11клас . Історія України Комбінований урок: Тема: Окупаційний режим в Україні.

11клас . Історія  України

Комбінований урок:

Тема: Окупаційний режим  в Україні.

Мета: навчити: розкривати суть нового порядку установленого окупантами

                            на українських землях.

           розвивати: навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу;

                               вміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних

                               умовах;

           виховати: учнів в дусі національної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований.

Методи: Проблемно-пошуковий.

Обладнання: хрестоматія, атлас, карти з інформацією, підручник.

Хід уроку:

 І.Організаційний момент.

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

       Фронтальне опитування :

   1.Яким було співвідношення сил сторін напередодні нападу німецьких

      Військ на Україну?

    2.Охарактерезуйте прикордонні бої німецьких і радянських військ.

    3.Які причини поразки радянських військ у танковій битві в районі

       Луцьк –Броди –Рівне –Дубно?

    4. Чому війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення?

ІІІ. Усвідомлення навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя.       

Наміри гітлерівців на окупованих територіях були викладені в плані «Ост»— плані знищення населення та «освоєння» окупованих територій на сході. Він розроблявся під керівництвом Гітлера, Гіммлера, Розонберга та інших нацистських діячів. Хоча його розробка остаточно й не була завершена і він у повному обсязі так і не був затверджений (затверджено було лише його економічну частину), ідеї, покладені в його основу, активно впроваджувались на окупованій території. За цим планом, зокрема, передбачалося:      

— часткове онімечення місцевого населення;     

— масова депортація, у т. ч. українців, до Сибіру;

— заселення окупованих земель німцями;       

— підрив біологічної сили слов'янських народів;  

— фізичне знищення слов'янських народів.

Із цією метою було створено спеціальне Управління (Міністерство) окупованих територій. Очолював міністерство Розенберг. Воно складалося з чотирьох відділів: політичного, адміністративного, економічного, цивільного. Останньому безпосередньо підпорядковувався рейхскомісаріат «Україна».

2. Розповідь учителя, яка супроводжується робота з картою.

Свої людиноненависницькі плани нацисти почали здійснювати одразу після загарбання території України (червень 1941 р. — липень 1942 р.). Спочатку гітлерівці прагнули ліквідувати саме поняття «Україна», розчленувавши її територію на адміністративні райони:

— Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області (без північних районів) утворили дистрикт «Галичина», який підпорядкувався так званому Польському (Варшавському) генерал-губернаторству;

— Рівненська, Волинська, Кам'янець-Подільська,

Житомирська, північні райони Тернопільської, північні райони Вінницької, східні райони Миколаївської,

Київська, Полтавська, Дніпропетровська області, північні райони Криму та південні райони Білорусії утворили рейхскомісаріат «Україна». Центром рейхскомісаріату стало місто Рівне;

— східні райони України (Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донбас) до узбережжя Азовського моря, як і південь Кримського півострова, були під владою військової адміністрації;

— із територій Одеської, Чернівецької, південних районів Вінницької і західних районів Миколаївської областей було сформовано нову румунську провінцію під назвою «Трансністрія»;

— Закарпаття з 1939 р. залишалося під владою Угорщини.

Розчленування України стало однією зі складових політики «нового порядку», мстою якої на українських землях було розширення життєвого простору для арійської раси. Українські землі як найбільш плодючі мали стати джерелом постачання продукції та сировини для «нової Європи». Народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню. Їх решта, яка б вижила, мала перетворитися на рабів. По завершенню війни передбачалося переселення на українські землі 8 млн. німецьких колоністів.

3. Робота з документами. (Школярі отримують картки, на яких записані тези з документів, читають інформацію, потім висловлюють свої думки.)

Матеріал для карток.   (картка № 1)

У вересні 1941 р. Гітлер призначив на посаду рейхскомісара України «випробуваного бійця» націонал-соціалістської партії Е. Коха, який нагадував своїм підлеглим: «Я прибув сюди не для того, щоб роздавати благословення, а щоб допомогти фюреру. Населення мусить працювати, працювати і ще раз працювати. Ми прийшли сюди не для того, щоб роздавати манну небесну, а щоб створити передумови для перемоги.

Ми - панівний народ, а це означає, що расове найпростіший німецький робітник біологічно в тисячу разів цінніший порівняно з місцевим населенням».  (картка № 2)

 «...Немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає Німеччині. Це завдання повинно бути виконано, незважаючи на втрати. Фюрер наказав вивезти з України в Німеччину 3 млн. тонн зерна, і ми повинні це зробити». Ще відвертішим був рейхсляйтер генерал-губернаторства X. Франк, який цинічно заявив: «Після нашої перемоги я відправлю українців хоч на фарш».

4. Вирішення проблемного завдання.

Які завдання стояли перед німецьким окупаційним  режимом в Україні?                   

IV. Робота за підручником,                     

V. Пояснення вчителя.                        

Новий порядок, запроваджений загарбниками, включав у себе:

— систему масового знищення людей;          

— економічне пограбування.                   

У різних регіонах окупаційний режим мав свої особливості:        

— у дистрикті Галичина режим терору був менш жорстоким. Тут було дозволено функціонування українських громадських установ, кооперативних організацій, закладів освіти. В органах місцевого самоврядування перевага віддавалась українцям перед поляками; 

— у східних районах, що знаходились під владою військової адміністрації, дозволялось існування деяких українських громадських організацій і не існувало всеохоплюючого систематичного поліцейського терору;  

— у «Трансністрії» режим був більш ліберальним - не було такого терору, дозволялась торгівля. Влада чітко виконувала наказ Антонечку: «Брати у зайнятих місцевостях все, що потрібно, все, що можливо, без усяких церемоній»,   

VІ. Питання для актуалізації знань.             

Які антисемітські закони були прийняті в гітлерівській Німеччині в

1933-1941 рр.?

VIІ. Розповідь учителя.                           

— Становлення «нового порядку» було тісно пов'язано з «остаточним вирішенням єврейського питання».Напад на Радянський Союз став початком планомірного і систематичного знищення нацистами та їх посібниками єврейського населення спочатку на території СРСР, а згодом і всієї Європи. Цей процес отримав назву — Голокост.                                 

Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр.    

29 вересня 1941 р. тут за один день було знищено 33711 євреїв. Далі тут протягом 103 тижнів окупанти кожного вівторка і п'ятниці здійснювали розстріли своїх жертв, зокрема радянських військовополонених, підпільників, заручників (загалом 150 тис. чол.).У Харкові — Дрогобицький Яр. Створення таборів смерті супроводжувалось масовим винищенням населення гетто, яких в Україні нараховувалося понад 350. На окупованій території СРСР протягом 1941-1942 рр. були ліквідовані майже всі гетто, а їх населення відправлено до таборів смерті або знищено МВ місці. Загалом на території України було знищено близько 1,6 - 1,8 млн. євреїв.

Фашисти здійснювали тиск на українське населення, щоб не допустити з їхнього боку допомоги євреям .Однак відомі тисячі фактів допомоги українцями євреями з ризиком для власного життя. Тільки в Галичині за неповними даними зафіксовано 100 фактів покарання українців за переховування євреїв.

VIIІ. Вирішення дискусійного питання.

Чому саме євреї стали об'єктом тотального знищення?

IX. Закріплення нових знань, умінь і навичок.

1. Яку назву отримав гітлерівський окупаційний режим?

2. Вкажіть суть окупаційного режиму.

3. Які риси колгоспної системи сприяли її збереженню окупаційною владою?

4. Що таке Голокост?

X. Підсумки.

Суть окупаційного режиму — як у місті, так і в селі — полягала в тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей, зламати їхній опір і перетворити на покірних рабів. Військово-поліцейський апарат проводив організоване пограбування населення, створював нестерпні умови, прирікав на голодне вимирання. Риси «нового порядку»:

— ліквідація суверенітету або державності завойованих держав (територій);

— економічне пограбування і використання всіх ресурсів в інтересах III рейху;

— расова дискримінація, геноцид, антисемітизм;

— терор, репресії, масові вбивства невинних людей.

XІ. Домашнє завдання (на вибір).

1. Скласти план до тієї інформації підручника, яка була новою.

2. Написати листа українцю, який залишився на окупаційній території.

3. Скласти карту «Рідна земля під чоботом фашизму».