Конспект заняття -підготовки до ЗНО з історії України "Руїна"
Конспект є коротким, досить стислим викладом однієї з найважчих тем в курсі історії України. Матеріал струтуровано так, щоб учні навіть візуально фіксували, що з 1663 року Гетьманщина розпалась на лівобережну і правобережну. Буду рада, якщо вона стане в нагоді комусь з колег або учнів.
Тема 9.Українські землі наприкінці 50-у 80 роки 17 ст «Руїна»
Дати:
1658р.-Гадяцький договір;
1659 р. - Конотопська битва.
1667 р. - Андрусівське перемир’я;
1669р.-Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії;
1681 р. -Бахчисарайський мирний договір.
1686 р. - «Вічний мир»між Московським царством і Річчю Посполитою.
Терміни, необхідні для засвоєння теми:
Руїна - період в історії України 60-х – 80-х рр. ХVII ст., який характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України по Дніпру та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московського царства, Речі Посполитої, Оманської імперії).
Великий загін - насильне переселення мешканців Правобережжя (Подніпров’я) на Лівобережну Україну організоване І.Самойловичем у 1678-1679 рр.
1. Обрання І Виговського гетьманом, його внутрішня та зовнішня політика.
По смерті Богдана Хмельницького в серпні відбулась рада, на якій гетьманом до повноліття Юрія було обрано Івана Виговського. А вже у жовтні він був обраний гетьманом на постійній основі. Він прагнув продовжити зовнішню політику Богдана Хмельницького (орієнтація на Москву, для досягнення незалежності), а у внутрішній політиці прагнув задовольнити інтереси старшинської верхівки:щедрі дарунки земель. Така політика викликала обурення незаможного козацтва, яке вилилось у повстання під проводом полтавського полковника Мартина Пушкаря та кошового отамана Запорозької Січі Якова Барабаша яких таємно підтримувала Москва. Для придушення цього повстання Виговський використав татар, а розрахувався ясиром з Полтавщини. Така подвійна гра східного сусіда змусила Виговського піти на зміну зовнішньополітичного курсу – розпочати переговори з поляками. А поляки тільки цього і чекали, вони пропонують вигідні умови повернення під протекторат Речі Посполитої. 6 вересня 1658 року було підписано Гадяцькі пункти
- Україна, Польща та Литва створювали федерацію трьох самостійних держав, об’єднаних лише спільно обраним королем;
- Україна в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводства отримувала незалежність як Велике князівство Руське;
- Законодавча влада мала належати депутатам від усіх земель, а виконавча - в руках гетьмана, який обирався б довічно й затверджувався королем;
- Князівство матиме власне військо – 30 тис козаків та 10 тис. найманців, судову й фінансову системи, карбуватиме власну монету.
- Планувалося відкрити вищі навчальні заклади та колегіуми. К-М колегія мала бути перетворена на академію
- Церковну унію – скасувати. Православна церква мала отримати такі ж права як і католицька.
Після підписання цього договору Москва оголошує війну Виговському.
2. Московсько-українська війна 1658-1659 рр.
Російська армія під командуванням воєводи Ромадановського рухалась назустріч українській армії. Вони зустрілись біля с. Соснівки неподалік Конотопа. (карта) Виговський вщент розгромив в Конотопській битві 1659 року російські війська і виграв цю битву. Та скористатись своєю перемогою він не зміг, бо проти нього підняли повстання козаки, що усвідомили: Гадяцька угода – це угода з державою проти якої 10 років воювали. Більшість не хотіла повертатись під польське панування і не довіряла Гадяцьким пунктам. Опозицію гетьману очолили: Іван Богун, Іван Сірко, В. Золотаренко, Я. Сомко. Під Германівкою вони проводять загальну козацьку раду, на якій гетьманом було обрано Юрія Хмельницького.
3. Гетьманування Юрія Хмельницького 1659-1663.
Юрій намагався продовжувати політику свого батька (союзницькі відносини з Москвою) і підписує з цією державою Переяславський договір 1659, які укладались на основі Березневих статей 1654 року, але значно урізаного та перекрученого.
