про тебе!

 

 Ми пам’ятатимем довгі роки

 мудрі й повчальні твої уроки.

 

Букварик.

Не сумуйте, діти, ви ж бо не самі.

 З вами інші книги будуть у житті.

 

Багато доброго й нового

 життя відкриє ще для нас.

 Як перша сходинка до нього

 для нас всіх буде перший клас.

 

Ми усі – вкраїнські діти,

 ми – її майбутній цвіт.

 Постараємось учитись,

 не ганьбити славний рід.

 

Здається, сказано усі слова...

На рік ми стали всі мудріші...

Стежина нас сюди вела...

Тепер вона вже значно ширша!

 

 І ми сміливо робим крок

 У три нові чарівні роки,

 І поспішаєм на урок –

 Зі мною буде все нівроку!

 

 Та перш, ніж подорож почать,

 Почуть повинні настанову,

 Тож хочу слово передать

 Тому, хто головує в школі.

 

 Ведучий.

Слово надається директору школи

 Директор: (слова директора)

 

Урочисте наше свято вже надходить до кінця.

 Нехай пісенька прощальна зігріва ваші серця!

 

Усі учні виконують пісню «Промінець».