Тема: 1919: УНР в кільці фронтів. Денікінський режим. Відновлення більшовицького режиму.

Мета: формування компетентностей

Ключових

•      Громадянська та соціальна компетентність:
  •          Як формується: через аналіз причин втрати державності. Учні усвідомлюють, чому внутрішні чвари та відсутність міжнародної підтримки є загрозою для нації.
  •          Результат: розуміння цінності власної держави та важливості суспільної злагоди.
•      Інформаційно-цифрова компетентність:

•        Як формується: робота з різними типами джерел: від мап бойових дій до пропагандистських плакатів більшовиків та денікінців.
•        Результат: критичне оцінювання медіаповідомлень, розрізнення фактів і фейків (історичних міфів).

•      Спілкування державною мовою:

•        Як формується: дискусії про мовну політику денікінського режиму та значення мови як чинника державотворення в програмі УНР.

•      Здатність вчитися впродовж життя:

•        Як формується: пошук відповідей на проблемне питання: «Чи була поразка УНР неминучою?». Уміння самостійно шукати аргументи.

Предметні

•      Хронологічна компетенція (розуміння динаміки подій)

• Вміння: складати синхроністичні таблиці (що відбувалося в УНР, на територіях під контролем Денікіна та в Радянській Україні одночасно).
• Розуміння: поняття «трикутник смерті» та логіки військових кампаній 1919 року.

•      Просторова (картографічна) компетенція (візуалізація «кільця фронтів» критично важлива для розуміння безвиході УНР)

• Вміння: локалізувати на карті райони наступу білогвардійців, межі просування Червоної армії та територію, яку контролювала Директорія.
• Розуміння: чому географічне положення УНР у 1919 році було стратегічно програшним.

•      Інформаційна компетенція (робота з полярними джерелами - пропаганда більшовиків vs відозви Денікіна vs універсали Директорії)

• Вміння: виокремлювати головні тези з «Маніфесту до населення Малоросії» Денікіна та порівнювати їх із більшовицькими декретами.
• Аналіз: розпізнавати маніпуляції та обіцянки, які давали різні режими селянству.

•      Логічна та критична компетенція (аналіз причинно-наслідкових зв’язків)

• Аналіз режимів: Чому денікінський режим виявився неприйнятним для українців (шовінізм, повернення поміщиків)? Чому більшовики змогли вдруге утвердитися (політика «воєнного комунізму» та гнучка пропаганда)?
• Вміння: визначати причини поразки УНР у цей період (відсутність єдності, зовнішня ізоляція, тиф).

•      Аксіологічна (ціннісна) компетенція (розуміння ціни незалежності та трагедії громадянського протистояння)

• Оцінка: формування власного ставлення до вибору тогочасних діячів.
• Рефлексія: обговорення етичних дилем людини, яка опинилася між трьома вогнями (червоними, білими та жовто-блакитними).

 Наскрізні вміння (Soft Skills)

Це те, що «прошиває» кожен етап уроку і знадобиться здобувачеві освіти в будь-якій професії.

• Критичне мислення: аналіз суперечливих даних. Наприклад: чому селяни спочатку вітали більшовиків («Земля — селянам!»), а потім повставали проти них (через продрозверстку)?
• Розуміння причинно-наслідкових зв’язків: встановлення логічного ланцюжка: Відновлення поміщицького землеволодіння Денікіним - Масові селянські повстання - Поразка «Білого руху».
• Здатність конструктивно керувати емоціями: оцінка трагічних подій (тиф в армії, погроми, терор) без зайвого пафосу, але з емпатією до людської долі.
• Співпраця та командна робота: під час груповихє

Очікувані результати. Після уроку здобувачі освіти зможуть:

• характеризувати військово-політичне становище УНР у 1919 р. в умовах «кільця фронтів»;
• пояснювати причини поразок українських збройних формувань у боротьбі проти кількох противників одночасно;
• визначати особливості денікінського режиму на українських землях та його ставлення до української державності;
• порівнювати політику денікінської влади й більшовицького режиму в Україні;
• аналізувати передумови відновлення радянської влади в Україні у 1919 р.;
• працювати з історичною картою, визначаючи напрями бойових дій та зони контролю різних сил;
• висловлювати й аргументувати власну оцінку подій 1919 р. та їхнього значення для подальшої боротьби за українську державність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, історичні карти, роздатковий матеріал, мультимедійний проектор для роботи з ілюстраціями, відео- та аудіоматеріалами.

Перебіг уроку

 

1. Організаційна частина ( 2-5 хв.)

На уроці історії за темою «1919: УНР в кільці фронтів» ми формуємо не лише вузькоспеціальні знання, а й фундамент для життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Оголошення учням теми й основних завдань уроку.

Проблемне завдання: «Чи була поразка УНР неминучою?»

 

2. Актуалізація опорних знань (5- 10 хв.)

 

Дайте відповідь на питання

1. Які причини поразки більшовиків в України вдруге?
2. Поясніть, чому відступ українських армій із Києва наприкінці серпня 1919 р. називають «Київською катастрофою».

Складіть хронологічний ланцюжок «Україна в 1919 році» (робота з картками офлайн або на цифровій платформі)

•        повалення Гетьманату П. Скоропадського;
•        встановлення влади Директорії УНР;
•        початок наступу Червоної армії на Україну;
•        проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР;
•        наступ військ генерала Денікіна на українські землі;
•        опір армії УНР у «кільці фронтів»;
•        відновлення більшовицького режиму в Україні.

 

Вправа може робитися у груповій формі на швидкість виконання. Правильна відповідь по закінчкнні показується на екрані.

 

 

Повалення Гетьманату П. Скоропадського;	Встановлення влади Директорії УНР;	Початок наступу Червоної армії на Україну;
Проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР;	Наступ військ генерала Денікіна на українські землі;	Опір армії УНР у «кільці фронтів»;
Відновлення більшовицького режиму в Україні.

 

ІIІ . Мотивація навчальної діяльності (5-10 хв)

Тема 1919 року в історії України — одна з найскладніших, але водночас найбагатших на можливості для розвитку критичного мислення. Це період "дифузії" влади, де фронти змінювалися щотижня, а політичні вектори перетиналися в запеклій боротьбі.

Чому це важливо саме зараз?

Вивчення 1919 року вчить учнів розпізнавати гібридні загрози. Ситуація, коли Україна воювала одночасно на зовнішньому фронті та потерпала від внутрішньої пропаганди ворога, є надзвичайно актуальним уроком для сьогодення.

Таблиця для порівняння режимів (матеріал для уроку)

Критерій	Денікінський режим (Білі)	Більшовицький режим (Червоні)
Ставлення до України	"Єдина і неподільна Росія", заборона мови	Формальна незалежність (УСРР), радянська влада
Аграрне питання	Повернення землі поміщикам	"Воєнний комунізм", продрозверстка
Методи управління	Терор, репресії проти українства	Червоний терор, ЧК, ЧОН

ІV.  Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу (12-15 хв.)

Для такої складної теми найкраще підходять завдання, що змушують учнів «пропустити історію крізь себе» та аналізувати факти, а не просто їх зазубрювати.

Варіанти практичних завдань, орієнтованих на різні компетенції

Вправа 1. «Діалог режимів»

Робота в малих групах з історичними джерелами. Вчить критично ставитися до політичних обіцянок (медіаграмотність).

Інструкція для учнів

Уявіть, що зустрілися три агітатори: від УНР, від Денікіна та від більшовиків. Кожен намагається переконати українського селянина підтримати саме їх.

Використовуючи таблицю (яку ми склали раніше) та уривки з документів, заповніть «обіцянки» від імені кожного режиму:

• Денікінець: «Ми повернемо порядок, закон і... (що зроблять із землею та мовою?)»
• Більшовик: «Ми дамо вам землю, рівність і... (що таке продрозверстка насправді?)»
• Прихильник УНР: «Ми боремося за власну державу, але зараз ми... (чому ми в кільці?)»

Запитання для обговорення:

Чому селянин у 1919 році часто не підтримував нікого або постійно переходив з боку на бік?

Вправа 2. Робота з картою «Трикутник смерті»

Картографічний практикум. Візуалізує стратегічну катастрофу.

Завдання

На контурній карті або інтерактивній дошці позначте три ключові точки, де восени 1919 року опинилися залишки армії УНР

(район Любара, Шепетівки, Мирополя).

1. Стрілками різних кольорів позначте напрямки наступу: червоних (з півночі та сходу), білих (з півдня та сходу) та поляків (із заходу).
2. Проблемне питання: Чому історики називають цей стан «кільцем фронтів»? Чи був у армії УНР шлях для відступу, якщо врахувати, що на півдні була ще й епідемія тифу?

• Робота з термінами і поняттями

«Трикутник смерті» — історичний термін, яким характеризують ситуацію, що склалася навколо українських національних сил у 1919 р., коли Українська Народна Республіка опинилася в оточенні більшовицьких, білогвардійських та польських військ.

У цих умовах командувач УГА генерал Тарнавський, щоб зберегти свою армію, у складі якої залишалося лише 10 тис. боєздатних бійців, пішов на порозуміння з Денікіним. Головний лікар УГА Бурячинський звітував: «Наша армія вже не схожа на військо, це вже й не лікарня, але мандруючий склад трупів». Згідно з угодою Галицька армія припиняла боротьбу проти денікінської Добрармії.

Дії Тарнавського поставили Українську Народну Республіку перед катастрофою. Один із командувачів армії УНР змушений був констатувати: «Ми переможені ворогами, а вороги ті: тиф, голод, незабезпеченість армії, без якої ніяка армія не в силі боротися...»

Зраджені бойовими побратимами, частини армії УНР мусили відступити на Волинь, ближче до Польського фронту.

Візуальна опора: Схема протистояння 1919 року

Для уроку схема протистояння у 1919 році є ключовим візуальним інструментом. Оскільки ситуація змінювалася динамічно, важливо виділити основні сили, що стиснули УНР у "кільце".

Ось візуальна реконструкція та опис схеми:

Відкриється в новому вікніwww.reddit.com

Відео https://www.youtube.com/watch?v=8zQg_igJFsM

Структура "Кільця фронтів" (опорний конспект для дошки):

1. Північ та Схід — Більшовики (Червона армія):

•      Мета: встановлення радянської влади, вивезення хліба (продрозверстка).
•      Дія: наступ на Київ, витіснення Директорії на захід.

2. Південь та Схід — Денікінці (Біла армія / ЗСПР):
   •        Мета: "Єдина і неподільна Росія", відновлення монархічних порядків.
   •        Дія: захоплення Лівобережжя, похід на Москву через Україну, конфлікт з УНР через українську мову та незалежність.
3. Захід — Польща:
   •        Мета: відновлення кордонів Речі Посполитої (загарбання Галичини та Волині).
   •        Дія: конфлікт із ЗУНР, що змушує УГА відступати за Збруч і об'єднуватися з армією УНР.
4. Південь (Одеса/Крим) — Антанта:
   •        Мета: підтримка антибільшовицьких сил, контроль над портами.
   •        Результат: відмова допомагати УНР через її "соціалістичний" уряд.
5. Внутрішній фронт — Отаманщина та епідемія:
   •        Тиф: восени 1919 року до 90% особового складу армії УНР було хворою на тиф.
   •        Отамани: постійні повстання (Зелений, Григор'єв, Махно), які то допомагали УНР, то воювали проти всіх.

Логіка схеми для учнів:

Центром схеми є територія навколо Кам’янця-Подільського (тимчасова столиця) та Вінниці. Стрілки з усіх чотирьох сторін демонструють відсутність тилу. Це пояснює перехід до Першого Зимового походу як єдиного способу зберегти армію — перейти до партизанської тактики в тилу ворогів.

Робота з документом

З наказу А. Денікіна:

«Відновлюється право на власність: всі захоплені у фабрикантів і заводчиків фабрики і заводи повинні бути повернені власникам. Захоплені селянами землі повертаються поміщикам. Підраховані збитки виплачуються власникам — фабрикантам і заводчикам».

• Запитання до документа

1) Чиї інтереси відстоював А. Денікін?

2) Чи міг він користуватися підтримкою серед населення України?

З поразкою Денікіна частини УГА опинились у складній ситуації. У лютому 1920 р. галичани перейшли на бік більшовиків і одержали назву Червоної української галицької армії (ЧУГА). При цьому УГА було реорганізовано, її з’єднання більшовики розкидали по різних дивізіях Червоної армії. Водночас червоні не побоялися піти на репресії проти галицьких старшин, запроваджували виборність командирів, забороняли використання національної символіки. Усі ці заходи дуже швидко викликали невдоволення серед галицьких вояків.

Матеріали до уроку

1. Війна з денікінцями.

Відійшовши на околиці Києва, українські армії продовжували збройну боротьбу. До середини вересня 1919 р. тривали жорстокі бої українських частин із більшовиками за Житомир. Підтягнувши значні сили, червоні примусили українські війська відступити. Лише після цього на українсько-більшовицькому фронті запанувало затишшя — більшовики перекидали сили проти білогвардійців, що саме у цей час наступали на Москву. Стосунки між урядом УНР і білими також були ворожими. Незважаючи на готовність українського керівництва до порозуміння з білогвардійцями задля спільної боротьби проти більшовиків, Денікін відкидав таку можливість. Він відмовлявся визнати право України на незалежність. («Самостійної України не визнаю»,— заявляв Денікін.)

У цих умовах деякий час існувала навіть можливість укладення військової конвенції між командуваннями української та Червоної армій для спільної боротьби проти білогвардійців. Однак керівництво ЗУНР та командування УГА зволікало з проголошенням війни Денікіну, якого підтримувала Антанта. Лише після того, як 22 вересня 1919 р. українськими вояками було перехоплено наказ білогвардійського командування про перехід у наступ проти українських військ, диктатор ЗУНР Є. Петрушевич дав згоду на відкриття бойових дій проти білих. 24 вересня Директорія УНР оголосила війну білогвардійським Збройним силам Півдня Росії. Білогвардійці зосередили проти армії УНР та УГА понад 17 тис. багнетів і шабель.

Єдиною допомогою армії УНР став перехід на її бік загонів Махна. Між сторонами була укладена угода, за якою УНР надавала загонам Махна зброю, боєприпаси, медичну допомогу. У свою чергу Махно зобов’язувався не вести анархістську агітацію в армії УНР і утримувати ділянку фронту проти білих. У разі перемоги частині Запорожжя надавалась автономія для здійснення експерименту з будівництва суспільних відносин згідно з баченнями анархістів.

Упродовж жовтня 1919 р. на українсько-білогвардійському фронті тривали жорстокі бої. З’єднання українських армій відбивали всі атаки ворога, поки вистачало набоїв й амуніції.

2. Денікінський режим в Україні і його падіння.

Наприкінці літа 1919 р. денікінці окупували майже всю Україну і поділили її на три області — Харківську, Київську та Новоросійську. На чолі кожної стояв губернатор із необмеженими повноваженнями. Резиденцією денікінців в Україні стало м. Катеринослав, де діяв уряд — Особлива нарада. Політика денікінців в Україні проводилася під гаслом відновлення «єдиної і неподільної Росії» і мала на меті реставрацію імперських порядків у трохи зреформованому вигляді. Український національний рух був проголошений зрадницьким і зазнавав переслідувань. Назва «Україна» була заборонена — замість неї вживали «Південь Росії» або «Малоросія».

У промисловості стали відроджуватися старі порядки: на підприємствах скасовувався 8-годинний день, запроваджувалися значно більші норми виробітку, незгодних піддавали покаранням. Так, у Юзівці за звинуваченням у співробітництві з більшовиками білогвардійці вішали місцевих робітників. Без суду і слідства відбулися розстріли тисяч підозрюваних в Одесі, Харкові, Катеринославі. Репресії денікінців та інших білих генералів, урядів прийнято називати «білим терором». І хоча репресивні акції супроводжували встановлення будь-якої влади, населення реагувало на заходи білогвардійців особливо боляче, оскільки вони сприймалися як повернення у минуле. Попри репресії робітники України саботували заходи денікінської влади, виводили з ладу обладнання, зривали виконання військових замовлень, проводили страйки.

Старі порядки денікінці намагались відродити і на селі. Тут відновлювалося поміщицьке господарство. За допомогою каральних загонів у селян конфісковували будівлі, реманент, худобу. Згідно із законом про врожай 1919 р. селяни повинні були віддавати третину зібраного врожаю поміщикам. Також був запроваджений податок — 5 пудів зерна з кожної десятини на потреби армії. Затримки й ухиляння каралися смертю. Крім того, до армії Денікіна була проведена насильна мобілізація селян. Денікін передбачав згодом провести аграрну реформу, за якою розмір селянського господарства не повинен був перевищувати 45 десятин, а поміщицького — 400. Надлишок землі, що конфісковувався, передавався селянам за викуп.

У повному обсязі відновлювалося царське законодавство в галузі освіти, українська мова допускалася лише в приватних школах, викладання української мови, історії, географії України скасовувалося.

Закривалися українські газети, журнали, спеціальним розпорядженням в усіх установах було знято портрети Т. Шевченка, а його бюст у Києві було скинуто з п’єдестала та розбито, припинилася діяльність Української академії наук.

У жовтні 1919 р. більшовики розпочали контрнаступ проти денікінців. У битві під Кромами, Воронежем, ст. Касторна були розгромлені кращі частини денікінських військ: Добровольча армія, кінні корпуси К. Мамонтова та А. Шкуро. Почався швидкий відступ денікінців на Ростов і Крим.

6 листопада радянські війська оволоділи Черніговом, 16 грудня увійшли в Київ, 12 грудня — у Харків. Більшовики в черговий раз узяли під контроль більшу частину території України.

Під тиском наступу Червоної армії й селянських повстань армія А. Денікіна відступила до Криму.

Бойові дії другої половини 1919 р. призвели до третього приходу більшовиків в Україну. Головні противники більшовиків — армія УНР і Біла армія — були розгромлені.

Після запеклої боротьби з українським національним рухом більшовики стали обачнішими. У грудні 1919 р., ще під час наступу радянських військ, конференція РКП(б) ухвалила резолюцію «Про радянську владу в Україні». Більшовики оголосили, що вони визнають самостійність УСРР. Це була демагогічна політична заява, оскільки насправді ставилися завдання за будь-яку ціну не допустити відокремлення України від радянської Росії.

V.  Узагальнення та систематизація знань (5-10 хв.)

 

Робота в парах або групах

Вправа Синквейн

Схарактеризуйте білогвардійський режим за схемою, вписуючи потрібне після рядка з назвою «Денікінський режим»:

1) доберіть 3 прикметники, які характеризують цей режим;

2) доберіть 3 характерні дієслова;

3) сформулюйте твердження, яке влучно його характеризує;

4) доберіть іменники-синоніми до назви.

 

     VІ.    Підсумки уроку. Рефлексія (3-5 хв.)

Прийом «Мікрофон».

Учні по черзі висловлюють одну думку або факт про тему уроку. Кожен учень додає до відповіді попереднього свій коментар або факт, формуючи ланцюжок.

 

7.   Інструктаж з домашнього завдання (2-3хв.)

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Зпишіть у зошит 3 причини поразки денікінського режиму та 3 причини повернення більшовиків.
3. Вправа «Історичний вибір». Короткий есей-роздум або дискусія. Розвиває емпатію та допомагає зрозуміти героїзм учасників Першого Зимового походу.

Ситуація: Ви — офіцер української армії в листопаді 1919 року. Ваша частина виснажена тифом, набоїв немає, ви затиснуті між ворогами. Перед вами три варіанти:

1. Перейти на бік Денікіна, щоб воювати проти більшовиків (але визнати «єдину Росію»).
2. Перейти до більшовиків (червоних), бо вони обіцяють соціальну рівність.
3. Піти у «Зимовий похід» — партизанську війну по тилах ворога без надії на швидку перемогу.

Завдання: Який вибір зробили б ви і чому? Які наслідки мав кожен із цих варіантів для майбутнього України?