- Московські воєводи отримали право прибути із залогами (військами) не тільки до Києва, а й до Переяслава, Ніжина, Чернігова, Брацлава та Умані
- Гетьманському уряду заборонялося проводити самостійну зовнішню політику.
- Заборонялося без царського дозволу переобирати гетьмана
- Заборонялося оголошувати війну або посилати полки на допомогу сусіднім державам
- Гетьман втрачав право призначати і звільняти генеральну старшину і полковників
Тобто, Україна перетворювалася на автономну частину Московського царства
Цей договір викликав невдоволення частини козацької старшини. Польща, в свою чергу не хоче втрачати земля, які отримала за Гадяцькими статтями.
Московський цар послав Ю. Хмельницького воювати проти поляків, що вже вступили на Правобережжя. Відбулась Чуднівська воєнна кампанія 1662 року, яку Хмельницький програв, потрапив в полон до поляків. Тут він змушений був підписати Слободищенський трактат (на основі Гадяцького), але з нього було вилучено найголовнішу статтю – про Руське князівство як рівноправного члена федерації, тобто Україна поверталась до стану 1659 року – Люблінської унії, і потрапляла в залежність від Польщі. Цей договір спровокував повстання проти Юрася, повстав навіть його рідний дядько - Яків Сомко, який оголосив себе гетьманом. Тобто, склалась ситуація, коли за владу починають боротись декілька осіб, цим будуть користуватись сусіди, аби загарбати українських земель для себе. Це – Руїна. Гетьманщина розпалась на Правобережну і Лівобережну Гетьманщини, старшина цих територій відповідно визнавала зверхність Польщі та Московського царства.
Тим часо Юрій, зрозумівши, що не справляється з ситуацією, зрікся булави і пішов в монастир під ім’ям Гедеон.
|
1663 рік
|
|
|
Правобережна Гетьманщина
|
Лівобережна Гетьманщина |
|
(бл. 1620—1671) -гетьман Правобережної України у 1663—1665 рр., намагався об’єд-нати Україну під зверхністю польського короля. Для цього здійснив похід на Лівобережжя, але невдало, бо поки перебував з походом проти нього і проти поляків на Правобережжі вибухнуло повстання, зрікся булави і втік до Польщі
СОЮЗ ГЕТЬМАНА П.ДОРОШЕНКА З ОСМАНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ Корсунська угода (1669 р.) Рада ухвалила прийняти турецький протекторат Не все козацтво підтримало угоду Рішення старшини засудили запорозькі козаки визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. Правобережна Україна розколюється ще на 2 части На Пнч Правобережжя гетьманом обрано Ханенка. Та Дорошенко йде все-иаки на союз з Османською імперією, яка від імені гетьмана підписує з Польщею Бучацький договір 1672 року
все Подільське воєводство з Камянцем
Київщиною мав опікуватися П. Дорошенко під протекторатом Туреччини;
Галичина, Волинь та Північна Київщина
|
Яків Сомко та Василь Золотаренко тут змагаються за булаву, але всіх обійшов Іван Брюховецький(1623 — 1668), якого
Надмірне втручання Росії у внутрішні справи Гетьманщини дратували старшину та і самого гетьмана, він очолить антимосковське повстання, домовиться про союз з Дорошенком, але 1668 року буде вбитий козаками під Опішнею.
|
|
Польський сейм не ратифікував угоду і війна продовжується. 1674 року на Правобережжя вступили війська Самойловича, який скористався відмовою Польщі від Правобережжя. 1676 році Дорошенко, розчарований союзництвом з Туреччиноюзрікся булави. Підписання Бучацького договору спричинило 2 Чигиринські походи, які розвязала Туреччина, аби контролювати якомога більше українських територій. В цьому їм заважала козацька фортеця Чигирин. 1 Чигиринський похід 1677 року, очолюваний Юрієм Хмельницьким, який отримав від турків титул «князя Сарматії». Чигирин вистояв, його обороною керував Самойлович. 1678 року в ІІ Чигиринський похід турки привели 200 тис військо. Російська армія, що його обороняла відступила, попередньо підірвавши давню гетьманську столицю. |
гетьман Лівобережної України у 1669—1672 рр., Гетьманщини, уклав Глухівські статті 1669 р. з Московською державою,
Тобто, ці статті стали поверненням автономії України і поверненням до Березневих статей Намагався ослабити роль козацької старшини. З цією метою створив наймане військо – «компанійців», проголосивши: «Хто в мою компанію?» Дуже активно відстоював автономію України, не рахуючись із думкою старшини. Це спричинило змову проти нього. Гетьман був заарештований, відправлений до Сибіру Тобольської губернії, він став першим політичним засланцем Росії. |
|
1678-1679 років Самойлович тут провів «Великий згін» Правобережжя перетворилось на пустку Московсько-турецькі суперечки щодо українських земель були врегульовані Бахчисарайським мирним договором 1681 року 1. Туреччина отримувала Пд Київщину, Брацлавщину і Поділля 2. кордон між державами встановлювався по Дніпру Землі між Дністром і Бугом залишались незаселеними 20 років 3. татари, козаки і місцеве населення могли вільно полювати в південних степахобох берегів Дніпра. Після підписання цього договору Юрія Хмельницького турки прибрали |
Складалися з 10 пунктів: 1. Про підданство Запорозького війська. 2. Про мир з Короною Польською і про Київ. 3. Щоб гетьман без відома всього війська нікого не судив і не карав. 4. Щоб гетьман без відома царської величності і всього Запорозького війська ні про що не листувався з жодним стороннім монархом і з гетьманом Дорошенком та не чинив усних змовлянь. …Доповнювали Глухівські статті. Ще більше обмежували владу гетьмана. У внутрішній політиці переймався лише інтересами козацької старшини; Зовсім припинив скликати козацькі ради, тобто узурпував владу. Утримував і сердюцькі і компанійські війська ще й найманців, бо хотів гетьманство зробити спадковим. У зовнішній політиці був на боці Москви, Був противником московсько-польської угоди про поділ України Прагнув порозуміння Московської держави й Гетьманщини з Османською імперією і Кримом |
|
Андрусівський договір 1667 року Воєнні дії між Москвою і Польщею припинялися. Встановлювалося перемир'я на 13,5 років Запорозька Січ переходила під контроль обох держав Під владою Московії залишалася Лівобережна Україна, їй поверталася Сіверщина, Смоленщина та на два роки Київ За Польщею закріплювалися землі Білорусі й Правобережної України |
|
|
Вічний мир 1686 року між Росією та Річчю Посполитою Польща визнавала за Московським царством Лівобережну Україну з Черніговом і Стародубом та Запоріжжя Польська сторона відмовлялася від зазіхань на Київ, за що отримувала вішкодування Територія Брацлавщини та Південної Київщини ставала нейтральною незаселеною зоною між двома державами За Польщею визнавали Північну Київщину, Волинь і Галичину |
|
3. Запорозька Січ та Слобідська Україна
Запорозька Січ в цей період змінила своє місце перебування, в 1652 козаки перенесли січ на Чортомлик, тут було закладено автономний устрій Січі-республіки, яка часто проводила цілком самостійну політику. Така самостійність зумовлюється і особистістю її кошового атамана, якого обирали на цю посаду 15 разів – Іванові Сіркові. Своїми походами проти турків і татар зажив слави непереможного полководця.. Господарське життя Січі ґрунтувалося на промислах, торгівлі. Основною формою господарювання залишалися зимівники.
Слобідська Україна найактивніше почала заселятися в 17 ст переселенцями з Правобережжя.
Для заохочення пререселенців московський уряд надавав певні свободи «слободи», зокрема звільнення від податків. Поселення стали називатися Слободами, а територія Слобожанщиною. Вона формально перебувала в межах Московської держави, поділялася на 5 полків: Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський. Посади гетьмана тут ніколи не було, так само як і генеральної старшини. Головним заняттям населення було сільське господарство. Тут діяло право займанщини - поселенці могли брати стільки землі, скільки могли обробити. Якщо він займав більше, ніж міг обробити – в нього її забирали.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку